НБУ не зміг витягнути з Фонду гарантування 3,36 млрд грн "Дельта Банку"

14 листопада Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов НБУ до Фонду гарантування, в якому НБУ просив суд зобов`язати Фонд повернути ‘Дельта Банку’ неправомірно (на думку НБУ) отримані кошти на суму 3,36 млрд грн для подальшого їх включення до ліквідаційної маси банку та задоволення вимог кредиторів у визначеній законом черговості.

Як зауважується в рішенні суду, 28.10.2015 НБУ в межах ліквідаційної процедури звернувся до ліквідатора «Дельта Банку» із заявою про визнання його кредитором на загальну суму 9,34 млрд грн, посилаючись на низку кредитних угод. У свою чергу ліквідатор «Дельта Банку» акцептував вимоги Нацбанку в повному обсязі.

Згодом Нацбанку стало відомо, що ‘Дельта Банк’ перерахував Фонду гарантування 3,36 млрд грн, не зважаючи на те, що під час здійснення цих операцій ліквідаційна маса ПАТ ‘Дельта Банк’ не була сформована, що, на думку НБУ, є порушенням закону ‘Про систему гарантування вкладів фізичних осіб’ та прав позивача як кредитора цього банку.

Натомість суд вказав, що НБУ неправильно виклав фактичні обставини, з яких виник спір, «та на власний розсуд їх використав для обґрунтування позовних вимог» (цитата).

Суд зауважив, що 05.06.2015 під час тимчасової адміністрації між Фондом гарантування і ‘Дельта Банком’ (як позичальником) був укладений договір цільової позики №32 на 11,95 млрд грн під 14% річних на виплату гарантованих сум вкладів вкладникам банку.

На думку суду, частину коштів із вказаної суми (114,8 млн грн) «Дельта Банк» правомірно повернув Фонду (ще під час тимчасової адміністрації).

Щодо решти суми (3,24 млрд грн), які «Дельта Банк» перерахував Фонду, то це було зроблено під час процедури ліквідації; відповідні кошти були направлені на погашення кредиторських вимог третьої черги (тобто вимог Фонду).

«Перерахування банком зазначених коштів було здійснено на підставі положень Закону України ‘Про систему гарантування вкладів фізичних осіб’, тому доводи позивача про задоволення кредиторських вимог поза межами процедури затвердження ліквідаційної маси є безпідставними.

Твердження позивача про те, що його акцептовані кредиторські вимоги на загальну суму 9 344 571 307,23 грн за кредитними договорами, укладеними з ПАТ ‘Дельта Банк’, які забезпечені договорами застави і які виникли внаслідок неналежного виконання банком своїх зобов`язань за цими кредитними договорами, мають задовольнятись у першу чергу за рахунок реалізованого заставного майна, суд приймає до уваги, але зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про реалізацію заставленого майна, також відсутні докази того, що уповноважена особа банку здійснила перерахування грошових коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб саме за рахунок коштів від продажу реалізованого заставного майна.

У той же час, необхідно зазначити, що порядок задоволення забезпечених заставою кредиторських вимог позивача має здійснюватись у порядку, визначеному спеціальним Законом України ‘Про систему гарантування вкладів фізичних осіб’ (зокрема, ст. 51 цього Закону), і застосування цього Закону є прерогативним по відношенню до Закону України «Про заставу», на який посилався представник НБУ.

На підставі викладеного, враховуючи наведені положення чинного законодавства та зважаючи на відсутність порушень в діях уповноваженої особи ПАТ ‘Дельта Банк’ Закону України ‘Про систему гарантування вкладів фізичних осіб’ при перерахуванні грошових коштів у загальному розмірі 3 357 614 371,08 грн, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про повернення заявлених грошових коштів є такими, що не підлягають задоволенню», – йдеться в рішенні Госпсуду м. Києва.

Нагадаємо, за даними Фонду гарантування, на 01 листопада 2016 року вкладники «Дельта Банку» отримали компенсації на 15,53 млрд грн у межах гарантійної суми (96,6% запланованих виплат). Як відомо, Фонд гарантування виплачує компенсації вкладникам банків-банкрутів переважно за рахунок емісійних коштів НБУ (його кредитів для Фонду гарантування та монетизації держоблігацій, які Мінфін випускав для фінансової підтримки Фонду), що відповідним чином впливало на курс та інфляцію.