Постановление Николаевского ОАС оставленное в силе ОААС о неправомерности перерегистрации имущества нотариусом Кобелевой А.М. за Кей-коллект

[ANTIRAID]

Державний герб України

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
Іменем України

12 квітня 2016 р.

Справа № 814/351/16 

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Кобелєвої Алли Михайлівни, Державного реєстратора відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вознесенської міської ради, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", ОСОБА_4, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області

за участю:

позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_3

представників третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

від відповідача: не з'явився

про скасування рішення індексний номер 26881159 від 08.12.2015 р., 26880848 від 08.12.2015 р.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Кобелєвої А.М., яка діяла як державний реєстратор, про скасування рішень від 08.12.15 №26881159 та №26880848 про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки за зазначеною адресою кадастровий номер НОМЕР_2 за ТОВ «Кей-Колект».

Свої позовні вимоги, позивачка обґрунтувала тим, що, по-перше, не укладала ніяких договорів з ТОВ «Кей-Колект», а мала договірні відносини з ПАТ «Укрсиббанк». Про передачу свого боргу за кредитним договором від ПАТ «Укрсиббанк» до ТОВ «Кей-Колект» нічого не знала, протягом року продовжувала сплачувати за кредитом на користь банку, а не колекторському товариству. В теперішній час в порядку цивільного судочинства оскаржує договір факторингу про переуступку банком боргу на користь відповідача. По-друге, повідомлення ТОВ «Кей Колект» про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору, не відповідає самому договору, оскільки кредитний договір укладений в доларах США, а ТОВ «Кей Колект» вимагає погашення суми у гривні. Механізм обрахунку заборгованості відповідачем незрозумілий. По-третє, станом на 08.12.15 державний нотаріус не набув прав державного реєстратора, та не мав права вчиняти зазначені дії, оскільки відповідні зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набули чинності лише з 01.01.16. По-четверте, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» введено заборону на звернення стягнення на майно.

Відповідач:приватний нотаріус заперечень проти позову не надав, свою позицію не висловив.

Судом було залучено другого відповідача Державного реєстратора відділу Державної реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, який відповідно до ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснює ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо спірних квартири та земельної ділянки за адресою: м. Вознесенськ, вул. Слобідська, 3. В судовому засіданні представник відповідача-2 погодився з позивачем та зазначив, що на той час нотаріус не мав право здійснювати зазначені реєстраційні дії зважаючи на мораторій. Крім того, представник відповідача-2 вказав на те, що у матеріалах реєстраційних справ відсутні обов'язкові у такому випадку документи, передбачені п.п.1, 2 п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка затверджено постановою КМУ №868 від 17.10.13 (далі - Порядок), за відсутності яких неможливо було провести реєстрацію переходу права власності. Крім того, також в реєстраційних справах відсутні договори факторингу (відступу боргу) від ПАТ «Укрсиббанк» на користь ТОВ «Кей Колект», що взагалі не давало можливість встановити права ТОВ «Кей Колект» на спірні квартиру та земельну ділянку, оскільки надані іпотечні договори надавали право саме ПАТ «Укрсиббанк», а не ТОВ «Кей Колект».

Третя особа - ТОВ «Кей Колект» проти позову заперечила, просила в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтувала тим, що: 1) право на відступлення права на грошову вимогу було закріплено як договором між позивачкою та ПАТ «Украсибанк», а також главою 73 Цивільного кодексу України. Позивачка зверталась до суду про визнання зазначеного договору недійсним, але їй було відмовлено в позові. Тому у ТОВ «Кей Колект» були всі права іпотекодержателя щодо спірної квартири та земельної ділянки; 2) оскільки ТОВ «Кей Колект» відповідно до договору факторингу набув прав кредитора, він мав право вимагати від позивачки виконання своїх зобов'язань по сплаті заборгованості, про що їй надсилалися відповідні листи; 3) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. мала право проводити зазначені реєстраційні дії, оскільки ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наділяє нотаріуса всіма повноваженнями державного реєстратора, окрім ведення реєстраційної справи та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Всі інші реєстраційні дії, нотаріус мала право вчиняти; 4) Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути застосований до позивачки, оскільки він стосується лише примусового стягнення, тобто відчуження без згоди власника, а у цьому випадку ОСОБА_8 надала свою згоду на відчуження майна під час укладання іпотечного договору ще в 2008 році. Також, представник третьої особи послався на практику Верховного Суду України, викладену в постанові від 30.09.15 по цивільній справі №6-1390цс15.

Третя особа ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги позивачки, просив позов задовольнити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 10.04.98 володіла на праві приватної власності житловим будинком площею 87,9 м2, за адресою: АДРЕСА_1, а також земельною ділянкою для обслуговування зазначеного будинку за цією ж адресою кадастровий номер НОМЕР_1

23.09.08 ОСОБА_1 уклала договір споживчого кредиту №11395008000 з ПАТ «Укрсиббанк» на суму 36000 доларів США, що на той час було еквівалентно 174618,00 гривень (арк.спр.34).

Одночасно з цим, 23.09.08 ОСОБА_1 було передано в іпотеку ПАТ «Укрсиббанк» забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку НОМЕР_2 (арк.спр.40).

Відповідно до п.5 договору іпотеки, було передбачено можливість задоволення вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №11395008000 від 23.09.08 шляхом набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки, відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» (арк.спр.41).

11.06.12 ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей Колект» уклали договори факторингу №4 та відступлення права вимоги, відповідно до яких від банка до товариства перейшло право вимоги за кредитним договором №11395008000 та за договором іпотеки від 23.09.08 (арк.спр.14, 19).

З 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк», ТОВ «Кей Колект» виник спір щодо подальшого розрахунку за кредитним договором №11395008000 від 23.09.08, оскільки позивачка не погодилась зі зміною кредитора та частково продовжувала сплачувати за кредит на користь банка (арк.спр.166-170).

В 2015 році, ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей Колект» з позовами в порядку цивільного судочинства щодо визнання протиправними дій щодо втручання в особисте життя, та визнання недійсним договорів факторингу та договору відступлення права вимоги.

25.05.15 ТОВ «Кей Колект» склав заяву до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних договорів та оплатити протягом 30 днів заборгованість за кредитним договором №11395008000 від 23.09.08 в сумі 670201,61 гривень (арк.спр.33). За поясненням позивача вона отримала зазначену заяву 15.06.15.

08.12.15 ТОВ «Кей Колект» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. з заявами про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку НОМЕР_2 (арк.спр.111).

08.12.15 приватний нотаріус Кобелєва А.М., дія як державний реєстратор, прийняла рішення №26881159 про реєстрації права власності ТОВ «Кей Колект» на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_2 (арк.спр.98).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зроблено відповідний запис №12430976 про право власності ТОВ «Кей Колект» на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 (арк.спр.47).

08.12.15 приватний нотаріус ОСОБА_9, дія як державний реєстратор, прийняла рішення №26880848 про реєстрацію права власності ТОВ «Кей Колект» на житловий будинок площею 87,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 (арк.спр.133).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зроблено відповідний запис №12430756 про право власності ТОВ «Кей Колект» на житловий будинок площею 87,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 (арк.спр.47).

Вирішуючи зазначений спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.

Частиною 1 ст.37 Закону передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

07.06.14 набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до п.1 ст.1 якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 м2 для квартири та 250 м2 для житлового будинку.

Оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_1, має площу менше ніж 250 м2, використовується як постійно житло позичальника, ОСОБА_10 не має іншого нерухомого житлового майна, та зазначений будинок виступає як забезпечення зобов'язань позивачки за споживчим кредитом, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, на цей випадок розповсюджується мораторій застосований Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Пояснення представника ТОВ «Кей Колект» про те, що у цьому випадку неможливо застосувати мораторій, оскільки відсутнє примусове (відчужене без згоди власника), а відбувається добровільне відчуження на підставі згоди боржника, наданої ще 23.09.08 під час укладання іпотечного договору, суд не сприймає.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є спеціальним тимчасовим законом, мета якого захист прав позичальників за кредитними договорами, які забезпечені єдиним житлом, та не змогли виконати свої зобов'язання перед кредитною установою внаслідок економічної кризи, різкого та значного зміною курсу національної валюти - гривні по відношенню до валюти кредитного договору. Під згодою власника на відчуження житлової нерухомості, необхідно розуміти таку згоду, яку він надав вже після набуття чинності цього Закону.

В цьому ж випадку, ОСОБА_1 не лише не надавала свої згоди на відчуження своєї нерухомості на користь ТОВ «Кей Колект» після 07.06.14, а й взагалі заперечує свої зобов'язання саме перед цим кредитором, про що свідчать її звернення до суду про визнання договорів недійсними (арк.спр.53, 163).

Щодо постанови Верховного Суду України від 30.09.15 у цивільній справі №6-1309цс15, на яку посилається третя особа, то необхідно мати на увазі, що в ній йде мова про відмову у визнанні грошового зобов'язання за кредитним договором у валюті, а не про примусове стягнення на житло. Тому, ця правова позиція Верховного Суду України не стосується спору між ОСОБА_1 та приватним нотаріусом Кобелєвою А.М., як державним реєстратором. До того ж, це рішення ухвалено не в порядку ст.237 КАС України.

Мораторій, застосований Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не скасовує зобов'язання позивачки щодо повернення отриманих за кредитним договором від 23.09.08 коштів, а лише тимчасово забороняє задовольняти їх за рахунок житла, за винятком добровільної згоди на це з боку боржника.

Відповідно до ст.4, протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Крім того, відповідно до п.46 Порядку (якій діяв на час проведення спірної державної реєстрації) для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Враховуючи, що у цьому випадку, договором не була передбачена заставна, державний реєстратор мав би право провести реєстрацію права власності за ТОВ «Кей Колект» за наявності наступних документів: 1) іпотечних договорів, з згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя; 2) копій письмових вимог про усунення порушень, надісланих банком позивачу; 3) документів, що підтверджують завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмових вимог.

Натомість вивченням матеріалів реєстраційної справи щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, встановлено, що в них взагалі відсутні як письмові вимоги про усунення порушень, надісланих банком позивачу, так і документ, що підтверджує завершення 30-ти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмових вимог. (арк.спр.94-111, 128-147).

За відсутності документу, що підтверджують завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмових вимог, який є обов'язковим відповідно до п. 2 ч.1 п.46 Порядку, державний реєстратор повинен був зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з одночасним повідомлення заявника про необхідність надання протягом п'яти робочих днів необхідних документів, а у разі ненадання таких документів - відмовити в державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до ст.23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, неможливо зрозуміти, яким чином державним реєстратором - приватним нотаріусом Кобелєвою А.М. взагалі встановлені права ТОВ «Кей Колект» на предмети іпотеки, оскільки в матеріалах реєстраційних справ відсутні навіть договори факторингу та відступлення права вимоги. Відповідно до карток прийому заяви №26881145, заяви №26880815, внутрішнього опису документів справи №14733661, внутрішнього опису документів справи №14733661, представником ТОВ «Кей Колект» зазначені договори не подавались для проведення державної реєстрації права власності. А за їх відсутності державним реєстратором не могло бути встановлено право ТОВ «Кей Колект» на предмети іпотеки, оскільки відповідно до іпотечного договору від 23.09.08 іпотекодержателем визначено ПАТ «Укрсиббанк».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем державним реєстратором - приватним нотаріусом Кобелєвою А.М. протиправно, всупереч вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», без наявності необхідних документів, відповідно до п.46 Порядку, провела реєстрацію права власності ТОВ «Кей Колект» на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, чим порушила права позивачки.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

При цьому, використовуючи повноваження, передбачені ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту правам, свободам та інтересам позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідним визнати протиправним та скасувати Рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26881159 від 08.12.2015 р. та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №12430976 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968) на земельну ділянку площею 0,0703 га кадастровий № НОМЕР_2 за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Літвінова, земельна ділянка 3; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26880848 від 08.12.2015 р. та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №12430756 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968) на житловий будинок загальною площею 87,9 кв. м., житлова 42,4 кв. м., за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Літвінова, будинок 3.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26881159 від 08.12.2015 р. та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №12430976 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968) на земельну ділянку площею 0,0703 га кадастровий № НОМЕР_2 за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Літвінова, земельна ділянка 3.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26880848 від 08.12.2015 р. та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №12430756 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968) на житловий будинок загальною площею 87,9 кв. м., житлова 42,4 кв. м., за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Літвінова, будинок 3.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі. 

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15.04.16

Суддя В.В. Біоносенко
 
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57428270

[ANTIRAID]

Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
--------------------

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 р.

м.Одеса

Справа № 814/351/16

Категорія: 6.3

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В., 
судді - Романішина В.Л.
судді - Шляхтицького О.І.
при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЛЕКТ» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Кобелєвої Алли Михайлівни, Державного реєстратора відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вознесенської міської ради, за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", ОСОБА_3, державного реєстратора прав на нерухоме майно Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Кобелєвої А.М., яка діяла як державний реєстратор, про скасування рішень від 08.12.15 №26881159 та №26880848.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірних рішень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ТОВ «КЕЙ-КОЛЛЕКТ» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та позивачем укладено кредитний договір № 11395008000 /а.с. 34-35/.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищенаведеними кредитними договорами між Банком (Іпотекодержатель) та позивачем (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір б/н від 23 вересня 2008 року /а.с. 40-41/.

Відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: житловий будинок за адресою: м. Вознесенськ, вул. Слобідська (Літвінова), 3, та земельної ділянки за зазначеною адресою кадастровий номер 4810200000:14:002:0070.

11 червня 2012 року Банк відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відповідно до Договору право вимоги за договорами іпотеки. За вищезазначеним договором був змінений іпотекодержатель /а.с.14-18/.

08.12.15 ТОВ "Кей Колект" звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. з заявами про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: м. Вознесенськ, вул. Слобідська (Літвінова), 3 та земельну ділянку 4810200000:14:002:0070 /а.с.111/.

08.12.15 приватний нотаріус Кобелєва А.М., дія як державний реєстратор, прийняла рішення №26881159, №26880848, на підставі яких до реєстру прав власності на нерухоме майно внесено записи про реєстрацію права власності на вищенаведені житловий будинок та земельну ділянку /а.с. 47/.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Таким чином, правовою підставою для переоформлення права власності з іпотекодавця на іпотекодержателя є відповідне застереження у договорі іпотеки або окремий договір (нотаріально посвідчений).

Окремого договору сторони зазначених іпотечних правовідносин не укладали.

Договір іпотеки містить слово "застереження" (п. 5), однак само застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, в розумінні вищезазначеної норми закону, у договорі - відсутнє.

Таким чином, відповідач здійснив спірну реєстрацію у відсутності будь-яких правових підстав. Тобто, спірне рішення є протиправним.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЛЕКТ» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Кобелєвої Алли Михайлівни, Державного реєстратора відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вознесенської міської ради, за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", ОСОБА_3, державного реєстратора прав на нерухоме майно Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області про скасування рішень від 08.12.15 №26881159 та №26880848 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /В.Л. Романішин/
/О.І. Шляхтицький/

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58981057

[ANTIRAID]

Суды признавая недействительными действия частного нотариуса Кобелевой А.М. действующей как государственный регистратор указали, что на сегодня действует мораторий на принудительное обращение взыскания на жилье являющееся обеспечением по валютному кредиту, а также на отсутствие у нотариуса вообще документов подтверждающих как переход права требования к Кей-коллект, так и вообще уведомления о досрочном погашении кредита.