Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 12 по 18 червня 2021 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 12 по 18 червня 2021 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС про можливість проведення публічних торгів іпотечного майна без окремого рішення про звернення стягнення, визнання права власності за результатами перших торгів, що не відбулись, можливість продажу арештованого майна у зведеному провадженні

Справа № 923/971/19

Чергове рішення ВП-ВС, яке перевертає судову практику до гори ногами з натягуванням, на мій погляд, сови на глобус та цинічним ігноруванням норм законодавства й намаганням трактувати дуже вибірково законодавство.

Постанову варто прочитати, якщо коротко, то висновки наступні:

1. У зведеному провадженні можна звертати стягнення на іпотеку без наявності відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, якщо за обома виконавчими провадженнями один іпотекотримач;

2. Стягувач може визнати право власності на предмет іпотеки, що реалізується після перших, других чи третіх торгів, що не відбулись, на свій вибір;

3. Можна звернути стягнення та продавати предмет іпотеки, навіть при наявності арешту у кримінальній справі, якщо на думку суду такий арешт порушує права кредитора та затягує стягнення.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС щодо адміністративного арешту коштів і майна

У практиці правозастосування існує багато складнощів, пов’язаних із додержанням процедури підтвердження адміністративного арешту за зверненням контролюючих органів.

В огляді представлено актуальні правові позиції про проблеми, з якими може зіткнутися платник податків, зокрема, щодо порядку накладення арешту на майно та кошти, зупинення видаткових операцій на банківських рахунках тощо.

Переклад бюлетеня ЄСПЛ, присвяченого порушенню прав при запровадженні карантинних обмежень COVID-19

Заяви до Європейського суду з прав людини у зв’язку з кризою Covid-19 ставлять питання відповідно до ряду положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, з точки зору права на життя, заборони катування та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, права на свободу та безпеку, права на справедливий судовий розгляд, права на повагу до приватного та сімейного життя, свободи релігії, свободи вираження поглядів, свободи возз’єднання, захисту власності та свободи пересування.

Дайджест правових позицій ВП-ВС за березень – квітень 2021 року

Дайджест охоплює нові правові позиції Великої Палати Верховного Суду, відображені в рішеннях, що оприлюднені в березні – квітні 2021 року. Серед них – позиції щодо:

✅ можливості отримання адвокатського свідоцтва особою, яка перебуває на посаді судді;

✅ порядку визначення суду, до компетенції якого належить перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

✅ територіальної юрисдикції (підсудності) справ про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном;

✅ можливості відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ;

✅ порядку заміни сторони виконавчого провадження правонаступником після закриття виконавчого провадження у зв’язку з його виконанням;

✅ юрисдикції спору між громадською організацією та її членами з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів щодо припинення повноважень одного з органів управління цією організацією тощо.

Огляд судової практики ВС-ККС за квітень 2021 року

В огляді зібрано найцікавіші правові позиції з проблем кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах, ухвалених ККС у квітні 2021 року.

Зокрема, Касаційний кримінальний суд звернув увагу на такі проблеми кримінального права, як:

✅ визнання щирого каяття засудженого як обставини, яка пом’якшує покарання, за умови висловлення ним щирого жалю з приводу вчиненого та осуду своєї поведінки;

✅ визначення, чи містить авансовий звіт про використання коштів, виданих особі на відрядження, ознаки офіційного документа як предмета складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК.

Окрім того, Касаційний кримінальний суд висловився з приводу таких питань кримінального процесуального права України:

✅ права потерпілого або його законного представника чи представника на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

✅ визнання цивільним відповідачем у кримінальному провадженні страхової компанії в Україні, яка є кореспондентом іноземної страхової компанії, у якій застраховано цивільну відповідальність засудженого за порушення правил безпеки дорожнього руху;

✅ чи є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону неспівпадіння викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру та обвинувальному акті;

Упродовж квітня 2021 року Касаційний кримінальний суд висловлював також інші, не менш цікаві правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Рішення Господарського суду Києва про стягнення за договором поставки укладеним у спрощений спосіб, відмові у стягненні пені та зменшення витрат на правову допомогу

Справа № 910/1371/21

Це наша справа, хоча рішення й на користь нашого клієнта, однак я вважаю, що суд неправомірно відмовив у стягненні пені у зв’язку з відсутністю договору та зменшив розмір витрат на правову допомогу. Шкода, що судді це починають розуміти, тільки коли самі починають працювати адвокатами.

Суд зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень товарів що не суперечить вимогам ст. 181 ГК України.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі – ГК України) і статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що договором між сторонами у справі не встановлена відповідальність за прострочення поставки товару чи повернення попередньої оплати, то у позові в частині вимог про стягнення 8 078,95 грн. пені слід відмовити.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є сума 5 000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвоката є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Рішення Голосіївського райсуду Києва про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису зробленого ПНІФНО Личуком Т.В. на користь Альфа-банку

Справа № 752/3283/21

Це наша справа й черговий скасований незаконний напис приватного нотаріуса Личука. В черговий раз не нотаріальний договір, пропущені строки, відсутня безспірність.

Суд зокрема зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між Банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є ще однією підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Постанова Голосіївського райсуду Києва про закриття провадження у адмінсправі про притягнення судді КСУ до відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адмінправопорушення

Справа № 752/5199/21

Це наша справа, яка свідчить про умисне переслідування з боку НАЗК суддів Конституційного суду України з єдиною метою – тиску на суд та прийняття необхідного для НАЗК й тим іноземцям, які, на мій погляд ним керують, рішення.

Суд ретельно розібрався у ситуації та зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Конституційний Суд України» суддю не може бути притягнути до відповідальності за голосування у зв`язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Крім того, відповідно ст. 35 та ст. 84 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27.10.2020 приймалось колегіально, тому голосування ОСОБА_1 не могло вплинути на його прийняття.

Одночасно з тим, заяву про самовідвід Мойсиком В.Р. подано у спосіб, визначений ст. 60 Законом України «Про Конституційний Суд України», зазначеній заяві Конституційним Судом України була надана належна оцінка та встановлено відсутність у діях судді реального конфлікту інтересів під час розгляду справи. За вказаних обставин суддею були вчинені всі необхідні дії задля уникнення сумнів в існуванні реального конфлікту інтересів.

А твердження прокурора про те, що обов`язок заявити собі самовідвід виник у ОСОБА_1 після 15.10.2020 року, оскільки реальний конфлікт інтересів виник у судді лише після складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, спростовується матеріалами справи. Зокрема, відповідно викладених в заяві про самовідвід Мойсика В.Р. від 01.10.2020 року, заявах представника Президента України при Конституційному Суді України від 08.10.2020 року та 19.10.2020 року обставин, ОСОБА_1 до НАЗК надавались пояснення та стосовно нього проводились перевірки з приводу дотримання ним антикорупційного законодавства, а саме: фактів несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тобто, викладені в зазначених заявах факти лягли в основу інкримінованих ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

При цьому, Конституційний Суд України є колегіальним органом, всі рішення якого приймаються більшістю голосів. А тому, беручи участь у розгляді справи та ухвалюючи рішення, суддя не діє одноособово, рішення приймаються більшістю голосів. Відтак відсутній прямий і безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між голосуванням та прийняттям рішення.

Крім того, слід зазначити, що суддя Конституційного Суду України має особливий правовий статус, який характеризується наявністю певних вимог, обмежень щодо зайняття цієї посади та гарантій його діяльності. Правовий статус судді передбачає конституційно визначені гарантії незалежності та недоторканності суддів при здійсненні правосуддя. Однією з гарантій незалежності судді Конституційного Суду України є гарантія, закріплена ч. 4 ст. 149 Конституції України, в якій встановлено, що суддю Конституційного Суду України не може бути притягнуто до відповідальності за голосування, у зв`язку із ухваленням Судом рішень та надання висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2021

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *