Коломойский вывел из Украины 11 млрд. гривен? (документы)

Крупнейший в стране Приватбанк, получив рефинансирование от НБУ, потратил свыше 11 млрд. гривен на кредитование несостоявшихся сделок.

Расследование «Главкома» показало, что деньги «осели» на счетах зарубежных компаний, а схема выдачи займов, использованная банком, похоже, делает маловероятным их возвращение в Украину.

Правда, у совладельца банка Игоря Коломойского может оказаться мало поводов для беспокойства. Три десятка малоизвестных заемщиков, а также их иностранные партнеры, на чьи счета впоследствии были перечислены миллиарды, – по иронии судьбы – давние знакомые бизнес-группы «Приват». Поэтому возникает закономерный вопрос: а не является ли это схемой по выводу денег за границу?

Предистория

Приватбанк больше других пострадал от российской агрессии. Только из-за аннексии Крыма финансовое учреждение потеряло свыше миллиарда гривен – во столько банк оценил свои инвестиции в полуостров. Убытки сгладило государство. За первое полугодие НБУ выдал крупнейший объем рефинансирования именно Приватбанку. В СМИ эта сумма оценивалась от 11 до почти 15 млрд гривен. Банкиры Коломойского озвученные цифры не опровергали.

Как выяснил «Главком», проблемы с ликвидностью и активами не помешали банку Игоря Коломойского после подпитки из госказны раздать несколько миллиардов в виде кредитов под разного рода сделки. В Едином реестре судебных решений опубликовано три десятка идентичных исков от малоизвестных заемщиков Приватбанка на общую сумму свыше 1 млрд долларов (в эквиваленте – 11,6 млрд гривен). Все эти кредиты были выданы летом 2014 года после того, как банк получил финансовую помощь от государства в сопоставимом размере.

Согласно Реестру судебных решений, у каждого из этих заемщиков (см. таблицу) схожая история: взяв кредиты в Приватбанке – кто на 30 млн долларов, кто на 50 млн. долларов – фирмы сделали стопроцентную предоплату поставщикам из Великобритании. Однако, иностранные партнеры так и не поставили товар в установленные сроки. В результате, почти 10% от суммы рефинансирования банковской системы страны (с начала года НБУ выдал 142 млрд гривен), оказались за пределами Украины.

В то же время, шансы «Приватбанка» компенсировать потери близки к нулю, поскольку обеспечением выданных кредитов выступает в данном случае несуществующий товар.

Фактаж

Что собой представляют несостоявшиеся сделки, иллюстрируют примеры компаний «Фаборис» и «Виитела». http://reyestr.court.gov.ua/Review/40952571

Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

14.10.14 Справа № 904/7381/14

За позовом товариства  з обмеженою відповідальністю ‘ФАБОРІС’, м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 – ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ  ‘ПРИВАТБАНК’, м. Дніпропетровськ  

   Відповідача – 2 – TRADE POINT AGRO LIMITED, United Kingdom Great Britain and Northern Ireland, London

про стягнення 51 500 000,00 доларів США, що  є еквівалентом  696 595 643,50 грн., розірвання договору застави    

Суддя  Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Любченко О.І., довіреність №3 від 29.09.2014

від відповідача-1: Сизова А.Ю., довіреність №5803-К-Н-О від 01.10.2014

від відповідача-2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАБОРІС» (надалі – Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (надалі – Відопвідач1),  TRADE POINT AGRO LIMITED (надалі – Відповідач2) про стягнення 51 500 000, 00 доларів США за контрактом №РТ-23/06 від 23.06.2014, розірвання договору застави №Г.21.1.2.0/5-136 від 23.06.2014, укладеного між ТОВ «ФАБОРІС» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 порушено провадження у справі №904/7381/14.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем2 вимог діючого законодавства та умов згаданого контракту, а саме – порушення строків поставки товару, а також втрату предмету застави, а саме майнових прав на отримання товару за контрактом №РТ-23/06 від 23.06.2014. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду контракт №РТ-23/06  від 23.06.2014, специфікацію №1 до нього, додаткову угоду від 04.07.2014 до контракту, додаткову угоду від 08.09.2014 до контракту, платіжне доручення №1210 в іноземній валюті від 03.07.2014, листи вих. №3/1 від 04.09.2014, вих. №09-5 від 05.09.2014, договір застави № Г.21.1.2.0/5-136 від 23.06.2014, кредитний договір №4Ф13423И від 2013 року, кредитний договір №4Ф13786Д від 2013 року, кредитний договір №4Ф13787Д від 2013 року, кредитний договір №4Ф14136И від 2014 року.

Позивач керуючись п.2.4., 2.5. Контракту,  нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача2 51 500 000,00 доларів США попередньої оплати, розірвати договір застави №Г.21.1.2.0/5-136 від 23.06.2014, укладений між Позивачем та Відповідачем1.

Відповідач1 позовні вимоги  в частині розірвання договору застави №Г.21.1.2.0/5-136 від 23.06.2014 не визнав, відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні 14.10.2014 зазначив, що відсутні підстави, встановлені чинним законодавством, для розірвання договору.

Відповідач2 в судове засідання, призначене на 14.10.2014 не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. 13.10.2014 від Відповідача2 надійшов лист вих. №21 від 08.10.2014, в якому він підтвердив факт порушення строків поставки товару за контрактом та наявність заборгованості перед Позивачем в сумі 51 500 000,00 доларів США. Крім того, до листа були додані правовстановлюючі документи Відповідача2, які разом з листом вих. №21 від 08.10.2014 були долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, Відповідача1,  господарський суд, –

ВСТАНОВИВ:

23.06.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «ФАБОРІС» (Позивач, Покупець) та фірма «TRADE POINT AGRO LIMITED» (Відповідач2, Продавець) уклали контракт №РТ-23/06 (надалі – Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов’язався продати, а Покупець купити на умовах поставки СІР Дніпропетровськ, в тлумаченні  INCOTERMS 2010 на протязі 2014 року: ПЕТФ (поліетілентерефталат) у кількості 25 750,00 (двадцять п’ять тисяч сімсот п’ятдесят) метричних тон, в подальшому – Товар. Конкретна номенклатура Товару, що поставляється за даним контрактом та обсяги поставки Товару визначені у Додатку (Специфікації №1 на поставку Товару), який є невід’ємною його частиною (п.1.1. Контракту).

На виконання п.1.1. Контракту між Позивачем та Відповідачем2 23.06.2014 була укладена Специфікація №01 до Контракту.

Відповідно до п.2.4. контракту, Покупець здійснює оплату у відповідності до одного з пунктів: а) 100% попередня оплата на підставі специфікації №1 до контракту №РТ-23/06 від 23.06.2014; б) часткова попередня оплата на підставі специфікації №1 до контракту №РТ-23/06 від 23.06.2014. Остаточний взаєморозрахунок буде здійснений банківським перекладом не пізніше 70 календарних днів з дати поставки товару.

          На підставі рахунку-фактури №РТ-23/06_1 від 23.-6.2014 (проформа інвойс), 03.07.2014  Позивач перерахував Відповідачу попередню оплату в розмірі 51 500 000,00 доларів США (тобто виходячи з умов оплати згідно з підпунктом а) пункту 2.4. Контракту) що підтверджується платіжним дорученням №1210 в іноземній валюті  від 03.07.2014.

За змістом п. 2.5. Контракту, у випадку не поставки Товару на суму попередньої оплати Продавець гарантує повернення даної суми Покупцю на його поточний рахунок не пізніше 70 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати на користь Продавця.

Згідно з п.3.2. Контракту, Товар відвантажується партіями на протязі строку дії даного контракту. Продавець на свій розсуд формує партії за марками і виробниками Товару з урахуванням поточної пропозиції на ринку Товару, в межах переліку марок та виробників Товару, передбачених даним Контрактом.

Отже, враховуючи положення п.п.2.5. та 3.2. Контракту, Відповідач2 зобов’язаний був поставити Товар в будь-якому разі не пізніше 11 вересня 2014 року.          

Листом вих. №3/1 від 04.09.2014 Відповідач2 повідомив Позивача про неможливість виконати зобов’язання з поставки Товару за Контрактом у встановлені ним строки, та запропонував розглянути варіант перенесення строків поставки на більш пізніші.

В свою чергу Позивач листом вих. №09-5 від 05.09.2014 звернувся до Відповідача2 з вимогою про повернення раніше перерахованих грошових коштів за Контрактом в строк до 23.09.2014.

Проте Відповідач2 попередню оплату в сумі 51 500 000,00 доларів США Позивачу не повернув.

Пунктами 8.2., 8.3. Контракту, в редакції додаткової угоди 04.07.2014, встановлено, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникли за дійсним Контрактом або в зв’язку з ним, в тому числі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню на території України та відповідно до законодавства України. Правом, що регулює даний Контракт, є матеріальне право України.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання.

Згідно з ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідач2, який одержав попередню оплату в сумі 51 500 000,00  доларів США, не поставив Позивачу Товар в строк, встановлений Контрактом (не пізніше 11.09.2014), позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 51 500 000,00 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про  розірвання договору застави №Г.21.1.2.0/5-136 від 23.06.2014, укладеного між Позивачем та Відповідачем1, судом встановлено наступне.

Позивач та ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВТБАНК» (Відповідач1) уклали кредитний договір №4Ф13423И від 2013 року на суму 311 000 000,00 грн., кредитний договір №4Ф13786Д від 2013 року на суму 21 000 000,00 доларів США, кредитний договір №4Ф13787Д від 2013 року на суму 31 000 000,00 доларів США, кредитний договір №4Ф14136И від 2014 року на суму 250 000 000,00 грн.

Кредитні кошти за вказаними договорами були отримані Позивачем  для оплати товару за контрактом №РТ-23/06 від 23.06.2014, укладеного між Позивачем та Відповідачем2.

23.06.2014 Позивач та Відповідач1 уклали договір застави №Г.21.1.2.0/5-136 (надалі – Договір застави), предметом якого є надання в заставу Позивачем майнових прав на отримання Товару за контрактом №РТ-23/06 від 23.06.2014, укладеного між ТОВ «ФАБОРІС» та компанією «TRADE POINT AGRO LIMITED». Договором застави забезпечується виконання зобов’язань ТОВ «ФАБОРІС», що випливають з кредитних договорів, укладених між ТОВ «ФАБОРІС» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Предмет застави складає 611 731 008,00 грн. (п.п.1., 2. Договору застави).

Згідно з п.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В силу ст. 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі:

– припинення зобов’язання, забезпеченого заставою;

– втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

– реалізації предмета застави;

– набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також у інших випадках, встановлених законом.

Позивач, посилаючись на втрату предмета застави, а саме майнових прав на отримання товару за контрактом №РТ-23/06 від 23.06.2014, вважає, що договір застави має бути припинений в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов’язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження обґрунтованості своїх вимог в частині втрати предмета застави (розірвання Контракту №РТ-23/06 від 23.06.2014, укладеного між Позивачем та Відповідачем2 та виникнення заборгованості Відповідача2  щодо повернення попередньої оплати в сумі 51 500 000,00 доларів США не є втратою предмета застави), то Позивачем фактично не доведено підставність своїх вимог, а тому  вимога про  розірвання договору застави №Г.21.1.2.0/5-136 від 23.06.2014 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача2 на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 133434449,  82-85116117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути  з компанії TRADE POINT AGRO LIMITED (869 High Road, London, N12 8QA, UK, company registered 27.04.2007 under the reg.number 6229858 in the United Kingdom Great Britain and Northern Ireland, Bank details: PrivatBank  Cyprus branch, 3 Kallipoleos Avenue, Geogas Tower, 3 floor CY-1055, Nicosia, Cyprus (SWIFT: PBANCY2N); whose a/c № is 04411835 with Deutsche Bank Trust Company Americas, New York, USA (SWIFT: BKTRUS33) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБОРІС» (49100,  м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, 11Л, кімн.323, код ЄДРПОУ 35339131, банківські реквізити: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» п/р USD: 26003050006979, МФО 305299) 51 500 000,00 доларів США (п’ятдесят один мільйон п’ятсот тисяч доларів США 00 центів) попередньої оплати, 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.10.2014.

Суддя А.Є. Соловйова 

 

Минувшим летом эти фирмы подписали контракты с партнером из Лондона – Trade Point Agro Limited – на сумму 51,5 млн долларов и 52 млн долларов соответственно. Каждой из них британцы обязались поставить приблизительно по 25 тысяч метрических тонн полиэтилентерефталата (лавсана). Этот материал используется для производства продуктовой упаковки, а также при изготовлении рентгеновских пленок, автошин, бутылок для напитков. Сделки профинансировал Приватбанк, получивший в качестве залога имущественные права на товар. Деньги были перечислены спустя короткий срок поставщику, однако полиэтилен в Украину так и не приехал.

Получить комментарии о причинах срыва контрактов в компаниях-заемщиках не удалось. Топ-менеджмент предприятий, с которыми связывался «Главком», отсутствовал на месте либо не ответил на запрос.

Сотрудница «Фаборис», поднявшая телефонную трубку, пообещала передать вопросы «Главкома» вышестоящему начальству. В офисе компании «Руднекс», перечислившей в Лондон 40 млн долларов «Приватбанка», топ-менеджмента также не оказалось. Ответственный секретарь, представившаяся Ольгой Романовной, пообещала передать вопросы издания своему руководству. На момент выхода этой публикации, ответы получены не были.

Оставшись без товара и денег, фирмы-заемщики пошли в суд. Там они требуют от недобросовестных поставщиков вернуть долги, и отдельно – расторгнуть залоговые договора с Приватбанком.

Формально, крупнейший банк оказался в патовой ситуации: раздав миллиарды, финансисты получили взамен лишь имущественные права на товар, которого нет.

Кто же остается в выигрыше?

Однако для совладельца банка Игоря Коломойского не все так плохо, как может показаться на первый взгляд.

Дело в том, что многие «горе-заемщики» «Приватбанка» имеют много общего с группой «Приват» днепропетровского бизнесмена. К примеру, фирма «Реал-стандарт» пять лет назад продала долю акций в подконтрольной Игорю Коломойскому «Укрнафте» фирме «Мериста» (это предприятие числится среди инвесторов «Приватбанка»). Фирмы «Виглон», «Инвестгруп», «Веста-компани» и «Инкерия» участвовали в борьбе за киевскую гостиницу «Мир», которую вели приватовские структуры. Компании «Трансмолоко» и «Техспецмонтаж» год назад вместе с «Приват Интертрейдинг» проходили по уголовному делу против одной из частных фирм, подозреваемой в уклонении от уплаты налогов.

Заемщиков «Приватбанка» роднит не только прошлое. Как выяснил «Главком», некоторые из них имеют одних и тех же учредителей, одинаковое место прописки и даже общих юристов. К примеру, по данным ГП «Информационно-ресурсный центр», общие владельцы из Белиза и Виргинских островов есть у днепропетровских компаний «Фаборис», «Кэмбел», «Техспецмонтаж» и «Руднекс». В соседних комнатах друг с другом расположены офисы фирм «Инторно» и «Орбела». Делят кабинеты в Днепропетровске «Солмбридж» и «Инкерия». Дела некоторых компаний из этого списка в судах ведут одни и те же люди: например, интересы «Фаборис», «Инком 2001» и «Руднекс», «Солмбридж», «Рапит» представляет юрист с инициалами Любченко А. И.

С «Приватом» пересекались интересы и у недобросовестных британских поставщиков. Например, в реестре судебных решений можно найти информацию о том, что фирма Trade Point Agro Limited несколько лет заключила договор с «Запорожским масложиркомбинатом». Последний также в СМИ относят к финансово-промышленной группе днепропетровского губернатора. По документам, украинцы поставляли европейцам растительное масло, а от них получали пальмовое. Денежные споры партнеры решали взаимозачетами.

Такие совпадения могут указывать на то, что «проблемные» заемщики в действительности могут не создадь финансовых сложностей для владельцев «Привата», а даже наоборот…

По данным capital.ua, общая сумма задолженности Приватбанка по рефинансированию на 1 июля с учетом прошлых лет составила 18,1 млрд. грн.

Компания-заемщик ПриватбанкаКомпания-поставщикСумма кредита, млн. гривен
Веста-компаниTeamtrend limited324
ИнторноTeamtrend limited389
ИнвестгрупTeamtrend limited681
Инком 2001Teamtrend limited544
КариндаTeamtrend limited231
ОрбелаTeamtrend limited317
ОртикаTeamtrend limited648
Реал-стандартTeamtrend limited332
РуднексTeamtrend limited519
РиботтоTeamtrend limited453
ЦерисTeamtrend limited686
ЮниксTeamtrend limited544
ВиителлаTrade point agro limited681
ПарадизTrade point agro limited725
РанеяTrade point agro limited705
РапитTrade point agro limited609
СолмбриджTrade point agro limited681
СалтизTrade point agro limited764
ТрансмолокоTrade point agro limited312
ФаборисTrade point agro limited697
Элсис таймTrade point agro limited65
ВиалинтCollyer limited648
Индастриал гарантCollyer limited504
ИнкерияCollyer limited389
ТехспецмонтажСollyer limited389
ФоксарCollyer limited477
ВегаторгRossyn іnvesting corp408
КэмбелRossyn іnvesting corp389
ИнкерияZao ukrtransitservice ltd78
ВиглонMilbert ventures inc.428

P.S. «Главком» пытался получить комментарий в самом Приватбанке. Однако наши намерения были тщетными – хотя знаем, что все запросы в финансовой структуре были получены.

Возможно, в банке нам всю эту неделю пишут юридически обоснованную версию происходящего? Если это так, то «Главком» готов не только с ней ознакомиться, но и опубликовать, чтобы, возможно, развеять подозрения, изложенные в этой статье.

P.P.S. Пресс-секретарь финансового учреждения Олег Серга спустя несколько часов после публикации написал в соцсети Facebook, что ответ на запрос ‘Главкома’ ранее был предоставлен, но редакция его не использовала. К сожалению, это не так. На электронной почте редакции, с которой был отправлен информационный запрос, письма с комментариями Приватбанка нет. Одновременно, Серга разместил их в социальной сети. Ниже мы приводим комментарий представителя финучреждения в полном объеме:

«ПриватБанк в полном объеме компенсировал связанные с политическим кризисом и военными действиями на Востоке Украины снижения объемов средств на счетах физических и юридических лиц за счет собственных средств (22,4 млрд грн) и предо ставленного НБУ рефинансирования.

С начала 2014 года объем средств на счетах физических и юридических лиц снизился на 36,8 млрд.грн (в гривневом эквиваленте), в том числе депозитов и счетов в гривне на 10,9 млрд грн, объем долларовых депозитов и счетов клиентов сократился на 1,64 млрд долл, в евро на 267 млн евро.

Покрытие оттоков было обеспечено ПриватБанком за счет собственных средств банка, в том числе привлечением более 10,1 млрд грн в результате погашения кредитов юридических и физических лиц, 4,3 млрд средств банка на коррсчете и за счет снижения объемов межбанковских операций на 8 млрд гр., а также рефинансирования НБУ.

По состоянию на 1 ноября 2014 года, объем рефинансирования, полученный банком от НБУ составляет 17 597 950 768 грн.

Динамика изменений объема рефинансирования НБУ (сальдо на счетах):

31.12.13 – 3 472 210 000 грн

31.03.14 – 12 835 430 000 грн

30.06.14 – 18 096 066 293 грн

31.10.14 – 17 597 950 768 грн

+ данные по всем финпоказателям. Комментарий был готов сегодня после аудирования балансовых показателей на 01.11

Федор Орищук, «Главком»

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *