ФГВФО: НБУ не зможе повернути мільярди рефінансу, які видав для банку "Надра"

Банку «Надра» не вистачає заставного майна, щоб розрахуватися по кредитам перед НБУ.

Про це розповів директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін в інтерв’ю «Дзеркалу тижня. Україна».

«Є такі ситуації, як з банком ‘Надра’, там найбільші зобов`язання перед НБУ з усіх банків, які перебувають у нашому віданні, а заставного майна не вистачить, навіть щоб розрахуватися перед Нацбанком, не кажучи вже про покриття тих 4 млрд, які ми виплатили його вкладникам», – констатував К. Ворушилін.

При цьому він наголосив, що банків, «у яких заставного майна більше, ніж рефінансування, у нас не надто багато»: «Наприклад, у ‘Форумі’ близько 400 млн грн залишилося зобов`язань із рефінансування, а застава під нього — за старою вартістю. Нині вона інша — 2,4 млрд. Звичайно, тут ми зацікавлені продати це заставне майно якнайдорожче, щоб одержати якийсь додатковий ресурс для кредиторів третьої, четвертої черги».

За словами К. Ворушиліна, борг неплатоспроможних банків перед НБУ по кредитах рефінансування складає 47 млрд грн., застава під них приблизно – 100 млрд: «Але все одно повернути всі 47 млрд у повному обсязі, звичайно, не вийде. Адже немає ринку, та й спочатку економіка має запрацювати, люди мають витягти з-під подушки гроші, які вони забрали з банківської системи. Або повернути з офшорів те, що найчастіше украдено в держави або виведено з банків».

«Ми нині готуємо фінансові розслідування по ‘Надрах’ і ‘Дельті’, й експерти в нас запитують: починаючи з якого року доведеться аналізувати інформацію? І ми їм прямо говоримо, що з 2008-го, бо ще тоді ці банки слід було ліквідувати. Але через беззубість правління НБУ того часу ми зафіксували в кілька разів більші збитки. Ми це розуміємо. Прийнятих нині законів для стабілізації ринку вистачає, але все залежить від того, як їх виконувати. Нагляд має бути наглядом у повному значенні цього слова», – резюмував К. Ворушилін.

Як писав Finbalance, на 06 лютого (дата введення тимчасової адміністрації) зобов’язання банку «Надра» перед НБУ (читайте – в основному по кредитам рефінансування) становили 12,6 млрд грн, або майже половину (!) всіх зобов’язань фінстанови. Такі дані наводить Фонд гарантування вкладів фізосіб.

Для порівняння: обсяг коштів клієнтів у «Надра» на вказану дату становили 5,8 млрд грн., а позики від міжнародних та інших фінансових організацій складали 2,94 млрд грн. При цьому загальний портфель кредитів, виданих клієнтам, на 06 лютого становив 25,53 млрд грн. Під ці позики було сформовано резерви на 11,94 млрд грн. За даними ФГВФО, сума коштів фізичних осіб, що може бути відшкодована ним, на 06.02.15 за даними звітності складала 3,83 млрд грн.

Зауважимо, що основна кредитна заборгованість «Надра» перед регулятором накопичилися в 2008-2009 рр. При цьому згідно з даними НБУ, в травні 2014 року він надав вказаній фінустанові стабкредити на 1,5 млрд грн (під заставу корпоративних прав та майнових прав за кредитними договорами). У квітні – знову ж таки стабкредити на 1 млорд, а також позики для збереження ліквідності на 300 млн грн. У березні – 500 млн грн для збереження ліквідності.

Як знову ж таки звертав увагу Finbalance, у І кварталі 2015 року банк «Надра» став лідером серед 18 найбільших банків України за обсягами скорочення портфелю валютних вкладів юросіб (див. нижче таблицю). У січні-березні він скоротився з майже 167 млн дол до… 1,8 млн дол – тобто схуд відразу на 165,2 млн дол, або 98,9%.

Також банк «Надра» опинився на 2-му місці за обсягом скорочення портфелю гривневих вкладів юросіб: він у нього зменшився на 2,2 млрд грн, або на 79,5% (тобто майже в 5 разів). В абсолютному вимірі більший відтік був лише в банку «Креді Агріколь».

Гіперактивне «схуднення» депозитного портфелю юросіб відбувалося, з одного боку, перед введенням тимчасової адміністрації (а вклади юрособам, як відомо, не підпадають під гарантію Фонд гарантування вкладів), а з іншого – на фоні менш активного повернення вкладів фізособам.

У І кварталі обсяг валютних депозитів фізосіб у банку «Надра» зменшився на 47,4 млн дол (-19,3%). А гривневих – збільшився на 127,2 млн грн… Більш ніж нетипова ситуація з гривневими вкладами на фоні загальновідомих фінансових проблем банку. Що змушує не виключати, що могло мати місце, наприклад, переоформлення вкладів юросіб у вклади фізосіб (з супровідним їх подрібненням тощо).

До речі, банк ‘Надра’ активно повертав гривневі вклади юрособам і в 4-му кварталі-2014. Тоді відповідний портфель зменшився на 1,37 млрд грн. (-33,2%), тоді як портфель гривневих депозитів фізосіб – на 275,3 млн грн (-13,7%). Портфель валютних вкладів юросіб в жовтні-грудні минулого року знизився на 26,3 млн дол (-13,6%), тоді як фізосіб – на 15 млн дол (-5,8%).

Виникає питання: чи не тому НБУ та Фонд гарантування вкладів настільки довго відтягували визнання «Надра» неплатоспроможним та введення до нього тимчасової адміністрації? За чим дивився куратор від НБУ? І чому держава (читайте – платники податків) тепер має повертати компенсації вкладникам зі свого гаманця (3,8 млрд грн) – принаймні, в більшому обсязі, аніж це могло бути? Так, наївні питання. Тим паче, що вони виникають не вперше та стосувалися вже не одного банку. У цивілізованій країні на них мали б дати відповідь правоохоронні органи.

Редакція Finbalance надсилала запит у Фонд гарантування вкладів фізосіб, щоб отримати роз’яснення. Однак там, судячи з усього, побоялися давати коментарі. Чи не тому, що вони можуть стати «явкою з повинною» у розумінні правоохоронних органів?.. Причому йдеться не тільки про посадових осіб ФГВФО, але й, безумовно, НБУ. До речі, Нацбанк хоча й відповів на запит Finbalance, однак коментарі коректніше було б назвати відпискою.

Додамо, що згідно з фінзвітністю банку «Надра», за підсумками І кварталу 2015 року він зафіксував збиток 21,67 млрд грн. Основна причина цього – величезні відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках на рівні 28,84 млрд грн. Позитивний результат від переоцінки іноземної валюти на рівні 6,98 млрд грн лише частково зміг пом`якшити негативний ефект від резервування. Як наслідок, власний капітал банку «Надра» за підсумками січня-березня став від’ємним (-18,68 млрд грн). Те ж саме стосується і регулятивного капіталу (-19,556 млрд грн).

У 2014 році банк ‘Надра’ зафіксував збиток 1,04 млрд грн, спробувавши при цьому, очевидно, замаскувати більш ніж суттєву потребу докапіталізації, вказавши в звітності, що адекватність (достатність) його регулятивного капіталу (повинна бути не менше 10%) складала 13,2%.

Однак ймовірний оманливий «фінт вухами» бухгалтерів видавав невисокий рівень резервування під кредитний портфель фізосіб, який у «Надра» був валютизований (а відповідно, в нинішніх реаліях проблемний), що називається, по самі помідори (валютні позики складали на кінець грудня 88% відповідного портфелю). Для порівняння: в інших ТОП-банків з теж дуже валютизованими портфелями рівень покриття їх резервами сягає від 50% до понад 100%.

Тобто «Надра», швидше за все, недоформував резерви, щоб уникнути ще більших збитків (які зрештою й вилізли в 2015 році, – ред.), а значить і скорочення капіталу та ще більшого порушення нормативів НБУ. Причому слід врахувати, що торішній фінрезультат банку міг бути ще гіршим, аби не великий «плюс» для балансу у вигляді переоцінки валюти на 4,5 млрд грн (завдяки довгій валютній позиції банку – перевищенню його валютних активів над валютними пасивами на 9,87 млрд грн).