Конвертація валютних кредитів – нескінченна історія

Парламент запропонував новий механізм переводу валютних позик у гривню. Він вигідніший для позичальників, ніж ініціатива уряду.

Експерти вважають, це питання треба вирішувати швидше, оскільки долар стає дедалі дорожчим.

Депутати знову долучилися до вирішення проблем валютних позичальників. Вони подали в парламент новий законопроект, яким пропонують перевести валютні борги в гривню. Він має стати альтернативою ініціативі уряду, який два тижні тому подав власний законопроект на цю тему. Представники позичальників уже встигли позитивно оцінити проект депутатів. Вони звернули увагу на те, що він охоплює більшу кількість позичальників і є більш вигідним для них. Пропонується конвертувати по поточному курсу взагалі усі споживчі кредити, а не лише іпотечні. Після конвертації мінімум дві третини боргу має бути прощена, а на залишок буде нараховуватися ставка у розмірі лише 0,01%.

Велика проблема

Проблема валютних кредитів існує вже більше двох років. За даними Незалежної асоціації банків України, зараз валютні кредити в банках мають близько 170 тисяч громадян. Їхній загальний борг складає 87 мільярдів гривень. З лютого 2014 року курс долара в Україні виріс вже в три рази, тому сума заборгованості позичальників також значно збільшилася.

Уряд пропонує перевести валютні іпотеки українців в гривню за поточним курсом зі списанням частини боргу. Позичальники нарікають на вибіркові критерії конвертації, а банки – на загрозу збитків у 35 мільярдів гривень.

Спочатку перепоною для врегулювання цього питання була позиція Міжнародного валютного фонду (МВФ). Він офіційно заборонив робити реструктуризацію на законодавчому рівні – банки мали добровільно домовлятися з клієнтами. Але в середині минулого року ця вимога зникла з Меморандуму МВФ з Україною. У Національному банку України (НБУ) пояснили DW, що банки просто не виконували своїх обіцянок конвертувати позики.

Водночас парламент ухвалив законопроект 1558-1, згідно з яким, конвертація мала відбуватись за курсом 4,95-5 гривень за долар. Але президент наклав на нього вето, оскільки збитки банків через це сягнули б 100 мільярдів гривень. Тому банки разом з НБУ та міністерством фінансів розробили новий законопроект, яким пропонується переведення кредитів в гривню по поточному курсу. Цей законопроект зараз перебуває на розгляді в Верховній Раді.

Сторони незадоволені

Позичальники вважають запропонований депутатами проект кращим за урядовий. Але він також потребує доопрацювання. ‘Треба чітко прописати, що під реструктуризацію підпадають кредити на поточні потреби під заставу квартир, а не тільки на покупку. Також треба виключити поняття ‘єдиного житла’, – говорить представниця позичальників, голова громадської організації ‘Правдива Країна’ Ярослава Авраменко.

Схоже, що банкіри вже змирилися з тим, що втратять 35 мільярдів гривень в рамках реструктуризації, запропонованої урядом. Але наслідки від депутатської ініціативи для них обіцяють бути ще гіршими. ‘Даний законопроект аналогічний за ступенем популізму законопроекту 1558-1. Збиток системи від нього буде в рази більше, ніж від урядового’, – говорити начальник відділу врегулювання кредитів бізнес-лінії ‘Роздрібний бізнес’ ОТП Банку Євген Ратушнюк.

Крім цього, нова ініціатива депутатів матиме негативний ефект для системи в цілому. ‘Закон зачіпає великі системні банки, і відповідно, його негативні наслідки можуть мати ефект доміно на всю банківську систему. Більшість банків кредиторів складають банки з іноземним капіталом, тому це може тільки погіршити вже загострені стосунки з іноземними інвесторами’,- говорить старший аналітик інвестиційної компанії Empire State Capital Partners Тантелі Ратувухері.

Шляхи вирішення проблем

У комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності повідомили DW, що депутати готові домовлятися з урядом про компромісні умови реструктуризації боргів громадян. ‘Умови реструктуризації дозволяють зменшити фінансове навантаження на позичальників і не допустять падіння банківської системи. Я сподіваюся, в результаті ми знайдемо єдиний компромісний варіант’, – говорить заступник голови комітету парламенту з питань фінансової політики та банківської діяльності Денис Дзензерський.

Однак тягнути вже нема куди. Експерти вважають, що якщо не вирішити цю проблему найближчим часом, то далі зробити це буде неможливо. ‘Якщо в країні знову почнеться наступний виток девальвації гривні, то не буде реальним ні той, ні інший варіант. Також може статися, що уряд підготував законопроект, парламент прийме його з купою поправок. І вже не зовсім урядовий законопроект заветує президент’, – прогнозує у розмові з DW президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

З початку року офіційний курс долару виріс вже на 2,5 гривні і зараз складає 26,5 гривень.