Промінвестбанк втратив поруку Фірташа по кредиту на $50 млн

11 серпня Господарський суд Рівненської області задовольнив позов ПАТ «Рівнеазот» (входить в Ostchem Дмитра Фірташа) та визнав недійсним договір поруки, який підприємство уклало з Промінвестбанком 05 лютого 2015 року.

Згідно з матеріалами справи, ПАТ «Рівнеазот» вказувало, що на дату укладання договору поруки було рішення суду, яким встановлено обсяг прострочених зобов’язань ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ» за кредитним договором.

«Укладення ПАТ «Рівнеазот» договору поруки не відповідає меті здійснення господарської діяльності товариства, яким відповідно до умов цього договору прийнято зобов’язання у розмірі 50 млн. дол. США. за наявності скрутного фінансового становища, значної заборгованості перед ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України».

Зважаючи на власний фінансовий стан, ПАТ «Рівнеазот» фактично не могло здійснити погашення заборгованості боржника у зазначеному розмірі, оскільки на дату укладення оспорюваного договору поруки товариство мало грошові зобов’язання (заборгованість) по судових рішеннях в загальній сумі 1 858 604 052,45 грн. в тому числі перед ДК «Газ України» в сумі 1 683 516 239,75 грн. по справі №5/6, в сумі 109 803 127,82 по справі № 918/220/13-г, в сумі 45 583 432,12 грн. по справі №918/367/14, в сумі 19 701 252,76 грн по справі № №918/213/13-г та перед НАК «Нафтогаз України» в сумі 362 987 397,93 грн. по справі №5019/117/11.

Позивач стверджує, що укладання договору поруки не відповідає ані сферам діяльності підприємства, ані економічній меті господарської діяльності ПАТ «Рівнеазот». Крім того, оспорюваний договір не мав на меті настання реальних наслідків поруки, а був укладений під впливом тяжкої обставини на вкрай невигідних для підприємства умовах.

Договір поруки між ПАТ «Рівнеазот» та ПАТ «Промінвестбанк» укладений 05.02.2015 року, а зобов’язання порушене боржником 20.01.2014 року, тобто за понад рік до укладення відповідного договору поруки, а тому не міг мати спрямованості на спонукання боржника виконати забезпечене зобов`язання належним чином, оскільки вказане зобовязання вже не було належно виконане і будь-яких заходів, аби спонукати боржника належно виконати свої зобовязання ПАТ «Рівнеазот» вчинити вже не могло», – констатується в рішенні суду.

Як писав Finbalance, 14 липня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Промінвестбанку на ухвалу Госпсуду м. Києва від 24.05.2016, якою частково задоволено заяву ПрАТ „Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ’ (кінцевий бенефіціар – Д. Фірташ) та надано відстрочку на виконання судового рішення.

Згідно з матеріалами справами, 12.08.2014 Госпсуд м. Києва задовольнив позов Промінвестбанку до ПрАТ „Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ’ і банку «Надра» й вирішив стягнути солідарно з них 583,15 млн простроченого боргу за кредитом. 07.04.2015 Київський апеляційний госпсуд це рішення скоригував, визначивши, що борг має бути стягнутий лише з «Азота». У березні 2016 року підприємство-боржник звернулося до суду із заявою про відстрочення виплату боргу на 3 роки.

Ухвалою від 24.05.2016 Госпсуд м. Києва цю заяву частково задовольнив і надав для ПрАТ „Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ’ відстрочку на один рік – до 24.05.2017. Промінвестбанк подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу, однак, як зазначалося, 14.07.2016 апеляційний лишив без змін рішення суду першої інстанції.

Підставою для свого клопотання ПрАТ „Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ’ називало скрутне матеріальне становище, зупинення виробництва з квітня 2014 року в зв`язку причиною чому стали небезпечність виробництва, знаходження виробництва в зоні АТО та бойових дій, ризик виникнення аварійної ситуації, що може викликати екологічну катастрофу, низька стабільність забезпечення електричною енергією і недостатність газопостачання. 

Довідково

Як писав Finbalance, Ощадбанк намагається відсудити в ПАТ «Концерн Стирол» (м. Горлівка, Донецька область; кінцевий власник – теж Д. Фірташ) понад 100 млн дол; ліквідатор банку ‘Надра’ (цей банк контролював Фірташ) – під 600 млн грн; Сбербанк– 51,8 млн дол та 95,2 млн грн в черкаського «Азота» (кінцевий бенефіціар – знову ж таки Д. Фірташ). Водночас основний кредитор хімічного бізнесу Д. Фірташа – це російський Газпромбанк, борг перед яким торік сягав під 850 млн дол.

Згідно з поширеною на ринку версією, Д. Фірташ активно кредитувався, насамперед, в банках з російським капіталом не лише з огляду на зв’язки в РФ. Але й бажаючи застрахуватися, передаючи їм майно у заставі, від тиску ймовірно нелояльного керівництва України при зміні влади. А то й таким чином фактично «перепродати» росіянам свої азотні активи.