Тінь Приватбанку: Кабмін змінив процедуру націоналізації банків

16 грудня уряд прийняв постанову №960 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 р. №632» (“Про затвердження Порядку придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики”).

Документ, зокрема, передбачає виключення одного з пунктів, який умовою участі держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку визнав у т.ч. критерій, щоб уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів було «забезпечено зменшення розміру статутного капіталу неплатоспроможного банку до 1 гривні».

Як констатує ‘Економічна правда’ (проект «Української правди»), «відтепер, щоб держава націоналізувала банк, уповноваженій особі Фонду гарантування не обов`язково розмивати капітал попередніх приватних акціонерів до однієї гривні». «Швидше за все, Гройсман погодився на націоналізацію. Також це рішення говорить про те, що один з нинішніх акціонерів ‘Приватбанку’ зможе зберегти істотну участь у банку, тобто долю акцій вище 10%», – констатує УП (не уточнюючи, чому, наприклад, йдеться лише про одного з акціонерів, а не, скажімо, більше, – ред.).

Від Finbalance

У розділі Меморандуму з МВФ, де йшлося про алгоритм входження держави у капітал системного банку (див. нижче витяг), згадувалося про «fully write down existing shareholders», тобто, слід розуміти, фактично про обнулення частки існуючих акціонерів банку.

Виходить, що рішення Кабміну може суперечити Меморандуму з МВФ, оскільки Меморандум передбачає, що Кабмін мав би стати власником 100% акцій системного банку, що буде підлягати націоналізації, тоді як уряд у своїй постанові передбачив більш ‘м`який’ сценарій. Можливо, щоб зменшити ймовірний опір існуючих акціонерів системного банку ‘Х’ (або ж частини акціонерів – хтось з них може піти на співпрацю з державою). А це значить, що з МВФ з цього приводу можуть ще бути дискусії.

Нагадаємо, у лютому 2016 року НБУ визнав системними лише три банки: два державні (Укрексімбанк та Ощадбанк) й один приватний (Приватбанк).

Звернемо також увагу, що в постанові Кабміну лишилися незмінними пункти, що держава може брати участь у капіталізації банку з недостатнім рівнем капіталу, зокрема, за умови, що загальними зборами учасників банку прийнято рішення про: 

– капіталізацію банку за участю держави;

– набуття державою права власності на акції банку або права розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менш як 75 відсотків плюс одна акція;

– зменшення розміру статутного капіталу банку на максимальну суму збитків, розрахованих за результатами діагностичного обстеження;

– збільшення розміру статутного капіталу банку за рахунок вкладів (депозитів) власників істотної участі, що володіють не менш як 10 відсотками статутного капіталу, членів спостережної ради, правління, ревізійної комісії банку.

Тобто, по суті, лишається два сценарії націоналізації: 

– більш добровільний (другий з описаних);

– менш добровільний (перший з описаних, який, слід розуміти, передбачає визнання банку неплатоспроможним і ТИМЧАСОВЕ введення тимчасової адміністрації, даруйте за тавтологію).

Не виключено, що Кабмін прийняв постанову як погрозу одному чи кільком з акціонерів Приватбанку, які пручаються націоналізації. Хтось же з них, не виключено, згодний на ‘мирний’ сценарій. Як пишуть ЗМІ.

Голос неофіційних джерел ЗМІ

Видання Realist сьогодні писало, що «в суботу 10 грудня було прийнято політичне рішення – Приватбанк таки націоналізують. Залишилося вирішити, як саме». 

«Наше джерело в Кабміні розповіло, що в таємній зустрічі брали участь президент Петро Порошенко, глава НБУ Валерія Гонтарєва, міністр фінансів Олександр Данилюк, а також співвласник ‘Привату’ Ігор Коломойський. В курсі, що відбувається, також міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який сьогодні є найвпливовішою людиною в «Народному Фронті».

Націоналізувати вирішили за настійливою вимогою МВФ. Однак, судячи з усього, сам Коломойський теж не проти, щоб його банк пішов в руки держави.

Ключовим для Коломойського є одне – щоб влада не мала претензій ні до нього, ні до його партнерів, ні тим більше до його бізнесів. Судячи з усього, олігарх отримав такі гарантії від президента», – констатує Realist.

‘Українська правда’ теж сьогодні повідомила, що за інформацією її джерел, Ігор Коломойський та інші акціонери (про кого саме йдеться, не уточнюється) погодилися передати банк державі після 20 грудня. Водночас 14 грудня пізно ввечері відбулася зустріч в Адміністрації Президента, на якій прем`єр Володимир Гройсман висловився проти націоналізації.

‘І тепер вже складно сказати, чи буде націоналізований банк до кінця року. Без згоди прем`єра цього зробити не можна. За словами співрозмовників, близьких до акціонерів, не виключено, що на позицію Гройсмана вплинув інший акціонер – Геннадій Боголюбов, який до цього вважався неактивною стороною переговорів’, – зауважувало видання.

У минулу суботу газета ‘Дзеркало тижня. Україна’ з посиланням на неофіційні джерела писала, що один з основних акціонерів Приватбанку Ігор Коломойський (контролює 49,98% акцій фінустанови) в питанні націоналізації «уже досить давно декларує готовність розпрощатися з банком – для нього це питання ціни, не більше (принаймні на словах)».

«А от Геннадій Боголюбов [йому належить 41,58% акцій] і сім`я Дубілетів [3,8% акцій], на думку наших джерел, не готові розставатися зі своїм дітищем, тобто їхній інтерес зберігається», – констатувало ДТ.

Голос НБУ

Як писав Finbalane, глава НБУ Валерія Гонтарева в середу під час публічної дискусії заявила, що ‘була максимально відверта з усіх питань, але зараз скажу вам як глава Нацбанку, що інформація про кожний банк – це банківська таємниця’ – так вона відреагувала на питання про націоналізацію Приватбанку

Наприкінці жовтня глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла, що навіть якщо Приватбанк не виконає програму докапіталізації, він не буде відправлений у Фонд гарантування, проте буде націоналізований (як, наприклад, Укргазбанк – під час кризи 2008-2009 рр., – ред.). 08 грудня В. Гонтарева заявила, що до кінця року буде завершена процедура верифікації виконання Приватбанком програми докапіталізації, за підсумками якої й стане зрозуміло, чи виконав банк відповідну програму. 

У середу НБУ в заяві про продовження обмежень на грошово-кредитному та валютному ринках констатував, що однією з передумов для ухвалення відповідного рішення стало існування «короткострокових системних ризиків для фінансової стабільності, пов’язаних з можливим невиконанням окремими банками програм капіталізації за результатами діагностичного обстеження».

У вівторок НБУ оприлюднив «Звіт про фінансову стабільність», в якому констатується, що найбільшу розбіжність між заявленим рівнем проблемних кредитів (NPL) та оцінкою діагностичного обстеження виявлено у портфелі банків з І групи, в яку входять 8 найбільших банків з українським приватним капіталом (Приватбанк, банк «Південний», ПУМБ, Мегабанк, Діамантбанк, банк «Кредит Дніпро», «Восток», «Платинум Банк»). Відповідна нестача резеревів сягає 117 млрд грн. Якщо ж зіставляти з вимогами оцінки кредитних ризиків за постановою №351, то 132 млрд грн. 73,8% кредитного портфелю банків з вказаної групи припадає на Приватбанк (щоправда, докапіталізацію потребують й інші банки, чи не найгостріше серед них це питання стоїть перед Платинум Банком, – ред.).

Голос Приватбанку

У середу в Приватбанку заявили, що проти нього ведеться спланована інформаційна атака, а якби теоретично націоналізація й була проведена, то це не вплинуло б на вкладників.

На початку листопада прес-служба Приватбанку в коментарі для агентства «РБК-Україна» стверджувала, що докапіталізація банку йде за графіком, затвердженим НБУ. ‘Джерелами докапіталізації є внески акціонерів, залучення субборгу, капіталізація прибутку, оптимізація активів. Програмою затверджено розмір основного капіталу банку. Станом на 1 січня 2019 року – в сумі 37,68 млрд грн, а на 1 жовтня 2016 – 21,26 млрд грн. Регулятивний капітал має становити до 1 січня 2019 року 42,64 млрд грн, а на 1 жовтня 2016 – 27,24 млрд грн’, – зауважували в Приватбанку, наголошуючи, що повністю відповідають вимогам по капіталу.