Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 06 по 26 листопада 2021 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 06 по 26 листопада 2021 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС про включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби

Справа № 825/997/17

Велика палата зазначила, що обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розрахунок грошової допомоги при звільненні позивачки повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

74. Водночас висновок суду апеляційної інстанції про те, що щомісячна грошова винагорода має тимчасовий характер, незважаючи на її виплату щомісяця, залежить від певних умов та порядку, а також не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби — ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

75. Велика Палата Верховного Суду погоджується із судом першої інстанції у тому, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, є протиправними, а тому відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату позивачці грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889.

Постанова ВП-ВС щодо належного розрахунку, документів, що підтверджують нормативну грошову оцінку земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати та стягнення такої плати

Справа № 905/1680/20

Велика палата зазначила, що з огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 — 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

8.9. Відповідно до Порядку № 489 зі змінами згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27 березня 2018 року у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній Код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, то коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), з 01 січня 2017 року по 16 липня 2018 року застосовується із значенням 2,0, а з 17 липня 2018 року застосовується із значенням 3,0.

8.10. Як убачається з інформації (витягу) Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки (кадастровий номер 1412300000:01:018:0006), станом на 18 травня 2016 року така земельна ділянка зареєстрована в державному реєстрі прав з визначенням її цільового призначення «11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств» (т. 1, а. с. 134).

Отже, у позивача були відсутні правові підстави для зміни коефіцієнта функціонального використання цієї земельної ділянки, оскільки з моменту державної реєстрації речового права на земельну ділянку їй було визначено цільове призначення за кодом «11.03», що зумовлювало застосування коефіцієнта функціонального використання «1,2» згідно з додатком 1 до Порядку № 489.

8.11. З огляду на зазначене розрахунок апеляційним судом нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта функціонального використання «1,2» за період 2017 — 2019 років є по суті правильним.

Судом також приймається до уваги, що у складі позовних вимог не заявлялися вимоги про стягнення спірної суми безпідставно збережених коштів орендної плати з урахуванням індексації споживчих цін за спірний період.

Постанова ВП-ВС у зразковій справі щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ

Справа № 360/3611/20

Велика палата зазначила, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV — з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий — у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Тому відмова управління ПФУ в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 31 рік 3 місяці 3 дні, у тому числі на роботах за списком № 2 — 20 років 11 місяців 23 днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за вересень 2021 року

Зокрема, ККС ВС звернув увагу на такі проблеми кримінального права:

✅ встановлення матеріальної шкоди (ч. 1 ст. 176 КК) на підставі як прямої дійсної шкоди, так і неотриманого прибутку;

✅ вирішення судом питання про звільнення особи, в діях якої має місце сукупність корупційного та некорупційного кримінального правопорушення, від відбування покарання з випробуванням;

✅ кваліфікація дій особи, яка вчинила хуліганські дії поза часом роботи закладу;

✅ віднесення до офіційного документу табелю виходу на роботу засудженого до покарання у виді громадських робіт;

Окрім того, ККС ВС висловився з приводу таких питань кримінального процесуального права України, як:

✅ процесуальні наслідки направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров’я;

✅ відмова обвинуваченого, підсудного під час судового розгляду від захисника та процесуальні наслідки залишення судом такого клопотання без задоволення;

✅ необхідність урахування згоди обвинуваченого під час прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на період дії карантину.

Упродовж вересня 2021 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Огляд судової практики ВС-КАС за вересень 2021 року

В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.

У справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено, зокрема, правові позиції, що стосуються:

✅ вимог щодо оформлення довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

✅ застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині «будівлі промисловості»;

✅ обмеження кількості транспортних засобів для тимчасового ввезення на митну територію України громадянами-нерезидентами.

У справах щодо захисту соціальних прав містяться, серед іншого, висновки судової палати про:

✅ місце проведення громадських слухань у разі, якщо місце провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, розташоване на території декількох адміністративних одиниць;

✅ безпідставність відмови у відновленні виплати пенсії у зв’язку з відсутністю паперової пенсійної справи;

✅ відсутність підстав для видачі спеціального дозволу на водокористування особі, яка не є користувачем гідротехнічних споруд.

У справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян вказано, зокрема, на висновки судової палати стосовно:

✅ правових наслідків затримки видачі трудової книжки при звільненні працівника;

✅ процедури розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у разі можливості застосування в країні походження до особи смертної кари;

✅ порядку створення громадських рад при місцевих державних адміністраціях.

Предметом розгляду КАС ВС були також інші питання застосування законодавчих норм, зокрема й процесуального характеру, щодо різної правової природи питань повернення судового збору та розподілу судових витрат.

Огляд судової практики ВС-КГС, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав

Судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС підготовлено огляд за результатами вивчення судової практики вирішення КГС ВС спорів, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав.

Огляд судової практики ВС-КГС за серпень — вересень 2021 року

В огляді вміщено найважливіші правові висновки, сформульовані під час розгляду господарських справ, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед них – позиції щодо:

✅ переходу земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, до комунальної власності;

✅ наслідків визнання недійсною окремої частини правочину, яка є його істотною умовою;

✅ обов’язку замовника прийняти виконані роботи за договором на підставі підписаного в односторонньому порядку акта виконаних робіт;

✅ можливості судового захисту переважного права учасника товариства на придбання частки у разі його відмови від отримання надісланого поштою повідомлення іншого учасника про намір продати свою частку третій особі.

Огляд містить також декілька важливих висновків об’єднаної палати КГС ВС щодо:

✅ незастосування позовної давності до вимог про визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження та припинення обтяження;

✅ можливості встановлення сторонами в договорі іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж той, який визначений ч. 6 ст. 232 ГК України;

✅ виконання рішення у справі за умови поширення дії мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Крім того, в огляді відображений висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС стосовно права фізичної особи – підприємця на звернення до суду та підписання позовної заяви, поданої в межах справи про її банкрутство (відкритої за нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Огляд судової практики ВС-КЦС у спорах, що виникають із договору найму (оренди) житлових та нежитлових приміщень

В огляді відображено важливі правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловлені під час розгляду цивільних справ у спорах, що виникають із договору найму (оренди) житлових та нежитлових приміщень, а саме:

✅ сплата наймачем боргу за найм (оренду) житла за попередній період не позбавляє наймодавця права вимоги щодо розірвання укладеного договору найму;

✅ допоміжні нежитлові приміщення є місцями загального користування, складовою частиною житлового будинку та не можуть бути передані в найм (оренду) без згоди всіх співвласників цього будинку;

✅ чинне законодавство не визначає механізму реалізації наймачем свого переважного права на придбання житла, що є предметом договору найму (оренди), у разі його продажу, тому до таких правовідносин варто застосовувати положення статті 362 ЦК України в порядку аналогії закону;

✅ сторони договору найму (оренди) можуть визначити еквівалент грошового зобов’язання з оплати за користування орендованим майном в іноземній валюті, така умова договору не суперечить статті 533 ЦК України;

✅ особи, які не були вказані в договорі найму (оренди) житла як особи, що проживатимуть разом із наймачем, мають право вселитися в орендоване приміщення за згодою наймодавця.

Огляд рішень ЄСПЛ за серпень — вересень 2021 року

Усі описані рішення є важливими й актуальними для правової системи України.

Нижче коротко висвітлюємо деякі з них.

✅ Рішення ЄСПЛ у справі SANCHEZ v. France неодноразово було предметом обговорення правничої спільноти в аспекті реалізації особою свого права на вираження поглядів у соціальних мережах. У цій справі заявник-політик дозволив іншим особам розміщувати коментарі, які, зокрема, мали й образливий характер, на його сторінці в мережі Facebook. Національні суди визнали заявника винним за обвинуваченням у підбурюванні до ненависті або насильства проти групи осіб і призначили покарання у виді штрафу. ЄСПЛ вказав на обґрунтованість висновків судів і не констатував порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода вираження поглядів), адже заявник свідомо зробив свою сторінку публічною, а його статус політичного діяча вимагав від нього більшої пильності та оперативності у видаленні ворожих коментарів.

✅ У справі CARTER v. Russia ЄСПЛ констатував порушення статті 2 Конвенції (право на життя) у матеріальному і процесуальному аспектах у зв’язку із, зокрема, відмовою Уряду держави-відповідача надати документи з матеріалів розслідування, його нездатністю спростувати явні докази причетності держави до позбавлення життя чоловіка заявниці та непроведенням ефективного розслідування цих обставин.

✅ Справа GALOVIĆ v. Croatia стосувалася, зокрема, скарги заявника на те, що його було піддано суду та покарано двічі за те саме правопорушення як у межах справи про адміністративне правопорушення, так і в кримінальному провадженні за вчинення домашнього насильства. ЄСПЛ не вбачив порушення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції (право не бути притягненим до суду або покараним двічі), адже обидва провадження в цій справі були єдиним і пропорційним цілим, що дозволяло карати заявника як за окремі випадки домашнього насильства, так і за модель його поведінки в ефективний, пропорційний та стримувальний спосіб.

✅ У контексті домашнього насильства огляд містить також виклад рішення у справі VOLODINA v. Russia (no. 2), у якій ЄСПЛ знову констатував порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) і нагадав, що держави зобов’язані створити й ефективно застосовувати систему покарання за будь-які форми домашнього насильства, незалежно від того, виникають вони в реальному житті або онлайн-просторі, та забезпечити достатні гарантії для потерпілих.

Як і зазвичай, огляд містить перелік рішень, ухвалених ЄСПЛ у справах щодо України.

Постанова ВС-КЦС про неправомірність відмови від взяття особи на квартирний облік при наявності в неї реєстрації у військовій частині

Справа № 761/40889/20

Це наша справа. Верховний суд зазначив, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (частина друга статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Тобто, фізична особа незалежно від наявності зареєстрованого місця проживання (місця реєстрації) має можливість на здійснення своїх прав та інтересів.

У справі, що переглядається, при залишенні без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд вважав, що оскільки позивач зареєстрований на території військової частини, а не у житловому приміщенні, відповідачем було правомірно відмовлено йому у прийнятті на квартирний облік. Апеляційний суд не звернув увагу, що: фізична особа незалежно від наявності зареєстрованого місця проживання (місця реєстрації) має можливість на здійснення своїх прав та інтересів; місцем проживання може бути зареєстроване у військовій частині. За таких обставин, апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги, по суті рішення суду першої інстанції не переглянув та зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні позову.

Постанова ВС-КЦС про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягненого за виконавчим написом з Ідея-банку

Справа № 201/6498/20

Верховний суд зазначив, що судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов’язаний зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі 39 104,75 грн, що стягнені з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, апеляційний суд водночас залишив поза увагою те, що отримані відповідачем кошти в сумі 39 104,75 грн підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

Рішення Святошинського суду про стягнення шкоди в наслідок пожежі у зв`язку з несправністю пічного опалення

Справа № 759/14984/20

Це наша справа. Дуже шкода, що спір між близькими родичами приходиться розглядати у суді. Внаслідок несправності пічного опалення, що підтверджено експертизою та показами свідків було пошкоджено майно. Вартість шкоди також встановлена висновком експерта. Суд не взяв до уваги тільки вартість майна на яке не було підтверджень придбання його саме потерпілими.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2021

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *