Суд забрав відстрочку в "Платинум банку" на виплату 250 млн грн для компанії "МТС"

31 травня Київський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу компанії «МТС Україна» та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.04.2016, якою «Платинум Банку» було надано відстрочку на повернення депозитів на 250 млн грн для компанії «МТС Україна» до 14.07.2016.

«Місцевий господарський суд виходив з того, що одномоментне добровільне виконання рішення суду з боку ПАТ ‘Платинум Банк’ єдиним платежем є ускладненим, а його виконання у примусовому порядку та арешт такої значної суми на рахунку банку може заподіяти шкоди майновим інтересам інших вкладників та кредиторів банку, що може привести для створення підстав для визнання банку неплатоспроможним

<…> Утім, аргументи боржника про можливість за рахунок виконання програми фінансового оздоровлення виконати судове рішення і уникнути банкрутства та невиконання зобов`язань перед іншим кредиторами, судова колегія не вважає гарантією виконання судового рішення після закінчення строку, на який відстрочено виконання рішення суду.

Судова колегія вважає, що можливість надання відстрочки у виконанні рішення суду пов`язана також з тим, наскільки боржник добросовісно виконував і намагається виконати свої зобов`язання перед кредитором, не зловживаючи своїм правом на виконання судового рішення.

При цьому неможливість виконання рішення суду і прохання про відстрочення його виконання за будь-яких обставин не може бути поставлена у залежність від наявності у боржника невиконаних зобов`язань перед іншими кредиторами.

Більше того, з матеріалів оскарження вбачається, що після набранням законної сили рішенням суду, боржник листом №110/3060 від 11.03.2016 року звернувся до стягувача із пропозицією здійснити розстрочення виконання судового рішення двома платежами по 125 000 000 грн. кожен на два місяці з остаточним строком виконання до 01.05.2016 р. Однак раніше, у своєму листі від 24.09.2015 р. за №10/20352 на адресу кредитора, боржник пропонував розстрочити виконання своїх зобов`язань на два роки.

Звертаючись до суду із заявою про надання відстрочки у виконанні судового рішення боржник просив про відкладення виконання судового рішення до жовтня 2016 року.

Отже, оцінюючи такі докази у їх сукупності, судова колегія доходить до висновку, що у дійсності звернення боржника до суду із заявою про відстрочку у виконанні судового рішення не мало на меті реального виконання боржником своїх зобов`язань перед стягувачем; і боржник, намагаючись отримати легальний привід для перенесення строків виконання рішення, діяв [не? – ред.] добросовісно, оскільки навіть часткового виконання кредитору (стягувачу) добровільно не здійснив», — констатується в постанові Київського апеляційного госпсуду від 31.05.2016.

Довідково:

Як писав Finbalance, 06 червня Господарський суд м. Києва порушив провадження у справі за позовом ПрАТ «МТС Україна» до «Платинум Банку» щодо стягнення 91,37 млн грн.

Чим саме зумовлені вимоги позивача, у відповідній ухвалі суду прямо не уточнюється. Разом з тим, у документі згадується про вказівку суду до «МТС Україна» надати «розгорнутий розрахунок пені з урахуванням норм частини 6 статті 232 Господарського кодексу України». А в ній, зауважимо, йдеться про «нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання».

Розгляд цієї справи призначений на 30 червня.

Крім, того Окружний адмінсуд м. Києва розглядає позовом ПрАТ «МТС Україна» до НБУ (відповідне провадження відкрите 27 травня). У рамках цього позову «МТС Україна» просить суд

— визнати протиправною бездіяльність Нацбанку щодо невжиття належних заходів реагування по віднесення «Платинум Банку» до категорії проблемного внаслідок невиконання зобов`язань перед «МТС Україна» з повернення коштів за договорами банківського вкладу, строк виконання яких настав, протягом більш ніж 7-м місяців;

— зобов`язати НБУ віднести «Платинум Банк» до категорії проблемних.

16 травня Київський апеляційний госпсуд прийняв до провадження апеляційну скаргу компанії «ПТ Платинум Паблік Лімітед» (PT Platinum Public Limited – власник 100% акцій «Платинум Банку») на рішення Госпсуду м. Києва від 24.12.2015, який задовольнив позов «МТС Україна» та зобов’язав «Платинум Банк» повернути компанії-вкладнику кілька депозитів на загальну суму 250 млн грн.

Також нагадаємо, що «Альфа-банк» через суд намагається стягнути з «Платинум Банку» 1,37 млн дол., а банк ПУМБ – 100 тис дол.

Нещодавно заступник глави НБУ Катерина Рожкова (до речі, ще рік тому була в.о. глави правління «Платинум Банку») коментувала позов компанії ‘МТС’ до НБУ щодо визнання проблемним ‘Платинум Банку’.

‘Історія МТС і Платинума з боку виглядає дивно. За логікою, якщо МТС треба щось повернути, йому треба узгодити з банком графік. Вони ж повинні хотіти, щоб банк продовжував нормально працювати і повертав їм гроші? Тому що шлях від проблемності до неплатоспроможності набагато коротший, ніж від нормального режиму до неплатоспроможності. А якщо це проблемність і маса обмежень, то ймовірність повернення знижується. Тому я не можу прокоментувати ні позицію МТС, ні позицію банку. Позицію НБУ будуть озвучувати наші юристи, тому що у нас є ст. 75 закону «Причини введення банку в статус проблемності», і ми завжди діємо, виходячи з цієї статті. Але як це допоможе МТС повернути гроші?

Це корпоративний спір клієнта і банку, в який центробанк не втручається. Ми діємо за законом. Якщо згідно із законом Платинум Банк повинен бути визнаний проблемним, він буде визнаний проблемним, якщо не має — не буде визнаний. Це наша позиція », — констатувала К. Рожкова.

Від Finbalance: у згаданій статті 75 закону «Про банки та банківську діяльність» однією з підстав, через яку НБУ зобов’язаний визнати банк проблемним, визначено, зокрема, невиконання вимоги вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п`ять і більше робочих днів тому.

Знову ж таки, як писав Finbalance, нещодавно коментуючи допущений «Платинум Банком» дефолт по кредиту рефінансування НБУ, К. Рожкова зазначала, що «не знає» про це, водночас підтвердила, що рефінансування реструктуризовано.

«Кредит рефінансування реструктуровано на сьогоднішній день. Банк його гасить з випередженням графіка. Я не знаю, що у нього дефолт. І чому банк з цього приводу нічого не говорить, я не знаю. Для мене дивно, що прес-служба банку на це не реагує», — зазначила К. Рожкова.

При цьому на питання журналістки, чи ‘зараз Платинум Банк виконує ту програму погашення кредитів НБУ, яка у нього є?’, К. Рожкова відповіла таким чином: ‘Є якісь відхилення, але в принципі кредит гасить, і гасить достроково. Також намагається покращувати портфель, застави оформляє. Тобто, щось робить’.

Нагадаємо, що відповідно до звітності «Платинум Банку» (Platinum Bank), його борг перед НБУ на кінець 2015 року становив 604,3 млн грн, тоді як на кінець 2014 року було 378,4 млн грн.

Як зазначається в документі, стабілізаційні кредити НБУ отримані за процентними ставками 14.25% та під 31.5% річних з графіком погашення – до 29 квітня 2016 року та до 27 березня 2017 року. А сума заборгованості, не виплаченої у встановлені строки за стабкредитом Нацбанку, станом на 31 грудня 2015 року складала 356,65 млн грн.

«Платинум Банк» повідомляв, що в ІІ кварталі погасив борг перед НБУ на 40 млн грн. після скорочення його на 110 млн грн у І кварталі. Таким чином, борг фінустанови перед НБУ наразі може становити близько 454 млн грн, з огляду на те, що на кінець березня він складав 494 млн грн.

Нещодавно глава НБУ Валерія Гонтарева запевняла журналістів, що в Катерини Рожкової «ніколи не було конфлікту інтересів». «Катерина Рожкова має мінімальні перетини з ‘Платинум банком’», — заявила В. Гонтарева.

Від Finbalance: як видається, досить дивний пасаж, беручи до уваги, що К. Рожкова курує банківський нагляд.

Якщо відштовхуватися від слів В. Гонтаревої, виходить, що К. Рожкова не приділяє значної уваги банку, який порушив дюжину нормативів та, зокрема, допустив дефолт по кредиту рефінансування (і якому НБУ пішов на зустріч та реструктуризував відповідну заборгованість).

Тут одне з двох: або В. Гонтарева фактично («за Фрейдом») зізналася, що К. Рожкова належно не наглядає за діяльністю «Платинум Банку», або ж В. Гонтарева «не до кінця щира» в питанні конфлікту інтересів…

Сама ж К. Рожкова щодо можливого конфлікту інтересів через ‘Платинум Банк’ зазначала таке:

‘У мене весь час запитують про Платинум Банку: «Ви його підтримуєте?». А я навіть не відвідую кредитний комітет, коли там обговорюється реструктуризація рефінансування Платинум Банку. Або можу відвідати комітет, послухати, але коли він починає голосувати, я не голосую.

— А регламент дозволяє вам не відвідувати або не голосувати, або ви зобов`язані голосувати?

Не зобов`язує. Але наші внутрішні аудитори говорять, що все-таки я повинна відвідувати. Іноді я фізично не встигаю, бувають накладки, але все одно є кворум — це раз, і є глава департаменту банківського нагляду Наталія Дегтярьова — два [перейшла на роботу в НБУ з Промінвестбанку, який сам, скажімо так, не в оптимальній фінансовій кондиції, — ред.]. Я намагаюся, щоб моє знання про попередню діяльність банку не впливало на оцінку поточної ситуації. У нас прекрасні фахівці в департаменті ризику, в департаменті фінансової стабільності, в кредитному департаменті. Вони вміють глибоко аналізувати, вважати, прогнозувати, розуміти. Вони висловлюють свою думку, яке повністю обгрунтовано’.

Від Finbalance: чи вірити словам К. Рожкової — справу суб`єктивна.

Ще кілька фактів, про які неодноразово писав Finbalance:

— ‘Платинум Банк’ залучає депозити населення по ставкам, помітно вищим від середньоринкових показників (як, до речі, це робили в т.ч. Фідобанк і банк ‘Михайлівський’, які нещодавно були визнані неплатоспроможними);

— торік план докапіталізації «Платинум Банк» не виконав, тому в І кварталі довелося з НБУ погоджувати нову програму, згідно з якою банк має привести норматив адекватності регулятивного капіталу до нормативних значень до 01 січня 2019 року

— на кінець І кварталу значення нормативу достатності регулятивного капіталу в банку було на рівні лише 2,19% (вимога НБУ – без врахування кризових пом’якшень – 10%);

— за оцінками аудиторів, за підсумками 2015 року банк мав потребу в доформуванні резервів на 1 млрд грн (у І кварталі-2016 вони склали лише 25,6 млн грн);

— його чисті процентні витрати в І кварталі перевищили процентні доходи на 69,7 млн грн.; у 2015 році – на 86,7 млн грн.; збиток у січні-березні був 59,8 млн грн., торік – 523,9 млн грн.;

— станом на кінець 2015 року, «Платинум Банк» оцінював кумулятивний розрив у своїй ліквідності в горизонті ІІ-IV кварталі 2016 року на 1,27 млрд грн. (у т.ч. унаочнює ризики від паніки вкладників у випадку, наприклад, тих чи інших потрясінь у державі, — ред.).

Чи можна бути на 100% впевненим в проведенні докапіталізації «Платинум Банку»?

Якщо опиратися на офіційну структуру власності, яку наводить НБУ, то тут багато що покрито туманом. У т.ч. якщо зважати на кримінальне провадження Генпрокуратури, до якого як мінімум «дотичним» є Дмитро Зінков як екс-глава правління банку «Надра» (до речі, К. Рожкова його виправдовує). Окрема історія – затримання Григорія Гуртового в Ізраїлі.

Якщо ж відштовхуватися від неофіційних даних щодо залежності «Платинум Банку» від одеських бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського, то чинників невідомості не стає менше. По-перше, враховуючи вимоги Промінвестбанку до пов’язаних з ними структур майже на 35 млн дол. По-друге, з огляду на неоднозначний фінансовий стан Фінбанку (офіційний кінцевий бенефіціар – О. Грановський). По-третє, Кауфман нібито порозумівся був із Михайлом Саакашвілі, який після обшуків у його соратників явно не в «фаворі» у Банкової. А значить рано чи пізно «рикошетом» може «долетіти» й до Кауфмана-Грановського. Їм можуть пригадати контакти з «Сім’єю», які нібито мали місце, а ще – неоднозначні (на думку податківців) операції «Мегаполіс-Україна» (нещодавно перейменований у «Тедіс Україна»).

Підтримка НБУ для «Платинум Банку» в довгостроковій перспективі теж не виглядає «залізобетонною».

Як вважається, основна точки опори банку в НБУ – саме Катерина Рожкова (вона, до речі, стверджувала в коментарі для Finbalance, що Кауфман і Грановський не мають до банку стосунку). Це, мовляв, допомогло «Платинум Банку» досить безболісно допустити дефолт по стабкредиту НБУ; домовитися про реструктуризації відповідних зобов’язань; перезатвердити невиконану торік програму докапіталізацію; зрештою – і сподіватися на нове рефінансуванням «коли що».

Водночас якщо К. Рожкова має далекосяжні амбіції (наприклад, замінити колись В. Гонтареву), в неї могли послабшати стимули надто перейматися долею «Платинум Банку». На посаду директора банківського нагляду в НБУ вона була призначена торік 10 червня. Якщо б (теоретично!) «Платинум Банк» був визнаний неплатоспроможним до цієї дати, К. Рожкова, згідно з законодавством, не могла б працювати на нинішній посаді через «зіпсованість» ділової репутації. А ось якщо б фінустанова раптом (теоретично!) була б визнана неплатоспроможною, скажімо, вже після вказаної дати, то К. Рожкова в НБУ могла б працювати далі.

Finbalance

Хотите быть в курсе последних важных событий? Подписывайтесь на телеграмм-канал АНТИРЕЙД t.me/antiraid