Постановление ВСУ по пересмотру об отказе Приватбанку в признании недействительными результатом аукциона по продаже имущества банкрота


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року

м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є., 
суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., –
 
за участю представників: 
 
товариства з обмеженою відповідальністю «Франко-термінал» – Смолова К.В., Палкіна А.Ю., 
публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» – Труфанової О.С., 
Української універсальної біржі – Сколоти А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01 листопада 2016 року, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року у справі № Б26/198-09 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Франко-термінал» (далі – ТОВ «Франко-термінал») про визнання банкрутом,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року в межах провадження у справі № Б26/198-09 про банкрутство ТОВ «Франко-термінал» ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із заявою про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута та договору купівлі-продажу від 25 березня 2016 року, укладеного між ТОВ «Франко-термінал» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого ОСОБА_1 і переможцем аукціону – фізичною особою ОСОБА_2.

Заяву обґрунтовано тим, що ПАТ КБ «Приватбанк» є заставним кредитором у справі про банкрутство ТОВ «Франко-термінал», а майно, продане на аукціоні 25 березня 2016 року, перебувало у заставі банку. ПАТ КБ «Приватбанк» вважає, що аукціон проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки початкова вартість майна під час продажу на аукціоні становила 1 313 430,40 грн, однак майно продано фізичній особі ОСОБА_2 лише за 52 537,60 грн; при проведенні аукціону початкову вартість було знижено на 96 кроків, що призвело до реалізації предмета застави за зниженою ціною; на момент проведення аукціону строк дії висновку незалежної оцінки (липень 2015 року) проданого нерухомого майна закінчився; актуалізації оцінки майна на дату проведення аукціону ліквідатор не здійснив; на протоколі від 25 березня 2016 року № 1 за результатами проведеного аукціону відсутній підпис продавця, а отже протокол оформлено з порушенням порядку, зазначеного в оголошенні; фотографії майна, розміщені на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, зроблено взимку, і невідомо, чи були на об’єктах оголошення про їх продаж на дату проведення аукціону; заявки від покупців майна майже ідентичні, гарантійні внески сплачено через один і той самий термінал в один час, у зв’язку з чим кредитор допускає, що учасники аукціону могли бути пов’язаними особами; договір купівлі-продажу майна банкрута не посвідчено нотаріально.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року, у задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01 листопада 2016 року зазначені судові рішення залишено без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі № Б26/198-09 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 41, 43, 44, 58 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, чинній з 19 січня 2013 року; далі – Закон № 2343-XII), просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 01 листопада 2016 року, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсними результатів аукціону від 25 березня 2016 року та договору купівлі-продажу.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 02 червня 2015 року у справі № 13/5025/2136/11, від 22 березня 2016 року у справі № 5009/4987/12, від 08 листопада 2016 року у справі № 901/2966/13, а також копію постанови Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені ПАТ КБ «Приватбанк» обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2009 року порушено провадження у справі № Б26/198-09 про банкрутство ТОВ «Франко-термінал»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та інш, а ухвалою цього ж суду від 08 вересня 2009 року введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника та зобов’язано ТОВ «Франко-термінал» вчинити певні дії.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 8 184 520,55 – першої черги, на суму 75 000,00 грн і 30 167,78 грн – шостої черги.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року ТОВ «Франко-термінал» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, якого зобов’язано вчинити певні дії.

15 січня 2014 року між ТОВ «Франко-термінал» в особі ліквідатора та Українською універсальною біржею укладено договір № Б-15/01/14-ДН про проведення аукціону, а ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2014 року Українську універсальну біржу визнано учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ «Франко-термінал».

Заставним кредитором ПАТ КБ «Приватбанк» у листі від 20 липня 2015 року № 20/07-15 погоджено продаж заставного майна банкрута – комплексу нежитлових будівель і споруд овочесховища, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., смт Новомиколаївка, вул. Степова, 1/4, шляхом проведення аукціону за початковою вартістю 2 052 235,00 грн, яка відповідає висновку незалежної оцінки від 01 липня 2015 року, без можливості зниження початкової вартості на цьому аукціоні.

19 вересня 2015 року на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднено оголошення про призначення на 16 жовтня 2015 року аукціону з продажу майна банкрута за початковою вартістю 2 052 235,00 грн без можливості зниження початкової вартості. Через відсутність учасників аукціон, призначений на 16 жовтня 2015 року, визнано таким, що не відбувся, про що на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднено відповідне повідомлення. 

У листі від 12 листопада 2015 року № 12/11-5 ПАТ КБ «Приватбанк» погодило проведення повторного і в разі необхідності – другого повторного аукціону – з продажу майна банкрута ТОВ «Франко-термінал», що перебуває у заставі банку, на умовах, визначених статтями 65, 66 Закону № 2343-XII.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року надано згоду на подальший продаж заставного майна ТОВ «Франко-термінал» у порядку та на умовах, визначених статтями 65, 66 Закону № 2343-XII, з урахуванням початкової вартості останнього аукціону в сумі 2 052 235,00 грн, погодженої заставним кредитором ПАТ КБ «Приватбанк».

За умовами додаткової угоди від 25 грудня 2015 року № 12 до договору від 15 січня 2014 року № Б-15/01/14-ДН організатор зобов’язався протягом двох місяців із дня підписання цієї угоди провести повторний аукціон з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче граничної вартості, яка становить 50 % від початкової вартості. У зв’язку з проведенням повторного аукціону початкова вартість спірного майна зменшена на 20 % від початкової вартості попереднього аукціону і становить 1 641 788,00 грн. Кінцевий термін подання заявок на участь в аукціоні – 15 січня 2016 року. Повторний аукціон було призначено на 29 січня 2016 року, про що на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднено відповідне оголошення. У зв’язку з відсутністю бажаючих взяти у ньому участь повторний аукціон не відбувся.

22 січня 2016 року між ліквідатором ТОВ «Франко-термінал» та Українською універсальною біржею укладено додаткову угоду № 13 до договору від 15 січня 2014 року № Б-15/01/14-ДН, за умовами якої організатор зобов’язався протягом двох місяців з дня підписання цієї угоди провести другий повторний аукціон з можливістю зниження початкової вартості відповідно до частини четвертої статті 66 Закону № 2343-XII. У зв’язку з проведенням другого повторного аукціону початкова вартість спірного майна зменшена на 20 % від початкової вартості попереднього аукціону і становить 1 313 430,40 грн. Другий повторний аукціон з продажу майна банкрута призначено на 25 березня 2016 року, про що на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено публікацію № 27507. 

Відповідно до протоколу № 1 про проведення другого повторного аукціону від 25 березня 2016 року на продаж виставлено нерухоме майно овочесховища, що складається із комплексу нежитлових будівель і споруд загальною площею 6 385,7 кв. м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт Новомиколаївка, вул. Степова, 1/4; стартова (початкова) вартість лоту – 1 313 430,40 грн без ПДВ, крок аукціону – один відсоток від стартової (початкової) вартості лоту, що становить 13 134,30 грн; учасниками аукціону зареєстровано громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_2. У зв’язку з відсутністю пропозицій учасників аукціону ліцитатор знижував початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Після зниження початкової вартості на крок аукціону (13 134,30 грн) до ціни в розмірі 13 134,70 грн, обидва учасники погодилися із запропонованою ціною. Після підвищення ціни на крок аукціону до ціни в розмірі 52 537,60 грн учасник ОСОБА_2 погодився із запропонованою ліцитатором ціною і був оголошений переможцем. Відповідний протокол підписано заступником директора Української універсальної біржі, переможцем аукціону ОСОБА_2, затверджено ліквідатором ТОВ «Франко-термінал» і скріплено печаткою. Повідомлення про результати проведення другого повторного аукціону розміщено на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України.

Згідно з платіжним дорученням від 13 травня 2016 року № 2 грошові кошти від продажу заставного майна в сумі 52 537,60 грн перераховано ПАТ КБ «Приватбанк».

Судові рішення у справі, яка розглядається, з посиланням на положення статей 55, 58, 59, 61, 63, 64-68 Закону № 2343-XII, мотивовано тим, що підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених Законом № 2343-XII правил проведення аукціону, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону, які регулюють сам порядок проведення аукціону та які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону;

– доказів, які б підтверджували допущені порушення щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону, повідомлення про проведення аукціону власника майна та замовника, допуску до участі в аукціоні, допуску до місця проведення аукціону, порядку проведення аукціону ПАТ КБ «Приватбанк» не надано; 

– твердження банку про те, що майно продано за значно заниженою ціною, не прийнято судом до уваги, оскільки другий повторний аукціон передбачає, що початкова вартість майна на такому аукціоні знижується доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір; 

– оцінка майна має значення лише для визначення початкової вартості майна на першому аукціоні, а на повторному та другому повторному аукціоні механізм зниження ціни передбачено законодавством; 

– розміщення в оголошенні фотографій об’єкта продажу за період, що передував періоду проведення аукціону, не є тим порушенням, яке б могло вплинути на ціну продажу на аукціоні;

– сплата гарантійних внесків учасниками аукціону через один і той самий термінал, в один час не може бути підставою для відмови організатором у допуску учасників до участі в аукціоні; 

– непосвідчення договору купівлі-продажу майна нотаріально пов’язано з тим, що заставний кредитор ухиляється від передачі ліквідатору оригіналів правовстановлюючих документів на об’єкт продажу, у зв’язку з чим за скаргами ліквідатора на дії ПАТ КБ «Приватбанк» ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року та від 18 травня 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» зобов’язано негайно передати відповідні документи ліквідатору ТОВ «Франко-термінал».

Разом із тим суд апеляційної інстанції зазначив, що оспорюваний договір купівлі-продажу всупереч вимогам частини четвертої статті 50 Закону № 2343-XII, статті 657 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) нотаріально не посвідчено, отже, з огляду на положення частини другої статті 215, частини першої статті 220 ЦК цей правочин є нікчемним і визнання його недійсним у судовому порядку не вимагається.

Відповідно до положень статті 11114 ГПК Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом. Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав, передбачених статтею 11116 ГПК.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зміст правовідносин із метою з’ясування їх подібності у різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка встановлення правильності яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Із наданих заявником для порівняння копій постанов Вищого господарського суду України вбачається, що суд касаційної інстанції скасував судові рішення попередніх інстанцій за наслідками розгляду заяв про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута у межах провадження в справі про банкрутство, а справи передав на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що: 

– у справі № 13/5025/2136/11 суди не дослідили обставин наявності (відсутності) доказів сплати переможцем аукціону коштів за придбане майно, а також укладення з переможцем відповідного договору купівлі-продажу;

– у справі № 5009/4987/12 судами не з’ясовано, чи було опубліковано оголошення про проведення аукціону (повторного, другого повторного) на веб-сайті Вищого господарського суду України, чи розміщувалося відповідне оголошення на самому об’єкті продажу відповідно до вимог статті 58 Закону № 2343-XII; судами не надано оцінки доводам заявника про проведення повторного та другого повторного аукціону з порушенням строків, визначених статтею 65 Закону № 2343-XII;

– у справі № 901/2966/13 суди належним чином не встановили, яке саме майно перебувало у заставі кредитора та чи надавав він згоду на реалізацію саме цього майна на оспорюваному аукціоні, чи розміщувалося оголошення про продаж майна з аукціону на самому об’єкті продажу відповідно до вимог статті 58 Закону № 2343-XII, не з’ясовано, чи містив договір про проведення аукціону умову щодо можливості зниження початкової ціни об’єкта продажу на аукціонах, чи було укладено договір купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону.

Аналіз зазначених рішень суду касаційної інстанції не дає підстав для висновку про різне застосування положень статей 41, 43, 44, 58 Закону № 2343-XII, оскільки рішення у справі, яка розглядається, ухвалено з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, при цьому у справах, копії постанов у яких надано для порівняння, суд касаційної інстанції зауважив про неповне з’ясування судами у межах наданих їм процесуальним законом повноважень обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору і безпосередньо впливають на висновок суду про наявність або відсутність підстав для задоволення заяв.

Доводи заявника про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, викладеному в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15 висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права також не можна визнати обґрунтованими, оскільки обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, у цих справах не є подібними з огляду на те, що предметом спору у справі № 6-1749цс15 є вимога про визнання недійсними прилюдних торгів з підстав їх проведення з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Відповідно до частини першої статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

Зважаючи на те, що обставини, на які посилається заявник як на підставу для перегляду судових рішень, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи № Б26/198-09, заява ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню.

Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 11116, 11123, 11124, 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01 листопада 2016 року, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року у справі № Б26/198-09 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК.

Головуючий Т.Є. Жайворонок
Судді: І.С. Берднік
А.А. Ємець

Постанова від 31 травня 2017 року № 3-18гс17

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/49D247FE0FEAA32EC2258144002ECB68

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ВСУ указал на отсутствие неодинакового применения. Кроме того при принятии решения ВСУ указал на правомерность выводов судов низших инстанций указавших на необоснованность требований Приватбанка давшего разрешения на проведение торгов. Судебные решения по делу, которое рассматривается со ссылкой на положения статей 55, 58, 59, 61, 63, 64-68 Закона № 2343-XII "О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом", мотивировано тем, что основанием для признания результатов аукциона недействительными является нарушение установленных Законом № 2343-XII правил проведения аукциона, а именно: правила, которые определяют процедуру подготовки, проведения аукциона, регулирующих сам порядок проведения аукциона и касающихся оформления конечных результатов аукциона.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...