Люди, які вбили реформи правосуддя. АНДРІЙ ВИШНЕВСЬКИЙ

З 2014 року плеяда «професійних активістів» монополізувала право на проведення реформ у системі правосуддя. У попередніх публікаціях ми розповідали про тіньових кардиналів, медіа-кілерів та юристів-лобістів, які сформували закритий ринок «євроінтеграційних змін». Але для того, щоб ця мережа могла безперешкодно інтегруватися в державний апарат, їй потрібен був системний бюрократ. Сьогодні ми поговоримо про людину, яка зробила кар’єру на міграції між державними посадами та грантовими організаціями, перетворивши процес реформ на інструмент тотального контролю.

Андрій Вишневський

В екосистемі українських реформ існує особлива категорія діячів — «універсальні експерти». Вони десятиліттями переходять із міністерських крісел у крісла голів громадських організацій, а звідти — знову в державні органи. Їхнє головне вміння — не досягати результату, а правильно звітувати перед західними донорами.

Еталонним представником цієї касти привілейованих є Андрій Вишневський – колишній керівник системи Безоплатної правової допомоги (БПД), ексголова правління Transparency International Ukraine, ексзаступник голови НАЗК так ексзаступник міністра юстиції.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Сьогодні він виступає як один із авторів «Тіньових звітів» для Єврокомісії, жорстко критикуючи стан справ в українському правосудді. Але якщо проаналізувати виключно професійну реформаторську діяльність пана Вишневського, стає очевидним: він критикує ту саму систему, яку власноруч будував, і ті самі провали, до яких особисто призвів.

Система БПД: імітація захисту та кабальні умови для адвокатів

Першим великим проєктом Андрія Вишневського, який відкрив йому двері у закрите коло «великих реформаторів», стало створення системи Безоплатної правової допомоги (БПД). У 2012 році він очолив Координаційний центр з надання правової допомоги.

На папері ідея виглядала ідеально: держава оплачує послуги юристів для соціально незахищених громадян. На практиці ж під керівництвом Вишневського було створено абсолютно кульгаву, бюрократизовану структуру, яка сьогодні перебуває у стані глибокої кризи.

Замість реальної допомоги людям, які її потребують, система БПД перетворилася на механізм продукування формальних звітів та заганяння адвокатів у справжні кабальні умови. Адвокати, які співпрацюють з системою відверто розповідають про те, що отримують мізерну оплату праці, яка місяцями затримується через штучні бюрократичні перепони. Для отримання копійчаної компенсації юрист має заповнити стоси безглуздих паперів та звітів, витрачаючи на це більше часу, ніж на сам захист клієнта.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Як наслідок, висококваліфіковані адвокати масово відмовляються працювати з БПД, а якість правової допомоги для соціально вразливих громадян падає до критичного мінімуму. Це і є прямий управлінський спадок Вишневського, який створив систему контролю над лояльними і фінансово залежними юристами замість ефективного інституту захисту прав людини.

Важливо розуміти, що Вишневський примудрився перетворити залежних від БПД адвокатів на певний фінансовий та адміністративний інструмент. Саме з ним Вишневський пішов у відкритий наступ на Національну асоціацію адвокатів України. У 2015 році на публічній конференції він відкрито назвав адвокатів «основною корупційною ланкою», спровокувавши жорсткий конфлікт. За порушення професійної етики НААУ позбавила його адвокатського свідоцтва.

Проте, для Вишневського це стало зручним приводом приміряти образ «жертви корумпованої системи», який він згодом конвертував у подальше просування по державній службі.

Транзит через Мін’юст: двомісячна кар’єра та канадський грант на ремонт даху

У 2017 році Андрій Вишневський отримує підвищення і призначається на посаду заступника міністра юстиції України. Проте його урядова кар’єра на цій позиції виявилася рекордно короткою і тривала трохи більше двох місяців.

Офіційно швидке звільнення пояснювали «розбіжностями у баченні реформ». Однак у фахових та урядових колах причиною називали фінансовий скандал, пов’язаний із міжнародною допомогою. За наявною інформацією, уряд Канади, який виступав головним донором системи БПД, категорично наполіг на звільненні Вишневського. Приводом стала спроба нецільового використання виділених цільових коштів – замість розвитку інституту правової допомоги грантові гроші намагалися спрямувати на ремонт даху в будівлі Міністерства юстиції. Цей епізод чітко продемонстрував підходи посадовця до розпорядження фінансами західних партнерів і коштував йому крісла в міністерстві.

Transparency International Ukraine та монополізація конкурсних комісій

У 2018 році Вишневський перемістився у громадський сектор, очоливши правління українського відділення авторитетної міжнародної організації – Transparency International Ukraine. Саме тут його талант системного бюрократа розкрився на повну.

Під його керівництвом організація стала головним шлюзом для делегування «правильних» представників громадськості до ключових дорадчих органів та конкурсних комісій. Вишневський безпосередньо впливав на формування комісій з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ), голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також брав участь у процесах довкола Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

До яких наслідків це призвело? Процес відбору керівника САП був штучно заблокований і затягнувся на роки через постійні конфлікти всередині комісії. АРМА перетворилася на джерело безперервних корупційних скандалів, де призначені за участі «громадськості» керівники опинялися під слідством за розкрадання активів. Вишневський та його мережа (зокрема Асоціація правників України Дениса Бугая та Фундація DEJURE Михайла Жернакова) фактично приватизували право вето на будь-які кадрові призначення в країні, створивши паралельну квазі-державну структуру.

Але вимоги які висував Вишневський та його колеги по «реформаторській» тусовці виявляється не розповсюджувалися і не розповсюджуються на простих смертних. Ось лише один епізод зразка 2020 року. Тоді Міністерство юстиції проводило конкурс до Наглядової ради системи БПД. До складу Конкурсної комісії увійшла Світлана Матвієнко — дружина Андрія Вишневського. А одним із кандидатів, який успішно пройшов співбесіду в цієї комісії і став членом Наглядової ради, виявився сам Андрій Вишневський. Жодного конфлікту інтересів головний антикорупціонер країни у тому, що дружина екзаменує його на державну посаду, не побачив.

Скандал у НАЗК: управлінський колапс та звільнення

Збудувавши кадрову архітектуру через дорадчі органи, Андрій Вишневський вирішив повернутися у владу. У серпні 2022 року його призначають заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Але реальна управлінська робота кардинально відрізняється від написання грантових звітів. Менш ніж за рік, у липні 2023 року, Вишневського зі скандалом звільняють з НАЗК. Тодішній голова агентства Олександр Новіков прямо звинуватив свого заступника у блокуванні роботи відомства, одноосібному прийнятті рішень та систематичному ігноруванні базових управлінських стандартів. Замість координації державної антикорупційної політики Вишневський створив усередині НАЗК конфліктне середовище, що призвело до паралічу ввірених йому напрямків.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Звільнення супроводжувалося публічним скандалом: Вишневський традиційно заявив про політичний тиск, подав до суду та мобілізував дружні громадські організації (зокрема структури своєї дружини) для медійних атак на керівництво НАЗК.

Але найгучніше фіаско чекало на нього попереду. У лютому 2024 року він взяв участь у відкритому конкурсі на посаду голови НАЗК. Цей конкурс став фінальною перевіркою його компетенцій. Результат виявився нищівним: Вишневський публічно провалився, отримавши негативні оцінки абсолютно від усіх без винятку членів конкурсної комісії, до якої входили й ті самі міжнародні експерти, яких він роками лобіював. Комісія офіційно визнала його управлінську та професійну непридатність для керівництва антикорупційним органом.

Замість висновків

Біографія Андрія Вишневського є ключем до розуміння того, чому українська система правосуддя та антикорупційних органів перебуває у стані перманентної кризи.

Ця людина створила кульгаву і бюрократизовану систему БПД, загнавши адвокатів у кабалу. Вона монополізувала вплив на конкурсні комісії через Transparency International, що призвело до кадрового хаосу в антикорупційних органів. А коли Вишневський сам спробував покерувати державним органом (НАЗК) — був звільнений зі скандалом за одноосібні рішення та визнаний профнепридатним міжнародною конкурсною комісією.

Отримавши такий вирок своїй діяльності, Вишневський не завершив кар’єру. Він просто повернувся до того, що вміє найкраще, засів за написання чергових «Тіньових звітів» для Єврокомісії. У них він знову розповідає європейцям, як неправильно працюють українські інституції і чому саме його команді треба дати нові гранти на їхнє виправлення. А ще він продовжив здійснювати вплив на перебіг реформ в системі правосуддя, але вже з тіні. Замкнене коло грантового бюрократизму працює бездоганно.

Перша частина: Люди, які вбили реформи правосуддя. Світлана Матвієнко

Друга частина: Люди, які вбили реформи правосуддя. ДАРʼЯ ПИСАРЕНКО

Третя частина: Люди, які вбили реформи правосуддя. МИХАЙЛО ЖЕРНАКОВ

Четверта частина: Люди, які вбили реформи правосуддя. ІРИНА ФЕДОРІВ

Частина п’ята: Люди, які вбили реформи правосуддя. ДЕНИС БУГАЙ

Автор: Юрій Сергєєв, журналіст-розслідувач