Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 25 квітня по 01 травня 2020 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 25 квітня по 01 травня 2020 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС про неможливість громадян примусити Верховну раду та Кабінет міністрів України виконувати Закон та дотримуватись Конституції України

Справа № 9901/209/19

Це наша справа. Наша ГО звернулась до ВРУ з вимогою розглянути, саме розглянути, а не прийняти конкретне рішення, питання з висловлення недовіри Кабінету міністрів України у зв’язку з прийняттям КМУ постанови від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затвердив Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Фактично КМУ вирішив не виконувати рішення судів щодо пенсійних виплат.

Велика палата зазначила, що характер правових відносин, що склався на підставі звернення ГО «Правова держава» до ВРУ з проханням ініціювати висловлення недовіри КМУ, яка повинна мати своїм наслідком висловлення недовіри до Уряду України, не охоплюється розумінням (поняттям) правовідносин, які виникають у сфері реалізації громадянами України можливостей на участь в управлінні державними і громадськими справами, здійснення впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності через подання відповідних звернень, а також, коли вони подають такі звернення до цих органів з тим, щоб відстояти свої права і законні інтереси та відновити їх у разі порушення.

Постанова ВП-ВС про стягнення моральної шкоди в адміністративній юрисдикції з автоперевізника що не надав відповідь

Справа № 180/1560/16-а

Чергове сумнівне за якістю та законністю рішення Великої палати. Суд визнав дії Виконкому у наданні відповідей без вихідного номеру та дати на заяви протиправними однак відмовився стягувати моральну шкоду у зв’язку з тим, що відповіді на інформаційні звернення органом місцевого самоврядування позивачу були надані, однак оформлені неналежним чином. На цій підставі Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо визнання протиправними дій Виконкому без стягнення моральної шкоди. Тоді виникає логічне питання до суддів Великої палати, а в чому тоді ефективність захисту на який вони постійно посилаються скасовуючи законні рішення. Дії протиправні однак шкоду не стягуємо.

Крім того суд визнав переможця конкурсу фактично суб’єктом владних повноважень і у зв’язку з відсутністю відповіді від приватного перевізника моральну шкоду стягнув з нього. Тобто за думкою суддів ВП-ВС владні функції можна делегувати на підставі адміністративного договору, однак де це передбачено — незрозуміло.

Зокрема суд зазначив, що орган виконавчої влади — це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений 12 лютого 2014 року між ТОВ «Транспортна компанія «Автоград» та Виконкомом за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.

Щодо розміру моральної шкоди, суд зазначив, що загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження — емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Поставнова ВП-ВС про цивільну юрисдикцію спору щодо оскарження наказу учбового закладу про переведення та відрахування учня

Справа № 463/6961/18

Велика палата в черговий раз, з досить сумнівним обґрунтуванням зазначила, що відповідач у справі — Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України та не виконує окремих владних управлінських функцій або делегованих повноважень під час винесення оскаржуваного наказу в частині відрахування ОСОБА_2 з числа учнів, що не пройшли конкурс.

За своєю природою відносини, які склалися між сторонами, пов`язані з наданням освітніх послуг. Виходячи із змісту позовних вимог, позивач прагне захистити цивільні права своєї неповнолітньої доньки.

Заявлені позовні вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Оскільки спір у цій справі стосується приватноправових відносин — захист прав позивача та його неповнолітньої доньки, в інтересах якої ним пред`явлений позов, має здійснюватися у порядку цивільного судочинства.

Постанова ВП-ВС про відсутність повноважень у виборчої комісії примусити обраного голову сільради з’явитись на першу сесію місцевої ради

Справа № 815/1666/18

Велика палата зазначила, що Виборча комісія не наділена повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду з вимогами щодо зобов`язання депутата прибути до приміщення та взяти участь у першій сесії новообораної Селищної ради.

Посилання Виборчої комісії на те, що ОСОБА_1 як обраний та зареєстрований депутат місцевої ради є окремим суб’єктом виборчого законодавства, який, на відміну від кандидата у депутати, наділений певними обов`язками, притаманними особам, уповноваженим на виконання функцій місцевого самоврядування, не надає Виборчій комісії права на звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки таке право не встановлено законами України.

Постанова ВП-ВС про можливість суду обмежити розмір пені та штрафу з огляду на принципи справедливості, добросовісності та розумності

Справа № 902/417/18

Велика палата в черговий раз продемонструвала дуже вільне трактування законодавства та розуміння справедливості. Суд зазначив, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав.

Сподіваюсь, що саме такими будуть рішення, що стосуються кредитів в МФО.

Постанова ВП-ВС про господарську юрисдикцію спору щодо відчуження основних заосбів ТОВ на користь учасника цього ТОВ

Справа № 296/9355/18

Велика палата зазначила, що оспорюваний правочин був вчинений на підставі рішення ОСОБА_1 як засновника (власника) товариства, покупцем вказаного транспортного засобу був сам ОСОБА_1 , який потім відчужив 100 % частку у статутному капіталі товариства на користь ТОВ «Ленакс Україна», таким чином цей спір господарського товариства з його учасником (засновником), який вибув з цього товариства, є тісно пов`язаним із корпоративними відносинами, а тому має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Чому це пов’язане з корпоративними відносинами не зовсім зрозуміло особливо коли мова йде не про частку товариство, не про нанесення шкоди, а про відчуження майна.

Постанова ВП-ВС про адміністративну юрисдикцію спору щодо відшкодування витрат у зв’язку з безпідставною відмовою у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг

Справа № 1340/6035/18

Велика палата не перестає дивувати свої креативом у визначенні юрисдикції. Хоча в спорі й не стає вимога про визнання дій протиправними, а тільки про відшкодування витрат на оплату спір все одне адміністративний. Навіщо тоді все оцінювання було, коли суди нижчих інстанцій навіть юрисдикцію визначити не можуть.

Велика палата зазначила, що у цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із незгодою ОСОБА_1 з рішенням Управління, яким йому відмовлено у призначенні субсидії з 1 жовтня 2018 року для відшкодування витрати на оплату житлово-комунальних послуг.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про належність цього спору до юрисдикції цивільного суду та погоджується з доводами касаційної скарги про те, що розгляд таких позовних вимог має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.

Постанова ВП-ВС про стягнення судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарги справах щодо накладення адміністративного стягнення

Справа № 543/775/17

Велика палата Верховного суду (без України) надавши досить сумнівне обґрунтування відступу від правової позиції Верховного суду України щодо відсутності необхідності сплати судового збору вирішила, що платити потрібно. Суддя, що підготувала рішення на цей час забула про добросовісність, справедливість, розумність.

Суд зазначив, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд в черговий раз підтвердив, що цей суд без України та українців.

Постанова ВП-ВС про неможливість накладення арешту у виконавчому провадженні на право оренди земельної ділянки окрім оренди за договором емфітевзису, суперфіцію та застави оренди

Справа № 904/968/18

Велика плата зазначила, що системний аналіз статті 19 Конституції України, статей 10, 18, 56 Закону № 1404-VIII, статті 3 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вказує на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря.

Застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.

Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції спору до 28.03.2014 стосовно корпоративних прав колективного підприємства та спадкування прав в такому підприємстві

Справа № 129/1033/13-ц

Велика палата зазначила, що з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не є господарським товариством (фермерське господарство, кооператив, приватне, колективне підприємство тощо), та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи (див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 478/2192/13-ц). Однак до набрання чинності Законом № 642-VII юрисдикція господарського суду поширювалась лише на корпоративні відносини у господарських товариствах, які відповідно до частини другої статті 113 ЦК України можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. Тому ініційований у суді до 28 березня 2014 року спір, що виник з корпоративних відносин в юридичній особі, яка не є господарським товариством, не належить до юрисдикції господарського суду.

Також суд зазначив, що суди переглядаючи справу не встановили чи був позивач співвласником цього підприємства, хоча він був власником майнових прав і тому невідомо чи є взагалі в нього порушене право.

Окрім цього відсутність доказів участі у зборах інших співвласників та не залучення їх третіми особами також не дає змоги встановити порушене право.

Дуже дивно, що замість направлення на новий розгляд, як робить ВП-ВС в таких випадках, вона прийняла рішення просто відмовити в позові.

Постанова ВП-ВС у зразковій справі щодо перерахунку пенсій з 17.07.2018 непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у розмірі встановленому Законом, а не постановою КМУ

Справа № 240/4937/18

Приємно читати рішення які підготовлені професійними суддями з великої літери. Велика палата у цій зразковій справі прийшла до висновку, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення — у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ.

Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 не надає права Кабінету Міністрів України зменшувати розмір виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, а Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України у разі, якщо законом прямо не передбачено розмір таких виплат.

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач проживає на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

б) позивач є непрацюючим пенсіонером;

в) відповідачем є відповідне управління ПФУ;

г) предметом спору є нарахування та виплата із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному частиною другою статті 39 Закону № 796-ХІІ, у редакції, чинній до 01 січня 2015 року.

Таким чином громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

— у зоні безумовного (обов`язкового) відселення — три мінімальні заробітні плати;

— у зоні гарантованого добровільного відселення — дві мінімальні заробітні плати;

— у зоні посиленого радіоекологічного контролю — одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Постанова ВП-ВС про можливість стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку по ст. 117 КЗпП у разі несвоєчасного виконання рішення суду

Справа № 821/1083/17

Велика палата дійшла висновку, що непроведення з вини власника, або уповноваженого ним органу, розрахунку з працівником включаючи несвоєчасне виконання рішення суду щодо стягнення суми середньомісячного заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скороченні штатів є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, у позивачки наявне право на отримання відшкодування за затримку виплати одноразової грошової допомоги на підставі статті 117 КЗпП України.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Постанова ВС-ККС щодо територіальної підсудності за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ

Провадження № 51-1901впс20

Верховний суд зазначив, що згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб — слідчих цих органів досудового розслідування, — а відповідні державні установи — слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Огляд практики ВС-ККС за березень 2020 року

Огляд містить ряд важливих правових позицій Касаційного кримінального суду, висловлених під час розгляду кримінальних проваджень у березні 2020 року, зокрема, щодо:

– необхідності згоди інших учасників судового розгляду на звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі частини п’ятої статті 74 КК України, а також встановлення початкового моменту обчислення строків такого виду звільнення від покарання;

– встановлення зв’язку між обставинами, що пом’якшують покарання та факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність особи, яка вчинила злочин, а також впливу цих обставин на тяжкість вчиненого злочину при призначенні покарання на підставі статті 69 КК України;

– врахування обставин, що впливають, зокрема, на пошук нової роботи засудженою особою, на вирішення її побутових питань при призначенні додаткового покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю (керувати транспортним засобом);

– визначення компетенції установи, яка проводить судово-психіатричну експертизу та встановлення її статусу як державної;

– відповідальності водія за ст. 286 КК України у випадку відсутності у нього технічної можливості уникнути наслідків злочину, якщо аварійна ситуація була викликана не його діями (бездіяльністю);

– правових наслідків використання стороною обвинувачення копій відеофонограм (фонограм), що зафіксовані на оптичних дисках, на які фіксувалися НСРД, а не їх оригіналів;

– оцінки з точки зору істотного порушення кримінального процесуального закону посилання у вироку суду на відеозапис з камер спостереження торгової зали без його перегляду.

Огляд судової практики ВС-КГС за лютий 2020 року

Огляд охоплює здебільшого правові позиції Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відображені в рішеннях, що оприлюднені в лютому 2020 року.

Серед них позиції щодо:

√ розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу;

√ прав учасників (акціонерів) господарських товариств;

√ алгоритму здійснення розрахунку штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею;

√ зміни курсової різниці (зміни курсу гривні стосовно долара) при здійсненні розрахунків;

√ вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Також огляд містить відступи від позицій КГС ВС щодо підстав повернення апеляційної скарги скаржнику, щодо моменту виникнення права власності на майно, яке передано до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», щодо алгоритму здійснення розрахунку штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею та щодо застосування позовної давності до позовних вимог, заявлених в межах справи про банкрутство.

Огляд практики ВС-КЦС за березень 2020 року

В Огляді вміщено низку правових висновків, що матимуть значення на подальшого розвитку правозастосування, зокрема:

(1) у спорах, що стосуються житлових правовідносин:

— військовослужбовець, що перебуває на військовій службі, в якого вислуга 20 і більше років має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання;

(2) у спорах, що виникають із сімейних правовідносин:

— відчуження корпоративних прав одним із подружжя під час розгляду справи судом не позбавляє права іншого з подружжя претендувати на компенсацію 1/2 частки внеску до статутного капіталу відповідного товариства;

(3) у спорах, що виникають із земельних відносин:

— у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у порядку спадкування право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти;

(4) у спорах, що виникають з інших категорій справ:

— бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається;

— ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про відвід судді відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Огляд рішень ЄСПЛ період з 21.04.2020 по 24.04.2020

Черговий огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис справи ANŽELIKA ŠIMAITIENĖ v. LITHUANIA, в якій заявниця скаржилася на порушення її права на справедливий суд та права на захист власності в аспекті відмови у виплаті заробітної плати за період відсторонення від посади.

Так, заявницю було відсторонено від виконання обов’язків на посаді судді за наслідками порушення проти неї дисциплінарного провадження та згодом кримінального провадження за підозрою у зловживанні службовим становищем і підробленні документів, яке згодом було закрите у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності.

Проаналізувавши в контексті зазначених обставин питання підстав відмови у виплаті заробітної плати за час відсторонення від посади та ще раз нагадавши гарантії забезпечення права на справедливий суд, ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *