ПриватБанк відбувся жартом від націоналізації
Клієнтам ПриватБанку в останні дні довелося неабияк понервувати: вони піддалися не першій за останні два роки, але дуже потужній інформаційній атаці. Невідомі особи поширювали повідомлення про нібито швидке банкрутство і націоналізацію ПриватБанку. У відповідь Нацбанку довелося заспокоювати вкладників, а ПриватБанку – відбуватися жартами від проблем.
Інформаційна хвиля
ПриватБанк в останні дні піддався активній інформаційній атаці. Масові СМС-розсилки, які сіють паніку публікації в соціальних мережах і фейкові новини на маловідомих сайтах, – всі ці інструменти були використані невідомими особами для залякування клієнтів кредитної установи. «У ПриватБанк візит тимчасової адміністрації запланований на вечір п’ятниці (6 листопада. – FinClub). Якщо там є у кого які гроші, забирайте терміново!»- Таке СМС-повідомлення отримували з невідомих номерів клієнти банку в регіонах, розповів учора FinClub прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. За його словами, найчастіше на отримання СМС скаржилися клієнти в Харкові. А перший заступник голови банку Олег Гороховський зазначив, що таке повідомлення надійшло навіть на мобільний телефон голови Олександра Дубілета.
У ніч на 5 листопада на одному з сайтів з’явилося анонімне повідомлення про введення тимчасової адміністрації в банк з неділі 8 листопада. Нібито така інформація надійшла з деяких джерел в Харківській ОДА та Запорізької ДФС. «У першу чергу це стосується Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська та Полтави», – йшлося на сайті. Це неможливо навіть теоретично, оскільки рішення про визнання банку неплатоспроможним приймає НБУ, після чого повідомляє Фонд гарантування вкладів фізосіб. Інші держоргани не залучаються.
Користувачі соцмереж відразу ж почали скаржитися, що роздрібні мережі не приймають картки банку, а платежі не проходять. У ПриватБанку тут же все спростували. «З ранку в наших касах і банкоматах було 6 млрд грн кеша. Аномальних стрибків за звільненнями не спостерігаємо, що говорить про те, що всі звикли до цих хвиль », – сказав заступник голови правління Дмитро Дубілет. Олег Серга уточнив, що вони вже запросили дані у операторів мобільного зв’язку та у пошукача Google, щоб з’ясувати «замовників розгонки подібних новин». Готується звернення в МВС.
Високий словесний захист
Найважливіше спростування дав Національний банк. «ПриватБанк є системно важливим для фінансової системи і найбільшою ощадним спеціалізованим банком, обслуговуючим 34% вкладів населення країни. Регулятор здійснює постійний моніторинг діяльності через кураторів і приділяє особливу увагу всім системним банкам. На даний момент ПриватБанк виконує нормативи ліквідності, працює в звичайному режимі і безперебійно обслуговує клієнтів », – заявив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
І хоча заяву НБУ достатньо прямолінійно, схожі слова підтримки чули колишні клієнти Дельта Банку і банку «Фінанси та Кредит». За місяць до введення тимчасової адміністрації в «Фінанси та Кредит» НБУ констатував виконання ним плану капіталізації. А Дельта Банк Нацбанк визнавав системно важливим, що означало мало не 100-відсоткову гарантію націоналізації у разі появи проблем. Обидві установи збанкрутували: Костянтин Жеваго не продав частину активів для підтримки банку «Фінанси та Кредит», а Мінфін не захотів рятувати Дельту.
Словесну підтримку дав і Фонд гарантування вкладів фізосіб. «Зараз ми активно співпрацюємо з ПриватБанком, але виключно з питань виплати компенсації вкладникам неплатоспроможних банків», – заявив директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. Зараз ПриватБанк виплачує компенсацію клієнтам Інтеграл-банку і «Капіталу». Але там мова йде про невеликі суми. Банк не притягнули до другої хвилі виплат вкладникам Дельти.
Звідки ростуть ноги
У ПриватБанку не знають, хто стоїть за атакою, але відзначають, що першоджерело інформації про нібито їх проблемах вони знайшли на російських сайтах і сайтах «ДНР». Інформація про можливу націоналізацію установи в ряді інтернет-ЗМІ з’явилася відразу після затримання Геннадія Корбана – бізнес-партнера співвласника Приватбанку Ігоря Коломойського і одного з лідерів нової партії «УКРОП». Але стверджувати про зв’язок цих подій можна: надто різні особи могли бути зацікавлені в нагнітанні паніки. «Це можуть бути як їхні конкуренти по бізнесу, так і політичні опоненти», – неофіційно поділився своєю думкою один з учасників ринку.
Варто визнати, що сам ПриватБанк дає приводи для занепокоєння клієнтів. За підсумками III кварталу установа порушила кілька нормативів: максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента склав 25,72% від регулятивного капіталу при ліміті не більш 20%; а максимальний розмір кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами склав 45,23% при ліміті не більше ніж 10%. Також ще до завершення стрес-тесту глава ПриватБанку заявив, що вважає завищеною необхідну Нацбанком суму доформування резервів. Чим менше буде цей показник, тим менше грошей треба буде інвестувати в ПриватБанк. До того ж у найближчі три роки ПриватБанк повинен буде скоротити портфель кредитів інсайдерам.
У кожному жарті є частка
Банки, потрапляючи в подібну ситуацію, часто обмежуються офіційним спростуванням наявності фінансових проблем. Топ-менеджери ПриватБанку обрали іншу стратегію – вирішили захиститися від інформаційної атаки гумором. Олег Гороховський оголосив про акцію: «Перейшли панічний СМС і отримай в подарунок фото величезної купи грошей, які зберігаються в касах і банкоматах банку щоранку». Тему з подарунками підхопив маркетинг-директор ПриватБанку Сергій Даниленко. «Дарую пляшку Hennessy за кращий жарт про націоналізацію ПриватБанку: анекдоти, фотожаби, Коубі, картинки, фото, відео. Тема «Все пропало!», «Терміново в номер – тимчасова адміністрація!», «Націоналізація» і чим там у нас ще лякають народ », – написав він.
На приз претендує Олег Гороховський з «дотепним» жартом: «А як виглядає тимчасова адміністрація? Це група жінок, ровесниць Азiрова, з гросбухи і рахунками? Якщо є молоді, симпатичні тимчасові адміністраторші, тоді їх нехай терміново в нас введуть, в районі харківського кол-центру – там багато молодих неодружених студентів ». З ним може конкурувати Дмитро Дубілет, який опублікував відразу кілька дотепів. «Вводите тимчасову адміністрацію? А на постійну грошей не вистачило! – Написав він і додав: – У відповідь на плани націоналізувати ПриватБанк Коломойський вирішив приватизувати НБУ».
Фахівці з комунікацій вважають поведінку ПриватБанку дотепною. «Стратегія ПриватБанку досить здорова і має масу успішних підтверджень. Незнання і невизначеність породжують страх, страх породжує агресію і паніку. Люди не розуміють, чи правдиві чутки про ПриватБанку, і це причина боятися. Але коли все переводиться в жарт, людям вже не страшно. Безліч атак російської пропаганди розбивалися об гумор. Наприклад, «візитка Яроша» стала комічним мемом, – говорить креативний директор рекламного агентства Tabasco Олександр Смирнов. – До того ж така поведінка природна для ПриватБанку. Вони часто роблять ставку на жарт у своїй рекламі ». ПриватБанк вже давно супроводжує фотожабами свої новини на сайті Privat24, а в одній з кампаній з рекламування депозитів використовувався образ індіанців племені майя в контексті передвіщеного ними кінця світу.
Інформаційні атаки можуть бути далеко не безневинними. У складній ситуації в кінці 2008 року виявився Промінвестбанк, коли в Україні тільки починалася фінансова криза. Тоді публікації в пресі, чутки і чорний піар в зовнішній рекламі викликали масове зняття депозитів. За тиждень з банку винесли 5 млрд грн, заявляв голова Ради НБУ Петро Порошенко. СБУ почала шукати замовника атаки, незабаром в банк ввели тимчасову адміністрацію. У подальшому Промінвестбанк продали агенту російського уряду – Зовнішекономбанку.
Поява перших проблем в Дельта Банку навесні 2014 супроводжувалася хвилею анонімних негативних публікацій. Коли банк через рік все ж збанкрутував, зокрема через значний портфель активів у включеному Криму і окупованій частині Донбасу, його інвестором захотів виступити оператор мобільного зв’язку «МТС Україна», бенефіціаром якого є російська компанія «АФК-Система». У «МТС Україна» в банку було 1,4 млрд грн. Активи Дельта Банку також зацікавили ПриватБанк. Але ці угоди не відбулися.
Вранці 6 листопада в ПриватБанку не дочекалися тимчасової адміністрації (жарт).
Американский Citibank – лидирует, российский ВТБ – аутсайдер. НБУ показал прибыльность банков
‘Дочка’ американского Citibank в Украине, оказалась наприбутковішою кредитно-финансовым учреждением в 2015 году. Ее чистый доход за январь-сентябрь составил почти 1,3 млрд грн.
НВ выяснило, как банки сработали в 2015 году, и спросило у самих банкиров, как они планируют выходить из затяжного пике.
Национальный банк Украины опубликовал сводную финансовую отчетность украинских банков. НВ проанализировало весь объем статистических данных, и определило лидеров и аутсайдеров в разных категориях: прибыль, депозитный и кредитный портфели.
По данным Нацбанка, за три квартала 2015 года 123 действующие банки получили совокупный убыток в размере 52,3 млрд грн. Что является своего рода худшим результатом за всю историю существования банковской системы Украины. И эта цифра не учитывает ущерб от последних выведенных с рынка банков, которые НБУ определил, как неплатежеспособные. На сегодня таких финучреждений регулятор насчитывает всего семь, их совокупный убыток составил 16,5 млрд грн. Наибольшим является отрицательный результат банка Финансы и кредит – 9,1 млрд грн – который был выведен с рынка 17 сентября текущего года. Убытки от остальных финучреждений, отправленных НБУ на ликвидацию, здесь не учитываются.
Лидирует в рейтинге наиболее прибыльных банков 17-й по размерам активов по итогам 2014 Citibank, который является частью группы одного из крупнейших банков в США. Стоит отметить, что в прошлом году банк также был в перечне банков, которые зафиксировали прибыль. В 2014 году банк сработал на 1,4 млрд грн, а вот прибыль 2013-го была существенно меньше – 373,6 млн грн.
Так же, как и нидерландский ING Bank Украина, немецкий Deutsche Bank, которые также попали в топ-10 наиболее прибыльных банков, Citibank не обслуживает физических лиц. Перечисленные банки вошли в Украину на пике финансового развития, а в 2008-2011 годах были вынуждены скорректировать свои планы по наращиванию бизнеса, и сосредоточились на обслуживании в Украине своих корпоративных клиентов, которые работают здесь, и международных компаний.
Как объясняет Виталий Шапран, главный финансовый аналитик рейтингового агентства Эксперт-рейтинг, в кризисные периоды всегда в прибыли остаются лишь те банки, которые строят свою бизнес-модель на обслуживании юридических лиц. Ведь проценты за обслуживание здесь достаточно высокие, а административные расходы не существенные.
Чего не скажешь о банках, которые занимаются розничным бизнесом, строят большие сети отделений и банкоматов, рассказывает Шапран. Как только приходят финансовые трудности, и доходы населения падают, у банков начинаются трудности со спросом на их продукты. В 2014-2015 годах банки, заточенные на работу с населением, потеряли существенную долю бизнеса на оккупированных территориях. Обслуживание кредитов резко упало, и банкам пришлось направлять большие средства на формирование резервов под обесценение кредитов.
В аутсайдеры попали и украинские государственные банки и крупные банки с западным капиталом, и российские финучреждения. Наибольший убыток показал российский ВТБ Банк – 16,3 млрд грн, из них банк отправил в резервы под кредиты 14,7 млрд грн, еще 1,4 млрд грн финучреждение потеряло на переоценке валюты.
Совокупный кредитный портфель действующих банков по итогам трех кварталов составил 732 млрд грн (неплатежеспособных – еще 38 млрд грн). Общая сумма выданных кредитов упала за девять месяцев 2015-го на 16%, то есть на 141,5 млрд грн.
Наибольшее сокращение суммы действующих кредитов наблюдается у ВТБ Банка – минус 11,5 млрд грн. В большей степени – это списание кредитов, которые выдавались клиентам работающим сейчас на оккупированных территориях, и в зоне АТО.
Наибольший прирост кредитного портфеля оказался у Приватбанка – 17,7 млрд грн. Несмотря на впечатляющие, как для кризисных времен, показатели, реально банк не нарастил кредитование корпоративного сектора, рассказывает Олег Серга, руководитель отдела по связям с общественностью Приватбанка. Банк просто провел перерасчет ранее выданных кредитов в иностранной валюте. По состоянию на 1 января 2015 года курс гривны был еще на уровне 16 грн/$1, а сейчас – 22-23 грн/$1.
То же касается и прироста розничного кредитного портфеля Приватбанка. Реально кредитов с начала года выдали около 2 млрд грн что, как говорит Серга, для такого банка, является незначительной суммой. Финотчетность показывает – 2,3 млрд грн. Как известно, выдавать кредиты населению в иностранной валюте банкам запретили еще в 2009 году.
Больше всего по сокращению суммы кредитов, выданных населению, у итальянского UniCredit Bank (Укрсоцбанк) – минус 1,5 млрд грн. Финучреждение сформировало резервы под проблемную задолженность за 2015 год в размере 14,2 млрд грн.
Стагнация в экономике заставляет банки сворачивать кредитование. И, как оценивают банкиры, оно восстановится не ранее второй половины 2016 года – начале 2017 года. В целом, корпоративный кредитный портфель банков сократился на 87,6 млрд грн (-12%), а розничный – на 53,9 млрд грн (-37%).
Остаток средств клиентов на счетах банков за три квартала 2015 года сократился почти на 31,2 млрд грн (-4%), и составляет 687 млрд грн. Несмотря на громкие заявления банков, что клиенты к ним возвращаются – чистый отток депозитов населения за январь-сентябрь составил 68,4 млрд грн. (-16%). В частности, украинцы забрали из банков 4 млрд грн и $0,6 млрд.
Анти-лидером здесь стал российский Сбербанк России – минус 729 млн грн. Как говорит аналитик инвестиционной компании Адамант Капитал Инна Звягинцева, отток можно связать с недоверием к государственному российскому банку украинским населением. Патриотические соображения, и страх потери средств в конфликтные времена заставляют людей пересматривать свое отношение к финучреждениям. К тому же, было немало новостей негативного характера, связанных с наложенными со стороны ЕС и США на российские компании санкциями. А люди склонны паниковать в таких ситуациях, даже если не понимают, чем те санкции грозят им лично.
Больше всего денег собрали у населения Приватбанк (+13,8 млрд грн), Ощадбанк (+6 млрд грн) и Укргазбанк (+ 1,8 млрд грн). Это вызвано большим уровнем веры населения в то, что банки будут работать стабильно. Ведь, во-первых, Приват – крупнейший банк в стране, и в случае финансовых затруднений государство гарантированно его поддержит. Плюс банк проводил активную рекламную компанию по привлечению депозитов, предлагая выгодные условия.
Что касается государственных банков, то кроме уже заявленного доверия, эти финучреждения активно пользуются сотрудничеством с Фондом гарантирования физлиц, и проводят выплаты, например, по обязательствам обанкротившегося Дельта Банка. До половины таких клиентов, потом открывают депозитные счета в банках, которые выплачивают им возмещение.
Сбербанк стал лидером по притоку средств от корпоративных клиентов – плюс 22,5 млрд грн. Кроме доверия к государственному банку, здесь также не следует сбрасывать со счетов и изменения валютного курса нацвалюты, как и в случае с кредитами.
Что касается анти-лидеров, сюда попали небольшие банк Клиринговый дом, и Фидобанк. Кроме того, что банки не специализируются на корпоративном кредитовании, в последнее время по кулуарах ходила информация, что финучреждения могут иметь финансовые трудности. К тому же Клиринговый дом попал в перечень пяти десятков банков, которые до сих пор не раскрыли своих реальных владельцев.
Валютные вклады сократились в большинстве банков. Это было, в том числе, спровоцированное теми ограничениями на снятие наличной инвалюты, которые установил Нацбанк во время стремительной девальвации гривны.
Наибольший отток долларов и евро наблюдается в банке ПУМБ (-951 млн грн в эквиваленте), который принадлежит украинскому бизнесмену Ринату Ахметову. Приток вкладов наблюдается в крупнейших банках страны, абсолютным лидером среди которых является государственный Ощадбанк – плюс 21 млрд в гривневом эквиваленте. Преимущественно, это приток средств бизнеса.
В дальнейшем банки обещают улучшать условия заимствования валюты у населения, чтобы вернуть наличную инвалюту к банковской системе.
В ближайшем будущем банковская система продолжит процесс очищения, хоть регулятор и говорит, что очищение прошло, и идет этап перезагрузки, уверен председатель правления банка Хрещатик Дмитрий Гриджук. Следовательно, банковская система в целом будет фиксировать дальнейшие убытки. Хотя и, вероятно, в следующем году значительно меньше банков будут вести убыточную деятельность.
Банки будут заниматься проблемой своей капитализации, то есть акционеры искать дополнительные средства для пополнения капитала банка. А вот кредитованием, как таким, они заниматься не будут. ‘Кредитование будет точечным в 2016 году, которым является и сегодня. Банки будут пересматривать свою кредитную политику, чтобы обеспечить свою стабильную деятельность, и привести портфели в соответствии с новыми требованиями НБУ. Нужно правильно оценить риски и спрогнозировать показатели на следующий год ‘, – уверен Гриджук.
А вот работа по наращиванию комиссионных доходов, которые банк взимает за обслуживание клиентов и пользование своими продуктами (кроме кредитов и вкладов), и работа с клиентами по привлечению средств и их размещения на депозитах будет важным вопросом. Поэтому в течение всего следующего года можно ожидать снижения ставок по депозитам. Банкиры надеются, что стоимость вкладов начнет снижаться еще в ноябре-декабре текущего года.
Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid
Leave a Reply
Want to join the discussion?Feel free to contribute!