Промінвестбанк не зміг забрати у Фірташа відстрочку на виплату боргу

Ухвалою від 24.05.2016 Госпсуд м. Києва цю заяву частково задовольнив і надав для ПрАТ „Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ’ відстрочку на один рік – до 24.05.2017. Промінвестбанк подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу, однак, як зазначалося, 14.07.2016 апеляційний лишив без змін рішення суду першої інстанції.

Підставою для свого клопотання ПрАТ „Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ’ називало своє скрутне матеріальне становище, зупинення виробництва з квітня 2014 року в зв`язку причиною чому стали небезпечність виробництва, знаходження виробництва в зоні АТО та бойових дій, ризик виникнення аварійної ситуації, що може викликати екологічну катастрофу, низька стабільність забезпечення електричною енергією і недостатність газопостачання.

«Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами про те, що відсутність відстрочки виконання рішення по справі може призвести до виникнення аварійної ситуації, що може викликати екологічну катастрофу, в зв`язку з находження виробництва в зоні проведення антитерористичної операції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р) та бойових дій. Відтак такі обставини є достатніми для надання відповідачу обмеженої відстрочки виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що строк відстрочки у 3 роки є занадто тривалим і має бути обмежений до 1 року до 24.05.2017 року», – йдеться в постанові Київського апеляційного госпсуду від 14.07.2016.

Довідково

Як писав Finbalance, Ощадбанк намагається відсудити в ПАТ «Концерн Стирол» (м. Горлівка, Донецька область; кінцевий власник – теж Д. Фірташ) понад 100 млн дол; ліквідатор банку ‘Надра’ (цей банк контролював Фірташ) – під 600 млн грн; Сбербанк– 51,8 млн дол та 95,2 млн грн в черкаського «Азота» (кінцевий бенефіціар – знову ж таки Д. Фірташ). Водночас основний кредитор хімічного бізнесу Д. Фірташа – це російський Газпромбанк, борг перед яким торік сягав під 850 млн дол.

Згідно з поширеною на ринку версією, Д. Фірташ активно кредитувався, насамперед, в банках з російським капіталом не лише з огляду на зв’язки в РФ. Але й бажаючи застрахуватися, передаючи їм майно у заставі, від тиску ймовірно нелояльного керівництва України при зміні влади. А то й таким чином фактично «перепродати» росіянам свої азотні активи.