Як солдатам АТО захиститися від банкірів

Автор цього блогу в рамках відповідної комісії Київради займається допомогою киянам, що воюють на Сході. Проблема непогашених кредитів періодично виринає у бесідах з учасниками АТО.

Цей матеріал, інтервю з адвокатом Ростиславом Кравцем – одночасно і порада бійцям, як їм діяти при виникненні непорозумінь з банками, і рекомендації для Нацбанку та інших владних інституцій, як треба міняти правове поле для допомоги солдатам АТО.

Інколи представники банків дзвонять солдатам просто на передову, і, дивуючись шуму вибухів у слухавці, все ж вимагають сплати заборгованості по кредитам. Держава, в теорії, потурбувалася про те, що мобілізовані мали кредитні канікули на період їх участі в АТО. Але практика свідчить, що законодавство не завжди спрацьовує.

Наприкінці травня 2014 року український парламент ухвалив зміни до Закону ‘Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей’, додавши туди новий пункт (ст.14.п.15) стосовно того, що банкам забороняється нараховувати відсотки за користування кредитом, а також штрафи та пені за невиконання зобов’язань мобілізованим військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним на час особливого періоду, тобто антитерористичної операції. Проте повідомлення щодо випадків коли банки та колектори продовжують вимагати виплати внесків від військових, які знаходяться на передовій, постійно зустрічаються в інформаційному просторі.

Український адвокат Ростислав Кравець стисло розповів про причини такої ситуації. Підсумок невтішний: хоча законотворці і спробували захистити учасників АТО від банківських санкцій, але прогалини у законодавстві роблять всі ці зусилля марними.

– Як часто адвокати стикаються з випадками, коли банки не хочуть йти назустріч військовослужбовцям, що знаходяться на передовій?

– Буквально вчора в мене було дві зустрічі з представниками банку та колекторами як раз щодо таких випадків. На щастя, і банк, і колектор відреагували оперативно і припинили вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту. В першому випадку це була колекторська компанія, яка працює в Україні з клієнтами російського ВТБ Банку. Військовому льотчику, який зараз знаходиться в зоні військових дій, телефонували із колекторської компанії. Той пояснював, що він військовий і розповідав де знаходиться, але у відповідь чув тільки лайку та обіцянки, що його все одно знайдуть і багато чого в тому ж дусі. Коли вже я подзвонив директору цієї колекторської компанії, зі мною, звичайно, ніхто вже так не розмовляв: вибачилися і сказали, що цю людину полишать у спокої, а його дані повернуть до ВТБ Банку.

Другий випадок було пов’язано з Універсал Банком, який до останнього моменту взагалі не йшов на зустріч позичальникам, що беруть участь в АТО. Люди надавали документи, робили все необхідне, але банк взагалі не реагував. Однак тепер на переговорах вони мене запевнили, що можна присилати будь-які документи, і вони відразу ж зупинять будь-яку роботу стосовно цього клієнта.

– Що дозволяє банкам ігнорувати норми Закону ‘Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей’ стосовно заборони нарахування відсотків позичальникам, які беруть участь у АТО?

– Закон – єдиний для всіх, і всі зобов’язані його виконувати. Але банки, на мою думку, сподіваються на цілковиту безкарність та бездіяльність Нацбанку щодо питання кредитів військовослужбовців. Тому вони продовжують порушувати закон. Я вважаю, що після того, як набрали чинності нові положення Закону та з’явилися роз’яснення НБУ, якщо позичальник, що бере участь у АТО, звертається до банку із відповідною заявою про не нарахування відсотків, а банк або колектор й далі вимагають свого, тут треба чинити дуже жорстко, аж до призупинення банківської ліцензії. Якби хоча б одному банку призупинили ліцензію за ігнорування Закону ‘Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей’, порядок відновився би сам по собі лише за три хвилини!

Проте в українському законодавстві не передбачено прямої відповідальності за невиконання цього закону. Там просто зазначено – не нараховувати пені, штрафи, відсотки і все. Разом з цим в законі нічого не сказано про те, що позичальник окрім відсотків зобов’язаний окремими платежами виплачувати ще й тіло кредиту! І від цього зобов’язання закон не звільняє учасників АТО, адже там немає жодного слова про прострочення, що пов’язані із невиплатою тіла кредиту.

Також Закон ‘Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей’ не обмежує банки в їхньому праві на стягнення майна в рахунок невиконаних зобов’язань учасниками АТО. Більше того, ніхто не забороняв банкам вимагати від позичальника-військовослужбовця дострокового повернення всієї суми кредиту відповідно до умов кредитного договору. В цьому випадку банк зовсім нічого не порушить!

– Ви говорите про бездіяльність НБУ щодо проблем з кредитами учасників АТО. Проте нещодавно він нагадував банкам через ЗМІ і листом про необхідність виконувати Закон ‘Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей’…

– Диму без вогню не буває. Якби банки сумлінно виконували вимоги Закону, то таких повідомлень і листів не було б. Я гадаю, що їх поява означає, що Нацбанк регулярно отримує сотні скарг стосовно взаємин банків із позичальниками, що зараз знаходяться в зоні АТО.

Але всі ці листи на практиці жодним чином нічого не змінюють. Бо коли НБУ дійсно хоче щось зробити, то він цілком спокійно видає незаконні постанови, наприклад, про заборону або обмеження на повернення депозитів. А коли НБУ нічого не хоче робити – він пише листи із рекомендаціями. Але чому б не видати постанову Нацбанку про те, що забороняється вимагати дострокового повернення всієї суми позики від учасників АТО? Це проблема? Ні. Незаконно? Так. Але що з цього? Хіба НБУ мало ухвалює незаконних речей?!

– Що ви можете порадити військовослужбовцям, які зараз знаходяться в зоні бойових дій, і потрапили в ситуацію, коли банк не хоче йти на зустріч стосовно кредитних виплат?

– Максимально відкрито розповсюджувати свої звернення до банків стосовно кредитів, повідомляти про них в соціальних мережах, спрямовувати скарги та звернення до НБУ, а також до банків, які порушують Закон, розповідати про це журналістам. Адже часто на словах банки говорять одне, а робити можуть зовсім інше. Можливо, це відбувається через те, що не доходять якісь команди. Ну, і, звичайно ж, вдаватися до допомоги професіоналів. Якщо постає питання взаємин з банком, грамотний адвокат врегулює його дуже швидко.

—-

Дякую Ростиславу Кравцю за поради, і дякую волонтерам за допомогу у підготовці інтерв’ю.)

Фб автора цього блогу https://www.facebook.com/igor.lutsenko

Запрошую до співпраці. Буду вдячний, якщо долучаться фахові юристи для вирішення цієї та подібних правових проблем, що зараз турбують українських бійців.

Джерело

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *