прерывание срока исковой давности


Recommended Posts

Кто сталкивался с подобной ситуацией и как защищался.

в 2009 г. человек получил кредитную карту в Привате. Последний платеж в 2012 г., больше по ней не платил. В декабре получил иск. В банке взяли справку о движении средств по счету, в июне 2016 г. кто то внес на его карту 28 грн. (прервал срок исковой давности). Средства вносились через платежный терминал Привата.  Как доказывать что ответчик срок не прерывал. На обращение в банк дать копию видеозаписи с терминала, последние посылают в известном направлении. 
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Такие вбросы - во плоти и крови приватбанка. Причем мелкие (жадность). Но вот как можно прервать срок исковой давности, который закончился? Между последним платежом и вбросом прошло более 3-х лет.

В случае вброса в пределах исковой давности можно ходатайствовать о проведении экспертизы в территориальном НИИСЭ по первичным документам. Если банк их не даст, эксперт отказывает в проведении экспертизы, а в руках судьи - ч. 1 ст. 146 ГПКУ.:

"У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

13 часов назад, urik сказал:

Кто сталкивался с подобной ситуацией и как защищался.

в 2009 г. человек получил кредитную карту в Привате. Последний платеж в 2012 г., больше по ней не платил. В декабре получил иск. В банке взяли справку о движении средств по счету, в июне 2016 г. кто то внес на его карту 28 грн. (прервал срок исковой давности). Средства вносились через платежный терминал Привата.  Как доказывать что ответчик срок не прерывал. На обращение в банк дать копию видеозаписи с терминала, последние посылают в известном направлении. 
 

Есть несколько таких процессов.

Одно из направлений,как указал Лев,но он дорогостоящий из-за экспертизы, оплату по которой потом проблематично взыскать

Второе,это просто подать грамотное заявление о применении исковой давности с ссылками на постановление ВСУ,что ежемесячный платеж не прерывает исковую давность,а в 28 гривен тем более.

По моему мнению,должно хватить такого заявления.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Только что, urik сказал:

Спасибо за подсказочку.

Вы помогаете человеку или против Вас подали иск?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

17 часов назад, urik сказал:

Кто сталкивался с подобной ситуацией и как защищался.

в 2009 г. человек получил кредитную карту в Привате. Последний платеж в 2012 г., больше по ней не платил. В декабре получил иск. В банке взяли справку о движении средств по счету, в июне 2016 г. кто то внес на его карту 28 грн. (прервал срок исковой давности). Средства вносились через платежный терминал Привата.  Как доказывать что ответчик срок не прерывал. На обращение в банк дать копию видеозаписи с терминала, последние посылают в известном направлении. 
 

Ухвала

іменем україни

01 жовтня 2014 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                     Висоцької В.С.,

суддів:                                      Амеліна В.І.,  Кафідової О.В.,                                                      

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 21 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що згідно з укладеним кредитним договором від 13 березня 2006 року  ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості.

У порушення умов договору ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором не виконувала, грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надавала, в результаті чого станом на 31 жовтня 2013 року в останньої утворилася заборгованість за кредитом в сумі 15 155 грн 69 коп., яку банк і просив стягнути з відповідача.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від          04 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 7 976 грн 69 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 21 травня        2014 року рішення суду першої інстанції в частині зменшення заборгованості за подвійною відсотковою ставкою скасовано та стягнуто з ОСОБА_3 різницю в сумі заборгованості за кредитним договором від 13 березня       2006 року в розмірі 7 179 грн. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду Чернівецької області від 21 травня 2014 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що 13 березня 2006 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у сумі 2 тис. грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36,0% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується копією заяви.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що останній платіж у сумі 250 грн відповідачем ОСОБА_3 було проведено 28 квітня 2012 року, тобто відбулося переривання строку позовної давності.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки          (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Така правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

Судами залишено поза увагою те, що відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле «MONTH»), при цьому дія картки закінчилась у грудні 2008 року.

Питання застосування строку позовної давності відповідно до статті 256 ЦК України, частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України, частини четвертої статті 267 ЦК України, з урахуванням цих обставин та факту пред'явлення позову тільки 17 грудня 2013 року, не вирішено.

При цьому відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. При цьому обставини, що переривають перебіг строку, можуть виникнути в будь-який момент до його закінчення.

Внесення платежу поза межами строків позовної давності не може свідчити про визнання відповідачем існуючої заборгованості та переривання строку позовної давності.

Враховуючи, що суди на зазначене не звернули уваги, не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від             04 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 21 травня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                В.С. Висоцька              

Судді:                                      О.В. Кафідова

                                                  О.В. Умнова

                                             І.М. Фаловська                                        

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Собственно говоря ребята уже всё подсказали... Есть три аспекта и по каждому из них есть постанова ВСУ... Это, 1. внесение денег поза межами срока позовной давности не восстанавливает её... 2. должно быть доказано, что деньги внесены самим заёмщиком или его доверенным лицом, а не сватом кумом братом... только тогда это может восстанавливать ИД и то если в пределах срока ИД... 3. это то что ИД исчисляется по каждому периодическому платежу отдельно, а у Вас именно такой случай... то есть этот платёж не может восстанавливать ИД по всему обзятельству, а только лишь по обязательству за один месяц... и само собой смотрите пункт 1 и 2...)))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

55 минут назад, Bolt сказал:

Собственно говоря ребята уже всё подсказали... Есть три аспекта и по каждому из них есть постанова ВСУ... Это, 1. внесение денег поза межами срока позовной давности не восстанавливает её... 2. должно быть доказано, что деньги внесены самим заёмщиком или его доверенным лицом, а не сватом кумом братом... только тогда это может восстанавливать ИД и то если в пределах срока ИД... 3. это то что ИД исчисляется по каждому периодическому платежу отдельно, а у Вас именно такой случай... то есть этот платёж не может восстанавливать ИД по всему обзятельству, а только лишь по обязательству за один месяц... и само собой смотрите пункт 1 и 2...)))

Всем спасибо. Информации достаточно. Дальше думаю сам разберусь.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, urik сказал:

Всем спасибо. Информации достаточно. Дальше думаю сам разберусь.

Всегда, пожалуйста... Обращайтесь, если сможем, то поможем...))) Постановы ВСУ поищите, а то я что то хотел найти Вам, но так быстро не получается...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 20.01.2017 в 19:10, urik сказал:

Всем спасибо. Информации достаточно. Дальше думаю сам разберусь.

Вот и славно. Не забудьте отписаться о результатах и разместить ссылки на положительные решения.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Помогите разобраться! В 2010году была вымога, заемщик ее не выполнил и больше не платил, но выплачивало некоторые суммы третье лицо, которое не имело ни к кредиту ни к заемщику никакого отношения. По этой вымоге /по срокам давности выведены поручители/, но банк настаивает, что эти платежи для заемщика изменили ИД. Нужно юридическое обоснование никчемности этих платежей.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

15 часов назад, LEDI A сказал:

Помогите разобраться! В 2010году была вымога, заемщик ее не выполнил и больше не платил, но выплачивало некоторые суммы третье лицо, которое не имело ни к кредиту ни к заемщику никакого отношения. По этой вымоге /по срокам давности выведены поручители/, но банк настаивает, что эти платежи для заемщика изменили ИД. Нужно юридическое обоснование никчемности этих платежей.

 

Здесь не обоснование нужно, а анализ материалов судебного дела.

Когда были осуществлены ежемесячные платежи третьим лицом?

Когда был подан иск банка?

Конкретная дата получения требования?

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

15 часов назад, LEDI A сказал:

Помогите разобраться! В 2010году была вымога, заемщик ее не выполнил и больше не платил, но выплачивало некоторые суммы третье лицо, которое не имело ни к кредиту ни к заемщику никакого отношения. По этой вымоге /по срокам давности выведены поручители/, но банк настаивает, что эти платежи для заемщика изменили ИД. Нужно юридическое обоснование никчемности этих платежей.

 

Приблизительный алгоритм действий, если исковое заявление подано более, чем 3 года после получения требования:

1) истребовать оригиналы квитанций, осуществленных 3-им лицом;

2) назначить почерковедческую экспертизу;

3) установить, что подписи вносили не заемщиком.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 30.01.2017 в 22:37, LEDI A сказал:

Помогите разобраться! В 2010году была вымога, заемщик ее не выполнил и больше не платил, но выплачивало некоторые суммы третье лицо, которое не имело ни к кредиту ни к заемщику никакого отношения. По этой вымоге /по срокам давности выведены поручители/, но банк настаивает, что эти платежи для заемщика изменили ИД. Нужно юридическое обоснование никчемности этих платежей.

По этому поводу есть постанова ВСУ (искать сейчас некогда мне), где указывается, что платить должен только заёмщик или его доверенное лицо, а не кто-то другой, только тогда это прерывает исковую давность...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

23 часа назад, LEDI A сказал:

Как быть, если банк не предоставляет оргиналы квитанций, сколько времени они должны их сохранять. Спасибо!

"Согласно «Вказівки щодо застосування "Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання", з яка затверджена постановою Правління Національного Банку України від 23 грудня 1996 р. N 327                                

- договоры и соглашения хранятся 5 лет после окончания срока действия договоров – строка 66 перечня.                                                                                                                                                                         – документы о выдаче и оформлении долгосрочных займов и кредитов хранятся 5 лет после погашения займа.                                                                                                                                

– дела кредитных заемщиков хранятся 5 лет после погашения займа - строка 181.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0406500-96/print1443083852352337

 

Оригиналы первичных кассовых документов находятся в деле заёмщика, следовательно должны хранится 5 лет после погашения займа (или 5 лет после окончания срока действия кредитного договора). ИМХО.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

23 часа назад, LEDI A сказал:

Как быть, если банк не предоставляет оргиналы квитанций

Надо знать все обстоятельства дела. В общем случае - писать в возражениях на иск, что кредит не получали, а банк пусть доказывает обратное.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 05.02.2017 в 17:32, LEDI A сказал:

Как быть, если банк не предоставляет оргиналы квитанций, сколько времени они должны их сохранять. Спасибо!

 

В 05.02.2017 в 17:32, LEDI A сказал:

Как быть, если банк не предоставляет оргиналы квитанций, сколько времени они должны их сохранять. Спасибо!

Я Вам выше все написал.

п.2, если так и не предоставят, то просить признать факт, для которого просили назначить экспертизу-установленным.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

11 минут назад, Старатель7 сказал:

Надо знать все обстоятельства дела. В общем случае - писать в возражениях на иск, что кредит не получали, а банк пусть доказывает обратное.

Все правильно, можно начинать с общего и переходить к частному.

Мое мнение, что если у т.с. действительно есть основания для применения и.д., то нужно обязательно на это бить.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 05.02.2017 в 17:32, LEDI A сказал:

Как быть, если банк не предоставляет оргиналы квитанций, сколько времени они должны их сохранять. Спасибо!

Когда у Вас заседание?

Какие документы Вы подготовили на первое заседание?

для избежания вынесения негативного решения и сохранения возможности для маневра в апелляции, необходимо готовить, как минимум то, что я написал выше, а еще лучше весь комплекс документов, направленных на противодействие взыскание.

Что Вы планируете делать по этому делу?

Помогает ли кто-то Вам в анализе Вашей ситуации и составлении необходимых документов?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 30.01.2017 в 22:37, LEDI A сказал:

Помогите разобраться! В 2010году была вымога, заемщик ее не выполнил и больше не платил, но выплачивало некоторые суммы третье лицо, которое не имело ни к кредиту ни к заемщику никакого отношения. По этой вымоге /по срокам давности выведены поручители/, но банк настаивает, что эти платежи для заемщика изменили ИД. Нужно юридическое обоснование никчемности этих платежей.

 

Вам нужна практическая помощь или поверхностные советы?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я в судах уже почти 3 года, и постоянно что-то вылазит. Отбиваюсь сама, с помощью разных юристов, которые помогают разобраться в создающихся ситуациях /есть адвокат, который представляет мои интересы в судах, но документы ему, предоставляю я/, поэтому приходится все изучать. Сейчас хочу разобраться, как доказать, что заемщик после вымоги не совершал платежей. Постанову знаю, но хочу законно "закрыть рот банку" - они муссируют эти платежи и ставят все надежды на них /хотя знают, что заемщик не платил, и по-этому не дают ни одной платежки/. Вот приблизительно так обстоят дела, поэтому - если можете, поддержите женщину в ее нелегкой борьбе с молодой, наглой, без комплексов /в виде человеческих чувств/ представительницей банка. Спасибо!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения