Постановление ВХСУ о необходимости уплаты авансового платежа при открытии исполнительного производства по старым исполнительным документам


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      2
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      2
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року

Справа № 914/1220/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М. суддів Євсікова О.О. Картере В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 та на постанову від Львівського апеляційного господарського суду 03.05.2017

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції

у справі № 914/1220/14

Господарського суду Львівської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора" Відкритого акціонерного товариства "Львівський ДБК-2"

про стягнення коштів

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився;

- відповідача - ДВС повідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.08.2017, у зв'язку із відпусткою судді Барицької Т.Л., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 914/1220/14.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.08.2017, у зв'язку із відпусткою судді Барицької Т.Л., для розгляду справи № 914/1220/14 визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Губенко Н.М. (доповідач), судді Євсіков О.О., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулось до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якій просило:

- визнати дії та рішення державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Зелінка В.В. щодо повернення наказу № 914/1220/14 від 10.06.2014 стягувачу без прийняття до виконання такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства;

- зобов'язати державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Зелінка В.В. прийняти до виконання наказ № 914/1220/14 від 10.06.2014, винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення на підставі вказаного виконавчого документа.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 у справі № 914/1220/14 (суддя Кітаєва С.Б.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 (колегія суддів у складі: Скрипчук О.С. - головуючий суддя, судді Дубник О.П., Матущак О.І.), відхилено скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 у справі № 914/1220/14, та прийняти нове рішення, яким зобов'язати державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Зелінка В.В. прийняти до виконання наказ № 914/1220/14 від 10.06.2014, винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення на підставі вказаного виконавчого документа.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2014 року у даній справі стягнуто з Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора" Відкритого акціонерного товариства "Львівського ДБК-2" на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" 6268,72 грн. недоврахованої електричної енергії

10.06.2014 на виконання рішення Господарського суду Львівської області було видано наказ.

24.06.2014 ПАТ "Львівобленерго" звернулося до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції із заявою про прийняття наказу Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 № 914/1220/14 до виконання.

Постановою Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 26.12.2014 виконавчий документ від 10.06.2014 № 914/1220/14 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

17.05.2015 ПАТ "Львівобленерго" вдруге звернулось до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції із заявою про прийняття наказу Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 № 914/1220/14 до виконання.

Постановою Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 24.06.2016 виконавчий документ від 10.06.2014 № 914/1220/14 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

09.11.2016 ПАТ "Львівобленерго" втретє звернулося до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції із заявою № 119-4022/2 про прийняття (повторно) до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 № 914/1220/14.

07.12.2016 на адресу ПАТ "Львівобленерго" надійшло від Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції повідомлення від 15.11.2016 № В-3/27645 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 у зв'язку із тим, що позивачем не було надано доказів, що підтверджують сплату ним авансового внеску.

Обґрунтовуючи скаргу на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, позивач посилався на те, що виконавче провадження у цій справі не було завершене на час введення в дію Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 № 1404-VIII, а тому державний виконавець безпідставно застосував до цих правовідносин положення Закону в цій редакції, а не редакцію Закону від 21.04.1999 № 606-XIV, яка не передбачала, що позивач при зверненні із заявою про прийняття наказу до виконання зобов'язаний був сплачувати авансовий внесок.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (до 05.10.2016 діяла редакція Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (зі змінами)).

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Згідно із п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Оскільки поняття "завершення виконавчого провадження" не визначено в Законі України "Про виконавче провадження" ні в редакції від 21.04.1999 № 606-XIV, ні від 02.06.2016 № 1404-VIII, суди попередніх інстанцій, здійснивши аналіз вказаного Закону (в обох редакціях), прийшли до правильного висновку, що завершенням виконавчого провадження є такі дії державного виконавця (винесення органом ДВС відповідної постанови) якими припиняється можливість вчинення ним дій у даному виконавчому провадженні. 

У зв'язку із тим, що на момент звернення ПАТ "Львівобленерго" із заявою № 119-4022/2 від 09.11.2016 наказ від 10.06.2014 № 914/1220/14 не виконувався ВДВС, попереднє виконавче провадження було завершене, суди прийшли до обґрунтованого висновку, що державний виконавець правомірно керувався Законом України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Оскільки ПАТ "Львівобленерго" при пред'явленні 09.11.2016 наказу Господарського суду Львівської області № 914/1220/14 від 10.06.2014 до виконання, авансового внеску не сплатив, чим порушив вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку, що державний виконавець повертаючи виконавчий документ без прийняття до виконання діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 та підстави для задоволення скарги ПАТ "Львівобленерго" відсутні.

Згідно із ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що поверненням виконавчого документу не завершується виконавче провадження, то вони були предметом розгляду апеляційного господарського суду, який правомірно вказав на їх безпідставність, оскільки під час повторного звернення попереднє виконавче провадження не відновлюється, а відкривається та розпочинається нове виконавче провадження.

Всі інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 у справі № 914/1220/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді О.О. ЄВСІКОВ
В.І. КАРТЕРЕ

http://reyestr.court.gov.ua/Review/68478040

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ВХСУ согласился с судами низших инстанций и пришел к выводу, что завершением исполнительного производства являются такие действия государственного исполнителя (вынесения органом ГИС соответствующего постановления) которыми прекращается возможность совершения им действий в данном исполнительном производстве.

В связи с тем, что на момент обращения с заявлением приказ не выполнялся ОГИС, предварительное исполнительное производство было завершено, суды пришли к обоснованному выводу, что государственный исполнитель правомерно руководствовался новой редакцией Закона Украины "Об исполнительном производстве" и требовал уплаты аванса за открытие исполнительного производства.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как будто все логично... "Бедный" монополист Львівобленерго хотел сыграть по правилам старого Закона № 606, но не получилось. А мог бы и заявить клопотання про видтерминування сплати авансового внеску в связи с трудным материальным положением  :rolleyes:

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...