Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 26 вересня по 02 жовтня 2020 року
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 910/3009/18
Це рішення цікаве з точки зору того, скільки уповноважена особа ФГВФО витратила грошей на юристів та судового збору для створення враження боротьби з НБУ та повернення коштів подаючи свідомо безграмотний позов з вимогами, які не можна задовольнити.
По суті спору, Велика палата зазначила, що якщо ж цінні папери у відповідача відсутні (були відчужені іншій особі, погашені тощо), то належному способу захисту відповідає позовна вимога про стягнення вартості цінних паперів. Позивач може також вимагати стягнення коштів на відшкодування доходів, які відповідач одержав або міг одержати від цінних паперів з часу, коли відповідач дізнався або мав дізнатися про володіння без достатньої правової підстави (стаття 1214 Цивільного кодексу України). Якщо незаконне заволодіння майном відбулося внаслідок порушення вимог закону, то відповідач вважається таким, що знав або мав знати про володіння ним майном без достатньої правової підстави з моменту заволодіння майном.
Натомість вимога про зобов`язання НБУ повернути на рахунок ПАТ «ВіЕйБі Банк» у цінних паперах непогашені цінні папери не відповідає ефективному способу захисту, оскільки в разі задоволення цієї позовної вимоги вона не може бути виконана примусово, а майнова сфера позивача не буде відновлена. Велика Палата Верховного Суду в пункті 144 постанови від 04 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208 цс 18) зазначила, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Такий висновок є вірним і у випадку, коли предметом спору є стягнення рухомого майна.
З огляду на зазначене позовна вимога про зобов`язання НБУ повернути на рахунок ПАТ «ВіЕйБі Банк» у цінних паперах непогашені цінні папери задоволенню не підлягає. Суди попередній інстанцій щодо цієї вимоги хоча й дійшли правильних висновків про відмову в задоволенні позову, проте з інших мотивів.
Справа № 127/18934/18
Велика палата зазначила, що якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.
Заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про порушення статті 13 Конвенції та встановлення справедливої сатисфакції не є належним способом захисту, а фактично є підставами позову про стягнення моральної шкоди, що є предметом судового розгляду.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі у вищезазначеній частині є законними та обґрунтованими.
Справа № 826/16976/16
Велика палата зазначила, що відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 2343-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, які їх підтверджують.
З огляду на зазначене, суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та зазначає, що стягнення конкурсних вимог з Концерну «Військторгсервіс» на користь ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Справа № 260/91/19
Після відпустки Велика палата перейшла на новий рівень і почала відступати від відступлених позицій.
Тож Велика Палата вважає, що Тячівська районна рада у спірних правовідносинах діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи (Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка»), а тому оспорюване рішення в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника), комунальної установи, необхідним для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо припинення діяльності Закладу.
Суд також звертає увагу, що в разі якщо здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи, то відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» належному способу захисту порушеного права чи інтересу відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Такі спори повинні розглядатись за правилами господарського судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17).
З огляду на викладене з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норми права, ураховуючи, що висновки, викладені в постановах від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18, містять розбіжності з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18 щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18, вказавши, що такі спори є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Справа № 2-1606/07
Велика палата зазначила, що з урахуванням існування преклюзивного, тобто такого що не підлягає поновленню, строку на звернення із заявою про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань, відсутні підстави для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень, оскільки таке право обмежене щодо умов прийнятості скарги і саме таким чином врегульоване з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених частиною третьою статті 423 ЦПК України, – не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 2 частини другої статті 424 цього Кодексу).
Частиною третьою статті 424 ЦПК України встановлено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Також у статті 396 ЦПК України передбачено можливість закриття касаційного провадження. Оскільки Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду заяву про перегляд судових рішень за виключними обставинами, які такому перегляду не підлягають у зв`язку з пропуском десятирічного строку з дня набрання чинності такими рішеннями, провадження про перегляд підлягає закриттю.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд практики ВС-КЦС за серпень 2020 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅ у спорах, що виникають із трудових правовідносин КЦС звернув увагу, що за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України;
✅ у спорах, що виникають із спадкових правовідносин сформульовано висновок про те, що у разі смерті платника аліментів, який мав заборгованість з їх сплати за життя, до складу спадщини його спадкоємців входить лише борг по їх заборгованості, а не зобов’язання з відшкодування пені, 3 % річних та інфляційних за прострочення;
✅ у спорах, що виникають з земельних правовідносин, наприклад, земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, лише у період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно, вважається спільною сумісною власністю подружжя. У інших випадках таке майно належить до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду;
✅ у спорах щодо недоговірних правовідносин сформульовано висновок про те, що передача з власної волі транспортного засобу його власником особі, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння, не є обставиною, яка покладає на такого власника тягар відповідальності за шкоду, яка настала внаслідок керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння.
Огляд практики ВС-ККС за серпень 2020 року
До огляду вміщено низку важливих правових позицій ККС ВС, висловлених під час розгляду кримінальних проваджень у серпні 2020 року, зокрема щодо можливості:
✅ зміни апеляційним судом доведеного у суді першої інстанції формулювання обвинувачення, пов’язаного зі встановленням фактичних обставин, лише за результатами безпосереднього дослідження доказів;
✅ звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки, у випадку ідеальної сукупності;
✅ звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо одне зі скоєних ним правопорушень є корупційним;
✅ спростування висновку експерта стороною захисту у кримінальних провадженнях щодо порушення правил дорожнього руху;
✅ виділення матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.
Предметом розгляду Касаційного кримінального суду також були й інші питання застосування норм кримінального та кримінального процесуального права України, зокрема, стосовно того, чи має місце щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання, у випадку, якщо обвинувачений не погоджується з кваліфікацією його дій; в яких випадках діяння медичного працівника слід кваліфікувати за ст. 140 КК, які існують особливості встановлення причинного зв’язку у цьому випадку; чи має місце заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем при фактичному виконанні повного обсягу роботи відсутнього працівника та отриманні його заробітної плати; чи настає кримінальна відповідальність за незаконний обіг наркотичного засобу, якщо на момент судового розгляду його виключено зі списку особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Справа №826/15463/18
Це наша справа. ОАСК пославшись на вже сформовану судову практику зазначив, що актів, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду ні відповідачем, ні третьою особою не надано, відомостей про їх складення також не зазначено. При цьому, суд не вважає правомірним застосування площі не підтвердженої нормативно визначеним документом, а саме актом, складеним за результатами проведених обмірів житлового фонду. Суд вважає неприпустимим використання для встановлення тарифу даних, не підтверджених визначеними законодавством документами на власний розсуд особи, на користь якої встановлюється тариф.
Дуже сумно, що держава не захищає права споживачів самостійно, а все перекладає на мешканців будинків та покриває монополістів.
Справа №824/46/2020
Це наша справа. Окрім того, щоб отримати рішення про стягнення боргу, потрібно ще й отримати рішення компетентного суду про його виконання на території України.
Суд зазначив, що відповідно до частини 1 статті 35 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього Закону.
Визнання та виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 січня 2020 року у вказаній справі не суперечить публічному порядку України. Судом не встановлено підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, визначених ст. 478 ЦПК України.
Враховуючи викладене, заява ALST LLP про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 січня 2020 року підлягає задоволенню.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
- в Telegram:
- в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Viber: Рада адвокатів України
- та в Instagram: АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Таблиця строків позовної давності
Ставки судового збору з 01.01.2020
Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid
Leave a Reply
Want to join the discussion?Feel free to contribute!