Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 лютого по 06 березня 2020 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 лютого по 06 березня 2020 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС про правомірність зобв’язання ДФСМЖБ підключити будинок до інженерних мереж та закінчити будівельні роботи

Справа №904/740/18

Велика палата зазначила, що спори між ОСББ та Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву повинні розглядатись в господарських судах.

Враховуючи встановлені судами обставини справи, за якими зобов`язання відповідачів з реалізації державної житлової політики на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, тобто, з організування спорудження вказаного об`єкту інвестування, встановлення, прокладання і монтування необхідних для його нормальної експлуатації інженерних мереж та устаткування для передачі у встановлений спосіб в експлуатацію об`єкт у належному до використання стані, не виконані, це є підставою для задоволення позовних вимог.

Постанова ВП-ВС щодо господарської юрисдикції спору за позовом прокуратури про скасування наказу ФДМУ щодо зняття з контролю договору купівлі-продажу об`єкта приватизації

Справа №520/8929/18

Велика палата зазначила, що згідно з пунктом 1.6 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 10 травня 2012 року № 631 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області від 19 червня 2018 року № 1237), контроль за виконанням умов договору здійснює державний орган приватизації, який уклав такий договір. Такі функції можуть бути передані іншому державному органу приватизації за рішенням Фонду або спільним рішенням органу приватизації, який уклав договір, та органу приватизації, який буде здійснювати контроль надалі.

Правовідносини, що виникають в процесі здійснення контролю у сфері господарювання характеризуються самостійним суб`єктним складом: суб`єкт господарювання — з однієї сторони, та суб`єкт, що наділений компетенцією у сфері господарювання — з іншої. Суть таких правовідносин становлять дії суб`єктів господарювання в межах здійснення господарської діяльності. Підставами виникнення правовідносин в процесі здійснення контролю є акти господарського законодавства, в яких, зокрема, передбачено вимоги до здійснення господарської діяльності та контрольні повноваження відповідних органів.

Отже, здійснення державного контролю у сфері господарювання передбачає контроль щодо господарської діяльності суб`єкта господарювання в межах визначених законодавством, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Постанова ВП-ВС про можливість в адміністративній юрисдикції оскаржити висновок державної експертизи землевпорядної документації та зобов`язати Держгеокадастр провести повторну державну експертизу

Справа №813/203/18

Велика палата зазначила, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, повинні подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону № 1808-IV уповноважений розглядати такі клопотання.

Заінтересовані особи мають право на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи лише в разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

Постанова ВП-ВС по цивільну юридикцію шкоди завданної довічно засудженій особі що перебуває у колонії її співробітниками

Справа №570/1472/19

Велика палата зазначила, що за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зі змісту позовної заяви, її прохальної частини не вбачається вимоги вирішити публічно-правовий спір. Заявлені позовні вимоги є майновими, а спір, який виник між сторонами у справі, є виключно приватноправовим, враховуючи суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та норми матеріального і процесуального права, які їх регулюють.

Постанова ВП-ВС про цивільну юрисдикцію спору підприємства з первинною профспілковою організацією

Справа №916/912/19

Велика палата зазначила, що цей спір не можна визнати таким, що випливає зі здійснення господарської діяльності. Передання путівок на базу «Прибій» Профспілці здійснювалося не на підставі договору купівлі-продажу, а відповідно до положень колективного договору, що регулюють гарантії, компенсації, пільги, соціальний захист, задоволення культурних і духовних потреб працівників. Тому передання путівок Профспілці не є господарською діяльністю ДП «Білгород-Дністровський МТП» з реалізації товарів чи надання послуг чи господарською діяльністю Профспілки з подальшої реалізації таких путівок.

ГПК України не передбачено положень, які б віднесли спір у цій справі до таких, що відносяться до юрисдикції господарського суду. Тому правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що цей спір не є господарським, а підлягає розгляду судами цивільної юрисдикції.

Це не виключає право трудового колективу ДП «Білгород-Дністровський МТП» ініціювати розгляд вимог, які випливають з положень абзацу десятого пункту 5.2.1 розділу 5 колективного договору,в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Постанова ВП-ВС про неможливість розпаювання земель держпідприємства до закінчення приватизації

Справа №912/2730/18

Велика палата зазначила, що частиною шостою статті 12 Закону № 2163-ХІІ установлено, що приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом приватизації (розміщення акцій), і оформляється рішенням відповідного державного органу приватизації.

Таким чином, з моменту прийняття РВ ФДМУ наказу від 07 серпня 2012 року № 276 «Про прийняття рішення про приватизацію Державного підприємства — Олександрійський шовкорадгосп» на ДП «Олександрійський шовкорадгосп» поширюються обмеження щодо розпорядження майном та земельною ділянкою державної власності, визначені частиною четвертою статті 12 Закону № 2163-ХІІ, які діють до завершення приватизації об`єкта.

Звідси оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру, реалізація якого може призвести до зменшення вартості єдиного майнового комплексу ДП «Олександрійський шовкорадгосп» внаслідок зменшення розміру земельної ділянки державної власності, що перебуває в постійному користуванні ДП «Олександрійський шовкорадгосп», виданий усупереч приписам частини четвертої статті 12 Закону № 2163-ХІІ, а тому є таким, що порушує права власника державного майна, повноваження якого здійснює РВ ФДМУ, що є підставою для визнання наказу недійсним.

Постанова ВП-ВС щодо адміністративної юрисдикції спору про незаконність реформування та ліквідації комунальних закладів охорони здоров’я

Справа №1340/5441/18

Велика палата зазначила, що звертаючись із цим позовом до суду, позивачка вказувала на порушення відповідачем ряду нормативно-правових актів при прийнятті оскаржуваного рішення, а також на порушення інтересів територіальної громади в цілому та позивачки зокрема.

З огляду на те, що предметом спору в цій справі є рішення органу місцевого самоврядування, прийняте на виконання від імені територіальної громади функції управління закладами охорони здоров`я, і таке рішення впливає не лише на права та інтереси позивачки як члена територіальної громади, а й на інтереси територіальної громади в цілому, то позивачка скористалася своїм правом, визначеним статтею 59 Закону № 280/97-ВР, на його оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Постанова ВП-ВС про визнання недійсним і скасування рішення ради колективного малого підприємства у зв’язку з підробленням підпису

Справа №924/641/17

Велика палата зазначила, що позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 907/167/17).

Оскільки, як установили суди попередніх інстанцій, на момент прийняття оскаржуваного рішення ради підприємства ОСОБА_1 є учасником КМП «Новатор», який має право брати участь у засіданнях ради цього підприємства, то в оскаржуваних судових рішеннях міститься правильний висновок, що внаслідок неповідомлення ОСОБА_1 про час, місце проведення засідання ради та про порядок денний позивача було позбавлено можливості взяти участь у засіданні ради, чим порушено його права на участь в управлінні КМП «Новатор».

Звідси, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у цій справі, а тому оскаржувані судові рішення є таким, що постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Постанова ВП-ВС щодо стягнення заробітної плати за роботу у вихідні дні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з банку що ліквідується

Справа №761/9584/15-ц

Це рішення — ганьба всієї судової реформи та яскравий результат відбору слухняних та не дуже розумних, на мій погляд. 9% знання норм права не достатньо для того аби стати суддею взагалі, не говорячи вже про Верховний суд.

Судді що причетні до цього, на мій погляд, завідомо неправосудного рішення та які повинні понести за нього відповідальність: Антонюк Н. О., Анцупова Т. О., Бакуліна С. В., Власова Ю. Л., Гудима Д. А., Данішевська В. І., Єленіна Ж. М., Золотніков О. С., Кібенко О. Р., Князєв В. С., Лобойко Л. М., Пророк В. В., Рогач Л. І., Уркевич В. Ю., Яновська О. Г.

Суддя Пророк В.В. у своїй окремій думці взагалі примудрився розкрити тайну нарадчої кімнати.

Ці судді, на мій погляд, свавільно підмінили законодавчі норми своїми припущеннями та позбавили українців права на захист від свавілля роботодавців та зловживань.

Суд, якщо після цього, його взагалі так можна називати, прийшов до висновку можливості зменшення виплат за прямою нормою статті 117 КЗпП, що не передбачено жодним Законом. Окрім цього зазначив в черговий раз, не врахувавши рішення Конституційного суду України, що за такими вимогами потрібно сплачувати судовий збір. А також всупереч прямій нормі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відніс ці виплати до сьомої черги, що взагалі унеможливлює отримання будь-якої компенсації з банку що ліквідується.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за січень 2020 року

Перш за все огляд містить три постанови об’єднаної палати Касаційного кримінального суду. Перше рішення присвячене питанням перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Друге рішення присвячене питанням апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів про передачу речових доказів в управління АРМА. Третє рішення присвячене питанням відкриття стороні захисту медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта.

В огляді також висвітлено ряд рішень присвячених питанням кваліфікації злочинів проти життя і здоров’я та у сфері службової діяльності, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, доказам і доказуванню тощо. Зокрема, у одному з рішень колегія суддів Касаційного кримінального суду сформулювала висновок в якому зазначила, що слід вважати належними засобами доказування наявності таких нововиявлених обставин, як штучне створення або підроблення доказів, або завідомо неправдиві показання свідка, на яких ґрунтується вирок.

Наприкінці огляду містяться судові рішення про передачу кримінальних проваджень на розгляд першої судової палати та об’єднаної палати Касаційного кримінального суду.

Огляд рішень ЄСПЛ період з 24.02.2020 по 28.02.2020

Огляд практики ЄСПЛ містить, окрім іншого, опис справи SIGRÍÐUR ELÍN SIGFÚSDÓTTIR v. ICELAND, згідно з обставинами якої судді, які розглядали справу заявниці щодо вчинення нею фінансових правопорушень на посаді менеджера банку, були упередженими, оскільки, як виявилося, були власниками акцій цього банку. ЄСПЛ у зв’язку з зазначеним констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Також звертаємо увагу на справу PAIXÃO MOREIRA SÁ FERNANDES v. PORTUGAL, яка стосувалася скарги заявника на його засудження національним судом за незаконний запис розмови з підприємцем, який пропонував йому хабар. Заявник передав запис до правоохоронних органів, з якими співпрацював як агент під прикриттям у кримінальному розслідуванні стосовно підприємця. ЄСПЛ у цій справі констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції за трьома різними аспектами, у тому числі у зв’язку з притягненням заявника до кримінальної відповідальності судом апеляційної інстанції без фактичної оцінки доказів у справі.

Постанова ВС-КГС про відмову ОТП Факторинг Україна у зверненні стягненні на предмет іпотеки у зв’язку з пропуском позовної давності

Справа №757/21623/15-ц

Це наша справа. Нарешті Верховний суд зробив законний та логічний висновок, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону № 898-IV).

Звернувшись до суду з позовом до про стягнення кредитної заборгованості у лютому 2011 року, який розглянутий судом по суті, позивач перервав позовну давність у спорі з відповідачем щодо стягнення кредитної заборгованості. Тому при зверненні до суду у червні 2015 року, тобто більш ніж через три роки після зміни строку виконання основного зобов`язання, з позовом в цій справі шляхом пред`явлення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пропустило позовну давність.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *