Як під час воєнного стану припинити трудові відносини, якщо підприємство зруйновано, нікому видати наказ та оформити звільнення

Як під час воєнного стану припинити трудові відносини, якщо підприємство зруйновано, нікому видати наказ та оформити звільнення

Підла та підступна війна внесла безповоротні зміни в життя кожного українця в усіх сферах, в тому числі й у сфері трудових відносин при цьому як для роботодавців, так і для працівників.

На щастя чи на жаль, Україна, будучи миролюбивою країною, чинним законодавством не регулювала питання припинення трудових відносин під час воєнного стану, тому, якщо коротко, то реалії сьогодення такі, що відповідь на питання як під час воєнного стану припинити трудові відносини, якщо підприємство зруйновано, нікому видати наказ та оформити звільнення – ніяк.

На даний час, в Україні було проголосовано за законопроект №7160 від 14.03.2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», однак можна констатувати як і інші пропозиції Третьякової Г.М. даний проект є поверхневим та недолугим і вносить ще більше проблем, ніж проста прогалина закону, яка могла б бути усунута аналогією права чи закону.

Отже, з огляду на те, що чинне законодавство не містить прямих норм для регулювання згаданих відносин, то відповідно має бути застосована аналогія права чи закону, але відразу слід зазначити, що аналогія можлива не в усіх випадках.

Дійсно патовою є ситуація, коли, наприклад найманий працівник працював у роботодавця, який був ФОПом і самостійно виконував функції директора/кадровика, але під час воєнного стану безвісти зник, в кращому випадку. За даних обставин жодна аналогія неможлива і державі все ж таки доведеться самостійно вводити нову процедуру фіксації припинення трудових відносин, наприклад, державною установою, яка мала б повноваження на внесення відповідних записів до трудової книжки.

Якщо ж розглянути питання звільнення з великого підприємства чи установи, то тут ситуація може бути дещо простішою, адже підприємство — це не лише будівля, це також штат працівників, який може працювати та здійснювати свої функції за межами робочого місця.

Так, у випадку, якщо підприємство зруйновано, то в такому випадку найбільш наближеною буде аналогія щодо застосування таких норм для припинення трудових відносин як – припинення трудових відносин за ініціативою працівника, припинення трудових відносин за угодою сторін або припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця з підстав – п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації).

Що ж стосується оформлення заяви, наказу та трудової книжки, то в такому випадку знову ж таки можливі альтернативні способи, які прямо не заборонені законом. Наприклад, заяву на звільнення або наказ про звільнення можна підписати за допомогою електронного цифрового підпису та відправити через електронні засоби зв’язку, якщо ж електронний підпис відсутній, то можна сфотографувати рукописну заяву чи наказ та знову ж таки відправити на електронну пошту чи месенджер. При цьому роботодавцю можна попередньо видати розпорядження про те, що на період воєнного стану можливе використання електронних засобів зв’язку, а після направлення відповідних документів варто за кожним таким фактом складати акт, в якому вказувати який документ, кому, коли та яким способом було відправлено.

Що ж стосується видання трудової книжки, то знову ж таки варто електронним способом повідомити про те, що трудова книжка може бути відправлена поштовим зв’язком на вимогу працівника, якщо при цьому є така можливість, або може бути видана в обумовленому місці наручно, це зі свого боку може бути доказом того, що роботодавець вживав заходів для виконання своїх вимог в міру об’єктивних можливостей, які були в його розпорядженні.

При цьому слід зазначити, що недолугий законопроект Третякової Г.М. не містить навіть спроби врегулювати питання припинення трудового договору в частині фактичного оформлення відносин з припинення трудових відносин, так само як і не містить вирішення проблеми щодо припинення трудових відносин зі зниклим ФОПом, складається враження, що даний проект – це лише імітація діяльності для виправдання власного існування, адже жодних практичних механізмів вирішення дійсно проблемних питань трудових відносин даний проект не містить.

Зовсім цинічно виглядають запропоновані проектом новації, які фактично позбавляють будь-яких виплат від роботодавця осіб, які були вимушено перемішені/евакуйовані чи втратили працездатність через поранення, адже проектом пропонується в таких випадках укладати договори з іншими особами та призупиняти діючі трудові договори, при цьому в додачу до позбавлення права на виплату проект нічого не говорить про те, що робити в тому випадку, коли особа повернеться з евакуації чи лікування, що призведе до масових невдоволень та зубожіння і так постраждалого населення.

Ще однією абстрактною та такою, що призведе лише до проблем та розбрату є пропозиція в проекті, що стосується оплати, яка звучить так «у разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність» — і тут черговий раз проявляється непрофесіоналізм та поверхневість, тих, хто готував даний проект. По-перше, хто, як та якими документами підтверджує неможливість виплати, по-друге, як встановити конкретну дату моменту можливості відновлення діяльності, по-третє, які причини не здійснювати виплати, якщо в результаті здійснення неосновного виду діяльності отримується дохід. З даної пропозиції складається враження, що Третьякова Г.М. готувала цю норму під конкретні підприємства, які в такий спосіб зможуть уникнути тривалий час обов’язку з виплати заробітної плати, навіть після завершення воєнного стану.

Отже, як зазначалося раніше, прийняти законопроект жодним чином не покращить та не вирішить низку проблемних питань у сфері трудових відносин, а навпаки – поглибить кризу та спричинить низку невдоволення серед працюючого населення, тому варто було б його заветувати та доручити практичним фахівцям розробити дієві механізми врегулювання відносин, а не витрачати дорогоцінний час на імітацію діяльності деякими особами.

Роботодавцям же і працівникам, за даних умов, необхідно навчитися шукати компроміс і в першу чергу подумати про позасудове вирішення питань, а судові процеси залишити на мирний час, адже юристам теж треба робота (жарт).

Дуже сподіваємось, що у Президента вистачить часу на хоча б на поверхневий аналіз цього чергового третяковського «шедевру» та він застосує право вето, щоб не нашкодити громадянам України та не позбавити їх єдиного джерела доходів під час воєнного стану.

Адвокати Анна Мартиненко, Ростислав Кравець, АО Кравець і партнери

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.