Суббота, 24 Июня 2017
Воскресенье, 28 Апрель 2013 16:46

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати від 19.06.2003 № 979-IV

Оцените материал
(0 голосов)

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати від 19.06.2003 № 979-IV

Посилання на повний офіційний текст: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/979-15

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про іпотечне кредитування, операції
з консолідованим іпотечним боргом
та іпотечні сертифікати
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 1, ст. 1 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2378-IV ( 2378-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.196
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110
N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486
N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

{ У тексті Закону слово "угода" в усіх відмінках і числах
замінено словом "договір" у відповідному відмінку і числі
згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 }
{ У тексті Закону, крім статті 50, слова "Державна комісія
з цінних паперів та фондового ринку", "спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері
державного регулювання ринків фінансових послуг" та
"спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері
регулювання ринків фінансових послуг" в усіх відмінках
замінено відповідно словами "Національна комісія з цінних
паперів та фондового ринку" та "національна комісія, що
здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових
послуг" у відповідному відмінку згідно із Законом
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }

Цей Закон встановлює відносини у системі іпотечного
кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами
у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів
управління майном. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
управління іпотечними активами (далі - управління активами) -
цивільно-правові відносини при здійсненні юридичних і фактичних
дій щодо розпорядження платежами за іпотечними активами від свого
імені, за рахунок та в інтересах установників управління майном;
іпотечний сертифікат (далі - сертифікат) - іпотечний цінний
папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками; ( Абзац
третій частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
договір про іпотечний борг - цивільно-правова угода,
спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і
обов'язків, які виникають у кредитодавця та боржника з приводу
іпотечного боргу; ( Абзац четвертий частини першої статті 1 в
редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
іпотечний борг - основне зобов'язання за будь-яким
правочином, виконання якого забезпечене іпотекою; ( Частину першу
статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
іпотечне кредитування - правовідносини, що виникають з
приводу набуття права вимоги іпотечного боргу за правочинами та
іншими документами; ( Частину першу статті 1 доповнено абзацом
згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
іпотечний пул - об'єднання іпотек за іпотечними договорами,
що забезпечує виконання основних зобов'язань, реформованих у
консолідований іпотечний борг;
іпотечні активи - реформовані в консолідований іпотечний борг
зобов'язання за договорами про іпотечний кредит здійснювати
платежі в рахунок погашення основного зобов'язання протягом строку
обігу сертифікатів. Іпотечні активи мають вартість, ціну придбання
(ціну зобов'язання) та строк існування; ( Абзац восьмий частини
першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
керуючий іпотекою - банк, який здійснює обслуговування
іпотечних активів;
консолідований іпотечний борг - зобов'язання за договорами
про іпотечний кредит, реформовані кредитодавцем;
управитель - фінансова установа, яка діє від свого імені,
здійснюючи управління іпотечними активами в інтересах установника
управління іпотечними активами, та має відповідний
дозвіл/ліцензію; ( Абзац одинадцятий частини першої статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
установник - власник іпотечних активів, які він передає в
управління управителю;
частки іпотечних активів - зобов'язання за окремими
договорами про іпотечний кредит, які входять до консолідованого
іпотечного боргу.
Розділ I
ІПОТЕЧНИЙ БОРГ ( Назва розділу I в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
( У тексті розділу I слова "іпотечний кредит" замінено словами
"іпотечний борг" згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )

Стаття 2. Договір про іпотечний борг ( Назва статті 2 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
Іпотечний борг виникає з цивільно-правових відносин між
сторонами договору про іпотечний борг за умови дотримання
встановлених цим Законом вимог. Основні економічні та правові
вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до
укладання договору про іпотечний борг. Ця інформація має бути
оприлюднена кредитодавцем у письмовій формі і містити: ( Абзац
перший частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
опис усіх грошових зборів і витрат, пов'язаних з
установленням іпотеки;
принципи визначення плати за договором про іпотечний борг;
положення про інфляційне застереження;
порядок дострокового виконання основного зобов'язання у разі
неплатоспроможності боржника або невиконання боржником своїх
зобов'язань за договором про іпотечний борг та юридичні наслідки
цього невиконання;
право боржника попереджати кредитодавця про можливе
невиконання основного зобов'язання;
реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця
до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру
банків; ( Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із
Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
інші умови за рішенням кредитодавця.
Умови договору про іпотечний борг та іпотечного договору
розробляє кредитодавець.
Кредитодавець може запроваджувати процедури щодо встановлення
платоспроможності та ідентифікації боржника. ( Частина третя
статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
У договорі про іпотечний борг можуть бути зазначені:
вартість основного зобов'язання, строки та розміри платежів з
урахуванням інфляційного застереження або умови, що дозволять їх
визначити; ( Абзац другий частини четвертої статті 2 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

( Абзац третій частини четвертої статті 2 виключено на
підставі Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

згода боржника на приєднання його основного зобов'язання до
консолідованого іпотечного боргу та включення іпотеки до
іпотечного пулу;
право кредитодавця відчужувати основне зобов'язання або право
отримання платежів за договором про іпотечний борг;
інфляційне застереження;
умови страхування фінансових ризиків щодо:
- невиконання основного зобов'язання;
- неотримання платежів за цим договором;
- несвоєчасної реалізації предмета іпотеки;
- несвоєчасного отримання суми, вирученої від реалізації
предмета іпотеки, або недостатнього її розміру для задоволення
вимог кредитора.
Умови договору про іпотечний борг, включений до
консолідованого іпотечного боргу, змінам не підлягають.
Стаття 3. Вартість основного зобов'язання
У разі визначення в договорі про іпотечний борг вартості
основного зобов'язання таке зобов'язання має включати ціну
зобов'язання та дохід кредитодавця. Ціною зобов'язання у цьому
разі є сума коштів, надана кредитодавцем боржнику. ( Частина перша
статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2378-IV
( 2378-15 ) від 20.01.2005 )
Основне зобов'язання за таким договором про іпотечний борг
підлягає поступовому зменшенню його вартості внаслідок внесення
платежів за договором про іпотечний борг. Ціна основного
зобов'язання зменшується на суму таких платежів, яку кредитодавець
зарахував на погашення заборгованості боржника за ціною
зобов'язання. ( Частина друга статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Стаття 4. Інфляційне застереження
Інфляційним застереженням є обумовлений сторонами договору
про іпотечний борг спосіб збереження реальної вартості грошових
вимог та доходів кредитодавця. Таке застереження має забезпечувати
індексацію платежів за договором про іпотечний борг при сплаті
основного зобов'язання.
В інфляційному застереженні та для обліку зобов'язань
боржників за договорами про іпотечний борг можуть
використовуватися індексуючі умовні розрахункові одиниці або інші
механізми, застосування яких не заборонено цим Законом.
Стаття 5. Виникнення іпотеки ( Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України
"Про іпотеку" ( 898-15 ) щодо нерухомого майна, об'єктів
незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість,
будівництво якої не завершено. ( Частина перша статті 5 в редакції
Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Оцінка предмета іпотеки здійснюється за згодою сторін, якщо
інше не передбачено іпотечним договором.
Кредитодавець може самостійно виконувати функції
іпотекодержателя або доручити виконання цих функцій іншій особі.
Іпотечний договір має бути укладений у письмовій формі та
нотаріально посвідчений. Нотаріальне посвідчення іпотечного
договору проводиться за місцезнаходженням нерухомості (місцем
реєстрації), яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням
іпотекодержателя (місцем реєстрації) чи іпотекодавця. { Частина
четверта статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010 }
Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є нерухомість,
що належить третім особам та стане власністю іпотекодавця після
укладення такого договору, посвідчується нотаріусом до моменту
оформлення права власності іпотекодавця на нерухомість.
Обтяження іпотекою нерухомого майна підлягає державній
реєстрації в установленому законом порядку незалежно від того, хто
є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.
( Частина шоста статті 5 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права
на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується
нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права
на цю нерухомість. Іпотекодавцем за таким іпотечним договором може
бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості
для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам,
або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення
будівництва. Обтяження майнових прав іпотекодавця на такий предмет
іпотеки підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.
( Частина сьома статті 5 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
Після закінчення будівництва нерухомості іпотекодержатель
реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника
на збудовану нерухомість, та ця нерухомість продовжує бути
предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.
( Частина восьма статті 5 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
Зміна або розірвання іпотечного договору допускається лише за
згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
( Частина дев'ята статті 5 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
У разі коли іпотечним договором передбачено накладення
заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки,
нотаріус накладає таку заборону одночасно з посвідченням договору
іпотеки. Якщо предметом іпотеки є майнові права на нерухомість,
будівництво якої не завершено, нотаріус за повідомленням
іпотекодержателя накладає заборону на відчуження нерухомого
майна. ( Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
У разі включення іпотеки до іпотечного пулу умови іпотечного
договору змінам не підлягають.
Стаття 6. Право іпотекодержателя на продаж майна, що є
предметом іпотеки
Іпотекодержатель має організувати продаж предмета іпотеки
шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та
покупцем або продати від свого імені, якщо це передбачено
іпотечним договором або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли
відповідної згоди шляхом укладення договору про задоволення вимог
іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню. При
цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські
рахунки іпотекодержателя. ( Частина перша статті 6 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до дня продажу
предмета іпотеки відповідно до умов цієї статті письмово
повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у
встановленому законом порядку обтяження на нерухомість та/або
об'єкт незавершеного будівництва, що є предметом іпотеки. Ці особи
мають переважне право на придбання предмета іпотеки відповідно до
пріоритету їх зареєстрованих прав. Ціна продажу предмета іпотеки
має бути встановлена за згодою між іпотекодержателем та
іпотекодавцем. ( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
У разі недосягнення згоди між іпотекодержателем,
іпотекодавцем щодо ціни продажу предмета іпотеки іпотекодержатель
укладає з незалежним оцінювачем договір про оцінку предмета
іпотеки і продаж предмета іпотеки здійснюється за ціною, не нижчою
за встановлену незалежною оцінкою.
Розподіл виручки від продажу предмета іпотеки між
іпотекодержателем, іншими особами, які мають зареєстровані права
та вимоги на предмет іпотеки, та іпотекодавцем здійснюється
відповідно до порядку, передбаченого у статті 9 цього Закону.
Після продажу предмета іпотеки та розподілу коштів в
установленому законом порядку вимоги інших осіб на предмет іпотеки
є недійсними. ( Частина п'ята статті 6 в редакції Закону N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи
комунальної власності, здійснюється з урахуванням особливостей,
визначених статтею 14 Закону України "Про іпотеку" ( 898-15 ).
( Статтю 6 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Стаття 7. Примусова реалізація предмета іпотеки за
виконавчими документами
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки і його
реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється
органом державної виконавчої служби на підставі рішення суду або
виконавчого напису нотаріуса відповідно до Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ), з урахуванням вимог,
установлених Законом України "Про іпотеку" ( 898-15 ). ( Стаття 7 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
Стаття 8. Оформлення результатів реалізації предмета іпотеки
( Назва статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
У разі реалізації предмета іпотеки іпотекодержателем
відповідно до вимог статті 6 цього Закону правовою підставою для
реєстрації у встановленому законом порядку права власності покупця
на нерухомість є договір купівлі-продажу.
У разі примусової реалізації предмета іпотеки відповідно до
статті 7 цього Закону оформлення результатів реалізації предмета
іпотеки здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
( Частина друга статті 8 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
Свідоцтво про придбання нерухомого майна є правовою підставою
для реєстрації у встановленому законом порядку права власності
покупця на придбану нерухомість. У разі реалізації предмета
іпотеки, який включає майнові права щодо нерухомості, зокрема
права оренди (користування) нерухомості, таке свідоцтво є
підставою для переведення на нового власника прав і зобов'язань
іпотекодавця за договором, який визначає умови надання і
здійснення таких прав.
Стаття 9. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки
Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки відповідно
до статті 6 цього Закону, протягом п'яти робочих днів після
надходження коштів від покупця предмета іпотеки або спеціалізована
організація, яка забезпечила реалізацію предмета іпотеки
відповідно до статті 7 цього Закону, протягом п'яти робочих днів з
моменту надходження акта про реалізацію предмета іпотеки
розподіляє кошти, що надійшли від покупця предмета іпотеки, у
черговості, встановленій Законом України "Про іпотеку" ( 898-15 ).
Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає
іпотекодавцю, боржнику та іншим іпотекодержателям звіт про
розподіл коштів, що надійшли від продажу предмета іпотеки, а
спеціалізована організація, яка забезпечила реалізацію предмета
іпотеки, надсилає звіт зазначеним особам і органу державної
виконавчої служби. ( Стаття 9 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
Стаття 10. Права іпотекодержателя у разі визнання реалізації
предмета іпотеки такою, що не відбулася
У разі прийняття судом рішення про визнання реалізації
предмета іпотеки такою, що не відбулася, іпотекодержатель має
право придбати предмет іпотеки у порядку, встановленому Законом
України "Про іпотеку" ( 898-15 ). ( Стаття 10 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
Розділ II
РЕФОРМУВАННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ
ІПОТЕЧНИХ АКТИВІВ
Стаття 11. Консолідований іпотечний борг та іпотечний пул
Реформування іпотечних активів є об'єднання зобов'язань за
договорами про іпотечний кредит у неподільну цілісність
зобов'язань - консолідований іпотечний борг, та одночасне
об'єднання відповідних іпотек за іпотечними договорами в іпотечний
пул.
Кредитодавець має право реформувати в один або декілька
консолідованих іпотечних боргів зобов'язання певної кількості
боржників здійснювати платежі протягом певного строку в рахунок
погашення основного зобов'язання за договорами про іпотечний
кредит.
Основне зобов'язання за договором про іпотечний кредит
одночасно може бути реформоване тільки в один консолідований
іпотечний борг.
Одночасно з таким реформуванням кредитодавець створює
відповідні іпотечні пули. До таких іпотечних пулів включаються
іпотеки, що забезпечують виконання основних зобов'язань за
договорами про іпотечний кредит, реформованими у відповідний
консолідований іпотечний борг. Розмір іпотечного пулу має бути
більшим, ніж забезпечений ним консолідований іпотечний борг.
До іпотечного пулу мають входити іпотеки, які відповідають
таким вимогам:
предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво
якої не завершено, та/або нерухомість, яку збудовано та належним
чином зареєстровано у відповідному Державному реєстрі; { Абзац
другий частини п'ятої статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010 }
предмет іпотеки на повну вартість застрахований на користь
іпотекодержателя від ризиків загибелі або пошкодження;
основне зобов'язання за договором про іпотечний кредит
застраховане від визначених у цьому Законі фінансових ризиків на
користь кредитодавця.
Сума реформованих у консолідований іпотечний борг зобов'язань
боржників щодо здійснення платежів у рахунок погашення основного
зобов'язання протягом строку існування іпотечних активів є
вартістю іпотечних активів.
Строк, на який зобов'язання за договорами про іпотечний
кредит реформовані у консолідований іпотечний борг, є строком
існування іпотечних активів.
Стаття 12. Порядок реформування зобов'язань
Рішення щодо реформування зобов'язань за договорами про
іпотечний кредит приймає виконавчий орган кредитодавця.
Кредитодавець самостійно визначає кількість діючих договорів
про іпотечний кредит, зобов'язання за якими підлягають
реформуванню, та вимоги до них з урахуванням строків дії договорів
та розміру зобов'язань за ними.
До консолідованого іпотечного боргу можуть бути включені
тільки зобов'язання за договорами про іпотечний кредит на
придбання, будівництво або реконструкцію нерухомості, забезпечені
іпотекою.
Консолідований іпотечний борг має об'єднувати зобов'язання не
менш як трьох боржників. ( Частина четверта статті 12 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Кредитодавець має право вилучати зобов'язання з
консолідованого іпотечного боргу за одними договорами про
іпотечний кредит та замінювати їх на зобов'язання за іншими
подібними договорами, а також одночасно змінювати склад
відповідного іпотечного пулу.
У консолідований іпотечний борг кредитодавець може включити
тільки зобов'язання, які мають однакові умови договорів про
іпотечний кредит, умови іпотечних договорів та інші умови, перелік
яких визначає кредитодавець.
Не підлягають реформуванню в консолідований іпотечний борг
зобов'язання, забезпечені іпотекою, предмет якої перебуває у
власності обмежено дієздатних чи недієздатних осіб, а також
зобов'язання, забезпечені наступною іпотекою.
Стаття 13. Операції з консолідованим іпотечним боргом
Кредитодавець, після реформування у консолідований іпотечний
борг зобов'язань за договорами про іпотечний кредит і об'єднання
відповідних іпотек в іпотечний пул, має право проводити операції з
відчуження іпотечних активів.
Операція з продажу іпотечних активів може бути зворотною,
якщо другий кредитодавець зобов'язується у визначений договором
строк продати першому кредитодавцю придбані у нього іпотечні
активи, а перший кредитодавець зобов'язується купити такі активи
на умовах цього договору. Строк, протягом якого іпотечні активи
належать другому кредитодавцю, є строком відчуження іпотечних
активів.
Розділ III
ІПОТЕЧНІ СЕРТИФІКАТИ
Стаття 14. Вимоги до сертифікатів
Кредитодавець, який є власником іпотечних активів, має право
випустити сертифікати на умовах відповідно до цього Закону.
Сертифікати мають строк обігу, сертифікати з фіксованою
дохідністю - номінальну вартість, сертифікати участі - частку
консолідованого іпотечного боргу, що припадає на один сертифікат.
Номінальна вартість та строк обігу сертифікатів одного випуску
мають бути однаковими. Номінальна вартість може бути встановлена в
національній валюті з урахуванням інфляційного застереження.
( Частина друга статті 14 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
Строк обігу сертифікатів одного випуску не може перевищувати
строк існування іпотечних активів, які є забезпеченням цього
випуску, та строку відчуження іпотечних активів.
Обов'язковими реквізитами сертифіката мають бути:
слова "іпотечний сертифікат" як складова частина його назви;
повна назва й місцезнаходження емітента;
вид сертифіката (іменний або на пред'явника);
для іменних сертифікатів: назва і юридична адреса власника -
для юридичних осіб або прізвище, ім'я, по батькові та номер і
серія паспорта громадянина України або паспортного документа
іноземця - для фізичних осіб; { Абзац п'ятий частини четвертої
статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5492-VI
( 5492-17 ) від 20.11.2012 }
номер та серія сертифіката;
номінальна вартість сертифіката з фіксованою дохідністю або
частка консолідованого іпотечного боргу, що припадає на один
сертифікат участі на дату реєстрації випуску; ( Абзац сьомий
частини четвертої статті 14 в редакції Закону N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
строк обігу сертифіката, порядок та строк виплати платежів;
інформація про забезпечення даного випуску сертифіката;
інформація про страхування власника сертифіката від валютних
та інших ризиків відповідно до цього Закону;
підпис керівника емітента або уповноваженої на це особи
емітента;
скріплення печаткою (за її наявності).
Стаття 15. Різновиди сертифікатів
Іпотечні сертифікати можуть бути випущені у вигляді:
сертифікатів із фіксованою дохідністю;
сертифікатів участі.
Введення нових різновидів сертифікатів можливе тільки шляхом
внесення змін до цього Закону.
Розділ IV
ПРОЦЕДУРА ЕМІСІЇ ІПОТЕЧНИХ СЕРТИФІКАТІВ
Стаття 16. Етапи емісії сертифікатів
Процедура емісії сертифікатів включає такі етапи:
одержання дозволу на здійснення емісії сертифікатів;
прийняття емітентом рішення про випуск сертифікатів;
формування або придбання іпотечних активів і підготовка
інформації про випуск сертифікатів;
визначення фінансової установи, яка буде виконувати функції
управителя;
визначення банків, які будуть виконувати функції керуючих
іпотекою;
затвердження емітентом інформації про випуск сертифікатів;
державна реєстрація інформації про випуск сертифікатів та
випуску сертифікатів;
оформлення глобального сертифіката, який має відповідати
загальному обсягу випуску, і передача його на зберігання до
обраного емітентом депозитарію (для бездокументарної форми
випуску);
оприлюднення інформації про випуск сертифікатів;
замовлення для виготовлення бланків іпотечних сертифікатів
(для документарної форми випуску); ( Абзац одинадцятий частини
першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
розміщення сертифікатів;
реєстрація звіту про підсумки випуску сертифікатів;
оприлюднення звіту про підсумки випуску сертифікатів.
Емітент приймає рішення про випуск іпотечних сертифікатів
після отримання від відповідного державного органу дозволу на
право здійснення емісії сертифікатів. ( Частина друга статті 16 в
редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Стаття 17. Умови випуску та обігу сертифікатів
Рішення про випуск сертифікатів, умови випуску, обігу та
розрахунків за ними приймає виконавчий орган емітента та оформлює
це рішення протоколом.
Інформація про випуск сертифікатів та випуск сертифікатів
підлягають реєстрації у Національній комісії з цінних паперів та
фондового ринку.
Емітент сертифікатів зобов'язаний після реєстрації
оприлюднити інформацію про випуск сертифікатів шляхом її
розміщення у друкованих засобах масової інформації.
Випуск сертифікатів здійснюється з додержанням таких вимог:
загальний розмір емісії сертифікатів не може перевищувати
вартість іпотечних активів;
строк обігу сертифікатів не може перевищувати строк дії
договорів про іпотечний кредит, реформованих в іпотечні активи,
які є забезпеченням випуску сертифікатів, строку існування
іпотечних активів та строку відчуження іпотечних активів;
загальна номінальна вартість сертифікатів з фіксованою
дохідністю або вартість іпотечних активів, що є забезпеченням
випуску сертифікатів участі, випущених емітентом, не може
перевищувати 50-кратного розміру власного капіталу емітента;
( Абзац четвертий частини четвертої статті 17 в редакції Закону
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
обсяг здійснюваного випуску сертифікатів має бути не менше
суми, еквівалентної 100 тисячам євро за курсом Національного банку
України на день прийняття рішення про випуск сертифікатів;
ризики за усіма зобов'язаннями, які підлягають об'єднанню у
консолідований іпотечний борг, застраховані відповідно до вимог
цього Закону.
Обслуговування операцій та проведення розрахунків за
операціями з сертифікатами здійснюються відповідно до розпоряджень
власника цих сертифікатів або внаслідок виконання безумовної
операції з сертифікатами та на підставі наданих документів, які є
підтвердженням правомірності здійснення цих операцій.
Якщо емітентом є небанківська фінансова установа, кошти за
розміщені сертифікати акумулюються на рахунку, відкритому нею в
обслуговуючому банку. Якщо емітентом є банк, такі кошти він
акумулює на окремому рахунку у своєму балансі. ( Частина шоста
статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Сертифікати є неподільними.
Виконавчий орган емітента може прийняти рішення про емісію
сертифікатів наступного випуску до закінчення строку обігу
сертифікатів попереднього випуску, якщо для кожного з випусків
сформовано окремі іпотечні активи. ( Частина восьма статті 17 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
У разі, якщо по закінченню строку, вказаного в інформації про
випуск сертифікатів, вони були розміщені не в повному обсязі,
емітент має провести трансформацію (перетворення) іпотечного
активу з урахуванням результатів розміщення сертифікатів цього
випуску.
Співвідношення вартості розміщених сертифікатів та вартості
трансформованих іпотечних активів, які забезпечують виконання
зобов'язань за розміщеними сертифікатами, має відповідати вимогам
цього Закону.
Після завершення такої трансформації емітент зобов'язаний
оприлюднити скориговану з її урахуванням інформацію про випуск
сертифікатів, надіслати таку інформацію усім власникам
сертифікатів даного випуску та повідомлення в Національну комісію
з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 18. Випуски сертифікатів
Емісія сертифікатів здійснюється окремими випусками. За
кожним випуском сертифікатів емітент має прийняти окреме рішення
про випуск.
Рішенням про випуск сертифікатів може бути передбачений
розподіл випуску на транші. Транш - частина одного випуску
сертифікатів, розміщена в рамках обсягу даного випуску в будь-яку
дату протягом періоду розміщення сертифікатів даного випуску, що
не збігається з датою початку розміщення даного випуску.
В разі, якщо розміщення сертифікатів відповідно до інформації
про випуск цих сертифікатів передбачено окремими траншами, емітент
реєструє звіт про розміщення кожного траншу випуску з урахуванням
відповідної трансформації іпотечного активу.
Емітент може затвердити інформацію про випуск сертифікатів
тільки після формування забезпечення цього випуску.
Стаття 19. Інформація про випуск іпотечних сертифікатів
Інформація про умови випуску іпотечних сертифікатів є
публічною пропозицією щодо укладання договору управління
іпотечними активами.
Інформація про випуск сертифікатів з фіксованою дохідністю
крім відомостей, передбачених законодавством України про цінні
папери, має містити:
основні умови договорів про іпотечний кредит, зобов'язання за
якими реформовані у консолідований іпотечний борг;
сукупну оціночну вартість іпотечного пулу та його опис;
перелік випусків сертифікатів, які раніше забезпечувалися цим
іпотечним активом;
засвідчення того, що основні зобов'язання за договорами про
іпотечний кредит реформовано відповідно до вимог цього Закону;
положення про можливість заміни частини іпотечних активів на
інші основні зобов'язання, забезпечені іпотеками, в порядку і на
умовах, встановлених цим Законом і рішенням про випуск
сертифікатів;
перелік усіх керуючих іпотекою та обсяги іпотечних активів,
які вони обслуговують (у разі якщо випуск забезпечують декілька
консолідованих іпотечних боргів);
інформацію про ставку доходу за сертифікатами;
механізм виконання емітентом умов інформації про випуск
сертифікатів з фіксованою дохідністю;
відомості щодо страхування ризиків, визначених цим Законом;
умови страхування валютних ризиків власників сертифікатів,
якщо таке страхування передбачено емітентом;
дати початку та завершення відкритої підписки;
умови обігу, порядок відчуження та реєстрації права
власності.
До обов'язкових положень інформації про випуск сертифікатів
участі належать:
загальна сума іпотечних активів, які забезпечують випуск
сертифікатів;
частка консолідованого іпотечного боргу, що припадає на один
сертифікат участі на дату реєстрації випуску; ( Частину третю
статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
інформація про можливість призначення емітентом управителя
або його заміни;
інформація про управителя;
визначення обмеження права довірчої власності управителя;
інформація про перших кредиторів за договорами про іпотечний
кредит, основні зобов'язання за якими реформовані в іпотечні
активи;
перелік усіх керуючих іпотекою та обсяги іпотечних активів,
які вони обслуговують (у разі якщо випуск забезпечують декілька
консолідованих іпотечних боргів);
дати початку та завершення відкритої підписки на сертифікати
участі;
узагальнені відомості щодо іпотечних активів (строк дії
договорів про іпотечний кредит, характеристики наданої в іпотеку
нерухомості);
інформація про фактичне виконання основних зобов'язань за
договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив;
умови та порядок виплати платежів за сертифікатами;
механізм виконання емітентом умов інформації про випуск
сертифікатів;
відомості щодо забезпечення мінімальної дохідності за
сертифікатами та її розмір;
умови обігу, порядок відчуження та реєстрації права власності
на сертифікати;
перелік функцій, які виконує керуючий іпотекою;
розмір винагороди управителя;
розмір винагороди керуючого іпотекою;
попередження щодо ризиків дострокового виконання основних
зобов'язань, які становлять іпотечний актив, що приймає на себе
власник сертифікатів участі.
Стаття 20. Операції з сертифікатами
Розміщення сертифікатів здійснюється шляхом проведення
відкритого продажу. ( Частина перша статті 20 в редакції Закону
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Сертифікати підлягають вільному обігу.
Обслуговування обігу сертифікатів, у тому числі депозитарну
діяльність щодо цих цінних паперів, здійснює обраний емітентом або
управителем банк, який обслуговує іпотечні активи, в Національній
депозитарній системі відповідно до законодавства України.
( Частина третя статті 20 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
Розрахунковим банком щодо операцій з іпотечними сертифікатами
має бути банк, обраний емітентом.
Оплата сертифікатів при їх розміщенні здійснюється тільки
грошовими коштами.
Юридичні та фізичні особи мають право купувати та продавати
сертифікати за ринковою ціною та здійснювати з ними інші операції,
що не суперечать інформації про випуск сертифікатів та вимогам
закону.
Сертифікати, випущені одним емітентом, можуть підлягати
конвертації, якщо це передбачено інформацією про випуск
сертифікатів.
Конвертація сертифікатів здійснюється емітентом шляхом
вилучення з обігу сертифікатів одного випуску, їх анулювання та
обміну на сертифікати іншого випуску. Конвертації також підлягають
цінні папери, випущені емітентом з метою придбання (набуття) права
вимоги за договорами про іпотечний кредит, забезпеченими іпотекою,
які були в обігу до набрання чинності цим Законом.
Облік та перехід прав власності за іпотечними сертифікатами
здійснюється відповідно до Закону України "Про Національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні" ( 710/97-ВР ). Сертифікати можуть бути передані
власнику тільки після повної оплати їх вартості. ( Частина дев'ята
статті 20 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Договори щодо сертифікатів не підлягають обов'язковому
нотаріальному посвідченню.
Стаття 21. Форма випуску сертифікатів
Сертифікати можуть бути випущені в одній з таких форм:
іменні сертифікати документарної форми випуску (іменні
документарні сертифікати);
іменні сертифікати бездокументарної форми випуску (іменні
бездокументарні сертифікати);
сертифікати на пред'явника документарної форми випуску
(документарні сертифікати на пред'явника).
Форма випуску сертифікатів установлюється рішенням про випуск
сертифікатів. Сертифікати одного випуску мають одну форму випуску.

( Частину третю статті 21 виключено на підставі Закону
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

Вимоги щодо виготовлення бланків сертифікатів затверджує
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Виготовлення бланків сертифікатів здійснюється тільки на
державних спеціалізованих підприємствах відповідно до встановлених
законодавством вимог.

( Частину шосту статті 21 виключено на підставі Закону
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

У разі емісії сертифікатів у бездокументарній формі на кожний
випуск сертифікатів емітент оформлює глобальний сертифікат.
( Частина сьома статті 21 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
Форма випуску сертифікатів може бути змінена в порядку,
встановленому законодавством України.
Стаття 22. Реєстрація прав власності на сертифікати ( Назва статті 22 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
Ведення реєстру власників іменних іпотечних сертифікатів
здійснює обраний емітентом або управителем банк, який обслуговує
іпотечні активи, з урахуванням вимог законодавства, без отримання
ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
незалежно від кількості власників таких сертифікатів. ( Частина
перша статті 22 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
Власники сертифікатів реалізують свої права на отримання всіх
платежів через емітента, який є розпорядником платежів, або через
призначеного ним управителя.

( Частину третю статті 22 виключено на підставі Закону
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

Стаття 23. Особливості сертифікатів з фіксованою дохідністю
Сертифікати з фіксованою дохідністю - це сертифікати, які
відповідно до цього Закону забезпечені іпотечними активами та
посвідчують такі права власників:
право на отримання номінальної вартості в передбачені умовами
випуску сертифікатів терміни;
право на отримання процентів за сертифікатами на умовах
інформації про випуск сертифікатів;
право на задоволення вимог - у разі невиконання емітентом
прийнятих на себе зобов'язань - з вартості іпотечних активів, що є
забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю,
переважно перед іншими кредиторами емітента.
Забезпечення випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю
емітент має сформувати з урахуванням вимог статей 37 і 38 цього
Закону.
Виконання зобов'язань за одним випуском сертифікатів з
фіксованою дохідністю можуть забезпечувати один або декілька
консолідованих іпотечних боргів.
У разі, якщо при реалізації права на задоволення вимог за
рахунок іпотечних активів їх загальна вартість буде меншою, ніж
загальна вартість зобов'язань емітента за сертифікатами з
фіксованою дохідністю, задоволення вимог власників сертифікатів у
частині, що перевищує вартість іпотечних активів за цими
договорами, проводиться за рахунок власного майна емітента.
Ризик дострокового виконання основних зобов'язань,
реформованих у консолідований іпотечний борг, приймає на себе
емітент сертифікатів з фіксованою дохідністю, про що обов'язково
повідомляється в інформації про випуск сертифікатів.
Дострокове виконання емітентом зобов'язань за сертифікатами з
фіксованою дохідністю може бути здійснено тільки в разі, якщо це
передбачено в інформації про випуск сертифікатів.
У разі призначення або заміни управителя власники
сертифікатів мають право пред'явити сертифікати для дострокового
погашення.
Емітент зобов'язаний інформувати власників сертифікатів з
фіксованою дохідністю про дострокове виконання зобов'язань за
сертифікатами даного випуску та порядок їх погашення шляхом
розсилки письмового повідомлення та публікації у друкованих
засобах масової інформації у строк не пізніше 10 днів з дня
прийняття емітентом рішення про дострокове погашення випуску.
Стаття 24. Особливості сертифікатів участі
Сертифікат участі є іменним цінним папером.
Сертифікати участі - це сертифікати, які відповідно до цього
Закону забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у
платежах за іпотечними активами.
Власник сертифікатів участі має такі права:
право на отримання частки у платежах за іпотечними активами
відповідно до договору про придбання сертифікатів;
право на задоволення вимог - у разі невиконання емітентом
взятих на себе зобов'язань - з вартості іпотечних активів, які
знаходяться у довірчій власності управителя.
Виконання зобов'язань за одним випуском сертифікатів участі
можуть забезпечувати один або декілька консолідованих іпотечних
боргів.
Виплати за сертифікатами участі здійснюються відповідно до
інформації про випуск таких сертифікатів.
Платежі за сертифікатами участі мають бути меншими, ніж
платежі за іпотечними активами, на суму винагороди за управління
іпотечними активами відповідно до статті 32 цього Закону та
обслуговування цих активів відповідно до статті 33 цього Закону.
Власник сертифікатів участі приймає на себе ризик
дострокового виконання зобов'язань боржниками за договорами про
іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив, про що
обов'язково зазначається в інформації про випуск сертифікатів.
Строк обігу сертифікатів участі має відповідати строку
виконання зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, що
реформовані в іпотечні активи, та строку відчуження іпотечних
активів.
Строк розміщення сертифікатів участі або передбаченого
умовами інформації про випуск сертифікатів траншу випуску має бути
не більшим ніж 30 днів.
Періодичність виплат за сертифікатами участі встановлюється
умовами їх випуску.
Платежі за сертифікатами участі їх власники отримують після
розподілу відповідно до цього Закону коштів, що надійшли за
іпотечними активами.
Власник сертифікатів участі у разі, якщо емітент своїми діями
або бездіяльністю порушує його права і законні інтереси, вправі
звернутися до органу, який здійснив реєстрацію випуску
сертифікатів, з вимогою про проведення перевірки діяльності
емітента.
У разі невиконання або неналежного виконання емітентом
зобов'язань за сертифікатами участі власники цих сертифікатів
вправі в судовому порядку вимагати призначення або заміни
управителя.
У разі призначення або заміни управителя власники
сертифікатів мають право пред'явити сертифікати для дострокового
погашення.
Стаття 25. Призначення або заміна управителя за рішенням
суду
Суд може прийняти рішення про призначення або заміну
управителя за наявності таких підстав:
дострокове погашення сертифікатів здійснюється з порушенням
вимог статті 36 цього Закону;
в разі неотримання власниками сертифікатів більш ніж двох
чергових платежів за сертифікатами;
емітент частково або повністю здійснив відчуження іпотечних
активів третім особам і не здійснив відповідної заміни таких
активів;
частину платежів за іпотечними активами розпорядник платежів
використав з порушенням умов інформації про випуск сертифікатів
участі;
не встановлено місцезнаходження емітента.
Для участі у справі про призначення або заміну управителя суд
залучає уповноваженого представника національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
{ Частина друга статті 25 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 }
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
ринків фінансових послуг, у десятиденний термін після оголошення
рішення суду про заміну управителя доводить це рішення до відома
власників сертифікатів через публікацію у друкованих засобах
масової інформації та у цій публікації пропонує власникам
сертифікатів, які відповідають вимогам до управителя, встановленим
цим Законом, протягом 30 днів надати пропозиції щодо виконання
ними функцій управителя.
На цей термін національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг, призначає
тимчасового розпорядника платежів з числа працівників національної
комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків
фінансових послуг, на якого покладаються повноваження щодо нагляду
та контролю за збереженням іпотечних активів та розпоряджанням
платежами.
Будь-який власник сертифікатів, за умови отримання ним
письмової згоди не менш як двох третин інших власників
сертифікатів, має право запропонувати національній комісії, що
здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
свою кандидатуру для виконання функцій розпорядника платежів. Якщо
протягом 10 днів з моменту отримання такого звернення національна
комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків
фінансових послуг, не надала відповіді, вважається, що вона
погодилася з передачею цьому власнику сертифікатів функцій
розпорядника платежів у порядку, передбаченому статтею 35 цього
Закону.
Якщо пропозицій щодо виконання функцій управителя від
власників сертифікатів не надійде або запропонована кандидатура не
буде відповідати вимогам цього Закону, національна комісія, що
здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у
строк не пізніше 40 днів з дня оприлюднення інформації про рішення
суду має призначити прилюдні торги з продажу іпотечних активів.
Строк проведення торгів - не раніше 50 днів і не пізніше 60 днів з
дня опублікування у друкованих засобах масової інформації рішення
суду про заміну управителя і відповідних пропозицій національної
комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків
фінансових послуг.
Порядок проведення прилюдних торгів з продажу іпотечних
активів встановлює національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Розділ V
ДОВІРЧА ВЛАСНІСТЬ І УПРАВЛІННЯ
ІПОТЕЧНИМИ АКТИВАМИ
Стаття 26. Довірча власність

( Частину першу статті 26 виключено на підставі Закону
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

Управитель відповідно до цього Закону є довірчим власником
іпотечних активів.
Право довірчої власності управителя обмежено установником.
Іпотечні активи передаються у довірчу власність управителю на
підставі договору, укладеного у письмовій формі між установником
та управителем. Цей договір засвідчує право довірчої власності
управителя на такі іпотечні активи та встановлює обмеження цього
права власності.
Стаття 27. Особливості виникнення довірчої власності
на іпотечні активи
Особа, яка визнала умови інформації про випуск іпотечних
сертифікатів участі, стає власником таких сертифікатів за умови
сплати коштів за них та укладення договору про придбання іпотечних
сертифікатів участі, в якому вона встановлює управління іпотечними
активами або приєднується до установника управління іпотечними
активами.
Іпотечні активи, що знаходяться у власності емітента
сертифікатів участі, яка виникла у нього з моменту реформування
основного зобов'язання в іпотечні активи відповідно до вимог цього
Закону або придбання іпотечних активів, з моменту реєстрації звіту
про випуск сертифікатів участі переходять у довірчу власність
управителя.
Умови управління іпотечними активами, обмеження права
довірчої власності та порядок виконання зобов'язань емітента
встановлюються емітентом в інформації про випуск сертифікатів та у
договорі про придбання іпотечних сертифікатів.
Обмеження права довірчої власності обумовлюють зобов'язання
управителя щодо розпорядження платежами в інтересах власників
сертифікатів.
У разі, якщо емітент після реєстрації інформації про випуск
сертифікатів приймає рішення про внесення змін до цієї інформації,
ці зміни мають бути надруковані у тому ж друкованому засобі
масової інформації, в якому була розміщена інформація про випуск
сертифікатів.
Одночасно з цим емітент направляє цю інформацію до
Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку.
Іпотечні активи, що знаходяться у власності емітента
сертифікатів з фіксованою дохідністю, яка виникла у нього з
моменту реформування основного зобов'язання в іпотечні активи
відповідно до вимог цього Закону або придбання іпотечних активів,
переходять у довірчу власність управителя відповідно до договору
управління іпотечними активами, укладеного між емітентом та
управителем.
Управитель не може відповідати за своїми боргами іпотечними
активами, які знаходяться у нього в управлінні, та не має права
використовувати ці активи для забезпечення виконання власних
зобов'язань.
Стаття 28. Мета управління іпотечними активами
Метою управління іпотечними активами є отримання доходу
власниками сертифікатів відповідно до умов інформації про їх
випуск.
Стаття 29. Суб'єкти управління іпотечними активами
Суб'єктами управління іпотечними активами за цим Законом є
установник та управитель.
При випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю установником
виступає емітент.
При випуску сертифікатів участі установником довірчої
власності виступають власники сертифікатів участі даного випуску.
Суб'єкти управління іпотечними активами взаємодіють між собою на
підставі договорів з дотриманням вимог цього Закону.
Стаття 30. Об'єкти управління іпотечними активами
Об'єктом управління за цим Законом є іпотечні активи, які
передані установником у довірчу власність управителя.
Стаття 31. Встановлення управління іпотечними активами
Управління іпотечними активами здійснює фінансова установа
відповідно до вимог цього Закону на підставі укладених договорів з
іншими суб'єктами управління такими активами для забезпечення
виконання зобов'язань емітента перед власниками сертифікатів.
Фінансова установа, яка має намір стати емітентом,
зобов'язана:
розробити фінансову модель перетворення платежів, що
надходять за іпотечними активами, у виплати за сертифікатами;
визначити вимоги до іпотечних активів та порядок
розпорядження платежами;
прийняти рішення та підготувати інформацію про випуск
сертифікатів;
сформувати або придбати іпотечні активи;
визначити банки, які будуть виконувати функції керуючих
іпотекою, якщо емітент не здійснює ці функції самостійно;
визначити повноваження управителя, якщо емітент передає іншій
особі функції розпорядника платежами;
подати для державної реєстрації інформацію про випуск
сертифікатів;
організувати взаємодію суб'єктів управління іпотечними
активами.
Стаття 32. Взаємодія суб'єктів управління іпотечними
активами
Особливості взаємодії суб'єктів управління іпотечними
активами визначаються відповідно до цього Закону в залежності від
обраної емітентом фінансової моделі перетворення платежів, що
надходять за іпотечними активами, у платежі за сертифікатами.
Такі моделі можуть передбачати випуск сертифікатів з
фіксованою дохідністю або сертифікатів участі.
Модель, за якою випускаються сертифікати участі, передбачає,
що власники сертифікатів передають управителю іпотечні активи у
довірчу власність.
Модель, за якою випускаються сертифікати з фіксованою
дохідністю, передбачає, що власником іпотечних активів є емітент.
Фінансова установа, яка відповідно до цього Закону є
емітентом та одночасно - кредитодавцем за договорами про іпотечний
кредит, зобов'язання за якими реформовані в іпотечні активи, є
розпорядником платежів, які надходять за іпотечними активами.
Розпорядження платежами здійснюється з метою виконання
емітентом своїх зобов'язань перед власниками сертифікатів.
Розпорядження платежами передбачає:
забезпечення в достатніх обсягах своєчасних надходжень
грошових коштів за іпотечними активами;
обслуговування іпотечних активів або контроль за діяльністю
керуючих іпотекою;
своєчасний розподіл платежів, які надходять за іпотечними
активами, між власниками сертифікатів відповідно до умов
інформації про їх випуск;
проведення своєчасної заміни частин іпотечних активів
відповідно до цього Закону.
Емітент сертифікатів участі може укласти з фінансовою
установою, яка відповідає вимогам цього Закону, договір та
передати цій установі функції довірчого власника. Така фінансова
установа стає довірчим власником та управителем. При цьому емітент
сертифікатів участі продовжує виконувати свої зобов'язання перед
власниками сертифікатів відповідно до інформації про випуск
сертифікатів.
Емітент сертифікатів участі або його управитель може укласти
з одним або декількома банками договір доручення про
обслуговування іпотечних активів. У такому разі ці банки стають
повіреними за договорами доручення, керуючими іпотекою та
іпотекодержателями. ( Частина дев'ята статті 32 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Емітент сертифікатів з фіксованою дохідністю може самостійно
виконувати функції розпорядника платежами за іпотечними активами
або довірити виконання цих функцій іншій фінансовій установі
відповідно до цього Закону. Розпорядник платежами може доручити
виконання функцій керуючого іпотекою одному чи декільком банкам.
Кошти, отримані управителем для здійснення платежів за
сертифікатами, підлягають передачі власникам цих сертифікатів, за
винятком коштів, спрямованих на виплату винагороди управителю.
Стаття 33. Обслуговування іпотечних активів
Фінансова установа, яка відповідно до цього Закону розподіляє
платежі за іпотечними активами, відповідно до положень інформації
про випуск сертифікатів має самостійно здійснювати обслуговування
іпотечних активів або укласти з одним або декількома банками
договір доручення про обслуговування іпотечних активів.
Обслуговування іпотечних активів керуючий іпотекою здійснює
як повірений розпорядника платежів.
Обслуговування іпотечних активів полягає у виконанні таких
функцій:
контроль за своєчасною сплатою боржниками платежів за
договорами про іпотечний кредит;
отримання на користь кредитодавця платежів за договорами про
іпотечний кредит;
розподіл отриманих платежів за договорами про іпотечний
кредит між власниками сертифікатів у разі, якщо керуючий іпотекою
є розпорядником платежів;
перерахування розпоряднику платежів загальної суми платежів
за договорами про іпотечний кредит для подальшого розподілу таким
розпорядником цих коштів між власниками сертифікатів у разі, якщо
керуючий іпотекою не є розпорядником платежів;
здійснення заходів щодо примусового стягнення платежів за
договором про іпотечний кредит та щодо звернення стягнення на
предмет іпотеки у порядку, встановленому законодавством; ( Абзац
шостий частини третьої статті 33 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
обслуговування обігу, у тому числі депозитарну діяльність
щодо іпотечних сертифікатів, ведення реєстру власників іменних
іпотечних сертифікатів; ( Частину третю статті 33 доповнено
абзацом згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
здійснення заходів щодо виконання боржниками їх зобов'язань
за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний
актив;
здійснення інших дій з метою виконання зобов'язань перед
емітентом та власниками сертифікатів.
Керуючий іпотекою повідомляє емітента, а емітент зобов'язаний
повідомляти власників іпотечних сертифікатів про хід
обслуговування іпотечних активів.
Керуючий іпотекою, який є іпотекодержателем, може здійснювати
будь-які юридичні та фактичні дії щодо іпотек, передбачені в
інформації про випуск сертифікатів.
Керуючий іпотекою не має права передавати іпотеки, що
становлять іпотечний пул, у наступну іпотеку для забезпечення
зобов'язань третіх осіб або власних зобов'язань.
Керуючий іпотекою самостійно і від свого імені здійснює
стосовно боржників за договорами про іпотечний кредит,
зобов'язання за якими входять до складу консолідованого іпотечного
боргу, усі передбачені законодавством юридичні та фактичні дії
щодо обслуговування цих зобов'язань.
Кошти, отримані керуючим іпотекою за іпотечними активами,
підлягають передачі розпоряднику платежів, за винятком коштів,
спрямованих на виплату винагороди керуючому іпотекою.
Стаття 34. Вимоги до управителя та керуючого іпотекою
Управителем може бути:
банк, який має дозвіл Національного банку України на
виконання операцій з довірчого управління коштами та цінними
паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам,
встановленим національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Управитель несе відповідальність за:
дотримання визначених установником процедур управління
іпотечними активами;
дотримання комерційної таємниці щодо власників сертифікатів.
Керуючим іпотекою може бути банк, який задовольняє такій
вимозі: загальний обсяг заборгованості за договорами про іпотечний
кредит, наданими цим банком у національній валюті, які можуть бути
реформованими у консолідований іпотечний борг, становить суму,
еквівалентну не менше ніж 5 мільйонам євро за курсом Національного
банку України.
Керуючий іпотекою відкриває рахунок для здійснення операцій з
обслуговування іпотечних активів у своєму балансі.
Якщо управитель є небанківською фінансовою установою, він
відкриває рахунок для здійснення операцій з управління іпотечними
активами в обслуговуючих банках. ( Частина п'ята статті 34 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від
15.12.2005 )
Якщо управитель є банком, він відкриває такий рахунок у
своєму балансі.
Стаття 35. Заміна розпорядника платежами
За рішенням суду або за ініціативою емітента іпотечні активи
можуть бути передані в управління особі, яка відповідає вимогам
цього Закону та стає управителем, з переходом до неї всіх
зобов'язань щодо власників сертифікатів.
У такому разі емітент зобов'язаний:
протягом 5 робочих днів з моменту виникнення підстав для
припинення управління іпотечними активами оприлюднити у друкованих
засобах масової інформації відомості про виникнення підстав для
призначення або заміни управителя і визначити термін для
дострокового погашення сертифікатів, який не може бути більшим 30
днів з дня опублікування такого повідомлення;
протягом визначеного терміну прийняти від власників
сертифікатів вимоги щодо дострокового погашення сертифікатів;
протягом 60 днів з дня опублікування повідомлення про
виникнення підстав для призначення або заміни управителя у разі
відсутності вимог про дострокове погашення сертифікатів або при
обсязі пред'явлених до погашення сертифікатів менше 50 відсотків
від загального обсягу випуску передати активи, що є забезпеченням
випуску сертифікатів участі, новому управителю;
якщо пред'явлено до погашення більше 50 відсотків від
загального обсягу випуску, погасити всі сертифікати випуску та
здійснити таке погашення пред'явлених власниками сертифікатів
протягом 90 днів з дня опублікування цього повідомлення.
Стаття 36. Припинення управління іпотечними активами
Управління іпотечними активами може бути припинено у разі:
виконання усіх зобов'язань перед установником;
анулювання дозволу емітенту сертифікатів участі на здійснення
діяльності з управління іпотечними активами, при цьому протягом
трьох місяців з моменту прийняття рішення про анулювання такого
дозволу його права та обов'язки не передані іншій особі, яка буде
виконувати функції управителя;
прийняття рішення про добровільну ліквідацію емітента
сертифікатів участі, при цьому протягом трьох місяців з моменту
прийняття такого рішення права та обов'язки не передані іншій
особі, яка буде виконувати функції управителя;
набуття чинності рішенням суду про припинення управління
іпотечними активами.
Якщо інформацією про випуск сертифікатів передбачена
можливість відмови емітентом сертифікатів участі від управління
іпотечними активами, а також можливість відмови передати функції
управителя іншій особі, то управління іпотечними активами може
бути припинено.
У випадках припинення управління іпотечними активами,
передбачених цією статтею, емітент сертифікатів участі здійснює
дострокове погашення іпотечних сертифікатів участі.
Емітент або його управитель можуть виконувати функції
керуючого іпотекою лише за умови їх відповідності вимогам до
керуючого іпотекою, визначених статтею 34 цього Закону.
Розділ VI
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
ЗА СЕРТИФІКАТАМИ
Стаття 37. Зміст забезпечення виконання зобов'язань
за сертифікатами
Забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з
фіксованою дохідністю є іпотечні активи.
Забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами участі є
іпотеки, які становлять іпотечний пул та забезпечують виконання
зобов'язань, реформованих у консолідований іпотечний борг.
При випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю,
забезпечених іпотечними активами, іпотеки, що забезпечують
виконання основних зобов'язань за договорами про іпотечний кредит,
реформованих у відповідний консолідований іпотечний борг, не
можуть бути одночасно забезпеченням випуску сертифікатів участі.
( Частина третя статті 37 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
У разі невиконання боржником основного зобов'язання керуючий
іпотекою здійснює заходи щодо стягнення платежів за цим
зобов'язанням та звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема
щодо примусового стягнення. Керуючий іпотекою перераховує кошти,
що надійшли від реалізації предмета іпотеки, розпоряднику
платежів. ( Частина четверта статті 37 в редакції Закону N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Не можуть виступати забезпеченням випуску сертифікатів вимоги
за зобов'язаннями, забезпеченими наступною іпотекою, вимоги за
зобов'язаннями, забезпеченими іпотекою, яка перебуває у власності
обмежено дієздатних чи недієздатних осіб. Забезпеченням випуску
іпотечних сертифікатів не можуть виступати іпотечні активи, які
перебувають у заставі або обмежені іншим чином та є забезпеченням
виконання інших зобов'язань, ніж зобов'язання емітента за
відповідним випуском іпотечних сертифікатів, та іпотечні активи,
які входять до складу забезпечення іншого випуску іпотечних
сертифікатів. { Частина п'ята статті 37 із змінами, внесеними
згідно із Законами N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 2367-VI
( 2367-17 ) від 29.06.2010 }
Стаття 38. Порядок заміни часток іпотечних активів
Заміна часток іпотечних активів здійснюється емітентом у
випадках, визначених в інформації про випуск сертифікатів.
В інформації про випуск сертифікатів можуть встановлюватися
умови заміни зобов'язань, включених до складу консолідованого
іпотечного боргу, або заборони такої заміни.
З метою заміни часток іпотечних активів розпорядник платежами
або за його дорученням керуючий іпотекою може в інтересах
власників іпотечних активів продати частину іпотечного активу і
придбати інші основні зобов'язання, забезпечені іпотеками, які
відповідають вимогам цього Закону та умовам інформації про випуск
сертифікатів.
У разі необхідності розпорядник платежами або за його
дорученням керуючий іпотекою може обміняти частину іпотечного
активу на основні зобов'язання, забезпечені іпотекою, які належать
одному з них та які відповідають вимогам цього Закону і умовам
інформації про випуск сертифікатів.
Не допускається заміна іпотечних активів, якщо її проведення
призведе до збитків власників іпотечних сертифікатів.
Заміна іпотечних активів відображається в реєстрі
забезпечення сертифікатів шляхом внесення запису про виключення з
реєстру основного зобов'язання і відповідної іпотеки та включення
до реєстру основного зобов'язання за іншим договором про іпотечний
кредит і відповідної іпотеки.
Стаття 39. Реєстр забезпечення сертифікатів
Реєстром забезпечення сертифікатів є систематизований перелік
зобов'язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та
перелік іпотек, що становлять іпотечний пул. Реєстр має вестися на
паперовому та електронному носіях.
Ведення реєстру забезпечення сертифікатів за кожним
консолідованим іпотечним боргом може здійснювати емітент чи за
його дорученням управитель або за дорученням останнього - керуючий
іпотекою.
Якщо кількість власників сертифікатів перевищує 500 осіб або
обсяг сертифікатів, які перебувають в обігу, перевищує 50
мільйонів гривень, ведення реєстру забезпечення сертифікатів має
бути доручено керуючому іпотекою, з яким емітент укладає договір у
письмовій формі на ведення такого реєстру.
Реєстр забезпечення сертифікатів має містити сукупність
відомостей про основні зобов'язання, які є забезпеченням випуску
сертифікатів, та про зобов'язання емітентів.
Кожний запис у реєстрі про основне зобов'язання має містити
таку інформацію:
номер договору про іпотечний кредит, прізвище, ім'я та по
батькові боржника, дата його укладення;
строк дії договору про іпотечний кредит, суми та терміни
внесення платежів за цим договором;
ціна і вартість зобов'язання та умови забезпечення іпотекою;
сума зобов'язань, що забезпечує даний випуск сертифікатів;
найменування та коротка характеристика предмета іпотеки;
стан виконання основних зобов'язань;
відмітки про випадки порушення боржником умов договору про
іпотечний кредит;
інші відомості на розсуд емітента.
Кожний запис у реєстрі про зобов'язання за сертифікатами має
містити таку інформацію:
для сертифікатів з фіксованою дохідністю:
сума зобов'язань (номінальна вартість сертифікатів та
сумарний розмір процентів);
строки сплати емітентом процентів за сертифікатами або їх
періодичність;
стан виконання емітентом зобов'язань за сертифікатами;
для сертифікатів участі:
сума платежів за сертифікатом;
строки сплати емітентом платежів залежно від строків
виконання зобов'язань;
стан виконання емітентом зобов'язань за сертифікатами;
інші відомості на розсуд емітента.
Емітент зобов'язаний щоквартально повідомляти реєструючий
орган про зміни, які відбулися в реєстрі забезпечення
сертифікатів.
Розділ VII
ВИМОГИ ДО ЕМІТЕНТІВ ІПОТЕЧНИХ СЕРТИФІКАТІВ
Стаття 40. Емітенти іпотечних сертифікатів
Емітентом іпотечних сертифікатів може бути фінансова
установа, яка від свого імені випускає такі сертифікати відповідно
до вимог цього Закону та зобов'язується виконувати обов'язки, що
випливають з інформації про їх випуск.
Емітентом може бути фінансова установа, якій відповідним
державним органом видано дозвіл на право здійснення емісії
сертифікатів. ( Частина друга статті 40 в редакції Закону
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Емітент, якщо він є банком та відповідає вимогам статей 33 і
34 цього Закону, може виконувати функції керуючого іпотекою.
Емітент сертифікатів з фіксованою дохідністю здійснює випуск
таких сертифікатів, забезпечений іпотечними активами, та приймає
на себе ризик щодо порушення термінів виконання основних
зобов'язань, реформованих в іпотечні активи.
Емітент сертифікатів участі здійснює випуск таких
сертифікатів, платежі за якими забезпечені надходженнями платежів
від боржників за договорами про іпотечний кредит, реформованими в
іпотечний актив. Ризик порушення термінів виконання основних
зобов'язань приймає на себе власник сертифікатів участі.
Емітент може придбавати випущені ним сертифікати.
Кошти, що надходять у рахунок оплати за іпотечними активами
до емітента протягом строку обігу сертифікатів від керуючого
іпотекою, якщо функції розпорядника платежів виконує емітент,
акумулюються на окремому рахунку емітента в банку, в разі, якщо
емітентом є банк, - на окремому рахунку в його балансі.
Стаття 41. Обов'язки емітента
Емітент іпотечних сертифікатів зобов'язаний діяти відповідно
до вимог та процедур, передбачених інформацією про випуск цих
сертифікатів.
Емітент у порядку та строки, що передбачені інформацією про
випуск сертифікатів участі, передає їх власникам пропорційно їх
частці частину платежів, що надходять за іпотечними активами, які
знаходяться в довірчій власності емітента.
Емітент у порядку та строки, що передбачені інформацією про
випуск сертифікатів з фіксованою дохідністю, зобов'язаний
повернути власникам таких сертифікатів їх номінальну вартість та
проценти за сертифікатами.
Стаття 42. Гарантії виконання емітентом своїх зобов'язань
перед власниками сертифікатів
Емітент відповідає за своїми зобов'язаннями за сертифікатами
участі як довірчий власник іпотечних активів.
Емітент сертифікатів участі може гарантувати мінімальну
дохідність за сертифікатами участі, якщо це передбачено
інформацією про випуск цих сертифікатів. У цьому разі емітент
відповідає за забезпечення мінімальної дохідності усім своїм
майном.
Емітент відповідає за своїми зобов'язаннями за сертифікатами
з фіксованою дохідністю за рахунок набутих ним прав на іпотечні
активи та всім своїм майном.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки, що є
забезпеченням виконання зобов'язань за консолідованим іпотечним
боргом та сертифікатами, власники сертифікатів мають переважне
перед іншими кредиторами право на задоволення своїх вимог за
сертифікатами за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета
іпотеки.
У разі, якщо це передбачено інформацією про випуск
сертифікатів, емітент за свій рахунок на вимогу та на користь
власників сертифікатів здійснює страхування ризику виникнення
збитків власників сертифікатів, зумовлених змінами курсу
національної валюти до іноземної валюти, зазначеної в умовах
випуску.
У разі реорганізації емітента його права на іпотечні активи
разом із зобов'язаннями за сертифікатами передаються лише одній
юридичній особі, що створена в результаті такої реорганізації. У
такому випадку власники сертифікатів мають право на їх дострокове
погашення відповідно до вимог статті 36 цього Закону.
У разі ліквідації емітента виконання зобов'язань перед
власниками сертифікатів переходить до управителя або за його
відсутності - до керуючого іпотекою відповідно до договору
доручення.
У разі ліквідації керуючого іпотекою, який не є емітентом
сертифікатів, його обов'язки керуючого переходять до іншого банку,
визначеного емітентом.
У разі визнання емітента банкрутом права на іпотечні активи
на дату прийняття господарським судом рішення про банкрутство
емітента не включаються до ліквідаційної маси і відокремлюються до
особливої ліквідаційної маси, з якої задовольняються виключно
вимоги власників сертифікатів.
У разі ліквідації керуючого іпотекою, який є емітентом, його
обов'язки керуючого переходять до іншого банку чи іншої установи,
визначених ліквідатором.
Стаття 43. Відповідальність за порушення вимог цього Закону
За порушення вимог цього Закону посадові особи емітентів та
керуючих іпотекою несуть відповідальність у порядку, передбаченому
законом.
Шкода, завдана в результаті порушення вимог цього Закону,
підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законом.
Розділ VIII
ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І РЕГУЛЮВАННЯ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
ТА ЕМІСІЇ ІПОТЕЧНИХ СЕРТИФІКАТІВ
Стаття 44. Органи державного нагляду і регулювання
Державний нагляд і регулювання іпотечного кредитування та
емісії іпотечних сертифікатів здійснюють Національний банк
України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
ринків фінансових послуг.
Стаття 45. Нагляд і регулювання
Метою нагляду і регулювання іпотечного кредитування та емісії
іпотечних сертифікатів є дотримання вимог цього Закону та
забезпечення прав власників сертифікатів.
Нагляд і регулювання діяльності банків та інших фінансових
установ, які виконують операції з іпотечного кредитування, є
емітентами іпотечних сертифікатів та суб'єктами управління
іпотечними активами, здійснюють Національний банк України та
національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
ринків фінансових послуг, Національна комісія з цінних паперів та
фондового ринку в межах своїх повноважень. ( Частина друга статті 45 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )
Нагляд за виконанням діяльності з емісії сертифікатів та їх
обігом і виконанням зобов'язань за ними здійснює Національна
комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Основними напрямами нагляду і регулювання діяльності емітента
з випуску сертифікатів та виконання зобов'язань за ними є:
визначення відповідності розміру та строків виконання
зобов'язань, включених до іпотечних активів, розмірові та строкам
виконання зобов'язань за сертифікатами;
перевірка виконання зобов'язань перед власниками
сертифікатів;
перевірка ведення реєстру забезпечення сертифікатів та
обґрунтованості внесених до нього записів;
відповідність порядку визначення грошової оцінки нерухомості,
що є предметом іпотеки, порядку надання та/або обслуговування
наданих іпотечних кредитів, а також ведення реєстру забезпечення
сертифікатів внутрішнім документам емітента в разі, якщо емітентом
є банк;
перевірка повноти й об'єктивності ведення обліку і подання
звітності стосовно емісії сертифікатів та виконання зобов'язань за
ними.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:
здійснює контроль за випуском та обігом сертифікатів, а також
за дотриманням нормативно-правових актів, що регулюють
виготовлення бланків сертифікатів;
проводить перевірки виконання зобов'язань емітентом, який є
розпорядником платежів, або управителем, який діє за дорученням
емітента перед власниками сертифікатів; ( Абзац третій частини
п'ятої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
проводить планові і позапланові перевірки ведення реєстру
забезпечення сертифікатів;
вживає заходів до призупинення подальшого розміщення
сертифікатів, випущених у результаті несумлінної емісії;
публікує у засобах масової інформації відомості про факти
порушення емітентами законодавства;
письмово сповіщає про необхідність усунення порушень,
внесення змін в інформацію про випуск сертифікатів та рішення про
їх випуск, реєстр забезпечення сертифікатів, а також встановлює
терміни усунення порушень;
направляє матеріали перевірки за фактами порушення
законодавства України до суду для притягнення до адміністративної
відповідальності посадових осіб емітента відповідно до
законодавства;
направляє матеріали перевірки за фактами порушення
законодавства до правоохоронних органів за наявності в діях
посадових осіб емітента ознак складу злочину;
видає письмове розпорядження про дозвіл на подальше
розміщення сертифікатів у разі усунення емітентом порушень,
пов'язаних з несумлінною емісією сертифікатів;
звертається з позовом до суду щодо:
- усунення емітентом і професійними учасниками ринку
сертифікатів порушень законодавства;
- захисту власників сертифікатів, у тому числі про
відшкодування завданих збитків.
У разі порушення емітентом у ході емісії сертифікатів
законодавства України орган, який надав дозвіл на право здійснення
емісії сертифікатів, або Національна комісія з цінних паперів та
фондового ринку в межах своїх повноважень вправі призупинити
емісію сертифікатів на будь-якому її етапі до етапу розкриття
інформації, що міститься у звіті про підсумки випуску
сертифікатів, та дію цього дозволу. Поновлення емісії сертифікатів
здійснюється після відновлення дії дозволу на право здійснення
емісії сертифікатів та за спеціальним рішенням органу, що реєструє
емісію сертифікатів, після усунення емітентом виявлених порушень.
Порядок та умови поновлення емісії сертифікатів
встановлюються тим органом, що призупинив емісію сертифікатів.
Стаття 46. Порядок видачі дозволів на здійснення емісії
сертифікатів
Дозвіл на здійснення емісії сертифікатів банками та іншими
фінансовими установами видається відповідним державним органом в
установленому законодавством порядку. ( Частина перша статті 46 в
редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
У разі відмови у видачі дозволу на здійснення емісії
сертифікатів орган, що надає такий дозвіл, зобов'язаний у
письмовій формі повідомити емітентові про підстави відмови.
Емітент має право оскаржити у суді рішення органу, що надає
дозвіл, про відмову у видачі дозволу на здійснення емісії
сертифікатів.
Дозвіл видається на весь строк здійснення емітентом
діяльності щодо емісії сертифікатів.
У разі порушення визначених цим Законом вимог до емітента
орган, який видав дозвіл, може призупинити його дію.
Стаття 47. Документи, що подаються для отримання дозволу
на здійснення емісії сертифікатів
Для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів
емітент надає такі документи:
заяву на отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів;
установчі документи з усіма доповненнями і змінами до них;
бухгалтерську звітність за останній звітний рік, підтверджену
аудиторським висновком;
бухгалтерську звітність на останню звітну дату перед подачею
заяви на одержання дозволу на здійснення емісії сертифікатів;
порядок ведення реєстру забезпечення сертифікатів;
положення про внутрішній контроль за додержанням вимог
законодавства щодо здійснення емісії іпотечних сертифікатів та
захисту прав їх власників, затверджене у встановленому заявником
порядку. ( Абзац сьомий частини першої статті 47 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
У ході розгляду документів орган, який надає дозвіл, може
направити заявникові повідомлення про необхідність внесення змін і
доповнень у надані документи. У цьому випадку датою надання
документів для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів
вважається дата надання оформленого належним чином останнього
документа.
Стаття 48. Підстави для відмови в державній реєстрації
випуску сертифікатів
Реєструючий орган може відмовити в державній реєстрації
випуску сертифікатів з таких причин:
порушення емітентом вимог цього Закону, в тому числі
наявність у наданих документах відомостей, що дозволяють зробити
висновок про невідповідність умов випуску та обігу сертифікатів
законодавству;
невідповідність законодавству наданих на державну реєстрацію
випуску сертифікатів документів і складу відомостей, що містяться
у них;
внесення до інформації про випуск сертифікатів або рішення
про випуск сертифікатів недостовірних відомостей;
відмова у видачі дозволу на здійснення емісії сертифікатів.
У разі відмови в державній реєстрації випуску сертифікатів
орган, що здійснює реєстрацію, зобов'язаний у письмовій формі
повідомити емітента про підстави відмови.
Стаття 49. Реєстрація звітів про підсумки випуску
сертифікатів
Емітент не пізніше 30 днів після завершення розміщення
сертифікатів окремого випуску або окремого траншу випуску, якщо це
передбачено інформацією про випуск сертифікатів, зобов'язаний з
урахуванням проведеної трансформації надати в реєструючий орган
звіт про підсумки даного випуску сертифікатів.
Звіт про підсумки випуску сертифікатів має містити таку
інформацію:
зазначений у грошовому вимірі в реєстрі забезпечення цієї
емісії сертифікатів обсяг іпотечних активів;
строки виконання зобов'язань за договорами про іпотечний
кредит, реформованими в іпотечні активи, які забезпечують цей
випуск сертифікатів.
Реєструючий орган зобов'язаний розглянути звіт про підсумки
випуску сертифікатів і у 10-денний строк зареєструвати цей звіт
або відмовити в його реєстрації.
Підставою для відмови в реєстрації звіту про підсумки випуску
сертифікатів є:
порушення емітентом у процесі емісії сертифікатів вимог
законодавства;
здійснення недобросовісної реклами сертифікатів;
порушення умов розміщення сертифікатів, встановлених
зареєстрованою інформацією про випуск сертифікатів;
визнання судом недійсним рішення уповноважених органів
емітента про розміщення або випуск сертифікатів;
виявлення в документах, на підставі яких було здійснено
державну реєстрацію випуску сертифікатів, або у звіті про підсумки
випуску сертифікатів недостовірної інформації.
У разі відмови в реєстрації звіту про підсумки випуску
сертифікатів реєструючий орган зобов'язаний у письмовій формі
повідомити емітенту підстави відмови.
Емітент вправі оскаржити рішення реєструючого органу про
відмову в реєстрації звіту про підсумки випуску сертифікатів у
суді.
Стаття 50. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. До приведення законодавства України у відповідність із цим
Законом закони України та інші нормативно-правові акти діють у
частині, що не суперечить цьому Закону.
До запровадження Державного реєстру прав на нерухоме майно та
Державного реєстру обтяжень майна заборона на відчуження предмета
іпотеки накладається у порядку, визначеному чинним законодавством
України.
До створення єдиної системи органів реєстрації прав на
нерухоме майно та їх обмежень, а також до формування Державного
реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація
іпотек проводиться згідно з Тимчасовим порядком державної
реєстрації іпотек, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Абзац третій пункту 2 статті 50 в редакції Закону N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

( Абзац четвертий пункту 2 статті 50 виключено на підставі
Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

Переважне право щодо раніше незареєстрованого предмета
іпотеки чи його обтяження визначається на підставі дати виникнення
зобов'язання за іпотечним договором, а переважне право у
задоволенні вимог за рахунок забезпечення - на підставі пріоритету
в часі реєстрації у відповідному Державному реєстрі.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у
відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.
4. Національному банку України протягом трьох місяців з дня
набрання чинності цим Законом розробити та затвердити відповідні
нормативно-правові акти на виконання цього Закону.
5. Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку:
протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом
затвердити положення щодо відповідальності депозитаріїв та їх
керівників перед емітентами і держателями іпотечних сертифікатів
за будь-які збитки, яких останні зазнали в результаті
невиправданого невиконання депозитаріями та їх керівниками своїх
обов'язків або їх неналежного виконання при обслуговуванні обігу
іпотечних сертифікатів;
організаційно забезпечити вільний обіг іпотечних сертифікатів
у Національній депозитарній системі та інших елементах
інфраструктури фондового ринку України.
Дотримуючись положень, за якими здійснюється обіг цінних
паперів, установити, що для мінімізації відповідних ризиків на
іпотечні сертифікати стандарти Національного депозитарію не
поширюються.
Протягом місяця після набрання чинності цим Законом
затвердити положення про порядок реєстрації випуску іпотечних
сертифікатів ( z0451-06 ).
6. Спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері
регулювання ринків фінансових послуг протягом двох місяців після
набрання чинності цим Законом затвердити нормативно-правовий акт
про порядок виконання цього Закону учасниками ринків фінансових
послуг (крім професійних учасників фондового ринку, інститутів
спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку,
фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних
організацій, Державного казначейства України та державних цільових
фондів).
7. Банки після набрання чинності цим Законом до 1 січня
2006 року мають право спрямовувати залучені у фонди банківського
управління кошти на придбання цінних паперів, випущених емітентом
з метою набуття права вимоги за кредитами, забезпеченими заставою
нерухомості, збудованої холдинговою компанією "Київміськбуд", до
конвертації таких цінних паперів в іпотечні сертифікати.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 19 червня 2003 року
N 979-IV

Публікації документа

  • Голос України від 07.08.2003 — № 146
  • Офіційний вісник України від 08.08.2003 — 2003 р., № 30, стор. 31, стаття 1526, код акту 25931/2003
  • Урядовий кур'єр від 20.08.2003 — № 154
  • Відомості Верховної Ради України від 02.01.2004 — 2004 р., № 1, стаття 1

Прочитано 1367 раз Обсудить на форуме
Подписывайтесь на канал Антирейд в вайбере и телеграмме.

тел. (044) 229-6950

(многоканальный)

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

При цитировании и использовании любых материалов ссылка на antiraid.com.ua обязательна.

Все права защищены Antiraid 2014.

Разработка и сопровождение - WEBMISTER.