Як "Дельта Банк" зводить кінці з кінцями: огляд звітності

Мажоритарний власник «Дельта Банку» Микола Лагун умів знаходити спільну мову і з попередньою владою, і нинішньою. Свідченням цього є, як мінімум, те, що «Дельта» став одним з найбільших «споживачів» рефінансування НБУ в поточному році.

Водночас це можна вважати досить закономірним, з огляду, з одного боку, на розміри депозитного портфелю населення в банку (він третій за цим показником на ринку), а з іншого – на масштаби відтоку вкладів фізосіб. Якщо опиратися на інформацію, яка «виринала» у т.ч. в ЗМІ, обсяги одержавного рефінанса «Дельтою» та втрачених депозитів співмірні. А тому арифметичного підтвердження поширеній «теорії змов», що «Дельта» ледь не за емісійні кошти НБУ хотів придбати «Універсал Банк», наразі нема (уже не кажучи, що відповідна угода не відбулася, принаймні, наразі).

Згідно з даними фінансової звітності банку, його портфель гривневих депозитів фізосіб в в ІІІ кварталі поточного року зменшився на 1,14 млрд грн. (-8,1%), за 9 місяців – на 2,34 млрд грн (-15,4%). З урахування динаміки офіційного курсу гривні, обсяг валютних вкладів населення в «Дельта Банку» в липні-вересні міг скоротитися на суму (в доларовому еквіваленті) близько 93,6 млн дол (-9,2%), а за січень-вересень – на 443,7 млн дол. (-32,4%). Така динаміка депозитів населення в цілому відповідала трендам на ринку. Нагадаємо, в ІІІ кварталі обсяг гривневих депозитів населення у банківському секторі скоротився 6,5%, за 9 місяців – на 18%. Щодо валютних вкладів, то в липні-вересні «мінус» склав 10,3%, а за січень-вересень – 33,6%.

Слід відзначити, що в ІІІ кварталі певним компенсатором негативної динаміки по вкладам фізосіб для «Дельти» став приріст депозитів «юриків». Він досить неочікувано збільшився на 1,74 млрд грн. (+27,2%). Як наслідок, за підсумками 9 місяців також зафіксовано зростання на рівні 712 млн грн. (9,6%), при тому, що за 1-е півріччя був відтік на рівні 1,03 млрд грн. (-13,8%). З урахуванням динаміки офіційного курсу гривні, обсяг валютних вкладів юросіб у «Дельта Банку» теж збільшився, але набагато менш суттєво: в доларовому еквіваленті – приблизно на 4,7 млн дол (+1,7%). А за січень-вересень цей портфель міг скоротитися на суму біля 35,7 млн дол (-11,2%).

У будь-якому разі на фоні «нюансів» з поверненням валютних вкладів дещо «еклектично» виглядає інформація, що в ІІІ кварталі портфель валютних позик фізособам у «Дельті» міг зрости на суму біля 11,1 млн дол, або 3,0%, а за 9 місяців – на 72,2 млн дол, або 23,1% (нагадаємо, що подібна ситуація спостерігалася, зокрема, і в випадку банку «Надра» та «Фінанси і кредит»). До слова, портфель гривневих позик населенню в банку в липні-вересні зменшився на 423 млн грн. (-2,5%), за 9 місяців – на 326,6 млн грн. (-1,9%). За даними ж НБУ, обсяг валютних позик населенню в банківській системі в липні-вересні зменшився на 3,5%, у січні-вересні – на 16,9%. Обсяг гривневих кредитів фізосіб за ІІІ квартал скоротився на 1,5%, за три квартали – на 6,8%.

Щодо кредитування юросіб, то в ІІІ кварталі його портфель гривневих позик юрособам у «Дельта Банку» збільшився майже на 1,16 млрд грн. (+9,3%), за 9 місяців – на 2,4 млрд грн (+21,2%). Водночас з урахування зміни офіційного курсу гривні, портфель валютних позик юрособам у доларовому еквіваленті міг зменшитися в липні-вересні на суму близько 25 млн дол (-2,9%), за січень-вересень – на 328,8 млн дол (-27,9%).

Не особливо втішний сигнал, що на 01 жовтня «Дельта Банк» балансував на межі невиконання цілої низки нормативів Нацбанку (така тенденція значною мірою характерна була для нього упродовж всього року). Його значення нормативу Н2 (достатність регулятивного капіталу) складала 10,02% при мінімально необхідних 10%. Норматив Н3 (співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів) був на рівні 9,19% (при мінімально необхідних 9%). Норматив поточної ліквідності – 40,22% (має бути не менше 40%). Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента – 24,71% (має бути не більше 25%).

Хоча банк в ІІІ кварталі і збільшив статутний капітал на 1,4 млрд грн. (+60%), однак, очевидно, що цього недостатньо для нормального функціонування. Як з огляду на характер виконання нормативів НБУ, так і сформовані резерви під кредити. А вони, скажімо так, далеко не найбільші в банківській системі.

На 1 жовтня резерви покривали кредитний портфель юросіб у «Дельта Банку» на 5,1% (на 01 липня було 5,3%, на 01 січня – 3,9%), фізосіб – на 11,2% (на 01.07 – 11,4%, на 01.01 – 11,8%). При цьому в номінальному вираженні обсяг резервів під кредити юросіб за 9 місяців збільшився на 448,6 млн грн., або в півтора рази. А по портфелю фізосіб – на 2,16 млрд грн. (+11,1%). Відрахування «Дельта Банку» до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках за 9 місяців склали 1,62 млрд грн. (у липні-вересні – 914,9 млн грн).

Нагадаємо, за даними НБУ, частка простроченої заборгованості за кредитами у загальній сумі кредитів на 01 жовтня по банківській системі становила 11,5%, тоді як на 01 вересня було 11,2%, на 01 січня – 7,7%. Як прогнозувало агентство Moody`s, частка проблемних кредитів у портфелі українських банків у поточному році може зрости до 55% з 35% станом на кінець 2013 року. Така різниця в «замірах» українського центробанку та Moody`s зумовлена різницею в методології (міжнародні агентства відносять до «проблемки» й реструктуризовані позики).

Зрештою голова ради директорів «Дельта Банку» Олена Попова визнавала, що за підсумками стрес-тесту банку потрібна докапіталізація. Вона запевняла, що план докапіталізаціїї вже готовий і узгоджений з НБУ. За словами О. Попової, за результатами стрес-тесту також оголошено про емісію на 1,2 млрд грн. А крім збільшення статутного капіталу, йдуть переговори з інвесторами за межами України і в середині держави про залучення коштів в субординований борг.

Додатковою ознакою потреби «довливання» капіталу в «Дельта Банк» може бути також, не виключено, погіршення фінансового стану позичальників (їх платіжної дисципліни). Принаймні, якщо за 9 місяців минулого року процентні витрати банку перевищували його процентні доходи на 218,3 млн грн, то в поточному вже на 505,9 млн грн (хоча, слід відзначити процентні доходи і зросли більш ніж в півтора рази, як і процентні витрати). Уже традиційним компенсатором цього виступили, зокрема, високі чисті комісійні доходи.

Але попри всі ці виклики, «Дельта Банк» уже традиційного для українського банківського ринку «знайшов» можливості зафіксувати прибуток. За 9 місяців він становив 228,1 млн грн. (у ІІІ кварталі – 35,25 млн грн). Водночас для справедливості слід зазначити, що це могло бути зумовлено не тільки й, можливо, не стільки намаганням напустити туману в очі клієнтів, щоб переконати, що з банком все гаразд, але й для того, щоб запобігти скороченню капіталу й, відповідно, порушенню нормативів НБУ. Що знову ж таки, як відомо, характерно і для інших учасників ринку, правда, не всіх (дехто вже пішов на декларування збитків, подекуди величезних).

Фінбаланс