Повернення спалченого пенсійного збору при купівлі житла

Починаючи з 2014 року кількість угод купівлі-продажу квартир та житлових будинків в Україні системно збільшується орієнтовно на 20 – 30 тисяч за рік. Так, за 2014 рік кількість таких угод склала 178 448, а вже у 2019 році – 301 029. За поточний рік статистика ще не сформована, однак є відомості про те, що впровадження карантину спричинило регресію у цій оптимістичній закономірності. Але, у будь-якому разі, можемо констатувати активність на ринку нерухомості та значну кількість угод купівлі-продажу житла.

При цьому, кожен покупець кожного разу здійснює оплату збору до пенсійного фонду у розмірі 1% від вартості квартири. Це в середньому становить 12 000 грн.

З тих людей, хто купує житло вперше, майже ніхто не здогадується про те, що він не має обов’язку оплати цього збору. Чому ж тоді всі без винятку його оплачують?

Справа в тому, що кожна угода купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до чинного законодавства України, підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. У той же час, відповідно до цього ж таки законодавства, нотаріус має право здійснювати посвідчення договору купівлі-продажу квартири чи житлового будинку лише за умови оплати покупцем збору до пенсійного фонду у розмірі 1% від вартості майна і лише після такої оплати.

Так, відповідно до п. 15-3 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Це питання до якості законодавства, але факт залишається таким: для того, щоб купити житло, покупець вимушений оплатити додатковий збір, не дивлячись на те, що такого обов’язку відповідно до чинного законодавства він не має.

Так, відповідно до ч. 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 1997 року, платниками  збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи та організації незалежно від  форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно,  за винятком  державних  підприємств,  установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій  іноземних  держав,  що  користуються  імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана  Верховною  Радою  України, а також  громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Отже, громадянин, який купує житло вперше, звільняється від оплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, у той же час, без оплати такого збору нотаріус не посвідчить угоду.

Не треба бути юристом, щоб відчути в цьому певну несправедливість. І цю несправедливість, звичайно, можна виправити. Кожен покупець, який здійснив безпідставну оплату збору до пенсійного фонду, має можливість повернути ці кошти за рішенням суду. Не дивлячись на те, що бажаючих повернути ці кошти порівняно небагато, на даний момент склалася досить хороша судова практика з цього приводу.

Більше того, 28 листопада 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував правову позицію згідно з постановою у справі №813/1126/17, відповідно до якої зробив кілька приємних висновків.

Верховний суд підтвердив, що норми чинного законодавства України свідчать, що громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, на думку Верховного суду, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Суд зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що у цій справі будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судами не встановлено.

Отже, Верховний суд визнав, що саме на Пенсійному фонді України лежить обов’язок доведення факту купівлі житла не вперше. Якщо ПФУ це не доводить, то рішення суду має бути на користь платника податку.

Як зазначено в рішенні Верховного Суду у справі №813/1126/17, аналогічні правовідносини також були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17). Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб’єкта владних повноважень зобов’язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов’язана сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов’язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Але, звичайно, щоб отримати позитивне рішення, треба дотриматися певних процедурних моментів та підкріпити свою позицію належними доказами.

Так, спершу обов’язково слід звернутися до Пенсійного фонду України з заявою про повернення суми помилково оплаченого збору. До заяви слід додати копію самого договору купівлі-продажу майна та копію квитанції про оплату 1% збору. Відправляти слід рекомендованим листом та зберегти квитанцію про відправку. Протягом місяця від ПФУ у відповідь надійде відмова у поверненні сплачених коштів. Скоріше за все, Пенсійний фонд України відповість, що не володіє інформацією щодо громадян, які купують житло вперше і тому не може повернути кошти. Саме ця відмова дає зелене світло для звернення до адміністративного суду з позовом.

При зверненні до суду слід описати ситуацію і так само додати копію договору купівлі-продажу, квитанцію про оплату податку у розмірі 1% від вартості майна, копію звернення до ПФУ та копію відмови ПФУ у поверненні коштів. У позовній заяві також обов’язково слід зазначити, що квартира (будинок) є першим нерухомим майном, придбаним позивачем.

Важливо зауважити, що чинним законодавством установлено строк для звернення до адміністративного суду з описаним вище позовом – протягом шести місяців від дати отримання відмови про повернення коштів (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи рівень завантаженості адміністративних судів, можна спрогнозувати що розгляд справи відбуватиметься орієнтовно протягом 3 – 6 місяців у першій інстанції та 1 – 2 місяці в апеляційній інстанції. Даний тип справ розглядається без виклику сторін в судове засідання. Після розгляду справи в суді апеляційної інстанції судове рішення одразу вступає в законну силу та може бути виконане або добровільно Пенсійним фондом України, або примусово за допомогою державного виконавця.

Цікавий момент. Навіть якщо купівля житла відбулася кілька років тому і квитанція про оплату податку до пенсійного фонду не зберіглася, можливість повернути ці кошти не втрачено. Для цього необхідно звернутися до нотаріуса, який посвідчував угоду (його прізвище зазначено на самому договорі), отримати копію квитанції (вона зберігається в матеріалах нотаріальної справи), і вже після цього звертатися до Пенсійного фонду України з заявою про повернення суми помилково оплаченого збору. Як зазначалося, шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду починається саме з моменту отримання відмови у поверненні коштів, а не з моменту оплати податку.

Отже, як можемо бачити, відновлення справедливості можливе, достатньо лише знати про своє право повернення надмірно сплачених коштів, і звичайно, правильно сформувати свою позицію в суді.

Сергій Бабенко,

Адвокат, Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *