Клієнт "пральні" Януковича не уникнув педофільного скандалу. Історія "Сімейних". Частина ІІ

Спадкоємець Віктора Януковича нинішній царевич Олександр по-молодості досить легковажно ставився до життя. Коли його батько писав в біографії, що його син працює стоматологом, той насправді під кайфом спалював двигуни дорогим новеньким яхтам.

Зокрема, коли автор в Балаклаві в 2006-тому цікавилася кому належить яхта ‘Центуріон’, один капітан переконував, що сину Януковича. ‘Якому з двох?’, -спитала автор. ‘Тому, що наркоман’, – відповів чоловік.

Яхта виявилася власністю старшого сина Федоровича і була оформлена на сімейне підприємство ‘Веспром’. Отже в 2006 році Олександру Януковичу було не до бізнесу. На це автору тоді ж скаржився його брат нардеп Віктор Янукович: ‘Саша плаває на яхті. Я не можу собі цього дозволити у мене справи’. Щоправда і молодший син лідера виявився без хисту до підприємництва, а бізнесові справи татка хтось мусив ‘оформлювати’. І так вийшло, що з кожним роком все більше відповідальності лягало на плечі молодого керівника сімейного ‘Укрбізнесбанку’ Сергія Арбузова.

Фактично це він, ще за першого прем’єрства Януковича, сформував команду людей, яка нині від імені царевича Олександра сидить на фінансових потоках країни, а також контролює всі силові структури.

І можна звернути увагу, що чимало з цих персон родом з Констянтинівки. Адже, саме в цьому невеликому місті Донбасу Арбузов почав свою кар’єру банкіра керівником місцевої філії ‘Приватбанку’. Там Сергій Арбузов став ‘приростати’ людьми, яких пізніше потягнув з собою до Януковича.

Отож в українському політикумі в середовищі ‘донецьких’ в групі ‘сімейних’ можна виділити цілу підгрупу ‘костянтинівських’.

Констянтинівські

Наприклад, Податкову міста Києва нині очолює Ірина Носачова. Вона працювала бухгалтером костянтинівського відділення ‘Приватбанку’, коли його очолював Арбузов.

Костянтинівський Павло Зінов, нині працює в дуже ‘хлібному’ місці – керує матеріальним забезпеченням МВС, тобто під його керівництвом закуповуються патрульні автомобілі, водомети, кийки, та інше добро для міліції, при чому в інтернеті можна знати масу прикладів переплати за товари. І це свідчить зовсім не про те, що Зінов слабкий в бізнесі. Навпаки, саме з бізнесу він прийшов у міліцію. Колись Зінов мав спільні підприємства з Сергієм Арбузовим: ТОВ ‘Ваше право’, ТОВ ‘Приват тур’.

Керівником Зінова в МВС, тобто міністром, є костянтинівський Віталій Захарченко, який довгий час працював в керівництві міліції Костянтинівки. Щоправда, в той час, коли Арбузов приїхав в Константинівку Захарченко навпаки поїхав. Проте автора переконували, що ці двоє близько познайомилися, якраз в костянтинівський період життя Арбузова.

До речі, в роки, коли ‘Приватбанк’ обкрадав багатих буратін Маріуполя (про це в першій частині) Захарченко очолював Державну службу по боротьбі з економічною злочинністю (з 2001 року), а в 2003-му працював першим заступником УВС Донецька.

Якщо говорити про відомих осіб з Костянтинівки варто згадати також Олександра Медведька, який керував прокуратурою цього міста в кінці дев’яностих, а також генпрокуратурою при двох останніх Президентах. Його не можна оминути, бо Сергій Арбузов добре знав його родича, чоловіка племінниці, молодого костянтинівського банкіра Павла Борулька.

Ще нещодавно Борулько носив титул ‘короля конвертації’ в Україні. Ще раніше був банкіром Віктора Януковича. Разом з Едуардом Прутніком та своїм дядьком Віталієм Лобасом (заступником Януковича-губернатора та кажуть його особистим лікарем) він заснував ‘сімейний’ банк ‘Донеччина’, який пізніше був перейменований у відомий нам ‘УкрБізнесБанк’ і, який в 2003 році очолив Сергій Арбузов.

А ще Борулько так само, як і Арбузов працював в костянтинівському відділені ‘Приватбанку’. Щоправда до того, як туди було призначено Арбузова. Тому не дивно, що коли Арбузов облаштувався в Костянтинівці він близько зійшовся з Борульком. Зрештою, Костянтинівка маленьке місто: люди з одного кола там добре знають один одного. І що цікаво, деякий час Арбузов йшов в гору не лише по слідах Борулька, а буквально пересідаючи в його крісла.

Коли Віктор Янукович перший раз став прем’єром в його команді перебрався в Київ і керівник близького йому банку ‘Донеччина’ Павло Борулько. Його було призначено заступником керівника ‘Ощадбанку’, що курував казначейство державного банку, яке очолював Юрій Колобов – нині відомий, як ‘сімейний’ міністр фінансів.

Після від’їзду Борулька з Донецька його кабінет в банку ‘Донеччина’ зайняв – Сергій Арбузов. Він став керівником банку, який невдовзі було перейменовано в ‘УкрБізнесБанк’. Так почалася його кар’єра в команді ‘сімейних’.

А от приятель Арбузова Павло Борулько не зорієнтувався. Після поразки Януковича на виборах він продав свою долю акцій в банку-казначействі Януковичів і в наступні роки відірвався від ‘сімейних’, хіба, що співпрацював у різних сумнівних схемах.

Нині його вільне плавання закінчилося білоруською в’язницею. Північний сусід України арештував Борулька за поданням нашої генпрокуратури, яка звинувачує ‘королів української конвертації’ Павла Борулька та його бізнес-партнера Олександра Шепелева у привласнені коштів національних банків та вкладників загальною сумою 1 млрд. 300 млн. грн.

Ці двоє також проходили у справах замовних вбивств, зокрема керівника ‘Автокразбанка’ в 2003 році та офіцера УБОЗу в 2006-тому. Що цікаво, виконавцями ліквідації банкіра були костянтинівські кримінальні елементи.

‘УкрБізнесБанку’ і вбивство офіцера УБОЗ Єрохіна

‘УкрБізнесБанк’, яким з 2003 року до 2009 року керував Сергій Арбузов в першу чергу виконував роль казначейства бізнес-імперії Януковича. В цьому банку зокрема були відкриті рахунки всіх підприємств, які працювали в інтересах родини Януковичів, зокрема відчужували та забудовували резиденцію Віктора Януковича ‘Міжгір’я’.

В 2008 році в бізнес-імперію Януковичів прийшла працювати і мама Сергія Арбузова – Валентина. Разом з Олександром Януковичем вона заснувала ТОВ ‘Донснабтара’. Це підприємство невдовзі стало засновником ‘Всеукраїнського банку розвитку’. Нині власником 100% акцій цього банку є старший син Януковича, а Валентина Арбузова очолює правління ‘ВБР’.

‘Укрбізнесбанк’, яким керував Арбузов до Президенства Януковича був крихітним кишеньковим банком. Його першим завданням, було втаємничувати від перевіряючих органів рух коштів по рахунках підприємств родини Януковича. Це було особливо важливо, коли ‘донецькі’ опинялися в опозиції. Також банк Януковичів ‘відмивав’ гроші, і не лише для ‘сім’ї’, а також для клієнтів зі сторони.

Зокрема, згадка про ‘Укрбізнесбанк’ є у вироку суду у справі резонансного вбивства офіцера УБОЗ Романа Єрохіна, який спеціалізувався на виявлені та ліквідації конвертаційних центрів.

Автор детальніше розповість про цю справу, адже хоча ‘Укрбізнесбанк’ в ній з’являється фрагментарно, вона демонструє внутрішню кухню ‘прального’ бізнесу, в якій шеф-поваром довгий час працював Сергій Арбузов.

Отже в 2006 році був вбитий офіцер УБОЗу донеччанин Роман Єрохін, який згідно своїх посадових обов’язків мусив боротися з конвертаційними центрами. Щоправда, схоже, що він боровся доволі специфічно, скажімо так – вибірково. Про що свідчать неймовірні, як для працівника міліції статки. Зокрема, у вироку Апеляційного суду міста Києва (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12906450), що у 2010 році засудив виконавців вбивства Єрохіна, можна прочитати, що офіцер УБОЗ мав мобільний телефон вартістю 38 тисяч. грн.

В цьому вироку є свідчення, що убозівець Роман Єрохін мав дружні стосунки з ‘королем конвертації’ Павлом Борульком (тим самим першим банкіром Януковичів по чиїм слідам зробив кар’єру Арбузов) та підкидав йому клієнтів. Остання їх зустріч в стилі ‘поцілунок Іуди’ відбулася в київському ресторані ‘Єгоїст’. Адже Борулько знав, що опісля у Єрохіна запланована зустріч з кілерами, які діяли від та в інтересах іншого друга Борулька нардепа Олександра Шепелева.

Зокрема, згідно вироку суду кіллери відпрацьовували сценарій вбивства в офісі фірми ‘Старе місто’ на Ярославовім валу, яка була оформлена на стареньку бабусю Олександра Шепелева.

Паралельно в тому ж офісі, ті самі кіллери готували вбивство іншого ‘приятеля’ Борулька Дмитра Гончарова з яким той не міг поділити активи банку ‘Європейський’. Це пізніше в інтерв’ю журналістам визнає сам Гончаров: ‘Кілери, які вбили Єрохіна, збиралися вбити мене’.

Отже ‘королі конвертації’ Борулько та Шепелев не гребували вбивствами. Взагалі відмивання коштів в Україні традиційно є доволі кривавим бізнесом. Просто ніхто не відслідковує, як раптово помирають підставні директори (звичайні бомжі) тих фірм, через які відмиваються величезні суми. Наприклад, особлива висока смертність серед директорів ‘пральних машин’ у схемах нардепа Антона Яценка.

Однак повернемося до вбивства Єрохіна.

Отже шеф-кухарі на кухні конвертації Борулько і Шепелев розбиралися з виробничими проблемами доволі специфічно – за допомогою кілерів. При чому, якщо говорити про Шепелева, то проблеми у нього виникли через політику. Офіцер УБОЗу Єрохін, який довгий час заплющував очі на діяльність підконтрольного Шепелеву конвертаційного центру при ‘Банку Перспектива’ був вимушений вислужитися перед Юрієм Луценком, якому в той час важливо було накопати компромат на депутатів Блоку Юлії Тимошенко.

А Олександр Шепелев, якраз був таким депутатом. ‘Король конвертації’ Шепелев починав свою кар’єру з прання коштів Юрія Іванющенка (Юри Єнаківського), а після перемоги помаранчевої революції вчасно зорієнтувався і купив собі місце в списках БЮТу. Однак, завдяки такому позитивному явищу, як конкуренція, яке існувало в політикумі тих часів депутат БЮТ Шепелев у якого було все ‘ок’ з донецькими потрапив під вогонь третьої сторони-команди Ющенка…

Чому автор присвятив так багато уваги цій історії? Не лише тому, що завдяки їй стає зрозуміло, що собою являє пральний бізнес в Україні. Не лише тому, що головним героєм в ній є Павло Борулько, перший банкір Януковичів, наставник Сергія Арбузова. А тому, що в цю історію вплітається і сюжетна лінія пов’язана з ‘УкрБізнесБанком’.

У вироку по справі Єрохіна є цікаві свідчення брата жертви, також ‘силовика’. Рідний брат покійного Єрохіна розповів слідству, що напередодні смерті брата ‘служба безпеки ‘УкрБізнесБанку’ йому повідомила, що у брата конфлікт з Шепелевим’.

Звідки в ‘Укрбізнесбанку’ була наявна інформація про смертельну загрозу Єрохіну? Чому відбулася ця розмова? Які спільні справи мав ‘УкрБізнесБанк’ та офіцери УБОЗу брати Єрохіни? Автор намагався з’ясувати відповідь на ці питання в прес-службі Арбузова, однак там відмовчалися.

Можливо відповідь на це питання підсказує прес-реліз відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Донецькій області датований жовтнем наступного 2007-мого року? Виявляється ‘УкрБізнесБанк’, яким тоді керував Арбузов і ‘Банк Перспектива’ Шепелева РАЗОМ ‘прали’ гроші. Донецькі силовики так і писали: ‘Злочинне угрупування використовувало для переведення коштів у готівку донецький ‘Приватбанк’, ‘Укрбізнесбанк’, ‘Автокразбанк’, ‘Національний стандарт’, (останні два банки близькі до Борулька, авт.), ‘Банк Перспектива’ (банк Шепелева, авт.)…’

‘УкрБізнесБанк’ та педофільний скандал

У відкритих джерелах можна навіть знайти конкретні приклади, як ‘УкрБізнесБанк’ часів керівництва Сергія Арбузова відмивав гроші. Наприклад, в Єдиному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5562597 автор знайшов постанову Макіївського суду 2009-го року, з якої можна дізнатися, що податківці розслідували злочинну діяльність великого конвертаційного центру. Зокрема ТОВ ‘ІР-бізнес плюс’, що мало рахунки в ‘УкрБізнесБанку’ і надавала фіктивні рекламні послуги газовим трейдерам. Газові трейдери в свою чергу на основі цих витрат формували завищену вартість природного газу при його розподіленні кінцевим споживачам та ховали прибуток. І справді перераховані в постанові газотрейдери в 2009 році пропустили через себе газу на 2 млрд. грн., а податковій продемонстрували суцільні збитки від своєї важкої газотрейдерської діяльності.

Отже суми, які треба було прати були чималенькі. Автор дослідив, що ТОВ ‘ІР-бізнес плюсс’ було афілійована з ТОВ ‘Акцент-бізнес’, яке на кінець 2009-того року показала величезний дохід майже в півмільярда грн. І, що особливо цікаво, ТОВ ‘Акцент-бізнес’ була заснована структурою, яка через ланцюжок співзасновників була пов’язана з ‘Східною транспортною компанією’ – фірмою з бізнес-павутиння старшого сина Януковича.

Схоже, що ТОВ ‘ІР-бізнес плюсс’ та ТОВ ‘Акцент-бізнес’ були структури створені при ‘УкрБізнесБанку’ саме для надання специфічних банківських послуг. Автор звернулася до прес-служби Арбузова повідомити чи був ‘УкрБізнесБанк’ причетний до створення цієї структури, а також афілійованої до неї фірми ТОВ ‘Акцент-бізнес’. Однак відповіді не надійшли

Коли автор поцікавилася, хто власники газотрейдерів, які в 2009 році користувалися послугами того конвертаційного центру, то виявив велике різноманіття, тут були структури близькі до Злочевського, Коломойського і навіть ТОВ ‘Промгаз України’ депутата БЮТ Руслана Богдана.

Отже пральня Януковича не простоювала навіть тоді, коли ‘донецькі’ були в опозиції. Щоправда, те, що бютівець Богдан давав можливість заробити ‘януковичам’ в часи урядування Тимошенко не порятувала його від педофільного скандалу. Літом 2009 депутат Регіонів Вадим Колісніченко звинуватив трьох депутатів від БЮТ в гвалтуванні дітей, серед них виявилося і прізвище клієнта ‘пральні’ Руслана Богдана.

Далі буде