Решение 3-ох инстанций о недействительности кредитного договора с банком Форум, отсутствует расчет совокупной стоимости кредита, заемщику не предупрежден о том, что все валютные риски несет он, не предоставлена информация, предусмотренная ч.2ст.11 ЗУ


Recommended Posts

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57926384

Державний герб України
ухвала

іменем україни

25 травня 2016 року                                                                                  м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Дем'яносова М.В.,

суддів:                Леванчука А.О.,                  Маляренка А.В.,

Парінової І.К.,            Ступак О.В.,      

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватне підприємство «Інтерком», про визнання недійсним споживчого кредитного договору та додаткових угод, додаткових договорів та договорів про внесення змін та доповнень до нього, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко ІриниМиколаївни на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум», посилаючись на те, що 19 травня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум») та ОСОБА_3 було укладено договір № 0068/08/11/СL, на підставі якого банк відкрив йому відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування у розмірі 120 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом терміном до 18 травня 2018 року. Додатковими угодами від               11 грудня 2008 року № 2, від 28 липня 2010 року № 3, від 12 березня              2013 року № 4, додатковим договором від 20 вересня 2010 року № 1 та договором про внесення змін та доповнень від 12 березня 2013 року № 5 було внесено зміни та доповнення до договору від 19 травня 2008 року                          № 0068/08/11/СL. Поручителями за спірним кредитним договором є ОСОБА_4, ОСОБА_5 та приватне підприємство «Інтерком». Також з метою забезпечення виконання зобов'язань за споживчим кредитним договором від 19 травня 2008 року № 0068/08/11/СLвін передав банку в іпотеку офісні приміщення, розташовані на другому поверсі по                              АДРЕСА_1, загальною площею 161,9 кв. м, 12 березня 2013 року у договір іпотеки було внесено зміни та доповнення. Договір іпотеки був у нього вилучений банком начебто для оформлення змін та доповнень і в подальшому не повернутий. На момент звернення до суду з цим позовом, ним сплачено банку на погашення кредиту 108 833 долари             67 центів США. Посилаючись на те, що при укладенні кредитного договору банк не попередив його про те, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач, а також не повідомив письмово про умови кредитування, а саме: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяг, податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, що є порушенням вимог ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо несправедливих умов договору, наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача та щодо нечесної підприємницької діяльності, позивач просив визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір від 19 травня 2008 року                            № 0068/08/11/СL з додатками до нього від 11 грудня 2008 року,  28 липня 2010 року, 20 вересня 2010 року та 12 березня 2013 року, укладений між ним та АКБ «Форум»; застосувати наслідки недійсності правочину, зобов'язавши ПАТ «Банк Форум» повернути йому сплачені ним грошові кошти у розмірі 108 833 долари 67 центів США, а його - повернути відповідачу отримані від банку 115 000 доларів США.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 липня 2015 року позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення кредитний договір від 19 травня 2008 року № 0068/08/11/CL з додатками до нього від 11 грудня 2008 року, 28 липня 2010 року, 20 вересня 2010 року,            12 березня 2013 року, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 Застосовано наслідки недійсності вказаного кредитного договору, зобов'язано ПАТ «Банк Форум» повернути ОСОБА_3 отримані від нього грошові кошти у розмірі 108 833 долари 67 центів США, а ОСОБА_3 повернути ПАТ «Банк Форум» отримані від нього 11 5000 доларів США.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 22 грудня          2015 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від                   29 липня 2015 року в частині застосування двосторонньої реституції змінено та зобов'язано ОСОБА_3 повернути ПАТ «Банк Форум» отримані від банку грошові кошти у розмірі 6 166 доларів 33 центи США. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Встановлено, що 19 травня 2008 року між ОСОБА_3 та АКБ «Форум» укладено кредитний договір № 0068/08/11/СL, згідно з умовами якого банк відкрив позивачу відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 120 000 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом, терміном до 18 травня 2018 року.

Фактично банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 115 000 доларів США, які позичальник отримав частинами: 20 травня 2008 року -                        55 000 доларів США, 17 червня 2008 року - 20 000 доларів США, 18 червня 2008 року - 15 000 доларів США, 27 серпня 2008 року -  5 000 доларів США, 18 вересня 2008 року - 10 000 доларів США та 11 грудня 2008 року -            10 000 доларів США.

До вказаного кредитного договору було укладено додаткові угоди: від 11 грудня 2008 року № 2, від 28 липня 2010 року № 3, від березня               2013 року № 4, а також додатковий договір від 20 вересня 2010 року № 1 та договір про внесення змін і доповнень від 12 березня 2013 року № 5.

На забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 19 травня 2008 року між АКБ «Форум» та            ОСОБА_4, ОСОБА_5 і приватним підприємством «Інтерком» було укладено договори поруки.

Крім того, з метою забезпечення кредитного договору між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, предметом якого є офісні приміщення на другому поверсі будинку АДРЕСА_1, загальною площею 161,9 кв. м.

Відповідно до копій квитанцій на момент звернення позивача до суду з даним позовом в рахунок погашення кредиту ним було сплачено                   108 833 долари 67 центів США.

Також встановлено, що згідно з висновком експертизи від 05 травня 2015 року № 90 кредитний договір від 19 травня 2008 року № 0068/08/11/СL не відповідає вимогам чинного законодавства в частині надання банком інформації позичальнику про сукупну вартість кредиту, де вказана щомісячна сума погашення кредитних коштів та сума процентів відповідно до фактично отриманої суми кредиту.

Згідно з вказаним висновком при встановленій договором процентній ставці 17 % фактично ОСОБА_3 сплачувалося 18,6647 %, при договірній ставці 13,5 % - 14,5795 %, при 13,84 % - 16,7892 %.

Визнаючи недійсним кредитний договір, суд першої інстанції, із висновками якого у цій частині погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірний кредитний договір не відповідає встановленим чинним на час його укладення вимогам законодавства, оскільки під час його укладення позивач не мав реальної змоги надати дійсну оцінку його положенням та наслідками його укладення. А крім того, вказаний договір містить несправедливі умови, наслідком яких є істотний дисбаланс прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, ґрунтується на нормах матеріального права та узгоджується із нормами процесуального права.

Так, згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» у ньому встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг. Його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

Так, ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати детальнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

За положеннями ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Сукупною вартістю кредиту є інформація про процентну ставку, вартість сукупних послуг та інших фінансових зобов'язань позивача, варіанти погашення кредиту, кількість платежів, їх періодичність та обсяги.

Крім того, як роз'яснено у рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі № 15-рп/2011 положення п. п. 22, 23 ст. 1,            ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі та давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про недійсність договору про надання споживчого кредиту, оскільки він не відповідає вимогам ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами надання позичальнику як споживачу фінансових послуг банку повної інформації про кредитні умови, а саме: орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням процентної ставки за кредитом і вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних із одержанням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту; податковий режим сплати процентів та про державні субсидії або інформацію про те, від кого споживач може одержати такі відомості; не роз'яснено ОСОБА_3, що валютні ризики під час виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором покладено на споживача й не надано інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних із конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, що передбачено Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168.

Розрахунок платежів споживача проведений поверхово, оскільки у ньому зазначено тільки два показники: дату платежу та суму, що підлягає сплаті; й не зрозуміло для споживача, оскільки не зазначено із чого складаються вказані суми та на момент укладення договору взагалі відсутня інформація щодо кінцевих сум.

Всупереч п 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банком не надано споживачу графіка платежів із зазначенням сум погашення основного боргу, відсотків за користування кредитом та інших супутніх послуг чи фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом, і такий графік між сторонами не підписувався.

Крім того, врахувавши висновок експертизи про невідповідність процентної ставки, вказаної у договорі, реально сплачуваній, суди дійшли правильного висновку про те, що, таким чином, зазначена у договорі сума кредиту не відповідає його умовам і вартості кредиту. Орієнтована сукупна вартість кредиту становить значно більшу суму, проте така сума в договорі відсутня, як і будь-які посилання на неї.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про визнання оспорюваного правочину з додатками до нього недійсним, оскільки якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману.

Також апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині застосування наслідків недійсності правочину, оскільки відповідно до наданих сторонами доказів ОСОБА_3 повинен повернути банку як кредитору 115 000 доларів США, з яких ним сплачено 108 833 долари 67 центів США, отже, суд правильно зобов'язав позивача повернути ПАТ «Банк Форум» різницю між отриманими грошовими коштами та сплаченими у розмірі 6 166 доларів 33 центи США.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 337 ЦПК Українивизначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом його частині та висновків апеляційного суду не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, отже, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Відповідно до ст. 337 ЦПК Українивизначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 липня 2015 року у незміненій апеляційним судом його частині та рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                     М.В. Дем'яносов

Судді:                                                                А.О. Леванчук

                                                                           А.В.Маляренко

І.К. Парінова

О.В. Ступак

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Прямо как с меня писано). Мой банк, почти те же условия договора, тот же год заключения, также отсутствие всех расчётов и т.п.... Жаль, что таких решений единицы, иначе стоило бы рискнуть.В моём случае Банк ещё и должен мне останется."Куплю жене сапоги"(с).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Два роки тому у мене також була справа з банком Форум, подав зустрічну поз. заяву про визнання КД недійним з таких же підстав, 1 і 2 інстанції відмовили в зустрічному позові у повному осязі. В касацію не пішли, т.я. клієнт опустив руки. 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Конечно же платил: в первую очередь тело и %%. Хорошее решение с моей позиции как заемщика, но тысячи решений  на тех же основаниях не в пользу заемщиков. Поэтому справедливость в общем не восторжествовал, ну а в этом отдельном конкретном случае  можно только предполагать мотивы судей.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 22.06.2016 в 14:27, Vladimir AB сказал:

Два роки тому у мене також була справа з банком Форум, подав зустрічну поз. заяву про визнання КД недійним з таких же підстав, 1 і 2 інстанції відмовили в зустрічному позові у повному осязі. В касацію не пішли, т.я. клієнт опустив руки. 

 

В цьому і є найбільша проблема.

Треба боротися до кінця, якби дійшли до ВССУ, то зараз була б можливість подати до ВСУ.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 24.06.2016 в 12:49, АлПет сказал:

Конечно же платил: в первую очередь тело и %%. Хорошее решение с моей позиции как заемщика, но тысячи решений  на тех же основаниях не в пользу заемщиков. Поэтому справедливость в общем не восторжествовал, ну а в этом отдельном конкретном случае  можно только предполагать мотивы судей.

Мотивы понятны.

Главное, что постепенно они дают шанс на общую победу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...
В 21.06.2016 в 06:00, Алехандро мучачо сказал:

Прямо как с меня писано). Мой банк, почти те же условия договора, тот же год заключения, также отсутствие всех расчётов и т.п.... Жаль, что таких решений единицы, иначе стоило бы рискнуть.В моём случае Банк ещё и должен мне останется."Куплю жене сапоги"(с).

А почему не хотите попробовать?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

пока думаю над этим. не позволяет материальное положение(. для меня даже просто услуги юриста параллельно с выплатами по кредиту- это роскошь).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

23 часа назад, Алехандро мучачо сказал:

пока думаю над этим. не позволяет материальное положение(. для меня даже просто услуги юриста параллельно с выплатами по кредиту- это роскошь).

Возможно стоит бросать платить?

За что Вы платите сейчас?

за жилье, которое стоит в три раза дешевле?

А если курс еще прыгнет хотя бы на 50 %?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 6 months later...

Злочинна організація Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не тільки обкрадає вкладників, а і грабує позичальників обдираючи їх до нитки та стягуючи безпідставно, необґрунтовано надлишкові кошти.

Ухвала ВССУ_266_2844_15-ц.docx

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...