Стягнення збитків завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди зі страхової компанії

Питання стягнення шкоди стоїть на першоу місці у разі дорожньо-транспортної пригоди і вочевидь основним відповідачем у таких справах є страхова компанія при наявності відповідного страхового полісу.

Перш за все, розглянемо базові поняття. Відповідно до ч.І ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками і вини.

Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, завданої, зокрема, джерелом підвищеної небезпеки, передбачені у ст.ст. 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

Згiднo cт. 21  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі — Закон № 1961-IV)  на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв’язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України.

Слід одразу зазначити, що окремі категорії громадян звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом № 1961-IV. Зокрема, це учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом.

Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України – учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим – юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, – МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

У минулому році (з 01.07.2022) було збільшено максимальний розмір виплат за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме: до 160 000 гривень на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілих та до 320 000 гривень на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих. Якщо внаслідок ДТП потерпілому спричинена шкода життю і здоров’ю, то він має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5% від страхової виплати.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, — це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП та ін. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Випадки, коли шкода не відшкодовується:

• шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;
• шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
• шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України “Про страхування”;
• шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
• шкоду, пов’язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;
• шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов’язаної з цією пригодою;
• шкоду, заподіяну життю та здоров’ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Для того щоб отримати страхове відшкодування у разі настання ДТП, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний:

• дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов’язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди (негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги);
• вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
• поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
• невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
• Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів), якщо такий представник не прибув до місцезнаходження пошкодженого майна протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про ДТП, не з вини власника то він звільняється від такого обов’язку. Якщо страхова компанія не здійснила огляд в строк 10 днів, то потерпілий має право самостійно почати ремонт транспорту, але перед цим необхідно зафікусувати стан після ДТП, викликати експерта за власний кошт (який потім можна компенсувати зі страхової)  додатково можна отримати акт огляду з СТО, тощо.
• Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до ДТП, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов’язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа.

Залежно від обставин ДТП, його учасники можуть викликати на місце події патрульну поліцію для оформлення дорожньої пригоди або спільно заповнити європротокол – спеціальний бланк повідомлення про ДТП. Це можливо за умови:

• учасники ДТП забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування)
• відсутність травмованих (загиблих) людей
• згода водіїв транспортних засобів щодо обставин її скоєння,
• відсутність у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

Але в такому випадку є обмеження по розміру страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яка не може перевищувати максимальних розмірів, відповідно до  Постанови Правління НБУ № 108 від 30 травня 2022 року «Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  та становить максимум 80 000 гривень.

Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування. У якій крім загальних вимог повинен міститися  зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих. До заяви додається відповідний пакет документів.

Дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про ДТП (відповідно до ст. 34 ЗУ №1961-IV):

• зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування;
• протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП  страховик  зобов’язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

У відповідності до статті 36 страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, про що протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення, та здійснити виплату. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року (далі- Методика).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Рішення страховика (МТСБУ) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку у разі незгоди з вартістю відшкодування або відмову у здійсненні страхового відшкодування.

На практиці,  експерти страхової компанії можуть навмисно занизити розмір збитку, оскільки страховик зацікавлений у меншому відшкодуванні. Вже на етапі оцінки автомобіля експертом страхової, ви можете надати свої заперечення під час огляду авто експертом. Відповідно до п.5.7. Методики, – після закінчення дослідження КТЗ оцінювач (експерт) у разі потреби ознайомлює заінтересованих осіб, залучених до технічного огляду КТЗ, з його результатами. Для огляду авто, ви можете залучити незалежного експерта із свого боку, якщо завдано великої шкоди. Наступним етапом буде складення звіту страховою компанією, в якому буде відображена точна сума, яку вам виплатить страхова компанія винуватця.

Якщо ж ви не погоджуєтесь із сумою, запропонованою страховою, вам необхідно про це повідомити письмово страхову компанію, і самостійно замовити товарознавчу експертизу автомобіля, з метою визначення реальної суми завданого збитку. Далі необхідно рецензування висновку експерта страхової щоб встановити, чи відповідає звіт страхової вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і чи містить він недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. З відповідними документами необхідно написати звернення у страхову компанію, з метою виплати різниці між фактичним розміром шкоди/сумою, яка зазначена у звіті на ваше замовлення, і страховою виплатою. У випадку, відмови страхової компанії у виплаті такої різниці, необхідно звертатись до суду за захистом своїх прав.

Оскарження здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді.

Строк загальної позовної давності встановлюється в три роки. Але п. 37.1.4 Закону № 1961-IV зазначає, що підставою для відмови у виплаті є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров’ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП. Тобто, сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє регулятивне суб’єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. 

Слід ще не забувати, що страховик після виплати страхового відшкодування також має право подати регресний позов:

до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після ДТП самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) якщо ДТП визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за відповідних умов,

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування);

до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;

до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Отже, необхідно знати обов’язки та дотримуватися алгоритму дій при настанні дорожньо-транспортної пригоди, задля захисту своїх порушених прав та отримання достатнього відшкодування.

Дар’я Симонок, адвокат

Адвокатського об’єднання «Кравець і парнери»