Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 02 по 08 липня 2022 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВС-КАС про необхідність стягнення шкоди завданої вкладникам банку Хрещатик з НБУ

Cправа №826/13307/16

Це наша справа. Суд зазначив, що відповідно до статті 67 Закону № 2121-III метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

28. Аналіз зазначених норм свідчить, що НБУ бере участь у виконанні функцій держави в банківському секторі та наділений при цьому певними владно-розпорядчими повноваженнями для виконання своїх функцій.

29. Банківський сектор, у свою чергу, це особлива сфера де одні суб`єкти господарювання довіряють власні кошти іншим, а тому існує ризик можливості з боку банків (власників, акціонерів тощо) незаконно привласнити такі кошти і уникнути відповідальності.

30. Як слушно зауважує позивач, для запобігання цьому (серед інших функцій) функціонує Національний банк України як особливий державний орган, який регулює банківську діяльність, здійснює контроль і нагляд за банками з метою недопущення протиправної діяльності доведення банку до неплатоспроможності та привласнення коштів вкладників.

31. НБУ зобов`язаний вчиняти заходи впливу та контролю з метою недопущення порушення норм банківського законодавства (насамперед зі сторони банків) та відновлення платоспроможності і стабільності банків. У випадку ж несвоєчасного вчинення НБУ зазначених дій (наприклад протиправна бездіяльність НБУ, яка встановлена судами у справі № 826/15685/16), відбувається порушення прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів (депозиту позивача в даному випадку).

32. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

33. Таким чином, бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, яка призвела до порушень прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів, за певних обставин може розцінюватись як шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади. Особи, що постраждали внаслідок такої бездіяльності можуть вимагати компенсації відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, проте такий спір не може бути вирішено в рамках адміністративного судочинства.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд актуальної судової практики ВС-КГС за січень – квітень 2022 року

В огляді вміщено найважливіші правові висновки, сформульовані під час розгляду господарських справ, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед них – позиції щодо:

✅ майна, яке входить до складу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу, та порядку його відчуження;

✅ порядку набуття суб’єктами господарювання права користування водними об’єктами;

✅ підтвердження факту припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою;

✅ підстав для відмови в припиненні дії свідоцтва на знак для товарів і послуг та доказів використання знака;

✅ відсутності в організації колективного управління права власності на об’єкти інтелектуальної власності (майнових прав на них), які передаються їй в управління;

✅ письмової форми договору, що укладається між юридичними особами, та доказів, які підтверджують прийняття юридичною особою пропозиції укласти договір, і виникнення зобов’язань за ним;

✅ належних відповідачів у справі за позовом про визнання недійсним договору;

✅ повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання;

✅ відповідальності продавця за недоліки товару, на який надана гарантія;

✅ проведення конкурсної процедури при передачі в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства в разі, якщо орендарем такого комплексу бажає стати господарське товариство, утворене представниками трудового колективу цього підприємства;

✅ порядку внесення змін у договір про надання послуг із розподілу електричної енергії в разі, якщо відбулася зміна власника об’єкта (електрифікованої споруди, її частини);

✅ неефективного способу захисту права в разі подання самостійних позовних вимог про визнання відсутнім права у кредитора вимагати від боржника сплати боргу за кредитним договором;

✅ можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень у разі недотримання адміністративної процедури оскарження акта перевірки;

✅ порядку обчислення початку перебігу безоплатної доби зберігання вантажу при нарахуванні збору за зберігання вантажу в разі затримки вагонів на станції призначення;

✅ підстав для зняття арешту з майна боржника;

✅ вручення судових документів нерезидентам.

Огляд містить також декілька важливих висновків об’єднаної палати КГС ВС про:

✅ оплату медичних послуг гемодіалізу, які надавалися закладом охорони здоров’я на виконання програми з надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю поза межами дії договорів про надання медичних послуг;

✅ правила обчислення строку для звернення із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця та наслідки його пропуску.

Окрім того, в огляді відображено висновок судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС стосовно порядку заміни члена наглядової ради, який є представником акціонера.

Огляд правових висновків ВС-КГС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство за липень – грудень 2021 року

Огляд містить правові висновки Верховного Суду, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики у вирішенні питань, зокрема, щодо:

✅ обмеження прав фізичної особи – підприємця, визнаної банкрутом, на звернення до суду з позовом до третіх осіб;

✅ сторін, які можуть зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника;

✅ наслідків спливу 170 днів із дня введення процедури розпорядження майном та невинесення постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення процедури санації;

✅ регулювання частиною п’ятою ст. 116 КУзПБ поняття «член сім’ї боржника»;

✅ підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство;

✅ розгляду справ за позовом із майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів ст. 7 КУзПБ;

✅ поширення дії положень статей 64, 133 КУзПБ;

✅ зворотної сили в часі та поширення дії положень КУзПБ на правовідносини, які виникли до ухвалення норм Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», якими п. 4-3 внесено до розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство;

✅ застосування ст. 42 КУзПБ.

Дайджест правових позицій ВП-ВС за січень – травень 2022 року

Серед них – позиції щодо:

✅ можливості відшкодування шкоди, завданої за наслідками ДТП, та особи, яка зобов’язана відшкодувати таку шкоду, в разі пропуску потерпілим річного строку звернення до страхової компанії;

✅ застосовування положень ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 3 липня 2018 року № 2478-VIII, у спорі між юридичними особами;

✅ порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, якщо заява про заміну сторони подана після спливу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання;

✅ процесуальної форми звернення потерпілої особи за відшкодуванням моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, та виду судового провадження;

✅ строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в разі визнання звільнення незаконним і поновлення працівника на роботі;

✅ належного способу захисту прав власника напіввагонів – суб’єкта господарювання, втрачених унаслідок запровадження АТ «Укрзалізниця» тимчасових обмежень (конвенційних заборон) на здійснення перевезень вантажів;

✅ заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками – основним і субсидіарним – у разі створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника тощо.

Також дайджест містить відступ від позиції Верховного Суду України щодо зменшення відсоткового розміру суми грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Огляд судової практики ВС-КАС щодо оподаткування в умовах воєнного стану

Огляд судової практики Верховного Суду щодо оподаткування в умовах воєнного стану, підготовленого за результатами П’ятої міжнародної науково-практичної конференції «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Податкові спори в адміністративному судочинстві» (4–5 липня 2022 року).

Висвітлені в огляді правові позиції щодо нагальних питань оподаткування дадуть змогу сформувати стратегію та визначитися з тактикою відбудови нашої держави з урахуванням ретроспективи і з огляду на нинішні події.

Рішення Голосіївського райсуду визнання виконавчого напису ПНІФМНО Личука Т.В. на користь Альфа-банку таким, що не підлягає виконанню

Справа № 752/19902/21

Це наша справа. Класична ситуація коли Альфа-банк і нотаріус порушують буквально всі норми законодавства, що регулюють порядок вчинення виконавчих написів: відсутні документи, що підтверджують заборгованість, відсутня безспірність, пропущено строки звернення, відсутні звернення до боржника, сам договір не нотаріально посвідчений. Просто 5 з 5. І звичайно й приватний виконавець Ляпін Д.В. теж не побачив невідповідність виконавчого документа вимогам Закону.

Вважаю, що всіх учасників як то банк, приватний нотаріус і приватний виконавець, потрібно позбавляти ліцензій і спеціального права на заняття діяльністю. Тільки так буде наведено порядок.

Рішення Деснянського райсуду про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу

Справа №754/18447/21

Це наша справа. Бажано це рішення дати почитати суддям Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду (без України), що заплутались у трьох соснах і чия зарплата практично знищила спроможність сприймати реальність, на мій погляд.

Суд зазначив, що виходячи зі змісту Конституції України, карантин в Україні, що введений органом влади шляхом видання нормативно-правового (підзаконного) акту, повинен суворо відповідати закону і Конституції. Основним аспектом законності, поряд із змістом акту, є суворе дотримання встановленої законом процедури, оскільки органи влади і їх посадові особи повинні діяти виключно в межах повноважень, встановлених законом і Конституцією.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Таким чином, щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19 за статтею 12 вказаного Закону не є обов`язковим. Нормами цієї статті також передбачено запровадження інших обов`язкових щеплень, проте виключно в порядку, встановленому законом.

Отже, відсторонення працівників від роботи у зв`язку з відсутністю профілактичних щеплень проти COVID-19 запроваджено постановою Кабінету Міністрів України, тобто підзаконним нормативно-правовим актом.

Статтею 151-2 Конституції України встановлено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

В абзаці другому пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів”, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік”, абзацу дев`ятого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення” Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік”» від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 встановлено, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом – актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відсторонення від роботи є втручанням у конституційне право людини на працю шляхом його обмеження, а тому таке обмеження конституційного права дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать постанова Кабінету Міністрів України та наказ Міністерства охорони здоров`я України.

Враховуючи вище викладене, оскільки наказ про відсторонення позивачки від роботи прийнято у спосіб, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 92 Конституції України та статті 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», а відтак суд приходить до висновку, що вимога про визнання незаконним і скасування наказу Виконуючої обов`язки директора Спеціального навчально-виховного комплексу «Мрія» Деснянського району м.Києва Іванченко Наталії Володимирівни №219-к від 11 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Рішення КОАС про протиправність зупинення реєстрації податкової накладної та зобов’язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну

Справа №320/17168/21

Це наша справа. Суд дуже ретельно навів відповіді на всі наші доводи і фактично визначив безпідставність дій податкової щодо відмови у реєстрації податкової накладної, а також порушення й самого порядку розгляду зазначеного питання, що має системний характер.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2022