Фінмоніторинг, який шкодить

Відносно недавно Національний банк України прийняв Постанову «Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» №42 від 25.05.2017.

Насправді, чогось незвичного не відбулось, однак з огляду на реальний стан речей в українському банківському секторі, то з впевненістю можна сказати, що Національний банк України (надалі – НБУ) надав черговий інструмент недобросовісним банкірам для безкарного зловживання і можливості утримувати кошти клієнтів нескінченно довго.

Це відбувалось і раніше, однак зараз таких випадків значно побільшало і мова не про якесь реальне попередження порушення законодавства в сфері відмивання грошей, а про банальне зловживання з метою заробити на грошах клієнтів ті штучно підтримати ліквідність банківської установи.

Так, прийняті зміни значно розшири сфери моніторингу, зокрема, з’явились такі поняття, як оцінка фінансового стану – узагальнення та аналіз банками інформації/документів з метою забезпечення встановлення достатності/недостатності реальних фінансових можливостей клієнта проводити (ініціювати) фінансові операції на відповідні суми, та ризик-орієнтований підхід – це визначена банком система з управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та вжиття ним відповідних заходів у спосіб та обсяги, які забезпечують ефективну мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

Крім того до справи клієнта додали банкам право з’ясування та підтвердження джерел походження коштів та активів, виконання інших вимог законодавства у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.

Наразі здійснення оцінки ризику передбачає встановлення рівня ризику клієнта з урахуванням таких основних складових ризику: ризику за типом клієнта, ризику послуги, яку клієнт отримує від банку, та географічного ризику.

Банк установлює рівень ризику клієнтам з урахуванням відповідних критеріїв ризиків, визначених у Програмі управління комплаєнс-ризиком згідно із Законом, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України та цим Положенням.

Банк установлює високий рівень ризику клієнтам, визначеним Законом, а також у разі встановлення:

1) негативного рівня репутації клієнта – у день встановлення негативного рівня репутації клієнта;

2) факту невідповідності фінансової(их) операції(ій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта – у день реєстрації таких фінансових операцій у реєстрі фінансових операцій;

3) неможливості з’ясування факту відповідності/невідповідності фінансової(их) операції(ій) фінансовому стану; з’ясування суті і мети фінансової(их) операції(ій) за результатами заходів, ужитих відповідно до пункту 75 розділу VI цього Положення, – не пізніше останнього робочого дня строку, передбаченого пунктом 75 розділу VI цього Положення;

4) виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації клієнта, у тому числі на період поглибленої перевірки такого клієнта, – у день виникнення таких сумнівів та/або надання клієнтом такої інформації.

Як можна побачити всі ці параметри досить суб‘єктивні, однак наслідком цього може стати практично необмежене за часом блокування коштів клієнта до отриманні відповідних документів та пояснень. При цьому банківські установи за це жодної відповідальності не несуть.

Таким чином замість реальної боротьби з відмиванням грошей у результаті ми отримали можливість нескінченного зловживання правами з боку банківських установ.

Формально все це підтверджує здогадки, що банківський ринок не очищають, а просто знищують. А наслідком цього є спад і руйнування економіки країни.

Адвокат, старший партнер

Адвокатської компанії Кравець і партнери

Ростислав Кравець