Заявление Украины против РФ получило в ЕСПЧ статус приоритетного, – госуполномоченный

Украина еще в марте, когда происходила оккупация Крыма, подала в Европейский суд по правам человека заявление против России и ожидает его решения. О том, какие у нас шансы выиграть это дело, мы решили спросить у Правительственного уполномоченного по делам ЕСПЧ Натальи Севостьяновой (публикуется на языке оригинала).

Пані Наталю, нещодавно подібну справу в ЄСПЛ виграв Кіпр у Туреччини, яка здійснила військову інтервенцію на територію цього острову. Здається, її розгляд тривав 30 років…

– Так, дійсно загалом панує думка, що розгляд справи Кіпру за заявою проти Туреччини тривав близько 30 років, оскільки кіпрський уряд звернувся до ЄСПЛ із відповідними заявами в 1974 та 1975 роках. Їх було передано на розгляд Європейській комісії з прав людини, яка існувала до 1 листопада 1998 року. У 1976 році Комісія у своїх висновках (колишня стаття 31 Конвенції) дійшла висновку, що Туреччина порушила статті 2,3,5, 8, 13 та 14 Конвенції та статті 1 Протоколу 1 до Конвенції.

Третю заяву Уряд Кіпру подав у 1977 році. У 1983 році Комісією було прийнято висновок, в якому вказувалося про порушення Туреччиною зобов’язань за статтями 5 та 8 Конвенції та статті 1 Протоколу 1 до Конвенції.

У подальшому в 1994 році Уряд Кіпру звернувся до ЄСПЛ із четвертою заявою проти Туреччини, розгляд якої було передано безпосередньо до Суду.

Можете пояснити різницю між діяльністю Європейської комісії з прав людини та ЄСПЛ?

– З 1953 до 1998 року функціонували Європейська комісія з прав людини та Європейський суд з прав людини, тобто існувала двофазна система захисту прав людини. Члени Європейської комісії розглядали заяву, яка надійшла до Суду щодо її прийнятності. Якщо заява визнавалася прийнятною, Комісія розглядала її з фактичної та юридичної точок зору і, якщо сторони не дійшли дружнього врегулювання, вирішувала питання про наявність або відсутність порушень Конвенції державою-учасником.

Доповідь, що не була юридично обов’язковою для сторін, могла бути направлена Комісією або зацікавленою стороною до Європейського суду з прав людини. В подальшому вже комітет у складі трьох суддів встановлював прийнятність такої заяви. У 1998 році було прийнято Протокол № 11 до Конвенції, яким існуючі Європейську комісію та Європейський суд було замінено новим постійним судом – ЄСПЛ.

Що ж стосується розгляду четвертої заяви Кіпру проти Туреччини, то 10 травня 2005 року ЄСПЛ констатував низку порушень зі сторони Туреччини, а саме ст.ст. 2 (право на життя), 3 (заборона катування), 5 (свобода пересування), 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода релігії), 10 (свобода слова), 13 (право на ефективний засіб правового захисту), ст. 1 (захист права власності), ст.2 (право на освіту) Протоколу 1.

У той же час на момент винесення рішення по суті Суд не був готовий прийняти рішення щодо справедливої компенсації потерпілим сторонам та відклав розгляд цього питання. Як відомо, таке рішення щодо відшкодування завданої шкоди Судом було винесено нещодавно, 12 травня цього року.

За рішенням ЄСПЛ Туреччина Кіпру має сплатити за військову інтервенцію, як на мене, не надто велику суму збитків – 90 млн. євро. Чому так?

– Уряд Кіпру не заявляв вимоги до Туреччини про відшкодування саме матеріальної шкоди, спричиненої захопленням північної частини Кіпру турецькими військами та утворення на цій території невизнаної держави ‘Турецька Республіка Північного Кіпру’. Присуджена ЄСПЛ сума є відшкодуванням виключно моральної шкоди, а тому її розмір є порівняно невеликим.

Натомість, у заяві проти Російської Федерації Україна вже заявила про порушення з боку Росії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що дає у подальшому можливість вимагати відшкодування матеріальної шкоди. Сума заявлених збитків (1 трлн 180 млрд. грн. – ред.) на сьогодні навряд чи є остаточною. Але однозначно такі вимоги Уряду України є підтвердженими.

А як щодо строків розгляду ЄСПЛ справи України проти Росії? Чи будуть вони такими ж тривалими, як у випадку із Кіпром?

– На жаль, у ЄСПЛ немає чіткої визначених строків щодо розгляду поданих заяв. У той же час, багато що залежить від обсягу поданих скарг, від конкретних обставин справ та масштабу стверджуваних порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як відомо, Україна звернулась до ЄСПЛ із початковою заявою проти Росії у березні цього року, яка стосувалася порушень прав наших громадян у Криму з огляду на незаконне вторгнення Росії на територію півострову. З того часу події в нашій державі розвивалися дуже динамічно: з Криму вони перенеслися і до східних областей, зокрема на Донецьку й Луганську. У зв’язку з цим Урядом України було направлено доповнення до заяви з огляду на порушення прав громадян у вказаних областях. При цьому з огляду на подальший негативний розвиток подій Міністерство юстиції у співпраці з іншими органами продовжує здійснювати збір та аналізувати відповідну інформацію на предмет подальшого направлення доповнення до заяви.

Тому зараз важко спрогнозувати, коли саме ЄСПЛ буде розглянуто заяву України проти Росії та прийме відповідне рішення. У той же час одразу після подання заяви до Суду в березні цього року їй було надано статус пріоритетної.

Днямии Грузія виграла позов у РФ у справі про масову депортацію грузинських громадян. Чи подавали кримчани схожі заяви до ЄСПЛ?

– Вказана справа стосувалася примусового вислання осіб грузинського походження з території РФ в 2006 році. На сьогодні Європейським судом не було повідомлено Уряд України про подання громадянами, які проживають чи проживали на території Криму, заяв зі скаргами про їх примусове виселення з півострову органами РФ.

Зі ЗМІ нам стало відомо, що до ЄСПЛ було подано кілька індивідуальних заяв українців, які, приїхавши до Криму, потрапили в полон до російських загарбників. Перша з них – від журналіста Євгена Рахно, що фізично та морально постраждав від російських окупантів. Чи відомі вам інші випадки звернення до ЄСПЛ мешканців Криму?

– Перш за все, слід роз’яснити, що під час розгляду будь-якої заяви у ЄСПЛ, вся комунікація між сторонами по справі відбувається через Секретаріат ЄСПЛ, а не між сторонами безпосередньо. У випадку, коли особами звертається до ЄСПЛ з відповідними заявами Європейський суд повідомляє про це державу-відповідача шляхом комунікації справи. Щодо подання скарг громадянами України, які перебувають на території тимчасово окупованого Кримського півострову, Уряд України може бути повідомлений лише Судом шляхом направлення відповідного листа. На цей час таких повідомлень про наявність вищевказаних скарг проти РФ не надходило.

Чи є у вас дані про позови до ЄСПЛ мешканців Донбасу, які зараз потерпають від гібридної війни, розв’язаної Росією?

– На цей час Уряду України відомо лише про кілька таких заяв. Зокрема, до Міністерства юстиції з ЄСПЛ надійшло декілька справ, пов’язаних із викраденням наших громадян на території Донецької та Луганської областей з протягом квітня-червня цього року. Такі скарги було подано до ЄСПЛ родичами або ж захисниками викрадених осіб.

Розмовляла Леся Шутко, Центр інформації про права людини