Міністерство фінансів та ДПА відтепер мають інструмент негайного виявлення схем розкрадання ПДВ

Міністерство фінансів та ДПА відтепер мають інструмент негайного виявлення схем розкрадання ПДВ, що стало можливим із впровадженням розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту по ПДВ. Про це йшлося на прес-конференції в Мінфіні за участю Міністра фінансів України Віктора Пинзеника та Голови ДПА Сергія Буряка.

Перші результати аналізу електронних декларацій, що був проведений фахівцями Мінфіну, засвідчили факти використання різного роду схем розкрадання ПДВ і мінімізації сплати податків по всій Україні та виявили фірми-«метелики», через які здійснювалися зловживання. Так, лише за один місяць виявлено 171 підприємство, яке в той чи інший спосіб здійснювало незаконні маніпуляції з ПДВ. Сума недоотриманих державою коштів лише за березень склала 2 мільярди 639 мільйонів 230 тисяч гривень!

Станом на 01.06.2008 року в Україні понад 217 тис. підприємств сплачували податок на додану вартість. Із зазначеної кількості платників лише трохи більше 4,4 тис. сплатили суму понад 0,42 млн. грн. (5/12 від 1 млн. грн.), але загальна сума ПДВ сплаченого цими підприємствами перевищила 13,69 млрд. грн., що становить 75,9% у загальній сумі надходжень ПДВ до Державного бюджету із вироблених в Україні товарів за вказаний період. Питома ж вага цих підприємств в загальній кількості тих, що сплачують податки, складає лише 2,04 %.

Такий незначний відсоток залучених до оподаткування суб’єктів господарювання свідчить про практику широкого використання схем ухиляння від сплати податку, а фактично – його розкрадання.

Типовою є схема ухиляння, коли фірма на значні суми зменшує свої податкові зобов’язання від фірм, які не включають ці суми у свої «доходи» (останні виписують кредит, а у своїх деклараціях не показують як «доходи» (як податкові зобов’язання)).

Слід відзначити, що з метою перешкоджання встановлення шляхів мінімізації податкових платежів ділки тіньового бізнесу вдаються до різноманітних способів приховування фактичного стану речей, а саме: неподання даних щодо розшифровок податкового кредиту; включення до податкового кредиту податкових накладних з минулих періодів; перекручення індивідуальних податкових номерів постачальників; погашення поточних зобов’язань за рахунок коригування показників минулих періодів з одночасним виправленням декларацій з ПДВ попередніх періодів та імітацією великих обсягів поставок, які і коригуються у звітному періоді.

Попри те, впроваджена процедура декларування ПДВ, що передбачає подання розшифровок зобов’язань та податкового кредиту всіма платниками податків, дозволяє тепер провести детальний аналіз, який забезпечує можливість негайно виявляти порушення та сформувати цілісну картину схеми мінімізації ПДВ.

За результатами першого такого аналізу, проведеного Мінфіном, Міністр фінансів Віктор Пинзеник звернувся до ДПА з проханням вжити організаційних заходів щодо активізації роботи із суб’єктами господарювання, які є кінцевими одержувачами податкової вигоди та/або задіяні в схемах створення та передачі штучно сформованого податкового кредиту.

Керівництво Мінфіну та ДПА доручили податковій міліції перевірити кожну із 171 фірми-порушниці, а також ті компанії, що користувалися їхніми послугами.

Також планується започаткувати практику публікування переліку фірм-«метеликів» з метою застереження перед порушеннями підприємств, які можуть користуватися їхніми послугами.

Чітке уявлення про масштаби та «географію» порушень чинного законодавства дає аналіз розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Результати співставлення показників задекларованих податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту, що використали треті особи для «оптимізації» власних поточних платежів:

За підсумками березня підприємств, що мають різницю між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, яким скористались треті особи, в розмірі понад 5 млн. грн., виявлено 171, а сама сума різниці дорівнює 2 639,23 млн. грн. Тобто, лише у березні поточного року широке коло підприємств усіх без винятку галузей економіки, в тому числі підприємства державного сектору, скористались сумами податкового кредиту, сформованого так званими фірмами-ямами чи фірмами-метеликами. Це фірми, які не подавали звітність або декларували незначні податкові зобов’язання, але при цьому «жваво» виписували податкові накладні (надавали величезні суми податкового кредиту).

У регіональному розрізі підприємства, що «торгували» податковим кредитом (по суті – надавали можливість приховувати податки) розподілені наступним чином за кількістю виявлених підприємств-порушників:

м. Київ – 51;

Донецька область – 34;

Дніпропетровська область – 30;

Луганська область – 17;

Одеська область – 11;

Миколаївська область – 5;

Харківська область – 4;

Київська область – 3;

Львівська область – 3;

Херсонська область – 2;

Хмельницька область – 2;

Волинська область – 2;

Інші області – 8.

За сумами акумульованих різниць, тобто прихованих податків, такий «рейтинг» у розрізі областей має наступний вигляд:

м. Київ – 733,3 млн. грн.;

Закарпатська область – 451,9 млн. грн.;

Донецька область – 413,67 млн. грн.;

Дніпропетровська область – 351,9 млн. грн.;

Одеська область – 151,7 млн. грн.;

Луганська область – 144,8 млн. грн.;

Тернопільська область – 123,9 млн. грн.;

Херсонська область – 45,2 млн. грн.;

Харківська область – 36,5 млн. грн.;

Волинська область – 35,5 млн. грн.;

Миколаївська область – 32,0 млн. грн.;

Хмельницька область – 30,9 млн. грн.;

Інші області – майже 88 млн. грн.

Варто зазначити, що переважна більшість, а саме 62% із всіх виявлених фірм-порушниць належать до сфери контролю 12-ти районних податкових інспекцій (3% від усіх інспекцій).

Кінцевих одержувачів податкової вигоди від мінімізації ПДВ можна знайти в будь-якій галузі економіки: виробництво, металургійна промисловість, великі фінансово промислові групи, що здійснюють виробництво та реалізацію паливно-мастильних матеріалів, роздрібна торгівля імпортованою побутовою та комп’ютерною технікою, продаж природного газу та інших.

Антирейд