Виконання умов Договору після його припинення

[faust6996]

Шановні юристи, буду дуже вдячний, якщо допоможете розібратись у наступні ситуації.

 

Так, між одним товариством (далі – Постачальник) та іншим товариством (далі – Покупець) було підписано у середині 2015 року договір поставки металобрухту (далі – Договір).

Відповідно до умов Договору: «Кількість, асортимент та ціни продукції, що поставляється, вказуються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього Договору».

На виконання умов вище вказаного пункту Договору між Постачальником та Покупцем вже в 2016 році було підписано близько 15 специфікацій по Договору, в яких сторонами було узгоджено кількість, асортимент та ціни продукції, як наслідок, Постачальник виключно у 2016 році поставляв Покупцю продукцію за Договором, що підтверджується накладними (які, містили посилання на Договір), а Покупець сплачував частково вартість відповідної продукції, при цьому в призначенні платежів Покупець також посилався на Договір.

Окрім цього, несвоєчасна оплата Покупцем продукції призвела до того, що Постачальник у 2016 році двічі звертався до господарського суду з позовними заявами про стягнення заборгованості по Договору, а також пені, 3 % річних та інфляційних, а судом задовольнялись відповідні вимоги Постачальника.

Нещодавно (тобто у 2017 році) Покупець знову перестав платити Постачальнику за поставлений наприкінці 2016 року металобрухт по Договору, внаслідок чого останній був змушений втретє звернутись до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по Договору, пені, 3 % річних та інфляційних. Однак, у господарському суді Покупець, заперечуючи проти задоволення позовних вимог Постачальника, заявив, що поставки були позадоговірними, оскільки Договір нібито припинив свою дію ще в кінці 2015 року.

При цьому Покупець зазначив, що підставою припинення дії Договору є додаткова угода до нього (далі – Додаткова угода), яка, начебто, була підписана сторонами ще в грудні 2015 року та відповідно до якої: «Сторони дійшли згоди, що станом на 30 грудня 2015 року заборгованість Покупця за Договором перед Постачальником становить 1 500 000 грн., яку Покупець повинен сплатити 30 грудня 2015 року. Сторони узгодили припинення дії Договору з дати укладення даної додаткової угоди. Сторони узгодили припинення дії пунктів Договору відносно стягнення пені за прострочення Покупцем здійснення оплат по Договору».

Слід зазначити, що Постачальник вперше почув про наявність Додаткової угоди тільки на третьому суді від Покупця (тобто у лютому 2017 року), як наслідок, у Постачальника є всі підозри стверджувати, що відповідний документ був підроблений Покупцем. Більш того, при детальному огляді Додаткової угоди Постачальник виявив, що підписи керівників, як з боку Покупця так і з боку Постачальника відрізняються від їх справжніх підписів.

Виникли наступні ідеї відносно спростування позиції Покупця:

 

1) Постачальник подасть позов про визнання Додаткової угоди недійсною, з огляду на те, що:

а) в ній зазначені підписи, які були виконані не керівниками Покупця та Постачальника, а іншими особами (це вбачається навіть при візуальному порівняні відповідних підписів з підписами керівників обох сторін на інших документах);

б) у Додатковій угоді зазначені відомості, які не відповідають дійсним правовідносинам між сторонами Договору (про те, що, начебто, в кінці 2015 року заборгованість Покупця перед Постачальником складає 1 500 000 грн.), оскільки Постачальник почав здійснювати перші поставки по Договору тільки у 2016 році, як наслідок, станом на кінець 2015 року взагалі не могло бути будь-якої заборгованості Покупця перед Постачальником;

в) Додаткова угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, оскільки незважаючи на зміст Додаткової угоди (відносно припинення дії Договору) сторони, після нібито її підписання, виконували Договір, що підтверджується наступним:

- підписанням у 2016 році 15 специфікацій до Договору;

- передачею у 2016 році та подальшим прийняттям Покупцем товару та супровідних документів (з посиланнями на Договір) від Постачальника;

- зазначенням Покупцем у призначенні платежів відносно сплати заборгованості посилань саме на Договір;

- стягненням в судовому порядку грошових коштів з Покупця, як заборгованості по Договору за поставлений у 2016 році товар;

- подачею Постачальником та наступним прийняттям без зауважень з боку Покупця податкової накладної, в якій міститься посилання на Договір.

3) Постачальник може стверджувати, що у зв’язку з тим, що Договір припинив свою дію у 2015 році, то кожна специфікація, яка підписана у 2016 році (у якій наведено найменування товару, кількість, ціна, строки та умови поставки тощо) є окремим договором, як наслідок, Постачальник може стягувати заборгованість на підставі відповідних документів. Однак, при такому варіанті Постачальник втрачає можливість стягнути з Покупця пеню, оскільки стягнення такої штрафної санкції не передбачено специфікаціями по Договору.

4) У Постачальника, окрім іншого, виникла ідея витребувати у Покупця бухгалтерські відомості відносно отриманих поставок від Постачальника за 2016 рік, а саме на підставі яких документів (правочинів) Покупець відображав у себе на балансі прихід товару (металобрухту) та здійснював за нього розрахунки.

Буду дуже вдячний, якщо шановні юристи прокоментують ідеї Постачальника відносно спростування позиції Покупця або запропонують свій варіант вирішення спірного питання.

 

[faust6996]

Чи можна стверджувати, що сторони шляхом підписання специфікацій по Договору відновили дію останнього ???

[faust6996]

????