Вимоги до запиту податкового органу. Як реагувати, якщо запит необґрунтований.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольної операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених Кодексом; 3) виявлено не достовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу на ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених Кодексом.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

Обов’язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу.

У разі коли запит складено з порушенням встановлених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит (п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

Аналогічне положення закріплено у п. 16 зазначеного вище Порядку №1245, що затверджений постановою КМ України від 27.12.2010 року.

Враховуючи викладене, контролюючий орган має право звернутись із запитом до платників податків із зазначенням вичерпного переліку підстав, а форма запиту повинна відповідати вимогам закону.

Окрім того, у разі, якщо запит про надання пояснень та їх документального підтвердження підписується уповноваженою особою, суб’єкту господарювання варто також звернути увагу на повноваження такої «уповноваженої особи». В такому разі, на нашу думку до запиту має бути доданий відповідний розпорядчий документ, яким уповноважено інспектора або іншу особу звернутися до платника податків із запитом.

Наголошуємо на тому, що не беручи до уваги інші підстави для звернення із запитом, які передбачені ст. 73 ПК України, визначальними критеріями є саме виявлення  податковим органом конкретних фактів про порушення або недостовірність даних, тобто саме встановлені конкретні порушення, які потребують пояснень з боку господарюючого суб’єкта.

Що ж робити, якщо запит податкового органу не містить визначених законодавством підстав?

Змоделюємо ситуацію, на адресу товариства надходить запит від податкового органу в якому зазначено, що на виконання функцій передбачених п.п. 191.1.2 п.191.1 статті 191 Податкового кодексу України проведено аналіз інформації, за результатами чого встановлено ризики ймовірної мінімізації податкових зобов’язань. У зв’язку із зазначеним, керуючись пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп. 20.1.2 п.20.1 ст.20, п.1 абз.3 пп.73.3 ст.73 ПК України, податковий орган просить надати протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання запиту інформацію та її документальне підтвердження.

Звертаємось до п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу та вбачаємо, що така підстава звернення із запитом як «встановлення ризиків ймовірної мінімізації…» законодавством не передбачена.

Отже, враховуючи вищеописане щодо законодавчо встановлених підстав та повноти запиту, рішення щодо необхідності надання відповіді на такий запит податкового органу приймає суб’єкт господарювання самостійно та звичайно виходячи із обставин, які могли передувати такому запиту.

Однак, на нашу думку, надіслання запитів із таким обґрунтуванням є перевищенням податковим органом своїх повноважень та є втручанням у господарську діяльність товариства, адже майже у 80%, не дивлячись на вичерпність наданої інформації, такий запит матиме наслідком наказ про проведення позапланової перевірки. 

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Знову ж таки, визначальним критерієм є саме порушення платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства.

Корисним буде також звернути увагу суб’єкта господарювання на практику Європейського суду з прав людини, де визначено принцип «належного урядування», у відповідності до якого контролюючий орган, здійснюючи перевірку має діяти на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законом, а відтак, навіть за наявності помилки, платник не повинен відповідати за дії органу державної влади, зокрема:

«…потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року)…»

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наголошуємо на тому, що надсилаючи необґрунтовані запити податковим органом порушується також і положення статті 6 Господарського кодексу України, у якій визначено, що одним з основних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Підсумовуючи вищезазначене, хотілося б зауважити, що не буде вважатися помилкою платника податків надання відповіді на запит у тому об’ємі, який є для нього зрозумілим, а в іншій частині попросити контролюючий орган уточнити запитувану інформацію та роз’яснити в чому саме полягає порушення платником податків  законодавства.

Ірина Волкодав

 Адвокат, керівник відділу по роботі з юридичними особами

Адвокатської компанії «Кравець і Партнери» для ЛігаЗакон