Обвал ринку нерухомості або чому українці перестали купувати житло

Українці перестали купувати нерухомість, а якщо і купують, то тільки в Європі. Однак експерти стверджують, що це не масовий переїзд і покидання країни, а просто захист свого капіталу.

Український ринок нерухомості стає все менш популярним. Тепер потенційні покупці більше уваги звертають на зарубіжний. Експерти зафіксували масовий відтік капіталу з вітчизняного ринку нерухомості. При цьому спостерігається підвищений інтерес українців до Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Іспанії, Італії. Справа в тому, що в правовому плані закордонна нерухомість більш стабільна і врегульована. Чи так це і чи стане вітчизняна нерухомість знову популярною розповів в ефірі радіостанції Голос Столиці президент асоціації ріелторів України Сергій Злидень.

Скажіть, чи дійсно відзначається масовий відтік капіталу з вітчизняного ринку нерухомості?

— Відтік капіталу — це голосно сказано. Швидше за все, це не та сфера, де може бути такий великий фінансовий відтік. Однак така тенденція дійсно є. Тобто сьогодні дуже багато людей, які навіть не замислювалися про закордонну нерухомість, виходячи з політичної та економічної ситуації, і мають додаткові гроші, які вони зуміли зібрати за період, що залишився, звертають увагу на те, щоб придбати квадратні метри в Європі.

Яка ціна питання? Наскільки там дешевше?

— Ціни приблизно однакові. У порівнянні з Києвом навіть в деякій мірі дешевше. Але якщо ми говоримо про країну в цілому, то це не порівнянні речі. Якщо, наприклад, порівнювати Афіни і Київ, то в Афінах, звичайно, буде дорожче.

Чому саме Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Італія?

— По-перше, тут є історичний фактор. Це країни РЕВ, економічна співдружність ще з пострадянських часів і вони до нас ближче. По-друге практично всі вони знаходяться в прикордонній зоні і межують з нашою державою. А по-третє дуже багато наших співвітчизників вже знаходяться в цих країнах, які покинули Україну при розвалі СРСР, і оселилися там — у Словаччині, Чехії, Польщі, Угорщині, Румунії.

Якщо говорите про Угорщину, Румунію, то там етніч ні дуже багато народів, які знаходяться, наприклад, в Закарпатській област і . Вони дуже інтегровані і люди часто перетинають кордон і їздять на заробітки. Що ж стосується Італії та Іспанії, то швидше за все ці країни теж були відкриті в кінці 90 років — початку 2000, але відкриті більше для людей, які пов’язані з туризмом, тобто для більш високого сегмента. Тому ці країни більш популярні для тих людей, які мають більший дохід у нас в країні.

Я хочу звернути увагу на той нюанс, що це не є масовим переїздом і покиданням нашої країни. Це просто покупка додаткової нерухомості. Перша мета — збереження капіталу, друга — це отримання виду на проживання, ну, так, про всяк випадок. Або це може стосуватися також більш молодого покоління — студентів, дітей, які у зв’язку з європейською інтеграцією нашої країни пов’язують своє життя не тільки локально з Україною, але і взагалі з усією Європою.

А що ж з українським ринком нерухомості?

— На ринку нерухомості за результатами першого кварталу є дуже велик а шкод а ринку нерухомості. Його завдала нестабільність національної валюти, яка була у нас буквально в січні-лютому, тобто знецінення її в два рази, що, загалом-то, заморозило ринок як такий у зв’язку з тим, що через невизначеність просто припинилися всі операції на вторинному ринку.

Загальмувалися навіть операції на первинному ринку, стали набагато менше проходити. Зараз ситуація стабілізувалася, і відразу ж ми бачимо невеликий сплеск активності. Практично будь з-який ріелтер сьогодні відзначає, що не тільки в оренді, але і вже і в купівлі-продажу, не тільки на первинному ринку, але і на вторинному, йде активність, перегляди, дзвінки. Якась ділова активність є, хоча кількість угод ще не збільшилася, поки ми цього не відзначаємо.

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *