Україна готується до девальвації гривні

З початку літа відчувається, як НБУ поступово втрачає контроль за ситуацією над валютним ринком України.

Девальвація гривні давно вже є невідворотною, відкритим питанням залишається лише те, чи здатен буде центральний банк провести її планомірно, з найменшими втратами для громадян та банківського сектору.

У вівторок курс американського долара на ‘міжбанку’ сягнув позначки в 8,2 гривні за долар, у ‘обмінниках’ він також впритул наблизився до цієї позначки.

При цьому, низка відділень банків у столиці навіть за такою ціною не продавала валюту. Це створило певний інформаційний резонанс, а низка експертів та опозиційних політиків заговорила про початок девальвації гривні.

З метою перебити потік негативної інформації, який сам по собі здатен розхитати валютний ринок України, чиновники НБУ вже ввечері поширили свій коментар з приводу цієї ситуації. Центробанк пояснив ослаблення курсу гривні розширенням гривневої ліквідності.

Збільшення гривні у банків начебто пов’язане з тим, що 31 серпня НБУ провів тендер з підтримки ліквідності банків, на якому надав низці банків рефінансування на загальну суму 3,8 мільярда гривень під 7,5% річних.

Пояснення НБУ дещо знизило інформаційну напругу, що само по собі, є позитивом. Разом з тим, далеко не для всіх фахівців воно виявилося достатньо переконливим.

По-перше, незрозуміло з якою метою центральний банк взагалі рефінансував банки, якщо виявляється, що у них не має проблем з ліквідністю.

Якщо банки, отримавши кошти від НБУ, а фізично це сталося у понеділок, у той же день та вівторок вийшли на валютний ринок купувати американський долар, то це свідчить вже про наявність певних, як мінімум, цікавих явищ, що зараз відбуваються в банківській сфері.

Пригадується, як в 2008 році, низка банків перед девальвацією гривні також отримувала значні обсяги рефінансування, спрямувавши їх згодом на закупівлю американської валюти.

По-друге, той факт, що отримані кошти відразу пішли на валютний ринок, а не на кредитування, свідчить про те, що банки очікують більшу прибутковість від операцій з іноземною валютою, ніж навіть від ‘здирницького’ споживчого кредитування, реальні ставки якого рідко є нижчими за 30-40%.

Іншими словами, якщо банки надають перевагу купівлі іноземної валюти над кредитуванням за такими ставками, то це свідчить про те, що вони або точно знають, або здогадуються, що Україну очікує значна девальвація гривні та погіршення економічної ситуації.

По-третє, навіть якщо допустити, що все отримане рефінансування було спрямоване на купівлю американського долару, дана сума все рівно не могла самостійно настільки відчутно вплинути на міжбанківський валютний ринок, місячні обсяги якого перевищують 46 мільярдів доларів.

Так чи інакше, але ‘просвітницька’ робота НБУ швидко вичерпає свій стабілізаційний потенціал. Стабільність курсу національної валюти – це перш за все відображення довіри з боку інвесторів до економіки держави, а з цим складається поки що критична ситуація.

Наразі мова навіть не йде про іноземних інвесторів, які оминають Україну, куди більше турбує те, що вітчизняний бізнес залишає країну.

Окрім цього фундаментального чинника ослаблення національної валюти, наразі існує низка обставин, які здійсняють тиск на гривню і нівелювати, які НБУ буде все складніше.

Скорочення золотовалютних (міжнародних) резервів НБУ

Не дивлячись на те, що в липні вперше за 10 місяців відбулося зростання ЗВР, це було обумовлено кон’юнктурними факторами – надлишок валюти після проведення Євро 2012, і практично немає сумнівів, що з серпня відновиться усталена тенденція до скорочення міжнародних резервів України.

Варто враховувати, що чверть нинішнього обсягу резервів – це кредити МВФ, які також необхідно буде повернути найближчими роками.

Офіційний курс гривні до долара та міжнародні резерви в 2012 році

В 2008 році НБУ мав куди більш значний ресурс стабільності, проте не втримав курс гривні. До слова, в 2008 році ситуація на валютному ринку чітко корелювала зі обсягом міжнародних резервів держави – збільшення резервів провокувало зростання вартості гривні, різке зниження – протилежну тенденцію.

Попри значні негативні наслідки коливання національної валюти ситуація 2008 року була зрозумілою, валютний ринок відображав фундаментальні проблеми економіки.

Офіційний курс гривні до долара та міжнародні резерви в 2008 році

Нинішня ж стабільність дещо непокоїть, оскільки тенденції валютного ринку дисонують між собою, що свідчить про штучність нинішньої стабільності: курс гривні не реагує ані на економічні чинники, ані на динаміку ЗВР, що обумовлено очевидно тим, що він визнається директивно.

Наслідки адміністративної політики в питаннях курсоутворення в економіці зі слабкими ринковими інститутами ризикують бути масштабними для України.

Погіршення економічного становища України

Стійке зниження виробництва та експорту буде тривати й надалі через погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури та невирішеність ключових внутрішніх проблем, що гальмують економічну активність України.

Темпи зростання імпорту значно випереджають зростання експорту – 2,7% проти 6,6% лише в першому півріччі, а дефіцит поточного рахунку складає близько 1,6 мільярда доларів.

Такі показники були характерні для 2007-2008 років, але тоді дефіцит поточного рахунку перекривався колосальним притоком валюти за фінансовим рахунком, оскільки Україну охоче кредитували міжнародні банки.

Зниження темпів зростання ВВП не лише скорочує находження валюти від експорту, але й знижує притік іноземних інвестицій, які вносять значний внесок в стабілізацію платіжного балансу країни.

Наразі закономірно посилюється тенденція до відтоку капіталу з країни, оскільки перспективи розвитку держави досить примарні: в країні триває політична криза, економіка занурюється у чергову рецесію, а влада демонструє неготовність до проведення реформ, що можуть суттєво покращити бізнес-клімат.

Інтереси ФПГ

Ситуація на світових ринках, де представлена продукція вітчизняних ФПГ в поточному році значно складніша, ніж в минулому. Це також стало однією з причин, чому більшість з них проводять модернізацію не достатньо активно, або взагалі її не проводять.

Для того, щоб втриматися на світових ринках ФПГ знову будуть просити допомоги у держави, погрожуючи зупинкою виробництва. В даному контексті знецінення гривні є досить вагомим інструментом державної підтримки.

Девальвація національної валюти створює додатковий ресурс цінової конкурентоспроможності та очищає внутрішній ринок від конкурентів.

Але в даному питанні справа полягає не лише в лобізмі урядом інтересів потужних експортерів, а й в об’єктній підтримці національного виробника.

Враховуючи той факт, що 55% ВВП України формує експорт, держава має запобігати тенденціям зміцнення національної валюти.

В Україні ж через незрозуміле бажання уряду та НБУ тримати номінальний курс на стабільному рівні при високій інфляції, реальний курс гривні за 2010-2012 укріпився на 15-18%, що погіршує позиції вітчизняного експорту.

Для відновлення конкурентоспроможності вітчизняної продукції рано чи пізно уряд буде вимушений піти на девальвацію, яку він штучно стримував протягом останніх років.

Наявність значних кредитних зобов’язань в іноземній валюті

До кінця року НБУ та уряд мають віддати частину боргів перед МВФ, ЄБРР, Світовим банком та іншими кредиторами держави.

Проте у Кабміну досить вузькі можливості для того, аби рефінансувати або реструктуризувати ці борги, скільки через недовіру до України приватні інвестори не купують валютних ОВДП, а міжнародні організації відмовляються мати справи з урядом через регулярне невиконання ним взятих на себе зобов’язань.

Як наслідок, віддавати борги в іноземній валюті Україна буде із власних золотовалютних резервів.

Невирішеність питання щодо ціни на газ

Нинішній уряд так і не зміг домовитися з РФ щодо зниження ціни на газ. На імпорт газу припадає чверть всього імпорту України. За перше півріччя держава витратила на закупівлі ‘блакитного палива’ майже 10 мільярдів доларів.

Відсутність прогресу в газовому питанні відчутно впливає на стабільність національної валюти, оскільки саме через цей канал з України вимивається колосальний обсяг іноземної валюти.

Спроба уряду різко зменшити обсяг споживання газу, перевівши ТЕЦ на використання вугілля дасть ефект лише в середньостроковій перспективі – за 2-3 роки.

Досить вагомі економічні чинники роблять девальвацію гривні фактично невідворотною. Очевидно, що це розуміє і уряд, проте за політичними міркуваннями він відкладає цей крок до закінчення парламентських виборів.

Проте утримувати курс гривні, запевняючи населення в тому, що ситуація стабільна урядовцям дедалі складніше. Сьогодні вже добре помітні перші симптоми майбутніх проблем на валютному ринку.

По-перше, це власне сам дефіцит валюти на міжбанку, чого не спостерігалося в попередні місяці навіть тоді, коли на ринок виходили представники НАК ‘Нафтогазу України’ для того, аби придбати мільярд доларів для розрахунків за газ.

По-друге, це зростання ставок за депозитами у гривні. Окремі банки вже пропонують вкладникам до 28% річних. Банки мобілізують гривню з метою конвертації її у валюту в очікуваннях різкого зростання американського долару.

По-третє, про девальваційні очікування свідчить втрата інтересу у інвесторів до державних цінних паперів, деномінованих у гривні. На аукціоні 4 вересня не знайшлося жодного бажаючого придбати стандартні гривневі ОВДП терміном обігу 5 і 7 років.

До слова, цей факт руйнує аргументи НБУ на користь версії, яка пояснює зростання вартості долара у вівторок надлишковою ліквідністю. Якби цей надлишок був дійсно масштабним, то попит на державні папери був би достатньо високим.

Таким чином, девальвація гривні – це питання найближчого часу, і єдине що залишається незрозумілим, яку тактику в такій ситуації обере НБУ. Планомірна девальвація менш болюча, проте потребує значних золотовалютних резервів, яких в Україні просто не має.

За такої ситуації ймовірним є варіант різкого знецінення валюти, коли громадян просто поставлять перед фактом.

Як показує досвід 2008 року такий сценарій є абсолютно прийнятним для громадян України, яким НБУ обов’язково пояснить те, що саме вони й винні у всіх негараздах на валютному ринку, а сам регулятор просто нічого не міг вдіяти.

Віталій Кравченко