Податок на нерухомість: нардепи рятуватимуть «одиниці»

В українців з’явилася надія на перегляд нового порядку нарахування податку на нерухомість.

Нардепи ініціюють внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування об’єктів нерухомості. Однак, на торжество справедливості можуть сподіватися не всі.

Прийняття цьогорічного бюджету коштувало українцям численних змін до Бюджетного та Податкового кодексів, від чого постраждали всі, навіть найменш соціально захищені категорії громадян.

Як вже писала «Україна Комунальна», до прикладу, Законом №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» було скасовано широке коло пільг і виплат окремим категоріям осіб, змінено порядок їхнього надання та переглянуто рівень соціальних гарантій. Зокрема, без суттєвих доплат залишилися вчителі, медики та працівники культури, було заморожено середню заробітну плату, яка застосовувалася при визначенні пенсії, скасовано право на всі види безоплатного проїзду у транспорті для ветеранів, інвалідів, чорнобильців та інших категорій громадян, обмежено надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг тощо.

Закон №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» приніс українцям «під соусом» зменшення ЄСВ та легалізації зарплат не лише посилення відповідальності роботодавця та штрафи, а й істотно зменшені суми страхових виплат із об’єднаного Фонду соціального страхування. Так, наприклад, з 1 січня 2015 року допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі замість чотирикратного розміру у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, і не залежить від страхового стажу. Також істотно змінено у бік зменшення і суми допомоги у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю, так звані «лікарняні».

Та найбільш резонансним став Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Ним було фактично запроваджено нову версію порядку нарахування та сплати податку на нерухомість.

Нагадаємо, документом передбачено п’ять основних нововведень. Перше, базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. При цьому до нежитлової нерухомості зараховуються також господарські будівлі. «Старт» нарахування зобов’язань із податку на нерухомість починається для квартири/квартир (незалежно від їхньої кількості) з 60 кв. м, для житлового будинку/будинків – з 120 кв. м, для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток – зі 180 кв. м. Зауважимо, раніше нарахування починалися відповідно з 120, 250 та 370 кв. м. Тобто пільга на оподаткування житлової нерухомості «схудла» вдвічі, для нежитлової нерухомості вона не передбачена і, таким чином, фактично з податком зіштовхнуться майже всі українці, незалежно в яких оселях вони мешкають.

Друге, за новим законом під оподаткування також підлягають садові і дачні будинки. При розрахунку податку, загальний метраж дач і садових будинків тепер буде сумуватися із загальним метражем житла. Пільг на них, які діяли до 2015 року, не передбачено.

Третє, з Податкового кодексу вилучено пункт про звільнення деяких категорій громадян (малозабезпечені, багатодітні або прийомні сім’ї, опікуни та піклувальники дітей) від сплати податку на нерухомість. Тож, тепер навіть малозабезпеченим доведеться шукати кошти на «житловий» податок.

Четверте, з нового року в оподаткуванні житла не існує диференціації. Для всіх встановлена єдина ставка податку – 2%. Сьогодні вже не важливо – маєш ти крихітну хатинку чи палац – умови для всіх рівні.

П’яте, податок на нерухомість визначено як місцевий платіж. Тобто ухвалення рішення про його запровадження на території конкретного населеного пункту – в компетенції місцевих рад. При цьому влада «на місцях» має право підвищити бар’єри неоподатковуваного метражу житла і встановити додаткові пільги щодо сплати податку для окремих категорій громадян, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Примітно, цьогоріч українці будуть платити податок за свої квартири і будинки за законами 2014 року. Норми оподаткування нерухомості, запущені у січні-2015, діятимуть з 2016 року, але сам факт прийняття такого антисоціального і дискримінаційного документа не може не обурювати.

Варто зауважити, місяцем по прийняттю такого «бюджетного супроводу», парламентарі почали усвідомлювати, що своїми діями спричинили підвищення соціальної напруги у країні, яка і без того потерпає ще й через воєнні дії на території Донецької та Луганської областей. Побоювання можливих негативних наслідків змусили нардепів ініціювати внесення змін до деяких законодавчих актів. Зокрема, в українців з’явилася надія на перегляд нового порядку нарахування та сплати податку на нерухомість.

Наприкінці минулого тижня у Верховній Раді депутат від «Народного форнту» Олександр Дроздик зареєстрував проект Закону №2091 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування об’єктів нерухомості)». Наразі документ надано для ознайомлення відповідальним Комітетам ВР. Однак, це ще не означає, що на торжество справедливості у питанні оподаткування нерухомості можуть сподіватися всі. За умови погодження цього законопроекту Комітетами, винесення на розгляд Верховної Ради, прийняття нардепами і підписання Президентом, норми Закону №71-VIII «переграють» лише для багатодітних сімей, учасників бойових дій, громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування.

Законопроектом №2091 передбачається розширення списку об’єктів, котрі не підлягають оподаткуванню. Зокрема, пропонується не нараховувати податок на об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, котрі належать учасникам бойових дій, особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних сімей, а також звільнити від такого податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих таборів відпочинку.

На думку пана Дроздика, якщо Податковим кодексом передбачено виключити з об’єктів оподаткування будівлі підприємств промисловості і сільського господарства, то справедливо б було в обов’язковому порядку до переліку неоподатковуваних об’єктів нерухомості додати запропоновані будівлі.

«Прийняття законопроекту дозволить захистити права багатодітних сімей, учасників бойових дій, забезпечити право дітей на заняття спортом, а також сприяти розвитку фізичної культури і спорту» – пише він у пояснювальній записці до документа.

Зауважимо, за діючою нормою Податкового кодексу не оподатковуються об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у державній власності; власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств; належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, дітям-інвалідам, які виховуються одним з батьків (не більше одного об’єкта на дитину); розташовані в зонах відчуження; будівлі дитячих будинків сімейного типу; промисловості; споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; гуртожитки; житлова нерухомість непридатна для проживання; об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу (МАФи).

Примітно, згідно з опитуванням, яке проводила «Україна Комунальна» на своїх електронних шпальтах у період з 2 по 9 лютого ц.р., більшість респондентів – 69% – не згодні платити податок на нерухомість за новим порядком. 39% з них переконані, що нерухомість потрібно оподатковувати за вартістю, а не за метражем, ще 30% наголошують, що «апгрейд» податку на нерухомість має дискримінаційний характер. 6% опитаних не проти сплачувати «житловий» податок, однак, лише за умови, що місцева влада відкоригує механізм.

З огляду на таку громадську думку, можна зробити висновок, що внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування об’єктів нерухомості, пропоновані нардепом Олександром Дроздиком, мало задовольнять переважну більшість українців, і соціальне невдоволення зростатиме з наближенням 2016 року. Курс на порятунок одиниць з числа усіх постраждалих від «апгрейду» податку на нерухомість – «ложка меду», однак її замало.