Більше не гарантує

Взаємовідносини Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) і постраждалих вкладників незабаром можуть сильно змінитися: запропоновано скасувати гарантування вкладів фізичних осіб, які були роздроблені між клієнтами після визнання банку проблемним.

Зараз це вже конфлікт № 1 на ринку: приблизно від 5 млрд до 8 млрд грн вкладів у Фонді вважають сумнівними, визнають недійсними, прирікаючи себе і вкладників на судові тяжби.

Вікно можливостей зачиняється

Заможних клієнтів проблемних банків позбавлять можливості захеджирувати всі свої гривневі і валютні заощадження за допомогою гарантованої компенсації ФГВФО. Використовуваний ними механізм дроблення великих вкладів на кількох фізосіб буде заборонений. Уряд подав до Ради законопроект № 2045а, яким, зокрема, вносяться відповідні зміни до ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб».

У законі з’явиться нове правило: «Фонд не відшкодовує кошти, розміщені в банку, який був віднесений до категорії проблемних, шляхом підписання (переоформлення) договорів, які призвели до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, і не відповідають нормам законодавства». По факту це означає міні-революцію в системі гарантування вкладів. ФГВФО не буде компенсувати вклади за наявності ознак їх дроблення, розміщення внаслідок шахрайських дій або які перебувають під арештом. Планується також заборонити зараховувати зустрічні вимоги за зобов’язаннями всередині банку-банкрута, що позбавить позичальника проблемного банку можливості погасити кредит за рахунок завислого в цьому банку вкладу.

Вперше про проблему дроблення вкладів заговорили в 2011 році, коли СБУ розкрила зухвалу аферу в банках «Національний стандарт» і «Європейський». Слідство встановило, що в 2009 році співробітники цих банків вступили в злочинну змову з метою «конвертації» депозитів юросіб у вклади – рівно по 150 тис. грн – фізосіб, привезених «на автобусах з Черкаської та Донецької областей». Це робилося для незаконного отримання з ФГВФО сумарно 444, 2 млн грн.

«Друге дихання»

Знову актуальною ця схема з сумнівним юридичним обґрунтуванням стала під час цієї кризи. Введення тимчасових адміністрацій в 50 банків змусило шукати способи «витягнути» гроші з банків-банкрутів не тільки юросіб, але і фізосіб: як тих, хто спочатку розміщував у банку суму вище гарантованого рівня в 200 тис. грн, так і тих, хто став володарем крупнішого депозиту через триразову девальвацію, яка призвела до «подорожчання» валютних депозитів.

До того моменту, коли НБУ відносив банки до проблемних або неплатоспроможних, клієнти вже тижнями і місяцями не могли забрати вклади. Тому вони домовлялися з менеджерами про перерахування грошей на рахунки декількох людей, щоб потім всі вони отримали виплату ФГВФО. Але Фонд оголосив війну вкладникам: адміністратори та ліквідатори створювали комісії з перевірки договорів та масово визнавали такі договори недійсними в рамках ст. 38 закону.

Атака клонів

Вкладники проводили мітинги під ФГВФО, Нацбанком і Верховною Радою. Найактивніше протестували клієнти Міського комерційного банку (див. «Вкладники панікують»). Їм навіть вдалося домогтися відсторонення адміністратора Андрія Рязанцева, замість якого прийшла Олена Чернявська та скасувала частину рішень про визнання договорів недійсними. Але найчастіше керуючі Фонду визнавали дроблення вкладів незаконним, повертали роздроблені суми на початкові рахунки, з яких пропонували клієнтові повернути тільки до 200 тис. грн.

Незадоволені клієнти йшли в суди, які виносили протилежні рішення. 30 січня 2015 Окружний адміністративний суд Києва визнав правомірність дій ліквідатора «Старокиївського банку», який скасував переведення 7 млн грн з рахунку юрособи на рахунки фізосіб у формі безпроцентної фінансової допомоги. А 7 травня того ж суду в іншій справі став на бік вкладника банку «Український фінансовий світ». Хоча робоча комісія банку встановила, що 179 тис. грн на 30-денний депозит були розміщені за рахунок коштів, знятих з рахунку, на якому було більше 200 тис. грн. «Ці дії здійснювалися з метою отримання коштів не від банку і не за рахунок банку, який в той момент не міг виконувати свої зобов’язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримання коштів від Фонду, тобто за рахунок держкоштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних на те підстав », – йдеться в рішенні суду. Але суд відмовив банку, оскільки порахував, що ліквідатор банку перевищив свої повноваження, не включивши вкладника до реєстру.

Фінал трагедії

Запропонований законопроект має остаточно вирішити цю проблему – він набуде чинності відразу після оприлюднення, а значить, ще цього року ФГВФО може отримати законне право позбавляти вкладників найпопулярнішої схеми монетизації вкладів ліквідованих банків.

Фонд гарантування оцінив у 5 млрд грн «дроблення» вкладів в неплатоспроможних банках, які він виводить з ринку (без урахування Дельти). Багато постраждалих буде серед вкладників Дельта Банку: Фонд на два-три місяці «заморозив» виплату 3 млрд грн для детальної перевірки «роздрібнюваних» вкладів 18 тисяч осіб. Банкіри говорять, що цю проблему треба вирішувати, але не можна під виглядом боротьби з шахрайством позбавляти грошей всіх підряд клієнтів. «Головне, щоб були визначені чіткі критерії «дроблення» вкладів. Інакше під це можуть потрапити невинні люди », – попереджає заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко.

«Якщо ці операції проводилися в межах здорового глузду, в межах закону, а не в останню ніч перед введенням тимчасової адміністрації, коли підприємство масово видавало матеріальну допомогу своїм працівникам на їх рахунки, – якщо мова йде не про такі схеми, то дайте нам трохи часу розібратися, і вклади будуть розблоковані », – пообіцяв заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Оленчик.

Більш жорсткі правила повинні спонукати клієнта відповідально підходити до вибору банку, якому він довіряє, і вибору суми вкладу, щоб вона точно підпадала під гарантії ФГВФО, вважає директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишін. Але деяких вкладників новації можуть відлякати. «Заборона дроблення вкладів може зробити негативний вплив на бажання вкладників розміщувати вклади в банках. Вкладники в світлі подій останніх років прагнуть не розміщувати в одному банку депозити, що перевищують суму гарантування. Такий тренд на ринку є, хоча говорити про те, що така поведінка стала типовою для клієнтів банків, ще рано », – зазначає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.