Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 23 по 30 листопада 2024 року

З поступовим очищенням Великої палати від 13 друзів Князєва рішення починають в більшості прийматись без натягування сови на глобус і в рамках діючого Закону й без вигадування норм з посиланням на справедливість. Але ще залишаються відголоски трієчниці Данішевської та її послідовника, поки не встановленого хабарника Князєва. Зараз ігнорування норм Закону відбувається під прикриттям ура-патріотизму з метою утриматись на посаді та зменшити кількість призирства, хоча, як на мене, ефект повністю зворотній. Аби це спростувати, попросимо пана Олега Ткачука віддати свої два Mercedes-Benz ML та CLE для ЗСУ і подивимось, що з цього вийде.

В огляд увійшли позиції щодо апеляційного оскарження зупинення провадження, стягнення пені та штрафів до моменту виконання рішення та підстав для їх зменшення, можливість вилучення авто для потреб ЗСУ, наслідки нікчемності переуступки боргу та способу заміни стягувача у виконавчому провадженні, практика ВС-ККС та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про можливість оскарження ухвали про зупинення провадження в апеляційному порядку за правилами КАС та інших ухвал, що перешкоджають розгляду

Справа № 806/5175/14

Велика палата зробила наступний висновок:

101. Велика Палата Верховного Суду щодо застосування статей 237, 293 і 294 КАС України висновує наступне. Ухвали суду першої інстанції, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі й особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Постанова ВП ВС про строки стягнення пені та можливість стягнення 3% річних до моменту виконання рішення суду та умов зменшення штрафних санкцій

Справа № 911/952/22

Велика палата зробила наступні висновки:

Щодо можливості вважати формулювання в господарському договорі “за кожний день прострочення” установленням іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій

209. Застосування в тексті господарського договору формулювання “за кожен день прострочення” не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

Щодо зазначення в рішенні про нарахування відсотків до моменту виконання рішення і охоплення частиною десятою статті 238 ГПК України, частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України вимоги про стягнення 3 % річних

210. Положення частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України урегульовують можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду.

211. При прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення суду.

212. Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) охоплюються положенням частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.

Щодо зменшення штрафних санкцій (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України)

213. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

214. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов’язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відсутність підстав перегляду у зв’язку з неякісним Законом в частині унормування мирних акцій протесту

Справа № 826/2325/13-а

За 32 роки незалежності в Україні так і не прийнято Закон який би регулював питання мирних акцій протесту. З огляду на це суд зазначив:

Те, що міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, не встановила порушень Україною конвенційних зобов’язань під час розгляду згаданої вище справи, дозволяє не вдаватися до застосування додаткових заходів індивідуального характеру у вигляді скасування судових рішень у справі № 826/2325/13-ата ухвалення нового. До того ж зі змісту рішень національних судів, які оскаржує заявник, можна побачити, що вони за видом та змістом не є тими судовими рішеннями, які своєю дією обмежують право на звернення до суду за захистом від стверджуваного заявником порушення своїх прав та свобод.

Постанова ВП ВС про можливість витребування права вимоги та безпідставність заміни стягувача у разі визнання переуступки боргу нікчемним

Справа № 21/5005/2686/2012

Нарешті Велика палата повертається до застосування норм закону, а не натягуванню сови на глобус й послідовного виконання сторонами своїх обов’язків.

Велика палата зазначила:

64. Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 ЦК України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 ЦК України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.

70. Як зазначено вище (пункт 64 постанови), якщо кредитор відчужив право вимоги у зобов’язанні за недійсним (нікчемним) правочином, і в подальшому це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України; а у разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до статті 330 ЦК України.

71. Отже, до переходу до кредитора права вимоги у зобов’язанні в порядку його витребування за статтями 387, 388 ЦК України таке право вимоги знаходиться у володінні набувача цього права вимоги, відповідно процесуальні права і обов’язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.

Постанова ВП ВС про можливість примусового вилучення з можливою подальшою компенсацією автомобіля Volkswagen Polo 2004 року випуску на користь військової частини

Справа № 712/3525/23

Друг Князєва та ймовірний учасник схем про отримання хабарів суддями Великої палати пан Олег Ткачук, який вже неодноразово у своїх окремих думках викладав патріотичні мотиви в цей раз вирішив йти далі не дивлячись на наслідки цього, як на мене, явно незаконного рішення. Сам Ткачук, відповідно до декларації володіє автомобілем Mercedes-Benz ML 250 CDI, 2013 року випуску та Mercedes-Benz GLE 350, 2021 року випуску, які на мою думку значно краще підходять до задоволення потреб військових ніж Volkswagen Polo 2004 року випуску, але чомусь військові адміністрації на це не звертають увагу. Ми звернемо тоді їх увагу на такого патріотично налаштованого громадянина, який і оскаржувати це не буде в суді з огляду на його позицію. Це нагадує ситуацію з ще одним суддею Костянтином Пільковим, який в угоду активістам заявив про можливість публічного доступу до практичних завдань суддів, але коли попросили дати дозвіл на доступ до його виконаного завдання, то він чомусь це не дозволив.

Висновок Ткачука з яким погодилась тільки частина суддів виглядає так:

93. Втручання у права має відповідати вимогам співмірності. Співмірність означає, що характер та обсяг втручання держави у права має бути не самоціллю, а засобом для захисту необхідного суспільного блага. Таке тлумачення не повинно бути самоціллю, воно має бути необхідним – безальтернативним та достатнім – а не надмірним.

94. Таким чином, можна зазначити, що лише при дотриманні всіх критеріїв трискладового тесту можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим та виправданим. У свою чергу, з позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи. В одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому – те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.

95. Велика Палата Верховного Суду вважає, що втручання у право власності позивачки переслідувало легітимну мету та було пропорційним у співвідношенні до суспільних інтересів. В Україні із 24 лютого 2022 року діє воєнний стан внаслідок збройної агресії російської федерації. Зусилля державних органів, Збройних Сил України, інших військових формувань спрямовані насамперед на захист життя і здоров’я мільйонів людей, значних зусиль і засобів потребує захист незалежності та територіальної цілісності України, що, окрім іншого, є обов’язком кожного громадянина України.

96. Збройні Сили України мають гостру потребу в забезпеченні матеріальними ресурсами, у тому числі автомобільною технікою, для належного виконання визначених перед ними завдань. Зазначене підтверджується листом командира військової частини НОМЕР1 від 06 вересня 2022 року № 1822 (а. с. 114, том 1).

97. Військова частина НОМЕР1 підтвердила використання нею реквізованого автомобіля для виконання завдань по обороні України. У свою чергу, позивачка не навела переконливих аргументів на підтвердження того, що відчуження її автомобіля для потреб держави в умовах воєнного стану (з можливістю отримати належну грошову компенсацію) становитиме для неї надмірний тягар.

98. Втручання у право власності позивачки відповідає критерію законності, оскільки відбулося у чітко регламентованому, зрозумілому порядку, який діє в Україні з незначними змінами з 2012 року.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за жовтень 2024 року

В огляді відображено найважливіші правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у жовтні 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅ зроблено висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»;

✅ звернуто увагу на те, що закриття кримінального провадження за ст. 49 КК України є нереабілітуючою підставою, оскільки може бути застосоване лише щодо тієї особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Суд не може скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав у кримінальному провадженні, у якому був ухвалений виправдувальний вирок;

✅ зазначено, що військовослужбовець набуває статусу військової службової особи внаслідок призначення на посаду, яка покладає на нього обов’язки командира (начальника) або інші обов’язки, передбачені у примітці 1 до ст. 425 КК України, або внаслідок отримання спеціального доручення повноважного командування, пов’язаного з виконанням таких функцій. При цьому саме по собі військове звання не може вважатися ознакою військової службової особи.

У сфері кримінального процесуального права:

✅ зроблено висновок про застосування норми, передбаченої ч. 3 ст. 233 КПК України, та вказано, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об’єктів (майна), що потенційно можуть мати значення як речові докази у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати;

✅ акцентовано, що у кримінальних провадженнях, внесених у ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об’єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня, але якщо такий строк було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом.

Упродовж жовтня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2024