Определение ВСУ об отсутствии уважительной причины для возобновления срока в связи с неполучением решения ВССУ которое обжалуется


Recommended Posts

Державний герб України

Ухвала
Іменем України

24 лютого 2017 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ковтюк Є.І.,суддів Вус С.М., Короткевича М.Є.,

перевіривши в судовому засіданні заяву потерпілої ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6,

в с т а н о в и л а:

Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 4 листопада 2013 року ОСОБА_6 засуджено за частиною другою статті 192 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж однорічного іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 76 цього Кодексу.

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 20 лютого 2014 року вирок щодо ОСОБА_6 змінив, збільшив розмір стягнення моральної шкоди з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 з 5000 грн до 10000 грн. У решті вирок залишив без зміни.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 4 листопада 2014 року вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 4 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2014 року щодо ОСОБА_6 скасував і закрив кримінальну справу.

Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 подали до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 400-12 Кримінального-процесуального кодексу України 1960 року, в зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Заявники вважають рішення про закриття справи необґрунтованим, вказуючи, що при його ухваленні касаційний суд не з'ясував думку потерпілої. Крім того, потерпіла ОСОБА_4 та її представник не погоджуються з кваліфікацією дій ОСОБА_6 за частиною другою статті 192 КК та стверджують, що його дії мали б бути кваліфіковані за вчинення шахрайства. Просять скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та прийняти нове рішення.

Одночасно потерпіла ОСОБА_4 та її представник порушують питання про поновлення пропущеного строку для подання заяви, мотивуючи причини пропуску тим, що копію ухвали суду касаційної інстанції отримали лише 13 січня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про таке.

На час звернення із заявою потерпілою та її представником провадження у Верховному Суді України регламентовано главою 33 чинного Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до якого Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» внесено зміни, у тому числі щодо підстав та порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України.

Відповідно до частини першої статті 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Отже, при розгляді заяви належить керуватися нормами КПК 2012 року. Вказана заявниками підстава для перегляду Верховним Судом України ухвали суду касаційної інстанції передбачена пунктом 1 статті 445 КПК (неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень).

Згідно з частиною першою статті 447 КПК заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, стосовно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 статті 445 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.

Водночас, визначаючи початок тримісячного строку на подання заяви, законодавець не передбачив будь-яких виключень щодо моменту отримання оспорюваного рішення.

Відповідно до вимог частини шостої статті 447 КПК, у разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

8 лютого 2017 року потерпіла та її представник подали до Верховного Суду України заяву перегляд оскаржуваної ухвали суду касаційної інстанції від 4 листопада 2014 року. Для прикладу неоднакового правозастосування заявники надали копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2013 року. 

Отже, потерпіла ОСОБА_4 та її представник звернулися до Верховного Суду України із заявою про перегляд судового рішення поза межами визначеного процесуальним законом тримісячного строку на її подання.

Своє прохання про поновлення строку заявники обґрунтовують тим, що копію ухвали суду касаційної інстанції вони отримали лише 13 січня 2017 року.

Однак несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.

Крім того, особа має можливість реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Ураховуючи наведене та зважаючи на те, що заявниками не зазначено обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення ними до Верховного Суду України у визначений законом строк, вказану потерпілою та її представником причину пропуску строку не може бути визнано поважною для поновлення строку.

Відповідно до частини шостої статті 447 КПК заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання про поновлення строку про перегляд судового рішення необхідно відмовити, а заяву потерпілої ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 слід залишити без розгляду.

Керуючись частиною шостою статті 447, статтею 450 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити потерпілій ОСОБА_4 та її представнику ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви.

Заяву потерпілої ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С.М. Вус Є.І. Ковтюк М.Є. Короткевич

Ухвала 24 лютого 2017 року № 5-45кз17:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/64979917

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Этим решением вновь обостряется вопрос, а что собственно такое Верховный суд Украины и какие его решения являются обязательными? Только решения ВСУ в полном составе или отдельных палат.

В данном случае уголовная палата ВСУ указала на отсутствие уважительной причины для возобновления срока в связи с не получением текста решения ВССУ, которое оспаривается. А также сослалась на возможность поиска решения в едином реестре и при этом его там наличие не установлено.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

это не ПОСТАНОВЛЕНИЕ, а ОПРЕДЕЛЕНИЕ Верховного Суда, поэтому, в понимании статьи 13 ЗУ "О судоустройстве" оно аж никак не является обязательным (за пределами дела, в котором вынесено)

не о чем спорить

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вопрос в том, что те же судьи ВСУ не смотрят на решения других палат. И тут вопрос в том, что такое постановление ВСУ обязательное для других.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

читаючи цей матеріал, виникає питання.  а якщо нововиявлені обставини появляються постійно з моменту виявлення першої нововиявленої обставини, тобіш, три місяці  так обставина виявилася і особа подала до суд, але опачки  в останні трим мсячний термін появляється ще нововиявлені, і так  навіть вже коли почалися судові, законодавець каже що слід подавати заяву , але не вказано за кожним нововиявленням обставин, чи достатньо про це дати суду  у справі яка вже розглядає заяву про перегляд вироку якщо суд вже відкрив справу за нововиявленими, маю на увазі в процесі, то тоді як бути і що х цією "определением " ВССУ робити??

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

7 часов назад, ANTIRAID сказал:

Вопрос в том, что те же судьи ВСУ не смотрят на решения других палат. И тут вопрос в том, что такое постановление ВСУ обязательное для других.

Это все понятно, но это не постановление как заметил выше 0720, а определение и не более. В постановлении они не смогли бы такие основания как в этом определении указывать, -

Однак несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.

Крім того, особа має можливість реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

, масса противоречий возникнет и своим же постановлениям и решениям Европейских судов, а вот в определении можно изложить что попало....))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения