Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 07 по 13 березня 2020 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 07 по 13 березня 2020 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції спору між юрособами стосовно визнання ордеру на житлове приміщення не дійсним

Справа № 688/3440/16-ц

Чергова пророчеська постанова, що демонструє штучний підхід до вирішення питання юрисдикції, а також протиправного втручання в права позивача шляхом необгрунтованого нав’язування складу сторін спору. Фактично Велика палата констатує необхідність ліквідації як господарських так і адміністративних судів через те, що всі спори зрештою впливають на права фізичної особи.

Велика палата зазначила, що оскільки вимоги про скасування зазначеного рішення Виконавчого комітету Шепетівської міської ради щодо надання жилого приміщення та про визнання недійсним ордера на вселення у це житлове приміщення безпосередньо пов`язані з оспорюванням позивачем права користування ОСОБА_1 цим об`єктом, то такий приватноправовий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства з огляду на те, що його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи.

Водночас Велика Палата вважає за необхідне зауважити про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що цей спір відповідно лише до суб`єктного складу має розглядатись господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків указаної фізичної особи. У разі оспорювання житлових прав фізичної особи ця фізична особа має бути відповідачем у такому спорі.

Постанова ВП-ВС щодо адміністративної юрисдикції всіх спорів щодо стягнення з пенсійного фонду коштів навіть без встановлення протиправності

Справа № 757/63985/16

Чергова геніальна пророчеська постанова, що свідчить про повний колапс в Великій палаті. Не відходячи від раніше оприлюднених позицій стосовно юрисдикції спору при відсутності вимоги про визнання неправомірними дій в даному випадку, нехтуючи правами позивача та захистом порушеного права, судді прийшли до висновку щодо зміни юрисдикції спору вирішеного по суті.

Велика палата зазначила, що відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Постанова ВП-ВС після ЄСПЛ щодо необхідності переглянути рішення у зв’язку з неповідомленням апеляції про засідання

Справа № 2а-1421/10/1916

Зазначена постанова, на мій погляд, свідчить про порушення прав позивача вже Великою палатою, замість того, аби розглянути рішення по суті, для чого є всі підстави. Є рішення апеляції й є рішення касації, судді мільйонери направляють пенсійну справу в суд апеляційної інстанції для перегляду, хоча і самі наділені такими повноваженнями. Скоріше всього це пов’язано з небажанням брати на себе відповідальність перед ЄСПЛ. На мою думку, права громадян там взагалі нікого не турбують на своєчасний та ефективний захист.

Суд, якщо його так можна називати, зазначив, шо оскільки ЄСПЛ констатував порушення конвенційних і національних вимог в аспекті цієї справи, а вказані порушення можливо усунути шляхом скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвал суду касаційної інстанції з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для ухвалення судового рішення відповідно до вимог КАС України, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ураховуючи відсутність у Великої Палати Верховного Суду повноважень прийняти рішення по суті позовних вимог ОСОБА_1 до ухвалення рішення у справі судом апеляційної інстанції.

В мене питання, чому відсутнє таке повноваження коли справа розглянута, як в апеляції так і в касації.

Постанова ВП-ВС про цивільну юрисдикцію спору щодо створення ОСББ особою яка не є його членом та не має в ньому свого майна

Справа № 473/2005/19

Нарешті за вирішення спору взялись професійні судді з досвідом роботи в судах всіх інстанцій. До речі, варто почитати окрему думку до цієї постанови й відраз побачити різницю між професійним досвідом та махровим популізмом під ширмою Верховенства права про яке мають суто теоретичне уявлення.

Велика палата зазначила, що у справі, яка переглядається, позивач не є власником квартири та/або нежитлового приміщення ОСББ «Соборності-19», не є його членом, оспорює створення цієї юридичної особи, оскільки вважає, що останнє потягло за собою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій також розташовано КП «Єдність», яке обслуговує житловий будинок, у якому і знаходиться належна позивачу на праві власності квартира, зазначаючи, що цим порушені його права користування нерухомим майном.

Обраний позивачем спосіб захисту не є підставою для зміни предметної юрисдикції, оскільки статус позивача, як фізичної особи, яка не пов`язана корпоративними відносинами з ОСББ «Соборності-19», і конкретний спосіб захисту обирається позивачем відповідно до вимог статті 13 ЦПК України, тоді як суд може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, відповідно до вимог статті 5 ЦПК України.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає, якщо фізична особа, яка не є членом ОСББ, не є співвласником майна членів ОСББ, не є власником чи користувачем нерухомого майна у будинку, у якому діє ОСББ, створення якого оспорюється, при цьому оспорює правомірність створення цього ОСББ, то такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

З огляду на предмет позову та характер спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Постанова ВП-ВС про відсутність судового порядку оскарження виключення із членів профспілки та поновлення на посадах в профспілці

Справа № 210/5659/18

Велика палата зазначила, що за змістом Закону № 1045-XIV у судовому порядку може бути оскаржено лише рішення профспілкового органу, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, з оспорювання рішення центрального комітету Всеукраїнської профспілки щодо виключення позивачів із членів профспілки та поновлення їх на раніше займаних посадах не мають характеру трудових, про що свідчить положення статті 221 КЗпП України, які закріплюють застереження, стосовно непоширення порядку розгляду трудових спорів на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об`єднань громадян за рішеннями органів, що їх обрали.

Спір, що виник, належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, оскільки пов`язаний з питаннями членства у громадській організації, а тому такий спір має вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності.

Постанова ВП-ВС щодо господарської юрисдикції спору стосовно членства в адвокатському об`єднанні, діяльності останнього та його припинення

Справа № 750/3192/14

Велика палата зазначила, що члени адвокатського об`єднання, крім прав адвоката, передбачених законодавством, мають право обирати та бути обраними до органів управління адвокатського об`єднання (пункт 12.1 статуту).

З огляду на вказане позивач є носієм корпоративних прав, а відносини між ним і відповідачем щодо членства в адвокатському об`єднанні, діяльності останнього та його припинення є корпоративними.

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, а спір стосується, зокрема, членства у ньому та пов`язаних з членством прав позивача, який оскаржив управлінські рішення загальних зборів і президії цього об`єднання. Отже, ці вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління адвокатського об`єднання. Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду.

Постанова ВП-ВС у зразковій справі про можливість дискримінації при виплаті пенсії призначеної раніше та не врахування додаткових видів забезпечення хоча це і було визнано незаконним

Справа № 240/6263/18 (Пз/9901/1/19)

На мій погляд аргументація цієї постанови може буде покладено в основу зменшення суддям посадового окладу та пенсійного забезпечення. Яскравий приклад беззаконня, на мій погляд, та відсутності будь-якої можливості захисти порушене право в Україні.

Велика палата зазначила, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI прямою дискримінацією є ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Таке поводження за змістом пункту 2 частини першої статті 1 цього ж Закону може полягати, в тому числі, в обмеженні у визнанні, реалізації або користуванні правами й свободами у будь-якій формі.

Це черговий приклад вибіркового застосування законодавства. Особам яки попали в Велику палату відомо про рішення ЄСПЛ від 09.01.2020 у справі «Філозофенко проти України» де зокрема суд зазначив, що в згаданому рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) він встановив, що бездіяльність держави, тобто не визначення розміру підвищення до пенсії, яка мала виплачуватися заявникам у період з квітня до грудня 2006 року, становила втручання в їхні права за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Сором і ганьба.

Постанова ВП-ВС щодо адміністративної юрисдикції спору про неправомірну відмову у виплаті компенсації дітям репресованої особи та неможливість встановлення юридичного факту

Справа № 210/4458/15-ц

Вкрай слабо аргументована постанова. Велика палата зазначила, що спір з органом соціального забезпечення щодо його рішень, дій чи бездіяльності стосовно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсій, соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомог, захисту, пільг згідно з КАС України належить до юрисдикції адміністративного суду.

Постанова ВП-ВС по порядок визначення юрисдикції спору з фермерським господарством

Справа № 626/1055/17

Велика палата зазначила, що Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець (частина четверта статті 1 Закону України «Про фермерське господарство»).

Державна реєстрація підприємцем фізичної особи без з`ясування змісту її підприємницької діяльності (встановлення ведення цією особою фермерського господарства) не може підтверджувати перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки, наданої із земель державної або комунальної власності саме для ведення фермерського господарства, до останнього як до фізичної особи-підприємця.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Якщо на час звернення з позовом для вирішення спору про користування земельною ділянкою, наданою із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстроване ні як юридична особа, ні як фізична особа-підприємець, то стороною такого спору є громадянин, якому надана відповідна ділянка, а спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства.

Постанова ВП-ВС щодо цивільної або господарської юрисдикції спору про зняття арешту виконавчою службою з іпотечного майна

Справа № 813/1341/15

Велика палата зазначила, що спір про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Постанова ВП-ВС щодо господарської юрисдикції спорів при банкрутстві фермерського господарства

Справа № 918/335/17

Черговий приклад штучно створеної суддями Великої палати так званої проблеми юрисдикції. Фактично на момент розгляд справи вона була розглянута господарським судом, а повинна була бути розглянута цивільним. Але на момент розгляду у Великій палаті законодавство змінилось і наразі такий спір розглядається господарськими судами. тому на справді не існує жодної проблеми та на скільки мені відомо, жодного рішення ЄСПЛ який би вважав розгляд справи не тією юрисдикцією порушенням права на захист.

Суд зазначив, що що особа, яка володіє та користується земельними ділянками, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках. Звідси доводи відповідачів про те, що ФГ «Ім. Шевченка» будь-яких прав на спірні земельні ділянки не має, ні фактично, ні юридично не є власником чи землекористувачем земельних ділянок відхиляються, як безпідставні.

Таким чином, оскільки позивач є землекористувачем земельних ділянок, що передавалися у власність відповідачам як членам ФГ «Ім. Шевченка» та перебувають у володінні та користуванні цього господарства, а отже, врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблена сільськогосподарська продукцію), вирощена на них, є власністю фермерського господарства.

Постанова ВП-ВС про порядок виділення часток в натурі з спільної сумісної власності

Справа № 344/8200/14-ц

Велика палата зазначила, що оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі — Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси. Пунктом 2.3 глави 2 Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316, 317, частинами першою, другою статті 376 ЦК України. Разом з тим, дійшовши висновку про можливість виділення належної позивачу ОСОБА_1 частки у вигляді приміщень першого поверху будинку, апеляційний суд не звернув уваги на ці обставини, не перевірив та в рішенні не зазначив чи ті приміщення ізольовані від приміщень інших співвласників, чи мають окремий вихід, підключені системи водопостачання, водовідведення, опалення, тощо, тобто чи складають окремий об`єкт нерухомого майна, чи необхідне переобладнання будинку.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КЦС за січень 2020 року

До огляду вміщено низку правових позицій у різних категоріях справ (житлові, договірні, сімейні, трудові, земельні спори), які стануть у нагоді під час правозастосування.

Вирішуючи спір у житловому спорі судом зазначено, що тривалий час проживання у спірній квартирі/будинку особи, яка не має іншого житла, є достатньою підставою для того, щоб вважати квартиру/будинок житлом цієї особи в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сформульовано висновок, що розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (частини четвертої статті 369 ЦК України).

Вкотре КЦС звертає увагу на те, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір не сплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення і її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому стягнення не проводилось. Крім цього, Судом сформульовано висновок, що навіть за відсутності спору щодо місця проживання неповнолітньої дитини з одним із батьків суд може вирішити це питання одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Судом ухвалено низку постанов у спорах, що виникають із трудових правовідносин, зокрема зазначено, що посада методиста бібліотеки не належить до посад, які обіймають учасники навчально-виховного процесу, і до повноважень працівника, що займає таку посаду не входить виконання педагогічної чи виховної функції, а отже, він не може бути звільнений за вчинення аморального проступку згідно з пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України. Окреме місце у цій категорії справ займають спори про припинення трудових договорів, так судом наголошується, що переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності не передбачає набуття ним характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк та виключає застосування частини другої статті 39-1 КЗпП України.

У січневому огляді вміщено і питання процесуального права, а саме зазначено, що в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги якого порушено, та в чому саме полягає порушення. Неприпустимим є лише просто перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства.

Огляд рішень ЄСПЛ період з 02.03.2020 по 06.03.2020

Черговий огляд рішень Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, рішення у справі IVANKO v. UKRAINE, в якому констатоване порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) у процесуальному аспекті у зв’язку з нездатністю держави провести належне розслідування тверджень заявника про жорстоке з ним поводження з боку працівників правоохоронних органів.

Вартою уваги також є справа FILKIN v. PORTUGAL. Вона стосується негативних правових наслідків, які можуть настати для держави, якщо в межах кримінального провадження необґрунтовано застосовується арешт майна особи, підозрюваної у вчиненні злочину. У цій справі це було пов’язано із арештом банківських рахунків заявника у зв’язку з підозрою у «відмиванні» коштів. Арешт було застосовано на 3 роки, після чого знято. У зв’язку з цим Суд встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності).

Дайджест правових позицій ВП-ВС за лютий 2020 року

Дайджест охоплює здебільшого нові правові позиції Великої Палати Верховного Суду, відображені в рішеннях, що оприлюднені в лютому 2020 року.

Серед них:

— важлива правова позиція щодо процедури припинення банком банківської діяльності та правових наслідків, які є похідними від цього;

— позиція щодо того, чи несе держава відповідальність за злочин, яким шкоду завдано юридичній, а не фізичній особі;

— позиція щодо необов’язковості залучення органів Державного казначейства України до участі у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади;

— відступ від позиції ВСУ щодо окремих питань, пов’язаних із підставами визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню;

— позиція щодо особливостей сплати судового збору учасниками бойових дій та інші позиції.

Рішення № 4-р/2020 щодо судоустрою та статусу суддів

За результатами перевірки оспорюваних положень Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 37, частину першу статті 94, пункт 3 частини третьої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, частину третю статті 24, статтю 281, частину восьму статті 31, частину першу статті 42, частину третю статті 47, частину четверту статті 48 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX.

Конституційний Суд України закрив провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) частин другої, четвертої статті 24 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.

Постанова ВС-КАС про протиправність арешту рахунків з яких сплачується заробітна плата та необхідність виконавцю самостійно виокремити такий рахунок

Справа №340/1018/19

Чергова постанова, що демонструє не врегульованість питання накладення арешту на рахунки для забезпечення виконання судового рішення та дотримання прав працівників на отримання заробітної плати.

Верховний суд зазначив, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Рішення Господарського суду Житомирської області щодо незаконності передачі корпоративних прав за підробленими довіреностями та актами

Справа №910/11613/19

Це наша справа в якій ми захистили права клієнта в якого було вкрадено за підробними документами корпоративні права. Суд зазначив, що належним і допустимим доказом у справі, який може підтвердити доводи позивача про непідписання нею оспорюваного акту приймання-передачі, є інформація Державної прикордонної служби України про перебування позивача у період із 03.02.2019 по 07.04.2019 за межами території України та пояснення приватного нотаріуса Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Люлевича А.І. про невчинення нотаріальних дій щодо посвідчення справжності підпису.

Так звана антирейдерська комісія не допомогла та фактично прикрила незаконні дії реєстратора який за підробленими бланками здійснив реєстраційні дії, при цьому не звернув увагу на розбіжність в датах. Це черговий приклад того, що ця комісія це чиста профанація.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *