Суд став на сторону пасажира «Хюндаю»

17 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва прийняла рішення на користь пасажира сумнозвісного в Україні «Хюндаю».

Це рішення може стати прецедентним, адже суд визнав право споживачів послуг «Укрзалізниці» на компенсацію, незалежно від того, є штамп начальника поїзда на їх квитках чи ні.

Передісторія є такою: пасажир поїзду «Хюндай» Максим Щербатюк, що є юристом Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), 13.10.2012 року виїхав з Харкова о 6 год. 50 хв. та за розкладом мав прибути до Києва об 11 год. 30 хв. Натомість, через 30 хв. після відправлення потяг зупинився та надалі не зміг рухатися. Пасажирам було запропоновано пересісти до іншого потягу, внаслідок чого М. Щербатюк прибув до Києва о 15 год. 10 хв., тобто із запізненням майже на 4 години. «Укрзалізниця» навіть різницю у вартості квитків йому не повернула.

Тому юрист вимагав від Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» та Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спростування недостовірної інформації відносно «точності та надійності» швидкісних електропоїздів «Інтерсіті+».

З цією метою спільно із юридичною компанією «Правочин» було розроблено та подано позов проти «Укрзалізниці» щодо неякісного надання послуг перевезення поїздами «Хюндай».

Як повідомляє сайт УГСПЛ, позов був розроблений для того, аби кожен пасажир, який з вини «Укрзалізниці» був невчасно доставлений до місця призначення, міг захистити своє право в судовому порядку.

Проте в суді першої інстанції представники «Укрзалізниці» зуміли переконати суддю, що квиток, який дає право на проїзд, не є доказом того, що людина їхала в потязі. Служитель Феміди вирішила, що кожен пасажир, який хоче довести, що скористався послугою «Укрзалізниці», на підтвердження цього повинен брати засвідчений акт начальника поїзду.

Судді апеляційного суду з таким твердженням не погодились та зазначили: «Доводи відповідача про те, що позивач не надав засвідченого акта начальника поїзда, не можуть бути підставою для відмови у стягненні різниці вартості квитків, оскільки такий акт не отримано позивачем не з його вини, а з вини працівників потягу «Інтерсіті+» № 161/164 Харків – Київ».

Щоправда, визнавши провину підприємства-монополіста, Апеляційний суд не знайшов причин призначити пасажиру відшкодування за моральну шкоду, яка була отримана від затримки потягу.

З цього приводу Максим Щербатюк зазначив: Сподіваюся, у Вищого спеціалізованого суду, куди вже подана скарга, вистачить сміливості зробити наступний важливий крок і задовольнити наші вимоги щодо моральної шкоди».