Определение ВАСУ о незаконности снятия с регистрации при внесудебном обращении взыскания на предмет ипотеки

[ANTIRAID]

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р.

м. Київ

К/800/36913/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Іваненко Я.Л.,
суддів: Головчук С.В., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє також в інтересах ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_7 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє також в інтересах ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_7, в якому просили:

- визнати протиправними дії Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1

- скасувати рішення Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1

- зобов'язати Приморський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 22 грудня 2015 року Приморським районним відділом у м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області було знято з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6, як таких, що втратили право користування житловим приміщенням, за заявою нового власника. На думку позивачів, такі дії відповідача є протиправними, оскільки підстав, передбачених статтею 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», для зняття ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 з реєстраційного обліку у відповідача не було, а саме відсутнє судове рішення про позбавлення позивачів права користування житлом, що знаходься за адресою: АДРЕСА_1 Вказують, що реєстрація права власності на спірну квартиру за новим власником не є документом, який свідчить про припинення підстав на право користування житловим приміщенням позивачами у розумінні частини 1 статті Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Крім того зазначають, що ОСОБА_7 не є безспірним власником вищевказаної квартири, оскільки тривають численні судові спори щодо правомірності її придбання, а також витребування квартири із чужого незаконного володіння.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття ОСОБА_8, ОСОБА_6 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено позивачам у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Доводи, викладені позивачами в обґрунтування касаційної скарги, аналогічні тим, що наведені ними в обґрунтування позовних вимог.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 була власницею однокімнатної квартири АДРЕСА_1

З 23 жовтня 2012 року у вказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_8, а з 23 серпня 2013 року її малолітній син ОСОБА_6, що підтверджується довідкою № 828 від 14 грудня 2015 року (виписка із домової книги про склад сім'ї та реєстрацію).

Крім того, 01 серпня 2006 року між ОСОБА_4 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», було укладено кредитний договір №014/0043/82/61804 (далі по тексту - кредитний договір).

Крім того, 01 серпня 2006 року між ОСОБА_4 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_2.

29 квітня 2014 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний банк "Стандарт» було укладено договори про відступлення права вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами.

29 квітня 2014 року ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс».

29 квітня 2014 року ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами фізичній особі ОСОБА_10

11 вересня 2014 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3.

17 вересня 2014 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_7 17 вересня 2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 451210151101.

22 грудня 2015 року ОСОБА_12, який діяв від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності від 18 грудня 2015 року № 708, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко, звернувся до Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4. До вказаної заяви було додано договір купівлі-продажу квартири від 17 вересня 2014 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 від 17 вересня 2014 року, довіреність від 18 грудня 2015 року та паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області.

22 грудня 2015 року Приморським районним відділом у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_12, було знято з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4., як таких, що втратили право користування житловим приміщенням (за заявою нового власника), про що останніх повідомлено листом за підписом Директора КП «ЖКС «Порто-Франківський» ОСОБА_13 від 12 лютого 2016 року за № 337/1.

Вважаючи дії відповідача щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 протиправними, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за заявою власника було можливим виключно у разі, якщо із заявою надано рішення суду про позбавлення останніх права користування квартирою, титульним власником якої наразі є ОСОБА_7 Однак, оскільки до заяви нового власника про зняття з реєстрації місця проживання позивача та її малолітнього сина рішення суду про позбавлення їх права користування спірним житловим приміщенням додано не було, дії Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, є неправомірними.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що набуття ОСОБА_7 права власності на спірну квартиру за договором купівлі - продажу є за своєю суттю одночасним позбавленням ОСОБА_4 права власності на це майно, що тягне припинення права користування житловим приміщенням членами її сім'ї. Тому, позбавлення ОСОБА_4 шляхом відчуження за іпотечним договором права власності на квартиру і як наслідок - права користування житловим приміщенням, призвело до припинення права користування ним також і у членів її сім'ї.

Проте погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно частини 1 статті 321 вказаного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас за правилами статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV (далі - Закон № 1382-ІV) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі заяви особи, паспорту або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть.

Таким чином, як вбачається з аналізу вказаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про виселення; 4) визнання особи безвісно відсутньою; 5) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про виселення; 4) про визнання особи безвісно відсутньою; 5) про оголошення фізичної особи померлою.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2016 року (справа 825/1335/13-а).

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право власності або користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що оскільки до заяви ОСОБА_12, який діяв від імені ОСОБА_7 про зняття з реєстрації місця проживання позивачки та її малолітнього сина рішення суду про позбавлення їх права користування спірним житловим приміщенням додано не було, дії Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, є неправомірними.

При цьому, оскільки у зв'язку зі змінами у чинному законодавстві України повноваження з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб з 04 квітня 2016 року віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, суд першої інстанції вірно зобов'язав Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, що стосується позовних вимог про скасування рішення Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх задоволенні, оскільки таке рішення як окремий документ відповідачем не приймалося, зняття з реєстрації відбулося шляхом вчинення дій, які визнані судом протиправними.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє також в інтересах ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко С.В. Головчук М.І. Мойсюк

Справа № 815/1785/16

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67848689

[ANTIRAID]

Это наше решение. ВАСУ согласился с решением первой инстанции и отменил незаконное решение апелляционной инстанции о снятии с регистрации в связи со внесудебным переоформлением собственности на кредитора. Суд сославшись на позицию ВСУ указал, что согласно действующего законодательства в случае каких-либо ограничений в осуществлении права пользования и распоряжения своим имуществом собственник вправе требовать устранения соответствующих препятствий, в том числе путем обращения в суд за защитой своего имущественного права, в частности, с иском об устранении препятствий в пользовании собственностью.

Вместе с тем согласно статье 7 Закона "О свободе передвижения и свободном выборе места проживания в Украине" снятия с регистрации места проживания осуществляется в течение семи дней на основании заявления лица, запроса органа регистрации по новому месту жительства, окончательного решения суда (о лишении права собственности на жилое помещение или права пользования жилым помещением, признании лица безвестно отсутствующим или умершим), свидетельства о смерти.

Таким образом, как следует из указанной нормы, снятие с регистрации места проживания может быть осуществлено на основании решения суда исключительно о: 1) лишение права собственности на жилое помещение; 2) лишение права пользования жилым помещением; 3) признание лица безвестно отсутствующим; 4) объявления физического лица умершим.

В связи с тем, что перерегистрация произошла во внесудебном порядке и соответствующее решение суда отсутствует, то снятие с регистрации является не законным.

[у.zaporozhskiy]

В 29.07.2017 в 17:39, ANTIRAID сказал:

Это наше решение. ВАСУ согласился с решением первой инстанции и отменил незаконное решение апелляционной инстанции о снятии с регистрации в связи со внесудебным переоформлением собственности на кредитора. Суд сославшись на позицию ВСУ указал, что согласно действующего законодательства в случае каких-либо ограничений в осуществлении права пользования и распоряжения своим имуществом собственник вправе требовать устранения соответствующих препятствий, в том числе путем обращения в суд за защитой своего имущественного права, в частности, с иском об устранении препятствий в пользовании собственностью.

Вместе с тем согласно статье 7 Закона "О свободе передвижения и свободном выборе места проживания в Украине" снятия с регистрации места проживания осуществляется в течение семи дней на основании заявления лица, запроса органа регистрации по новому месту жительства, окончательного решения суда (о лишении права собственности на жилое помещение или права пользования жилым помещением, признании лица безвестно отсутствующим или умершим), свидетельства о смерти.

Таким образом, как следует из указанной нормы, снятие с регистрации места проживания может быть осуществлено на основании решения суда исключительно о: 1) лишение права собственности на жилое помещение; 2) лишение права пользования жилым помещением; 3) признание лица безвестно отсутствующим; 4) объявления физического лица умершим.

В связи с тем, что перерегистрация произошла во внесудебном порядке и соответствующее решение суда отсутствует, то снятие с регистрации является не законным.

Вот еще определение ВАСУ по этой тематике: 

 

Как раз сегодня заседание в первой инстанции после того, как ВАСУ вернул дело на новое рассмотрение.

[у.zaporozhskiy]

По этим ссылкам еще несколько Постановлений и определений ВАСУ.

 

[у.zaporozhskiy]

Только что, у.zaporozhskiy сказал:

По этим ссылкам еще несколько Постановлений и определений ВАСУ.

 

Не спешите отдавать свое жилье.

Его можно всегда отдать, а вот шанс вернуть может быть потерян навсегда, если вовремя непредпринять определенные действия.