Як чиновники доять Аграрний фонд

У своїй ‘Божественній комедії’ Данте Аліг’єрі помістив хабарників у восьме – передостаннє – коло пекла.

Якби італійський поет хоча б трохи був знайомий і масштабами корупції в нинішній Україні, він би збагнув, що пекло уже давно тут.

Пояснення просте: апетити чиновників невгамовні і продовжують зростати.

З кожним роком вони усе старанніше ‘вимивають’ кошти з бюджету. Про це, зокрема, свідчить досвід Аграрного фонду – установи, яка стабільно раз на півроку потрапляє у гучний корупційний скандал.

З моменту створення цього органа, з 2005 року, він є постійним фігурантом подібних справ. Так, за останні два роки в АФ змінилося три керівники, і кожен з них йшов з посади, залишаючи за собою довгий шлейф кримінальних справ і спустошені засіки.

Напередодні фонд знову ‘засвітився’ завдяки інтересу до його діяльності з боку прем’єр-міністра. На доручення Миколи Азарова фонд перевірила Державна фінансова інспекція – колишнє Контрольно-ревізійне управління. Завдяки небайдужому джерелу в уряді ЕП вдалося отримати звіт інспекції.

Характерно, що на сайті Держфінінспекції відомостей про перевірку АФ, як і про ганебний стан національного регулятора продовольчого ринку, нема. Зате є купа новин про доблесних інспекторів, які неймовірними зусиллями повертають бюджету вкрадене і виводять на чисту воду сільських голів.

Тобто платники податків, які щорічно витрачають кілька мільярдів гривень на утримання і роботу фонду, позбавлені права на інформацію. Тимчасом результати ревізії свідчать, що крадуть у відомстві не по-дитячому.

Нестача на мільярди

Із зазначених Держфінінспекцією порушень найбільше вражають розміри недостачі, які, напевно, за час існування Аграрного фонду ще не досягали таких колосальних масштабів.

Так, ‘задекларовані обсяги формування Агарним фондом державного інтервенційного фонду не підтверджуються фактичними обмірами’. Зафіксовано нестачу 369 тисяч тонн продукції на більш ніж 1 млрд грн!

Проте, влада грає у мовчанку, наче в АФ зникла пара банок тушонки або мішок пшениці. Насправді ж в резерві недорахувалися 104 тисяч тонн цукру-піску і 265 тисяч тонн зерна.

Із зерном якраз все зрозуміло. Ця проблема давня, її корені потрібно шукати в діях попереднього уряду – втрата була виявлена ще до 2010 року.

На червневій прес-конференції голова Аграрного фонду Ігор Якубович кілька разів наголошував на недбалості своїх попередників і усіляко намагався довести, що у нестачі збіжжя винувата не сьогоднішня влада.

‘Я хотів би наголосити, що нестача зерна виявлена в період до березня 2010 року, за діяльності попереднього уряду’, – заявив він.

У своїй доповіді Якубович не згадав про нестачу цукру, яка виникла уже в період каденції уряду Азарова – під час закладки продукції в сезоні 2010-2011 років. І втрати тут більш вагомі.

Вартість недорахованого зерна – 265 тисяч тонн – становить приблизно 270 млн грн, а 104 тисяч тонн цукру – майже 830 млн грн. Утім, голова АФ про це не згадував. Ймовірно, тому, що це не стосується попередників.

Вся нестача цукру була встановлена у зберігача ДП ‘Харківцукорзбут’, до якого, за інформацією СБУ та МВС, цукор від постачальників і не надходив.

Саме через це з посади голови АФ у квітні 2011 року був звільнений Олександр Маринець. Тоді ЗМІ повідомляли, що Генпрокуратура порушила проти нього кримінальну справу, але мова йшла про зникнення лише 45 тисяч тонн цукру.

Екс-голова АФ фігурував у матеріалах цієї справи як посадова особа, яка підписала акти приймання-передачі про закупівлю зазначеного обсягу цукру, чим завдала збитків державі на 346 млн грн.

Відповідні кошти були перераховані на рахунки ТОВ ‘Оіл рівер’, яке не виробляє цукор. Ця фірма начебто придбала солодкий товар у ‘Харківцукорзбуту’ лише через місяць після підписання договору з АФ.

І ще: навіщо Аграрному фонду через посередницьку комерційну структуру купувати цукор у державного підприємства?

Втім, як виявилося, ‘Харківцукорзбут’ теж не є виробником і нібито закупив цукор у приватної фірми ‘ПФД-хім’, але керівництво цього підприємства заявляє, що ніяких договорів з ДП не укладало. Коло замикається.

Раніше ЕП уже описувала схожу комбінацію з непоставленим цукром за участі компанії ‘Володимирцукор’, яка належить депутату Партії регіонів Валерію Калестину. Тоді АФ ‘спустив’ 170 млн грн.

Утім, слід повернутися до компанії ‘Оіл-рівер’, яка фігурує у згаданому вище скандалі. Ця структура була помічена і в інших корупційних епізодах діяльності АФ. Більшість з них пов’язані з недобросовісними тендерами, коли у фонд закуповувався цукор за космічними цінами.

‘Оіл-рівер’ пов’язаний з таким собі Олександром Козирєвим, більш відомим як директор і фундатор ТОВ ‘Каласар’. Саме ця компанія володіє переважною часткою у статутному капіталі сумнозвісного ‘Хлібінвестбуду’.

За інформацією ЗМІ, Козирєв входить до групи менеджерів споріднених між собою компаній, що контролюються бізнес-угрупуванням ‘Вік сістемс’. І першою скрипкою у цьому оркестрі є донецький бізнесмен Ігор Філіпенко, який довгий час був нев’їздним в Україну.

Публічної інформації про нього небагато. За даними учасників ринку, він є співвласником торгово-розважального центру SkyMall, клініки ‘Медиком’ і ‘Міжрегіонального інвестиційного союзу’, який почав свою діяльність в середині 1990-х років на ринку нафтопродуктів Донецька.

Недавно Філіпенко від ‘тіньового’ управління перейшов до публічного і очолив ‘Хлібінвестбуд’ – компанію, від зв’язків з якою відхрещується одіозний ‘регіонал’ Юрій Іванющенко, більш відомий як ‘Юра Єнакієвський’, і за якою начебто стоїть Уолл-Стріт.

Схеми ‘відмивання’ мільярдів

В документі ревізори також наводять приклади схем ‘вимивання’ коштів з установи. Вони є не найбільш показовими, але зупинитися на одній з них варто. До того ж, без ‘Оіл-рівер’ знову не обійшлося.

За даними Держфінінспекції, у 2009 році Аграрний фонд передав на збереження ТОВ ‘КХП ‘Тальне’ у Черкаській області 2 818 тонн пшениці 3 і 4 класів врожаю 2007-2008 років вартістю 3,1 млн грн.

Через деякий час збіжжя було продано одеській компанії ‘Стальканат-сілур’, яке ще недавно штурмували рейдери. Як повідомляли ЗМІ, підприємство сподобалося людям опального Іванющенка. Це було ще до того, як він перестав вважатися фаворитом президента.

За інформацією комісії, у липні 2010 року ‘Стальканат-сілур’ через низку посередників – ‘Оіл-рівер’ та ‘Дельта-технолоджис’ – продала саме це зерно, як це не смішно, тому ж Аграрному фонду. Утім, за рік збіжжя ‘еволюціонувало’ до 2 класу, тому коштувало уже 4,2 млн грн.

Заробили на оборудці комерційні структури 1,1 млн грн. І знову у справі фігурує та сама всюдисуща фірма ‘Оіл-рівер’. Друга ‘прокладка’ – ‘Дельта технолоджіс’ – була створена саме для цієї операції у липні 2010 року.

Свідомо чи ні, але Держфінінспекція не згадала у своєму звіті схеми, які призвели до більш вагомих втрат держави, де фігурують сотні мільйонів.

Як уже писала ЕП, у квітні 2012 року стало відомо, що Генпрокуратура порушила проти посадових осіб Аграрного фонду кримінальну справу за фактом завдання державі збитків на 340 млн грн.

Через це з АФ одразу прибрали Сергія Хорошайлова, який побив усі рекорди своїх попередників, не протримавшись у кріслі і півроку.

Комерційною структурою, яка також була фігурантом цієї справи, виявився все той же невгамовний ‘Хлібінвестбуд’.

Якщо підсумувати усі збитки, яких зазнала держава в результаті цих сумнівних операцій, та зафіксовану недостачу, то виходить близько 2 млрд грн. І це, схоже, ще неповна картина.

Між тим, Кабмін щороку ламає голову над тим, як вишукати кошти для фінансування інтервенцій Аграрного фонду і ще більше залазить в борги, випускаючи під ці цілі ОВДП. У 2011 році – на 2,6 млрд грн.

Іван Палій, для ЕП