Определение Оболонского райсуда об отменен постановления госисполнителя о взыскании исполнительного сбора


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

17.05.2016

Справа № 2605/7593/12

Справа № 2605/7593/12

Номер справи 4-с/756/48/16

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Луценко О.М.,
при секретарі - Бублієві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ в м. Києві Мойсеєнко Володимир В'ячеславович на дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В :

08 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даною скаргою мотивуючи тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» було задоволено в повному обсязі та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 2 111 535,56 (два мільйони сто одинадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 56 коп.

На підставі даного рішення Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2/756/108/13.

Виконавче провадження державним виконавцем було відкрито постановою ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві від 01.08.2013 року.

Постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 31 березня 2015 року було повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі заяви боржника від 27.03.2015 року, з додатком лист №636/03 від 24.03.2015 року Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» про повернення виконавчого документа без виконання.

Відносини між банком та скаржником припинилися, що підтверджується довідкою №637/03 від 24.03.2015 р.,згідно якої вбачається, що ПАТ «Кредит Європа Банк»,керуючись ч. 1 ст. 559, ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. ст. 17, 33, 36 Закону України «Про іпотеку» повідомляє, що з 24 березня 2015 року внаслідок укладення, підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки між кредитором та громадянкою України ОСОБА_4 (далі - іпотекодавець), припинилися:

Договір іпотеки №00011-EL-000000001040/і, укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, посвідчений Кірбабою І.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 12 червня 2008 року, за реєстровим №1162 разом з Договором про внесення змін від 02 липня 2008 року до нього, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, посвідченим Кірбабою І.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №1294 та Договором про внесення змін та доповнень від 17 лютого 2009 року до нього, посвідченим Кірбабою І.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №271;

Договір про надання споживчого кредиту №00011-EL-000000001040 від 12 червня 2008 року, укладений між кредитором та ОСОБА_1;

Договір поруки №00011-EL-000000001040/п1 від 12 червня 2008 р., укладений між кредитором та ОСОБА_3;

Договір поруки №00011-EL-000000001040/п2 від 12 червня 2008 р., укладений між кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Канзас» (код ЄДРПОУ: 31902816).

Тобто, кредитні відносини між банком та скаржником були врегульовані шляхом укладення Договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки від 24.03.2015 р., що є результатом вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання між сторонами, отже, без втручання органів Державної виконавчої служби.

Однак, відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві вчиняються дії щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 211 153,56 грн. та витрат на проведення виконавчих дій - 116,82 грн. в рамках ВП №47067059 та ВП №47066923 , чим порушуються її права та законні інтереси.

Представник скаржника до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд скарги без його участі, вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Кредит Європа Банк» було задоволено в повному обсязі та стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредит Європа Банк» заборгованість у розмірі 2 111 535,56 грн.

Виконавче провадження ВП №39178619державним виконавцем було відкрито постановою ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві від 01.08.2013року.

Постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 31 березня 2015 року було повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі заяви боржника від 27.03.2015 року, з додатком лист №636/03 від 24.03.2015 року Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» про повернення виконавчого документа без виконання.

З 24.03.2015року відносини між банком та скаржником припинилися, що підтверджується довідкою №637/03 від 24.03.2015р., згідно якої вбачається, що ПАТ «Кредит Європа Банк», керуючись ч. 1 ст. 559, ч. 1, ст.598 ЦК України, ст. ст. 17,33, 36 Закону України «Про іпотеку», повідомляє, що з 24.03.2015року внаслідок укладання, підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки між кредитором та громадянкою України ОСОБА_4 припинилися:

Договір іпотеки №00011-EL-000000001040/і, укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, посвідчений Кірбабою І.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 12 червня 2008 року, за реєстровим №1162 разом з Договором про внесення змін від 02 липня 2008 року до нього, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, посвідченим Кірбабою І.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №1294 та Договором про внесення змін та доповнень від 17 лютого 2009 року до нього, посвідченим Кірбабою І.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №271;

Договір про надання споживчого кредиту №00011-EL-000000001040 від 12 червня 2008 року, укладений між кредитором та ОСОБА_1;

Договір поруки №00011-EL-000000001040/п1 від 12 червня 2008 р., укладений між кредитором та ОСОБА_3;

Договір поруки №00011-EL-000000001040/п2 від 12 червня 2008 р., укладений між кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Канзас» (код ЄДРПОУ: 31902816).

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до даних вимог законодавства сторонами було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки від 24.03.2015 року між ПАТ «Кредит Європа Банк» та ОСОБА_4 (далі - «Договір від 24.03.2015 р.»).

Відповідно до п. 1.1. Договору від 24.03.2015 р., для позасудового врегулювання Іпотекодавець (ОСОБА_4) цим Договором передає, а Іпотекодержатель набуває у власність, в рахунок погашення заборгованості боргу за Договором про надання споживчого кредиту (Основним зобов'язанням) та в рахунок виконання зобов'язань Іпотекодавцем за Договором іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, що складається з 4- х жилих кімнат, загальною площею 86,3 квадратних метрів, жилою площею 52,0 квадратних метри.

Такий договір про задоволення вимог іпотекодержателя був укладений в рамках проведення переговорів між сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Отже, з аналізу ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що виконавчий збір в розмірі 10 відсотків стягується лише від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

У зв'язку з тим, що кредитні відносини між банком та скаржником були врегульовані шляхом укладення Договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки від 24.03.2015 року, фактичного стягнення заборгованості не було проведено, тому виконавець не набув права на винесення постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, так як виконавчий збір стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

Також, підтвердженням того, що виконання за виконавчим документом не здійснювалося є пункт 1 частини 1 статті 47 Закону на підставі якого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 31 березня 2015 року винесено постанову ВП №39178619 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно з пунктом 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року, право органу державної виконавчої служби на стягнення виконавчого збору виникає лише у разі, якщо стягнення з боржника сум або передача майна боржника стягувачу було виконано примусово, сума виконавчого збору вираховується від фактично стягненої державним виконавцем суми, оскільки саме ця сума є базою для нарахування 10 відсотків суми виконавчого збору.

Однак, Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві не було проведено фактичного стягнення заборгованості, тому головний державний виконавець Мойсеєнко Володимир Вячеславович не набув права на винесення постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Крім того своєю постановою Верховний суд України від 06 липня 2015 року по справі №6-785цс15, зазначив, зокрема, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Окрім того, положеннями частини третьої статті 27 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Незважаючи на вищезазначене, головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві МойсеєнкоВ.В., виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень від 01.04.2015 року про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій з ОСОБА_1

Разом із задоволенням скарги, ОСОБА_1 в зазначеній скарзі просить поновити строк для подачі скарги на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ у м. Києві Мойсеєнка В.В. Як на підставу поважності причин пропуску строку посилається на те, що нею першочергово було подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання дій незаконними та скасування постанов від 01.04.2015 року, однак ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 28 грудня 2015 року було закрито провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Лише після того, як скаржник дізналася про існування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про закриття провадження, вона вирішила звернутися до суду загальної юрисдикції.

Суд вважає за можливе поновити скаржнику строк для подачі скарги на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ у м. Києві Мойсеєнка В.В., визнавши причини пропуску строку поважними.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової .особи державної виконавчої служби права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доданим доказам, суд приходить висновку, що скарга ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 387ЦПКУкраїни, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень №74/5 від 15.12.199 року, Законом України «Про іпотеку», суд -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задовольнити.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ у м. Києві Мойсеєнка В.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2015 р. ВП №47067059 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2015 р. ВП №47066923.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2015 р. ВП №47067059 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2015 р. ВП №47066923, винесені головним державним виконавцем Мойсеєнком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 211 153,56 грн. та витрат на проведення виконавчих дій - 116,82 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя: О.М. Луценко
 
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57904975

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это наше решение. Суд указал, что само по себе открытие исполнительного производства не является достаточным основанием для взыскания исполнительного сбора. А в связи с тем, что стороны добровольно урегулировали спор без вмешательства госисполнителя, то основания для взыскания исполнительного сбора отсутствуют.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, ANTIRAID сказал:

Суд указал, что само по себе открытие исполнительного производства не является достаточным основанием для взыскания исполнительного сбора.

Жаль, что это уже не работает... и это уже не поможет... Закон то изменили ещё в 2015 году, а теперь и поменяли совсем... Как теперь то быть в таких вопросах...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

23 минуты назад, Bolt сказал:

Жаль, что это уже не работает... и это уже не поможет... Закон то изменили ещё в 2015 году, а теперь и поменяли совсем... Как теперь то быть в таких вопросах...

Все работает, решение от мая этого года ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

21 минуту назад, ANTIRAID сказал:

Все работает, решение от мая этого года ;)

А причём здесь когда это решение было вынесено, вопрос ведь в том когда постанова была исполнителем вынесена, от этой даты надо плясать и соответственно суд рассматривает дело на основании законодательства которое действовало на момент совершения процессуального действия, а именно вынесения постановы исполнителем... То есть как я понимаю апрель 2015 года... Вообще то статья 2 ЦПКУ...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 часа назад, ANTIRAID сказал:

Незважаючи на вищезазначене, головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві МойсеєнкоВ.В., виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень від 01.04.2015 року про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій з ОСОБА_1

Вот оно ключевое... 1 апреля, а изменения в закон были внесены 5 апреля... Вам повезло с этим делом...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

До 5 апреля 2015 года было так:

 Стаття 28. Виконавчий збір
 

     1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
 

     2. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17 ).

{ Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 583-VII ( 583-18 ) від 19.09.2013 }
 

     3. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
 

     4. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
 

     5. У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.
 

     6. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.
 

     7. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А с 5 апреля 2015 года стало так:

 Стаття 28. Виконавчий збір

     1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

     Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

     2. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

     3. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред’явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

     4. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

     5. У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається боржникові.

     6. У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

     7. У разі виконання рішення, за яким закінчився строк для його самостійного виконання, але судом встановлено відстрочку чи розстрочку виконання рішення, виконавчий збір стягується в порядку, встановленому цим Законом, шляхом виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.

     8. Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

{ Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 583-VII ( 583-18 ) від 19.09.2013; в редакції Закону N 191-VIII (191-19 ) від 12.02.2015 }
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...