Уряд, НБУ та ФГВФО кардинально змінюють правила на банківському ринку України

Урядовий законопроєкт посилює контроль НБУ за «живими» банками, допомогає ФГВФО остаточно поховати банки-зомбі та має не допустити Ігоря Коломойського назад до ПриватБанку.

Цей законопроєкт є частиною домовленностей із МВФ, який обіцяє України трирічну програму і $5,5 млрд.

Кабінет Міністрів сьогодні подав до Верховної Ради законопроєкт № 2571 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи». Цей законопроект погоджений із МВФ і спрямований на ефективну боротьбу із банками-зомбі та колишніми власниками неплатоспроможних чи націоналізованих банків.

FinClub ознайомився із текстом законопроєкту, який оприлюднювала Економічна правда.

Що в цьому документі? Законопроєкт великий.

FinClub визначив головне.

План дій на випадок незаконності неплатоспроможності чи ліквідації банків

– Визнання судом незаконними індивідуальних актів НБУ чи ФГВФО не зупиняє виведення неплатоспроможного банку з ринку чи процесу його ліквідації. Проте учасник банку здобуває право на відшкодування шкоди, отриманої від скасованого судом індивідуального акту НБУ.

– Обов’язок доведення заподіяної шкоди покладається на учасників банку, які скористались таким правом. Загальний розмір шкоди, який може бути стягнутий з НБУ, обмежується «розміром реальних збитків». Він визначається із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності як розмір капіталу з урахуванням якості його активів за умови врахування наслідків дострокового погашення усіх зобов’язань такого банку перед кредиторами на день ухвалення рішення про неплатоспроможність банку та має бути підтверджений міжнародно визнаною аудиторською фірмою. На цьому обсяг відповідальності НБУ вичерпується.

Нагадаємо, що Ігор Коломойський хоче отримати ПриватБанк чи компенсацію у розмірі $2 млрд. Проте в НБУ зазначали, що банк на момент націоналізації мав від’ємну вартість.

– НБУ буде здійснювати правовий захист своїх діючих і колишніх службовців.

– Верховний Суд буде судом «першої інстанції» по справам про відшкодування шкоди у разі скасування рішення НБУ про неплатоспроможність банку та рішень ФГВФЛ та уряду про вивід банку з ринку за участі держави. Мова йде про ПриватБанк, націоналізований в грудні 2016 року. Апеляційною інстанцією по цих справах стане Велика Палата Верховного Суду. Обов’язок доведення шкоди покладається на позивача.

– Прописуються нові правила роботи ФГВФО з майном неплатоспроможних банків.

– Оновлюється процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави. Детально розписується новий регламент виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави, в тому числі передача частини портфелю державному-приймаючому банку.

Ліквідність, керівництво та пов’язані особи банку

– Запроваджуються нові поняття «внутрішня ліквідність», «колективна придатність», «професійне судження», «профіль ризику банку», і правила контролю за їх виконанням.

– Наприклад, НБУ здобуде право вимагати зміну персонального складу ради чи правління банку, якщо у нього є підстави вважати, що поточний склад цих органів не забезпечує ефективне управління та контроль за діяльністю банку в межах їх повноважень. Окремо НБУ зможе висловлювати вотум недовіри окремим керівникам банку із їх подальшою заміною.

– Буде заборонена участь в наглядових радах спеціалістів із досвідом роботи на банківському чи фінансовому ринку менше трьох років.

– Керівники банку зобов’язані уникати конфлікту інтересів та сприяти його врегулюванню.

– Запроваджуються зміни в регламент визначення пов’язаних осіб.

– Переглядаються правила збереження і розкриття банківської таємниці.

Банківський нагляд НБУ

– Прописується застосування НБУ «професійного судження» під час «будь-якої оцінки осіб, правочинів, операцій, обставин, подій», зокрема під час оцінки фінансового стану банку, ризиків, притаманних його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу та ліквідності банку, якості корпоративного управління в банку, тощо.

– НБУ зможе встановлювати для банку підвищені значення економічних нормативів з огляду на бізнес-модель банку, притаманні його діяльності ризики, якість корпоративного управління.

– При здійсненні своєї діяльності НБУ може користуватись послугами іноземних юр- та фізосіб.

– НБУ вносить зміни в регламент застосування заходів впливу та змінює підстави для проблемності банку: наприклад, якщо банк протягом 30 днів порушував мінімальне значення нормативу адекватності регулятивного капіталу чи основного капіталу, чи ліквідності.

– Рішення про проблемність банку більше не буде банківською таємницею.

– В будь-який момент упродовж наступних 90 днів банк можуть визнати неплатоспроможним.

– Невиконання банком більше 2% зобов’язань перед кредиторами упродовж 5 робочих днів більше не буде підставою для неплатоспроможності. Але НБУ зможе це зробити за самим фактом невиконання у встановлений договором строк зобов’язань банка перед кредиторами.

– Ощадбанк стане учасником ФГВФО із відповідним гарантуванням вкладів до 200 тис. грн.

Змінюються правила купівлі і продажу банків

– Запроваджується заборона на набуття або збільшення істотної участі в банку без погодження НБУ. В окремих випадках особа може звернутись за погодженням НБУ після набуття акцій банку у власність, проте НБУ зможе позбавити покупця право голосу на зборах акціонерів.

– У випадку передачі істотної частки чи зменшенні її долі нижче 10% акціонер банку має повідомити про це НБУ.

– Власнику на строк до пів року можуть заборонити продавати банк, який визнаний проблемним, чи до нього застосовані обмеження у вигляді зупинення окремих операцій, чи в НБУ «є підстави вважати, що вчинення такого правочину може створити суттєві загрози належному управлінню банком, інтересам вкладників та інших кредиторів банку та/або негативно вплинути на його фінансовий стан».

– Структура власності банку має відповідати вимогам НБУ щодо прозорості.

– НБУ зможе визначати наявність значного чи вирішального впливу на управління або діяльності будь-якої юрособи, включаючи банки, та визнавати особу власником істотної участі (як відбулось у випадку Дениса Горбуненка і банка «Січ»).

– Якщо ділова репутація та/або фінансовий/майновий стан власника істотної участі банку не буде відповідати закону, або НБУ вирішить, що володіння такою особою банком може «створити суттєві загрози належному управлінню банком, інтересам вкладників та інших кредиторів», він зможе тимчасово позбавляти власника істотної участі права голосу.

– Якщо інвестор отримає істотну участь без дозволу НБУ, правочин буде визнаний нікчемним. Інвестор не зможе брати участь у зборах акціонерів, і буде змушений продати акції.