"Платинум банк": 27% річних по депозитах як привід задуматися

Телеканали крутять рекламу «Платинум Банку» з пропозицією населенню розмістити кошти під ставку до 27% річних. Така дохідність помітно перевищує середньоринкову «температуру» по системі (на 27.05.2016 Український індекс ставок за депозитами фізосіб по річній гривні становив 19,79%; по гривневим вкладам на 6 місяців – 19,25%).

До речі, зі статистики НБУ випливає, в І кварталі «Платинум Банк» став одним з лідерів за зростання портфелю гривневих депозитів фізосіб (+267,8 млн грн., або +8,2%), тоді як обсяг їх валютних вкладів зменшився (-5,35 млн дол., або -7,5%). У 2015 році по валютним коштам фізосіб у фінустанови було падіння на 35,43 млн дол. (-33,1%), а гривневим – «плюс» 12,8 млн грн. (+0,4%).

Погляд оптиміста

Деяких спостерігачів пропоновані «Платинум Банком» депозитні ставки не надто насторожують, оскільки він працює в ніші споживчого кредитування населення з його захмарними ставками, а відтак є шанс на маржу, яка може забезпечити обслуговування дорогих депозитів.

Як стверджує сам банк, у І кварталі він видав кредити фізособам на 450 млн грн., в квітні-травні – на 170 млн грн. Крім того, фінустанова на днях повідомляла, що з випередженням графіка виконує боргові зобов’язання перед НБУ. «З початку року банк погасив 140 млн грн., на третину перевиконавши встановлені договором зобов’язання», – йшлося в повідомленні «Платинум-Банку» (очевидно, мався на увазі договір про реструктуризацію боргів; до речі, перед цим банк повідомляв про більші платежі для НБУ, – 150 млн грн).

Зі статистики НБУ випливає, що в І кварталі обсяг гривневих кредитів населенню в портфелі «Платинум Банку» збільшився на 238,6 млн грн, а валютних – на 2,5 млн дол. (тоді як по юрсобам зафіксовано зменшення портфелю відповідно на 66,7 млн грн. та 5,6 млн дол).

Враховуючи наведену «Платинум Банком» інформацію, можна не виключати, що обсяг виданих ним нових кредитів перевищував обсяг погашених старих кредитів. Хоча, до речі, могла мати місце й, наприклад, «монетизація» несплачених відсотків по старих кредитам (що, як варіант, в т.ч. призводить до перевищення процентних витрат банку над процентними доходами – див. нижче) або/та збільшення портфелю через придбання активів інших банків.

Погляд скептика

Справа тут не лише в свіжих аналогіях з Фідобанком та банком «Михайлівський».

Навряд чи можна вважати, що «Платинум Банк» перебуває в «оптимальній кондиції», якщо зважати, що

– банк допустив дефолт по стабілізаційному кредиту НБУ, і в І кварталі Нацбанк пішов на реструктуризацію відповідних зобов’язань;

– до нього має грошові претензії низка юросіб (найбільші – на 250 млн грн. – в компанії МТС-Україна», менші – зокрема, в «Альфа-банку» та ПУМБ);

– станом на кінець 2015 року, «Платинум Банк» оцінював кумулятивний розрив у своїй ліквідності в горизонті ІІ-IV кварталі 2016 року на 1,27 млрд грн. (у т.ч. унаочнює ризики від паніки вкладників у випадку, наприклад, тих чи інших потрясінь у державі, – ред.);

– його чисті процентні витрати в І кварталі перевищили процентні доходи на 69,7 млн грн.; у 2015 році – на 86,7 млн грн.; збиток у січні-березні був 59,8 млн грн., торік – 523,9 млн грн.;

– за оцінками аудиторів, за підсумками 2015 року банк мав потребу в доформуванні резервів на 1 млрд грн (у І кварталі-2016 вони склали лише 25,6 млн грн);

– на кінець І кварталу значення нормативу достатності регулятивного капіталу в банку було на рівні лише 2,19% (вимога НБУ – без врахування кризових пом’якшень – 10%);

– торік план докапіталізації «Платинум Банк» не виконав, тому в І кварталі довелося з НБУ погоджувати нову програму, згідно з якою банк має привести норматив адекватності регулятивного капіталу до нормативних значень до 01 січня 2019 року.

Як видається, щоб «Платинум Банк» почувався нормально, потрібні три основні комплекси передумов:

– збереження тенденції до відновлення української економіки;

– проведення акціонерами належної докапіталізації банку;

– збереження підтримки з боку НБУ (гласної та негласної).

Чи складеться з усім цим? По кожній з цих груп факторів є свої ризики.

Чи можна бути на 100% впевненим, що ситуація в економіці не погіршиться?

Попри різні сигнали, виключати нову фазу військової агресії Путіна навряд варто. Може початися й новий виток внутрішньої політичної кризи для спонукання позачергових парламентських виборів. Нещодавно міністр соцполітики Андрій Рева припускав, що нижню точку падіння економіка ще не пройшла. Попри часткове відновлення цін на сировинні товари в світі (основна стаття нашого експорту), ситуація в глобальній економіці хитка. На днях прем’єр-міністр Японії не виключав можливість повторення кризи зразка 2008 року.

Чи можна бути на 100% впевненим в проведенні до капіталізації «Платинум Банку»?

Якщо опиратися на офіційну структуру власності, яку наводить НБУ, то тут багато що покрито туманом. У т.ч. якщо зважати на кримінальне провадження Генпрокуратури, до якого «дотичним» є Дмитро Зінков як екс-глава правління банку «Надра». Окрема історія – затримання Григорія Гуртового в Ізраїлі.

Якщо ж відштовхуватися від неофіційних даних щодо залежності «Платинум Банку» від одеських бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського, то чинників невідомості не стає менше. По-перше, враховуючи судові вимоги Промінвестбанку до пов’язаних з ними структур майже на 35 млн дол. По-друге, з огляду на фінансовий стан Фінбанку (офіційний кінцевий бенефіціар – О. Грановський). По-третє, Кауфман нібито порозумівся був із Михайлом Саакашвілі, який після обшуків у його соратників явно не в «фаворі» у Банкової. А значить рано чи пізно «рикошетом» може «долетіти» й до Кауфмана-Грановського. Їм можуть пригадати контакти з «Сім’єю», які нібито мали місце, а ще – неоднозначні (на думку податківців) операції «Мегаполіс-Україна» (нещодавно перейменований у «Тедіс Україна»).

Підтримка НБУ для «Платинум Банку» в довгостроковій перспективі теж не виглядає «залізобетонною».

Як вважається, основна точки опори банку в НБУ – заступник Валерії Гонтаревої Катерина Рожкова, яка ще з рік тому була в.о. глави правління «Платинум Банку» (й, до речі, стверджувала в коментарі для Finbalance, що Кауфман і Грановський не мають до банку стосунку). Це, мовляв, допомогло «Платинум Банку» досить безболісно допустити дефолт по стабкредиту НБУ; домовитися про реструктуризації відповідних зобов’язань; перезатвердити невиконану торік програму докапіталізацію; зрештою – і сподіватися на нове рефінансуванням «коли що».

Водночас якщо К. Рожкова має далекосяжні амбіції (наприклад, замінити колись В. Гонтареву), вже в другій половині червня в неї можуть послабшати стимули надто перейматися долею «Платинум Банку». На посаду директора банківського нагляду в НБУ вона була призначена торік 10 червня. Якщо б (теоретично!) «Платинум Банк» був визнаний неплатоспроможним до цієї дати, К. Рожкова, згідно з законодавством, не могла б працювати на нинішній посаді через «зіпсованість» ділової репутації. А ось якщо б фінустанова раптом була б визнана неплатоспроможною, скажімо, в липні, то в НБУ можна було б працювати далі.

Чи «зречеться» К. Рожкова «Платинум Банку»? Не готові однозначно стверджувати, оскільки, даруйте, читати думки інших людей не вміємо. Надто ж опиратися лише на неофіційні дані теж не надійно, оскільки про саму К.Рожкову відгуки різні. Тому наведемо фактаж.

НБУ заявив, що оскільки екс-глава правління банку «Михайлівський» Ігор Дорошенко став не просто виконавчим директором компанії Platinum Public Limited (власник 100% акцій «Платинум Банку»), але й навіть має частку в ній, як особа, яка за рік до визнання банку «Михайлівський» неплатоспроможним очолювала цей банк (пішов він з цієї посади за кілька днів до визнання банку банкрутом), І. Дорошенко вважається особою з «небездоганною діловою репутацією», що відповідним чином впливає і на Platinum Public Limited.

Звичайно, сама по собі заява НБУ не багато значить, оскільки шлях до конкретних дій може бути більш ніж довгий. Тим паче, у вересні 2015 року Нацбанк повідомляв, що позбавив О. Грановського права голосу всіх належних йому акцій ‘Фінбанку’ (73,371% статутного капіталу). Це відбулося на фоні того, що за даними регулятора, «у період із жовтня 2014 року до квітня 2015 року пакет акцій банку неодноразово розподілявся між дрібними акціонерами з метою приховування реальних власників». Однак зрештою на 01.01.2016 вказана особа значилася контролером уже 79,66% акцій фінустанови. Судячи з усього, порозумілися…

Вкладники, нагляд і рівний підхід

Кілька слів про 27% річних і про вкладників. Попри те, що і банкіри, і чиновники досить часто скаржаться на низький рівень фінансової грамотності населення, є категорія вкладників, які цілеспрямовано розміщують кошти на депозитах у банках з найвищими ставками, при тому, що чітко розуміють можливі проблеми з ліквідністю та ризик визнання тих чи інших фінустанов банкрутом. Проте йдуть на це, оскільки знають, що отримають відшкодування Фонду гарантування, який має змогу опиратися на друкарський станом НБУ.

Важко сказати, наскільки багато таких вкладників. Судячи з відгуків, не так мало. Але факт, що за вказану «винахідливість» розплачуються всі громадяни, у т.ч. – через девальваційний та інфляційний «податок», який генерує супровідна емісія НБУ для Фонду гарантування.

Безумовно, ці люди використовують недолік системи. І тому питання не стільки до них, скільки до системи, яку слід коригувати. Передбачивши, наприклад, можливість лише один раз отримати відшкодування від Фонду гарантування.

Звичайно, «лавочка» повноцінно не закриється (оскільки можуть оформити депозит на родичів, друзів тощо), проте «відкривати» її буде дещо складніше.

Інша сторона цієї медалі – ризик зменшення темпів відновлення притоку депозитів у банківську систему. Тому, звичайно, якщо рубанути з плеча, результат може виявитися неоднозначним.

Але що можна стверджувати зі 100-відсотковою впевненістю, так це те, що для зміцнення банківської системи учасникам ринку потрібний у т.ч. рівний підхід регулятора.

Чого часто-густо «не зовсім» вистачає.

І тут якраз справа не тільки й не стільки в законі, скільки в персоналіях.