• Введите текст жалобы (не обязательно).

    ×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

      Only 75 emoticons maximum are allowed.

    ×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

    ×   Your previous content has been restored.   Clear editor

    ×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

    Зарузка...
  • Пользователи

  • Похожий контент

    • Автор: Ира Литвинова
       Поделитесь, пожалуйста,   формой заявления в суд на списание задолженности по коммунальным услугам  от теплосетей за термин свыше 3 лет. Для договора на реструктуризацию   долга выставлена сумма, которая включает начисления свыше 3-х летней   давности. .  Поставщик услуг поясняет, что сам  списание  выполнить не может, нужно решение суда , с уточнением суммы задолженности...  Я- пенсионер, квитанции на какую сумму   надо оплачивать при этом иске ?  Подскажите с формой за\вления в суд, пожалуйста
    • Автор: ANTIRAID
      ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ (ВССУ)
      вул. П. Орлика, 4а, м. Київ, 01043, тел. 591-10-00 http://sc.gov.ua; e-mail: inbox@sc.gov.ua; код ЄДРПОУ 37317811
      вих № 93 -1517/0/4-17 від 09.08.2017
      Головам апеляційних судів областей, Апеляційного суду міста Києва
      Щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»
      Із метою правильного застосування судами законодавства під час здійснення цивільного судочинства та забезпечення реалізації споживачами товарів, робіт і послуг права на судовий захист звертаємо увагу на таке.
      Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав. При цьому частиною другою статті 79 ЦПК передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір» зі змінами, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 483-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
      Згідно із зазначеними змінами, які набули чинності 01 вересня 2015 року, статтю 5, що встановлює пільги зі сплати судового збору, викладено в новій редакції. При цьому новою редакцією зазначеної статті звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав, не передбачено. У зв’язку з цим виникла колізія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка призводить до неоднакового вирішення судами питання щодо необхідності сплати судового збору такою категорією позивачів.
      Разом із тим судам слід враховувати, що реалізацію споживачем права на судовий захист, складовою якого є наявність пільг щодо сплати судового збору, регулює стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Водночас норма статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору. Тому сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому в зазначеній нормі переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним Законом, який гарантує реалізацію та захист їх прав.
      Такий висновок узгоджується з пунктом 7 постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати» (ППВССУ № 10). У ньому зазначено: оскільки стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
      Крім того, судам також слід враховувати, що відповідно до абзацу другого пункту 6 ППВССУ № 10 застосування передбаченої статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підстави для звільнення від сплати судового збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції, оскільки статтею 13 ЦПК споживачу гарантується апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду його позову.
      ВССУ як суд касаційної інстанції у своїй практиці дотримується наведеної позиції щодо звільнення споживачів від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (ухвали ВССУ від 26 квітня 2017 року (провадження № 6- 30030св16), від 29 березня 2017 року (провадження № 6-24156св16), від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-18695св16), від 21 вересня 2016 року (провадження № 6-15256св16)).
      Лист надіслано для врахування в роботі та доведення до відома суддів судів першої інстанції.
      Заступник Голови М. Червинська
      http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files//Лист Головам апеляційних судів (щодо застосування ч. 3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів.pdf
      Лист Головам апеляційних судів (щодо застосування ч. 3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів.pdf
    • Автор: ANTIRAID
      Правові позиції щодо необхідності звільнення споживачів від сплати судового збору викладено в таких ухвалах Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних та криминальних справ:
      - від 01 березня 2017 року у справі № 465/4917/15-ц, ЄДРСР № 65066936,
      - від 22 лютого 2017 року у справі № 753/16764/16-ц, ЄДРСР № 65038924,
      - від 15 лютого 2017 року у справі № 522/7388/16-ц, ЄДРСР № 65038773,
      - від 15 лютого 2017 року у справі № 739/16734/15-ц, ЄДРСР № 65009198,
      - від 08 лютого 2017 року у справі № 760/285/16-ц, ЄДРСР № 64855821,
      - від 01 лютого 2017 року у справі № 404/6390/15-ц, ЄДРСР № 64739928,
      - від 21 грудня 2016 року у справі № 470/264/16-ц, ЄДРСР № 63583267,
      - від 21 грудня 2016 року у справі № 756/5020/16-ц, ЄДРСР № 63715829,
      - від 14 грудня 2016 року у справі № 755/5357/16-ц, ЄДРСР № 63511537,
      - від 07 грудня 2016 року у справі № 705/1121/15-ц, ЄДРСР № 63511213,
      - від 23 листопада 2016 року у справі № 761/38395/14-ц, ЄДРСР № 62960589,
      - від 16 листопада 2016 року у справі № 310/2636/16-ц, ЄДРСР № 62881167,
      - від 16 листопада 2016 року у справі № 761/23294/15-ц, ЄДРСР № 62849071,
      - від 16 листопада 2016 року у справі № 757/8774/15-ц, ЄДРСР № 63049591,
      - від 16 листопада 2016 року у справі № 362/5568/15-ц, ЄДРСР № 62787780,
      - від 09 листопада 2016 року у справі № 761/38469/15-ц, ЄДРСР № 62754415,
      - від 02 листопада 2016 року у справі № 565/931/15-ц, ЄДРСР № 62662351,
      - від 02 листопада 2016 року у справі № 565/183/16-ц, ЄДРСР № 62524555,
      - від 02 листопада 2016 року у справі № 522/1423/16-ц, ЄДРСР № 62524789,
      - від 02 листопада 2016 року у справі № 755/16234/15-ц, ЄДРСР № 62524791,
      - від 26 жовтня 2016 року у справі № 752/1663/16-ц, ЄДРСР № 62524728,
      - від 26 жовтня 2016 року у справі № 208/1109/15-ц, ЄДРСР № 62524532,
      - від 19 жовтня 2016 року у справі № 758/8916/15-ц, ЄДРСР № 62202025,
      - від 19 жовтня 2016 року у справі № 757/29939/14-ц, ЄДРСР № 62136645,
      - від 05 жовтня 2016 року у справі № 401/3274/15-ц, ЄДРСР № 62319259,
      - від 05 жовтня 2016 року у справі № 522/627/16-ц, ЄДРСР № 61905929,
      - від 28 вересня 2016 року у справі № 565/1606/15-ц, ЄДРСР № 61922130,
      - від 28 вересня 2016 року у справі № 565/1640/15-ц, ЄДРСР № 61830402,
      - від 21 вересня 2016 року у справі № 342/1094/15-ц, ЄДРСР № 61690155,
      - від 21 вересня 2016 року у справі № 289/1895/15-ц, ЄДРСР № 61558985,
      - від 21 вересня 2016 року у справі № 325/1728/15-ц, ЄДРСР № 61559005,
      - від 21 вересня 2016 року у справі № 752/7597/15-ц, ЄДРСР № 61494909,
      - від 14 вересня 2016 року у справі № 759/18939/15-ц, ЄДРСР № 61426127,
      - від 14 вересня 2016 року у справі № 565/1061/15-ц, ЄДРСР № 61398588,
      - від 14 вересня 2016 року у справі № 565/34/16-ц, ЄДРСР № 61387042,
      - від 09 вересня 2016 року у справі № 753/16296/14, ЄДРСР № 61197556,
      - від 07 вересня 2016 року у справі № 565/1617/15-ц, ЄДРСР № 61205518,
      - від 27 липня 2016 року у справі № 398/1672/15-ц, ЄДРСР № 59350852,
      - від 20 липня 2016 року у справі № 565/559/15-ц, ЄДРСР № 59141887,
      - від 06 липня 2016 року у справі № 344/15371/15-ц, ЄДРСР № 58850785,
      - від 22 червня 2016 року у справі № 289/95/16-ц, ЄДРСР № 58763623,
      - від 15 червня 2016 року у справі № 521/12056/15-ц, ЄДРСР № 58489512,
      - від 08 червня 2016 року у справі № 524/3876/15-ц, ЄДРСР № 58400019,
      - від 25 травня 2016 року у справі № 520/16633/14-ц, ЄДРСР № 58045384, 
      - від 18 травня 2016 року у справі № 405/7915/15-ц, ЄДРСР № 58045164, 
      - від 18 травня 2016 року у справі № 565/1557/15-ц, ЄДРСР № 57871292, 
      - від 27 квітня 2016 року у справі № 756/13114/15-ц, ЄДРСР № 57616538,
      - від 27 квітня 2016 року у справі № 753/22632/15-ц, ЄДРСР № 57462898.
      За цю добірку велика подяка форумчанину 0720.
      У разі наявності нових ухвал прошу доповнювати у цій темі.
    • Автор: ANTIRAID
      Державний герб України
       
      ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
      справа № 753/23666/15-ц
      провадження № 2/753/2175/16 
      РІШЕННЯ
      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
      "01" липня 2016 р.
      Дарницький районний суд міста Києва в складі:
      головуючого судді Шклянка М.П.
      з участю секретаря Москаленко А.П.
      розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів та стягнення депозитного вкладу, - 
       В С Т А Н О В И В:
      В грудні 2015 року позивачка звернулась до суду з вище вказаним позовом, який в подальшому уточнила, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань та порушення своїх прав, як споживача. Просила стягнути з відповідача кошти за депозитним Договором №SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 р. у розмірі 1 408 472,28 грн., що включають суму основного вкладу, відсотки за користування вкладом та 3% річних від суми відсотків за вкладом, та кошти за Договором N9SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 р. у розмірі дол. США, разом з відсотками по депозиту та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, посилаючись на те, що відповідач в порушення укладених договорів не повертає їй суму депозитного вкладу та відсотки за користування вкладом.
      В судовому засіданні представник позивачки уточнений позов підтримала і просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в ньому.
      Представник відповідача позов не визнав і просив у його задоволенні відмовити, ставлячи під сумнів наявність договірних відносин між позивачкою та банком, оскільки надані нею договори не закріплені мокрою печаткою ПАТ «ПриватБанк». Крім того, договори укладались на території Автономної Республіки Крим, яка на даний час відноситься до тимчасово окупованих територій та на даний час зобов'язання за договорами депозитного вкладу, укладеними працівниками філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконує автономна некомерційна організація «Фонду захисту вкладників», за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АРКрим та м.Севастополь. Тому, представник відповідача вважав, що ПАТ КБ «ПриватБанк» є неналежним відповідачем.
      Заслухавши думку сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд у судовому засіданні встановив наступне.
      Судом встановлено, що 16 вересня 2012 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» було укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) в іноземній валюті N9SAMDN80000728829937 про банківський строковий вклад (депозит) «Депозит VIP на 6 міс» на 6 місяців в іноземній валюті із сумою вкладу 111 637,63 дол. США (сто одинадцять тисяч шістсот тридцять сім доларів США 63 центи).
      Згідно даних по вкладу обумовлених в договорі, вклад оформлюється на строк 6 місяців по 16.03.2013 р. включно. Банк відкриває вкладнику особовий рахунок НОМЕР_1, на який зараховується вклад. На суму вкладу нараховуються відсотки за ставкою 9% річних. Період нарахування відсотків на вклад - 1 місяць.
      Пунктом 3 Договору передбачено право Позивача здійснювати поповнення вкладу. Згідно п. 2 Договору, нарахування відсотків на суму вкладу починається з наступного дня після надходження коштів в Банк і здійснюється за кожен календарний день.
      На виконання умов Договору, позивач внесла кошти на депозит у сумі 111 637,63 дол. США (сто одинадцять тисяч шістсот тридцять сім доларів США 00 центів).
      В подальшому в рахунок поповнення вкладу позивачем було внесено:
      27 вересня 2012 року - 16 980,66 дол. США (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят доларів 66 центів).
      09 жовтня 2012 року - 2 100 дол. США (дві тисячі сто доларів 00 центів).
      11 жовтня 2012 року - 2 000 дол. США (дві тисячі доларів 00 центів).
      16 жовтня 2012 року - 12 247 дол. США (дванадцять тисяч двісті сорок сім доларів 00 центів).
      17 жовтня 2012 року - 6 120 дол. США (шість тисяч сто двадцять доларів 00 центів).
      20 листопада 2012 року - 3 300 дол. США (три тисячі триста доларів 00 центів).
      12 грудня 2012 року - 1 500 дол. США (тисяча п'ятсот доларів 00 центів).
      26 грудня 2012 року - 1 000 дол. США (тисяча доларів 00 центів).
      15 травня 2013 року - 6 200 дол. США ( шість тисяч двісті доларів 00 центів).
      08 липня 2013 року - 8 000 дол. США ( вісім тисяч доларів 00 центів).
      02 серпня 2013 року - 2 800 дол. США (дві тисячі вісімсот доларів 00 центів),
      26 грудня 2012 року - 1 000 дол. США (тисяча доларів 00 центів).
      07 листопада 2013 року - 3 500 дол. США (три тисячі п'ятсот доларів 00 центів).
      Вказані внесення підтверджуються відповідними квитанціями наданими позивачем на підтвердження позовних вимог (а.с.17-27)
      Сума коштів, що знаходяться на депозитному рахунку за Договором №SAMDN80000728829937 станом на 12.03.2014р., згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» №1289222 становить 197 340,80 дол. США.
      Пунктом 7 Договору передбачено, що у разі, якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявив до Банку про повернення вкладу дійсний договір пролонгується ще на один строк (6 місяців). Договір пролонгується неодноразово без явки клієнта. При цьому новий строк вкладу починається з наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу.
      Таким чином; останній строк пролонгації розпочався 23 березня 2016 року.
      Крім того, 20 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» було укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) в національній валюті - Договір N9SAMDN01000730754308 про банківський строковий вклад (депозит) «Депозит VIP» на 6 місяців в національній валюті із сумою вкладу 350 000 грн. (триста п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Згідно даних по вкладу, вказаних в договорі вклад оформлюється на строк 6 місяців по 20.05.2013р. включно. Банк відкриває вкладнику особовий рахунок НОМЕР_2, на який зараховується вклад. На суму вкладу нараховуються відсотки за ставкою 17% річних. Період нарахування відсотків на вклад - 1 місяць.
      Пунктом 3 Договору передбачено право Позивача здійснювати поповнення вкладу.
      Згідно п. 2 Договору, нарахування відсотків на суму вкладу починається з наступного дня після надходження коштів в Банк і здійснюється за кожен календарний день.
      На виконання умов Договору, Позивач внесла кошти на депозит у сумі 350 000 грн. (триста п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
      В подальшому в рахунок поповнення вкладу Позивачем було внесено:
      07 грудня 2012 року - 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
      12 грудня 2012 року - 60 000 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).
      14 грудня 2012 року - суму 60 000 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).
      18 грудня 2012 року - 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).
      15 січня 2013 року - 100 000 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок).
      15 травня 2013 року - 80 000 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок).
      21 січня 2014 року - 55 000 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок), що також підтверджується відповідними квитанціями
      Сума коштів, що знаходяться на депозитному рахунку за Договором №SAMDN01000730754308 станом на 12.03.2014р., згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» №1289222 становить 943 854 грн. 89 коп.
      Пунктом 7 Договору передбачено, що у разі, якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявив до Банку про повернення вкладу дійсний договір пролонгується ще на один строк. Договір пролонгується неодноразово без явки клієнта. При цьому новий строк вкладу починається з наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу.
      Останній строк пролонгації розпочався 27 травня 2016 року.
      Таким чином, між Позивачем та Банком було укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) в іноземній валюті та договір банківського строкового вкладу (депозиту) в національній валюті. Строк дії вищезазначених договорів завершується відповідно 23.03.2016р. та 27.05.2016р.
      5 березня 2014 року Позивач звернулася до банку з проханням перевести обслуговування її вкладів в одне з відділень банку у м. Києві, але їй було відмовлено без пояснення будь-яких причин.
      В травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до банку з письмовою заявою, в якій просила надати їй можливість користуватися належними їй грошовими коштами, які були внесені за вищезазначеними договорами банківського вкладу.
      Але у відповідь від Банку на дану заяву прийшов лист від 20.05.2015 року, яким було відмовлено у наданні коштів, у зв'язку з припиненням Банку своєї діяльності на території Автономної республіки Крим.
      Згідно Довідки №1289222, наданої Банком, станом на 12.03.2014 р. залишок грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 становить 197 340,80 дол. США та на рахунку НОМЕР_2 - 943 854.89 грн.
      26 серпня 2015 року Позивачем було направлено до банку заяву про дострокове розірвання договорів та виплату належних їй коштів, але листом банку від 09.09.2015 року в поверненні коштів було відмовлено.
      Тобто, судом достовірно твстановлено, що на даний час, кошти, внесені на депозит та нараховані на них відсотки за Договором №SAMDN80000728829937 та за Договором №SAMDN01000730754308 залишаються невиплаченими Відповідачем ОСОБА_2
      Згідно зі ст. ст. 526, 625, ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
      Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
      Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
      Відповідно до ст.1060 ЦК України Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
      Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
      За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладників, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
      Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
      Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
      За умовами ч.5 ст.1061 ЦК України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
      Отже, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми вкладу відповідно до укладених договорів та відсотків за користування вкладами.
      Посилання відповідача на необгрунтованість позовних вимог та на недоведеність позивачем факту укладення депозитних договорів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки представником ПАТ КБ «ПриватБанк» не було спростовано доводів позивача про те, що між сторонами по справі були укладені зазначені договори банківського вкладу, відкривалися відповідні рахунки за цими договорами, грошові кошти були зараховані до банку. Крім того, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження припинення відповідних зобов'язань у зв'язку з їх виконанням
      Що стосується вимог позивача про стягнення 3% річних за даним договором, суд вважає за необхідне в цій частині відмовити виходячи з наступного.
      Так, приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
      Як вбачається з матеріалів справи, спірними договорами передбачено розмір процентів за користування грошовими вкладами відповідно 9% річних щодо депозитного вкладу в іноземній валюті та 17% річних щодо гривневого депозиту.
      Крім того, три проценти річних повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами, якщо в обов'язкових для сторін правилах чи договорі немає прямої вказівки щодо іншого порядку нарахування процентів.
      Пунктом 6 ст. 1061 ЦК України встановлено, що проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У зв'язку з цим необхідно враховувати, що у випадку збільшення вкладу на суму невитребуваних процентів, проценти, які стягуються у зв'язку з простроченням повернення вкладу, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховуються на всю суму вкладу, збільшеного на суму невитребуваних процентів.
      Як вбачається з наданого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, що нараховані не на основну суму боргу, а на невиплачені та ненараховані відсотки по кожному з договорів, в зв'язку з чим суд в даній частині позову відмовляє.
      З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
      Керуючись,ст.ст.526,625,1060,1061 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд - 
      В И Р І Ш И В:
      Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів та стягнення депозитного вкладу - задовольнити частково.
      Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 суму заборгованості по договору №SAMDN01000730754308 від 20.11.2012 р. з урахуванням відсотків по депозиту в розмірі 1379135,86 грн.та суму заборгованості по договору N9SAMDN80000728829937 від 16.09.2012 р.з урахуванням відсотків за депозитом в розмірі 240709,94 дол. США.
      В іншій частині позову відмовити.
      Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» в дохід держави судовий збір в розмірі 6890 грн.
      Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
      Суддя
       
      http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59039962
    • Автор: у.zaporozhskiy
      http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67519797
       
      Державний герб України
      Номер провадження: 22-ц/785/2131/17
      Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
      Доповідач Драгомерецький М. М.
        
      АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
      РІШЕННЯ
      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
      22.06.2017 року                                                м. Одеса
      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
      головуючого судді -       Драгомерецького М.М.
      суддів:                              Черевка П.М.,
                                                                     ОСОБА_2,
      при секретарі:                 Томашевській К.В.,
      за участю: позивача ОСОБА_3 та представника відповідача ПАТ КБ «Приват Банк» - ОСОБА_4,
      розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про стягнення коштів за договорами банківського вкладу,-
      В С Т А Н О В И Л А:
      21 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, який був ним уточнений та доповнений до ПАТ КБ «Приват Банк» про стягнення коштів за договорами банківського вкладу.
      Посилаючись на те, що 10 січня 2014 року між ним та ПАТ КБ «Приват Банк» в особі Кримського регіонального управління був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Вклад «Стандарт», відповідно до якого ним через касу банку на депозитний рахунок №26357623224975 були внесені грошові кошти у розмірі 6000 доларів США на строк 6 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 9 % річних.
      Згодом 31 січня 2014 року позивач додатково вніс на свій депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 1700 доларів США, а 05 березня 2014 року - 250 доларів США.
      Вказував, що між ним та банком також було додатково оформлено вісім (вкладних) депозитних рахунків «Вклад «Стандарт» на строк 1 місяць в системі інтернет - банкінгу «Приват 24»,        перерахування        коштів      з      його     карткового        рахунку
      №5168742321182846, а саме : №26358623939388 від 14 лютого 2014 року у розмірі 1000 доларів США; №26357623889804 від 03 березня 2014 року у розмірі 2000 доларів США; №26357623907270 від 03 березня 2014 року у розмірі 1500 доларів США; №26357623904864 від 03 березня 2014 року на рахунок у розмірі 1500 доларів США; №26355624151157 від 05 березня 2014 року розмірі 1500 доларів США; №26355624154790 від 05 березня 2014 року, у розмірі 1500 доларів США; №26355624159063 від 05 березня 2014 року у розмірі 1500 доларів США; №26355624159148 від 05 березня 2014 року, у розмірі 1500 доларів США.
      Позивач стверджував, що він звертався до відповідача з заявою про надання копій договорів по депозитним рахункам та розрахунку за договорами вкладу, проте йому було відмовлено.
      15 січня 2015 р. ОСОБА_3 звернувся до директора Південного ГРУ «ПриватБанк» з заявою про повернення грошових коштів (депозитів) по закінченні строку депозиту, у якому зазначив про відсутність наміру продовжувати строк дії договорів та просив повернути йому грошові кошти за депозитами та нараховані проценти, проте на час звернення до суду, а саме 21 січня 2015 р. грошові кошти разом з нарахованими процентами повернуто не було (т.1, а.с. 13).
      На підставі зазначеного, ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та просив його задовольнити в повному обсязі, з наведених у позовній заяві правових підстав.
      В судовому засіданні представник відповідача ПАТ КБ «Приват Банк» позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, надав письмові заперечення на позов, в обґрунтування яких, посилався на те, що договір банківського вкладу з позивачем укладався на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою територією, у зв'язку з чим відокремлений підрозділ ПАТ КБ «Приватбанк» на території АР Крим припинив свою діяльність. Відповідно до закону Російської Федерації № 39-ФЗ від 04 квітня 2014 року зобов'язання здійснювати компенсаційні виплати клієнтам банківських установ на території АР Крим взяла на себе автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників». Зазначала, що позивач не довів факту укладення договорів банківського вкладу та існування заборгованості за ними.
      Справа розглядалась судами неодноразово.
      Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2016 року позовні вимоги залишено без задоволення.
      В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
      Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, а також заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
      Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.  
      Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.
      Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
      Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
      Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Кримського регіонального управління та ОСОБА_5 було укладено договір №SAMDNWFD0070055495500 банківського вкладу (депозиту) у розмірі 6000 доларів США на строк 6 місяців зі сплатою 9% річних (т. 1 а.с. 9).
      На підтвердження факту внесення грошових коштів через касу банку на депозитний рахунок №26357623224975 вкладник ОСОБА_3 надав квитанцію (т. 1 а.с. 9, зворотний бік).
      31 січня 2014 року ОСОБА_3 через систему інтернет банкінгу «Приват 24» додатково вніс на вказаний депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 1700 доларів США, а 05 березня 2014 року - 250 доларів США, що підтверджується випискою руху коштів по картковому рахунку №5168742321182846 (а.с.10).
      Згодом між ОСОБА_3 та банком було додатково оформлено вісім (вкладних) депозитних рахунків «Вклад «Стандарт» на строк один місяць в системі інтернет банкінгу «Приват 24», шляхом перерахування  коштів  з його  карткового  рахунку     № 5168742321182846, а саме : №26358623939388 від 14 лютого 2014 року у розмірі 1000 доларів США; №26357623889804 від 03 березня 2014 року у розмірі 2000 доларів США; №26357623907270 від 03 березня 2014 року у розмірі 1500 доларів США; №26357623904864 від 03 березня 2014 року на рахунок у розмірі 1500 доларів США; №26355624151157 від 05 березня 2014 року розмірі 1500 доларів США; №26355624154790 від 05 березня 2014 року, у розмірі 1500 доларів США; №26355624159063 від 05 березня 2014 року у розмірі 1500 доларів США; №26355624159148 від 05 березня 2014 року, у розмірі 1500 доларів США.
      Переглядаючи судові рішення суд касаційної інстанції у своїй ухвалі від 27 квітня 2016 року посилався на наступне.
      Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
      З огляду на визначення договору банківського вкладу, закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках в банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (ст. 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»).
      Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
      Положення ст. 1059 ЦК України врегульовують питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
      Згідно з п. 1.4 Положення залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
      Однак відповідно до положень Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10).
      Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
      Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобовязаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку.
      Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку.
      Отже, вирішуючи питання щодо стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, необхідно встановити факт укладення відповідного договору, зясувати повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів.
      Така правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-997цс16, яка розглянута ним у порядку глави 3 розділу V ЦПК України.
      Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій  формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох   документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
      Пунктом 3.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, що діють в установі ПАТ «КБ «ПриватБанк», передбачено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
      Відповідно п. 2.2.1.4 Умов та Правил при дистанційному оформленні заявки на відкриття вкладу (далі заявка) клієнт має право внести гроші на вклад протягам 30 календарних днів з дати оформлення заявки, нарахування процентів по вкладу починається з першого дня, наступного за днем надходження грошових коштів в банк, і здійснюється за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів у році, за ставкою, що діє на дату укладення договору з урахуванням правил розрахунку процентів при продовженні депозиту. День повернення вкладу в період розрахунку процентів не входить. При оформленні депозитів за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування, розрахунок процентів за вкладом здійснюється за ставкою, зазначеною в дистанційному розпорядженні на відкриття депозиту. При продовженні терміну вкладу розрахунок відсотків на кожний новий термін вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє в банку для депозитних вкладів даного найменування та строку на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладення додаткових угод до цього договору. Наступне продовження вкладу здійснюється в такому ж порядку.
      Відповідно до пунктів 1.1.1.39.,1.1.1.71,1.1.1.96,1.1.1.100 Умов та Правил ідентифікація клієнта в Приват24 підтвердження повноважень клієнта на доступ у систему шляхом введення імені користувача і пароля. Пароль унікальна послідовність із символів і цифр, використовувана для ідентифікації клієнта в Приват24. Система Internet Banking Приват24 система дистанційного обслуговування клієнтів, офіційний канал звязку (обміну інформацією) між банком та клієнтом. Засоби доступу набір засобів, що видаються/визначаються Банком для ідентифікації та автентифікації клієнта через віддалені канали обслуговування. До засобів доступу до системи Internet Banking Приват24 належать ідентифікатор (логін) користувача, постійний пароль, одноразові (динамічні) паролі. До засобів доступу до послуги Mobile Banking номер мобільного телефону та персональний пароль (вік), до Контактного центру Банку, цілодобової служби «Консьєрж-сервіс» контрольна інформація клієнта, у пристроях самообслуговування картка і ПІН та/або одноразовий (динамічний) пароль.
      Із виписки руху коштів по картковому рахунку №5168742321182846, а також довідки №4417792 від 04.05.2014 року, виданою відповідачем (т. 1 а.с. 10-11), вбачається, що:
      -10 січня 2014 року було відкрито депозитний рахунок №26357623224975 на суму 6000 доларів США, строком на 6 місяців;
      -03 березня 2014 року було відкрито депозитний рахунок №26357623904864 на суму 1500 доларів США, строком на 1 місяць;
      -03 березня 2014 року було відкрито депозитний рахунок №26357623907270 на суму 1500 доларів США, строком на 1 місяць;
      -03 березня 2014 року було відкрито депозитний рахунок №26357623889804 на суму 2 000 доларів США, строком на 1 місяць;
      -05 березня 2014 року було відкрито депозитний рахунок №26355624151157 на суму 1500 доларів США, строком на 1 місяць;
      -05 березня 2014 року було відкрито депозитний рахунок №26355624154790 на суму 1500 доларів США, строком на 1 місяць.
      Таким чином зазначене підтверджує факт укладення з відповідачем договорів банківського вкладу в системі інтернет банкінгу «Приват24», у порядку передбаченому Правилами інтернет-банкінгу Приват-24 на умовах та порядку, розробленими та запропонованими в системі послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а відповідач на спростування вказаних обставин не надав будь-яких доказів.
      Однак, позивачем ОСОБА_3 не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладання договору депозиту від 14 лютого 2014 року на суму 1 000 доларів США, на підставі якого було відкрито рахунок №26358623939388, крім того у довідці №4417792 від 04.05.2014 року не вказано наявність депозитних рахунків ОСОБА_3 №26355624159063 від 05 березня 2014 року на суму 1500 доларів США та рахунку №26355624159148 від 05 березня 2014 року на суму 1500 доларів США, а тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
      Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
      Згідно зі ст. 47 цього Закону банк має право здійснювати банківську діяльність шляхом надання банківських послуг.До банківських послуг належать:
      1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;
      2)відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;
      3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.
      Тобто, надання послуг з розміщення вкладу (депозиту) здійснює саме банк як юридична особа, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо структурній одиниці надано відповідні повноваження (згідно з положенням, статутом, довіреністю) то вона має право укладати договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця. Відтак, саме банк, а не його структурна одиниця, має відповідати за зобовязаннями, взятими на себе укладеним договором.
      Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невідємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
      Таким чином, оскільки стороною укладених договорів банківського вкладу є ПАТ КБ «ПриватБанк», то згідно чинного законодавства, яке регулює цей вид правовідносин, зобовязання за дійсними договорами має виконувати саме ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа, а не його Кримська філія. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обовязків по укладених і дійсних договорах.
      Судова колегія приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000 гривень на підставі наступного.
      Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою   щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
      Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
      Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
      Частиною 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, а позивачем не було доведено та обґрунтовано своїх вимог.
      Даючи юридичну оцінку доказам, враховуючи те, що відсутні докази, які б підтверджували заподіяння моральної шкоди відповідачем,крім того, у договорах депозиту не передбачено стягнення моральної шкоди за невиконання чи неналежне виконання своїх обовязків банком.
      Таким чином, аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції на усі зазначені обставини уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення спору, тому рішення районного суду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
      Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
                                                                  В И Р І Ш И Л А:
            Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про стягнення коштів за договорами банківського вкладузадовольнити частково.
      Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1):
      - грошові кошти, внесені на депозитний рахунок№26357623224975 від 10.01.2014 року у розмірі 7950 доларів США (6000 + 1700 +250 доларів США), та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору в розмірі 2453,88 доларів США (1861,14 + 518,52 + 74,22 доларів США);
      - грошові кошти внесені на депозитний рахунок №26357623904864 від 03.03.2014 року у розмірі 1500 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 446,06 доларів США;
      - грошові кошти внесені на депозитний рахунок №26357623907270 від 03.03.2014 року у розмірі 1500 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 446,06 доларів США;
      - грошові кошти внесені на депозитний рахунок №26357623889804 від 03.03.2014 року у розмірі 2 000 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 594,74 доларів США;
      - грошові кошти внесені на депозитний рахунок №26355624151157 від 05.03.2014 року у розмірі 1 500 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 445,32 доларів США;
      - грошові кошти внесені на депозитний рахунок №26355624154790 від 05.03.2014 року у розмірі 1 500 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 445,32 доларів США.
      У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
      Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
      Судді апеляційного суду Одеської області:                                  М.М.   Драгомерецький
                                                                                                                  ОСОБА_6
                                                                                                                  ОСОБА_2