Прокурори ГПУ виправдовують наїзд на НАБУ "ахметівською" справою

Представники Департаменту ГПУ з розслідування особливо важливих економічних справ пояснюють, що викрили конспіративну квартиру Антикорупційного бюро та понад 11 годин утримували представників Бюро у своєму Департаменті, оскільки боялися нападу на себе з боку фігурантів справи щодо викрадення Олега Семінського, екс-директора приватної компанії «Нафтогазвидобування».

Очільник згаданого Департаменту ГПУ Володимир Гуцуляк запевняє, що справа «Нафтогазвидобування» небезпечна для життя його заступника Дмитра Суса. Мовляв, саме тому прокурори так переживали через виявлене за собою стеження.

«Сус розслідував кримінальне провадження за фактом викрадення Семінського. У цьому провадженні фігурував також Бірюк (один з викрадачів Семінського – «НГ»). Його вбили нещодавно. 12 пострілів. Це наш основний свідок. Очевидно, наступним мав бути Сус,» – стверджує Володимир Гуцуляк.

«Справа Семінського» варта уваги не лише тому, що прокурори використовують її для виправдання своїх дій щодо представників Національного антикорупційного бюро. Минулого року справа викраденого екс-директора «Нафтогазвидобуання» використовувалася для дій, що виглядали як силовий тиск на компанію та її акціонерів. Слідчий Дмитро Сус особисто подавав до Печерського райсуду Києва клопотання про арешт рахунків, акцій, свердловин та видобутого газу компанії «Нафтогазвидобування». Печерський суд клопотання Дмитра Суса задовольняв.

Ці дії Суса блокували економічну діяльність компанії, про що вона неодноразово заявляла. Зокрема, «Нафтогазвидобування» зверталася з листами до тодішнього Генпрокурора Віктора Шокіна, ставлячи під сумнів доцільність блокування господарської діяльності підприємства у зв’язку зі зникненням його екс-директора. Тим більше, через три роки після факту викрадення та навіть після повернення Семінського.

Коли ж за позовами «Нафтогазвидобування» Апеляційний суд Києва почав знімати арешти, накладені за клопотанням Дмитра Суса, він особисто викрив сумнівні статки голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка.

Згадані дії прокуратури виглядали як інструмент тиску президентської команди на «Нафтогазвидобування» з метою отримання частки в компанії або політичного впливу на її мажоритарного власника Ріната Ахметова.

Народний депутат від БПП і бізнес-партнер президента Ігор Кононенко визнавав, що наприкінці 1990-их він разом з Петром Порошенком був співвласником «Нафтогазвидобування» через компанію «Укрпромінвест». За його словами, актив був відібраний у них «рейдерським шляхом», однак він не збирається його повертати.

Департамент, в якому працює Дмитро Сус, називають «Департаментом Кононенка-Грановського», за прізвищами депутатів від БПП Ігоря Кононенка та Олександра Грановського, яким приписують вплив на цей підрозділ ГПУ.

12 серпня представники цього Департаменту затримали та протягом 11 годин утримували в ньому двох працівників оперативно-технічного підрозділу Національного антикорупційного бюро. Співробітники НАБУ на конспіративній квартирі поруч з вказаним департаментом ГПУ з дозволу суду здійснювали спостереження за прокурорами.

За повідомленням НАБУ, з весни 2016 р. Антикорупційне бюро розслідує три провадження, в яких фігурують представники Департаменту ГПУ, де працює Дмитро Сус.  Справа, внесена в ЄРДР 29 квітня цього року за заявою народного депутата, кваліфікована за ст. 364 Кримінального кодексу України ‘Зловживання владою чи службовим становищем’. У травні від ГПУ до НАБУ передали провадження, кваліфіковане за ст. 368 ‘Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою’ та ст. 368-2 ‘Незаконне збагачення’. А 24 травня за заявою фізособи НАБУ зареєструвало ще одне провадження – за фактом вимагання неправомірної вигоди (ст. 368 ККУ).

Затримані прокурорами працівники НАБУ повідомили про побиття, погрози та психологічний тиск. За їх словами, в цьому брав участь особисто Дмитро Сус. Він же повернув їх вночі до будівлі Національного антикорупційного на автівці Audi Q7, яка записана на його бабусю Марію Юрчик. Цієї іномарки, якою користується Сус, попри вимоги Закону, немає в його декларації.

Дані з реєстру МВС свідчать, що Audi Q7 з’явилася у бабусі Дмитра Суса в розпал минулорічного прокурорського протистояння з компанією «Нафтогазвидобування».

Дмитро Сус повідомив програмі «Наші гроші», що автівка коштувала йому не ринкові $35-40 тис., а $12-15 тис. (300-400 тис. грн.), оскільки придбана пошкодженою після ДТП. Разом з тим, він не зміг точно пояснити джерело походження коштів на придбання авто. У якості пояснення слідчий назвав кілька версій: 1) він «10 років відкладав по 10 тисяч», 2) його мати 2014 р. продала власну іномарку. Увесь минулорічний дохід Дмитра Суса дорівнює 353 тис. грн., тобто вартості «битої» Audi Q7.