Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 27.12.2025 по 02.01.2026 року

Схоже, що випадкові люди дали привід для метастази всій судовій системі. Тепер Закон немає значення, значення має вигадане верховенство права в прямому його значенні — у кого більше прав чи впливу, той і правий. В цьому році були оприлюднені поки тільки окремі думки до тих шедеврів наукової думки, не плутати з правовою, що були опубліковані минулоріч.

Також до огляду включено тематичні огляди практики ВС з адмінюрисдикції, визнання спадщини відумерлою, практики ВС-КГС та низка рішень з оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова Об’єднаної палати ВС-КГС про застосування ч. 3 ст. 228 ЦК а саме її недотримання, якщо так потрібно при порушенні ЗУ Про захист економічної конкуренції

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Дайджест правових позицій щодо застосування Верховним Судом положень Кодексу адміністративного судочинства України до 20-річчя адмінюрисдикції

🔸 Огляд практики ВС у сфері визнання спадщини відумерлою з 2018 до 2025 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за листопад 2025 року

💥 Рішення Подільського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови за вчинення адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП й стягненні витрат на правову допомогу

💥 Рішення Подільського районного суду міста Києва щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв’язку з нез’явленням за повісткою та стягненні витрат на правову допомогу

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова Об’єднаної палати ВС-КГС про застосування ч. 3 ст. 228 ЦК а саме її недотримання, якщо так потрібно при порушенні ЗУ Про захист економічної конкуренції

Справа № 922/3456/23

Від цієї справи так і тхне домовленностями в інтересах сторін спору. Суд під головуванням Кібенко знову вирішив ігнорувати прямі норми Закону, що передбачають відповідальність за порушення законодавства. Суд зазначив:

104. Тим не менше, Об’єднана палата звертає увагу, що, незважаючи на тривалу публічну критику, ч.3 ст.228 ЦК так і не була виключена з ЦК, хоча її аналог у ГК (ст.208) втратив чинність у зв’язку з втратою чинності цим Кодексом в цілому у 2025 році. Крім того, питання щодо існування цієї норми наразі знаходиться на вирішенні законодавця (проєкт рекодифікації ЦК) – за таких умов втручання суду у вирішення цього питання не може вважатися доцільним.

105. Враховуючи викладене, Об’єднана палата уточнює висновки, що містяться у постановах від 13.11.2024 у справі №911/934/23, від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, а також інших постановах колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК, таким чином:

При визначенні підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо).

Ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб’єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.

111. Як у справі, що переглядається, так і у справі, від висновків у якій просять відступити, прокурор вочевидь для дотримання принципу пропорційності просив стягнути з добросовісної сторони не майно, отримане за правочином, а кошти, після того як вони будуть стягнуті з винної сторони (у цій справі – з ПП “ЛСВ “Моноліт” на корить СКП “Харківзеленбуд”).

112. СКП “Харківзеленбуд” неодноразово стверджувало, що воно несе негативні наслідки від ухвалених судових рішень, оскільки грошові кошти не є речами з індивідуально визначеними ознаками, відтак, неможливо розрізнити власні кошти підприємства і кошти, стягнуті з винної сторони. Скаржник звертав увагу на неодноразове намагання виконати примусово відповідне рішення суду незалежно від того, чи отримані кошти з винної сторони на рахунок комунального підприємства. Отже, ухвалені судами у цій справі рішення означають не лише застосування ч.3 ст.228 ЦК всупереч її прямим приписам (Об’єднана палата погоджується з доводами скаржника, що при правильному застосуванні цієї норми з нього мали би бути стягнуті товари, отримані за правочином, тобто світильники, а не кошти), але й перекладення тягаря відповідальності на невинну сторону – стягнення з комунального підприємства грошових коштів без отримання ним коштів від винної сторони.

113. Більше того, прокурор стверджує про те, що завдяки порушенням законодавства про захист конкуренції постраждали інтереси держави. Враховуючи, що закупівлю товарів проводило комунальне підприємство за гроші територіальної громади, а не держави, то при спотворенні результатів торгів постраждалою є територіальна громада міста Харкова. Між тим, прокурор у позові просив стягнути кошти в дохід держави (до державного бюджету), а не бюджету міста Харкова (тобто територіальної громади, яка на думку прокурора постраждала від спотворення результату закупівель за комунальні кошти), що суперечить здоровому глузду і у сукупності з негативними майновими наслідками для комунального підприємства є очевидно непропорційним втручанням в право власності територіальної громади міста Харкова.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Дайджест правових позицій щодо застосування Верховним Судом положень Кодексу адміністративного судочинства України до 20-річчя адмінюрисдикції

Цей випуск приурочений відзначенню 20-ї річниці прийняття Верховною Радою України Кодексу адміністративного судочинства України (від 6 липня 2005 року № 2747-IV) і Днів адміністративної юстиції у 2025 році.

Правові позиції в дайджесті систематизовані за розділами КАС України й містять посилання на відповідні рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Видання розраховане на суддів, адвокатів, суб’єктів правозастосування, науковців і студентів юридичних закладів вищої освіти й інших громадян, які цікавляться судовою практикою в публічно-правових спорах.

Огляд практики ВС у сфері визнання спадщини відумерлою з 2018 до 2025 року

Основну увагу зосереджено на дії відповідних норм у часі, підстав для кваліфікації спадщини як відумерлої.

В огляді проаналізовано підходи Верховного Суду до визначення кола суб’єктів, наділених правом звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, зокрема кредиторів спадкодавця та поручителів, а також меж їхнього процесуального інтересу.

Окрему увагу приділено процесуальним питанням розгляду таких справ, включно з вимогами до заяви та доказів, критерієм безспірності вимог, наслідками наявності спору про право та порядком залучення заінтересованих осіб.

Крім того, висвітлено правові позиції щодо можливості апеляційного перегляду рішень про визнання спадщини відумерлою особами, які не брали участі у справі, а також підходи до захисту та відновлення інтересів територіальної громади у випадках відчуження спадкового майна, у тому числі добросовісним набувачам.

Огляд формує цілісне бачення інституту відумерлої спадщини як складного правового механізму, у якому перетинаються інтереси спадкоємців, кредиторів і територіальних громад, та окреслює орієнтири для однакового й передбачуваного застосування відповідних норм.

Огляд судової практики ВС-КГС за листопад 2025 року

В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✔️У постанові у справі про банкрутство сформульовано правовий висновок щодо затвердження судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство.

✔️У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, міститься висновок про використання однієї IP-адреси та інші спільні дії учасників торгів як докази антиконкурентних узгоджених дій.

✔️У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки стосовно:

▪️недопустимості застосування аналогії закону щодо необхідної кількості голосів для ухвалення загальними зборами учасників ТОВ рішення про відміну рішення про ліквідацію ТОВ;

▪️господарської юрисдикції спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ, укладеного одним із подружжя без згоди іншого з подружжя;

▪️недопустимості оспорювання учасником товариства, який відчужив частку у статутному капіталі ТОВ, акта приймання-передачі частки на підставі порушення переважного права інших учасників товариства на придбання цієї частки.

✔️У постанові у справі щодо земельних відносин сформовано висновок щодо неможливості витребування майна в добросовісного набувача, якщо воно було продане в порядку виконання судових рішень.

Рішення Подільського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови за вчинення адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП й стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 758/10191/25

Це чергова наша справа про скасування незаконних штрафів ТЦК. Суд зазначив:

Оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

У цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв’язку з нез’явленням за повісткою та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 758/18906/25

Це ще одна наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК в розмірі 25 500 грн. Суд зазначив:

Оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

У цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026