Кабмін доручив Мінфіну "залити" в капітал Приватбанку облігаціями ще 9,8 млрд грн

22 лютого Кабмін прийняв постанову№89, якою доручив Мінфіну випустити на 9,8 млрд грн індексовані 15-річні ОВДП зі ставкою 6% річних для докапіталізації націоналізованого Приватбанку в рамках раніше запланованого обсягу випуску держоблігацій на 116,8 млрд грн.

Нагадаємо, у грудні вже відбувся випуск держпаперів на 107 млрд грн. Таким чином, випуск ОВДП ще на 9,8 млрд грн означатиме, що наразі передбачений весь докапіталізаційний ліміт для Приватбанку на 116,8 млрд грн буде вичерпаний.

Водночас не виключено, що за результатами аудиту Приватбанку знадобиться ще додаткова докапіталізація.

Довідково

За даними НБУ, на 01.01.2017 власний капітал Приватбанку становив 12,7 млрд грн, що на 17,6 млрд грн, або на 58,2% менше, ніж було на 01.10.2016. 

Основна причина падіння власного капіталу фінустанови – отримані в IV кварталі 2016 року збитки на 135,9 млрд грн внаслідок формування резервів під кредитний портфель й інші фінансові активи (насамперед, під позики, видані банком для структур екс-акціонерів).

‘Резервні’ витрати Приватбанку в IV кварталі-2016 (143,2 млрд грн) були більшими, аніж груднева докапіталізація (яка включала не лише внесок Мінфіну на 107 млрд грн у вигляді ОВДП, але й т.зв. bail-in – примусову конвертацію в ‘статутник’ вкладів пов’язаних осіб і зобов’язань перед професійними інвесторами (у т.ч. євробонди) на 29,4 млрд грн).

Згідно зі статистикою НБУ, на 01 січня 2017 року в Приватбанку ‘живими’ (непокритими резервами) вважалися 19,2% кредитів юрособам та 59,3% кредитів фізособам.

Глава правління Приватбанку Олександр Шлапак розповідав, що в кредитному портфелі фінустанови близько 30 млрд грн – це позики фізособам, 10 млрд грн – це позики малому, середньому бізнесу та іншим корпоративним клієнтам, 160 млрд грн – це кредити, пов`язані з колишніми власниками Привату.

У Нацбанку не виключали, що Приватбанк може зафіксувати збитки і в 2017 році.

Звернемо увагу, що з грудневої докапіталізації Приватбанку на 107 млрд грн обсяг ОВДП, індексованих на курс, становив 64 млрд грн (з урахуванням згаданих на початку 9,8 млрд грн їх загальна сума зростає до 73,8 млрд грн).

В уряді заявляли, що випуск індексованих ОВДП має допомогти збалансувати валютну позицію Приватбанку.

На 01 січня 2017 року обсяг валютних зобов’язань Приватбанку перевищував його валютні активи на 76,6 млрд грн (2,74 млрд дол). Для порівняння: в Ощадбанку – на 31,8 млрд грн (1,17 млрд дол), Укрексімбанку – 30,7 млрд грн (1,13 млрд дол).

З даних НБУ випливає, що портфель валютних кредитів бізнесу в Приватбанку перед націоналізацією майже повністю було конвертовано в гривню.

На 01.01.2017 обсяг непокритих резервами валютних кредитів юрособам у портфелі Приватбанку впав до 132 млн дол (з 2,08 млрд дол на 01.10.2016), а валютних кредитів фізособам – до 68 млн дол (з 211,2 млн дол на 01.10.2016).

Якщо валютні позичальники Приватбанку (передусім, його екс-акціонери) не будуть повертати кредити, є ризик, що банку доведеться купувати валюту на ринку чи в НБУ, щоб виконати свої зобов’язання перед валютними вкладниками (це за умови, що, наприклад, не вдаватиметься повернуті старі валютні депозити за рахунок залучення нових валютних депозитів).

Заступник глави НБУ Олег Чурій, відповідаючи на питання журналістів, чи залежатимуть темпи монетизації держоблігацій Приватбанку від того, наскільки швидко компанії І. Коломойського та Г. Боголюбова будуть погашати кредити, казав, що це ‘не зовсім’ так: ‘Інсайдерські кредити компаніям колишніх власників зараз заміщені цінними паперами, за якими банк отримує дохід. За рахунок цього забезпечується його ліквідність, проводяться виплати вкладникам’.

Інший заступник глави НБУ – Дмитро Сологуб – розповідав, що до націоналізації Приватбанк активно працював на ринку валютних свопів – міняв вільну валюту на гривню (з правом зворотного викупу на тих же умовах через деякий час, – ред.). «Ось зараз банк ці свопи буде згортати, відповідно, отримуватиме валютний ресурс і натомість віддавати іншим банкам гривню», – констатував Д. Сологуб на початку січня, не уточнюючи, про які обсяги свопів йдеться.

О. Шлапак не виключав, що Приватбанку за результатами аудиту може знадобитися додаткова докапіталізація на 28 млрд грн – з урахуванням чинника Криму та Кіпру. Водночас заступник глави правління НБУ Катерина Рожкова констатувала, що резерви під кіпрські активи вже сформовані. Але вона припускала, що Приватбанку знадобиться додаткове резервування під активи, які екс-акціонери банку передали банку як забезпечення під інсайдерські кредити, а згодом вони (ці активи) були передані у фінансовий лізинг.

Екс-акціонер Приватбанку Ігор Коломойський заявляв, що на момент націоналізації Приватбанку всі корпоративні кредити були реструктуризовані на вимогу НБУ. «31 млрд грн застав записали на баланс, а на суму 124 млрд грн реструктурували портфель. НБУ вибрав компанії, які його влаштовують, і кредити були переведені на ці фірми’, – зазначав екс-співвласник банку.

О. Шлапак повідомляв, що кредитний портфель колишніх акціонерів Приватбанку буде реструктуризовано на 10 років з поквартальною виплатою. ‘Угоди записані таким чином: на 10 років реструктуризація і оплата поквартально. Перші оплати повинні піти ось-ось. Ті оплати, які настали, оплачуються – обслуговуються’, – розповідав він 02 лютого.

За словами О.Шлапака, до 1 липня 2017 року має бути внесено забезпечення за цими кредитами. ‘Ніхто не говорив про погашення портфеля до 1 липня. Йшлося про завершення реструктуризації самого портфеля – як він буде реструктуризований і, головне, внесення забезпечення за цим портфелем до 1 липня. У разі, якщо колишній акціонер це встигне зробити – значить тоді friendly, якщо немає – тоді інші кроки ‘, – казав О. Шлапак.

02 лютого було опубліковане інтерв`ю глави НБУ Валерії Гонтаревої, в якому вона, говорячи про кредити, видані Приватбанком для структур його екс-акціонерів, заявила, що «ми ще не бачили програму реструктуризації кредитів, але вони [екс-власники банку] дали гарантійний лист, у них є 6 місяців [для реструктуризації]». «Якщо не реструктуризують портфель, повинні відповісти за доведення банку до банкрутства», – підкреслила В. Гонтарева.

Згодом заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявила, що контексті реструктуризації боргів екс-власників Приватбанку «якісь підготовчі процеси йдуть, але фінальних пропозицій по реструктуризації ми ще не бачили».

«У нас є закон про відповідальність за доведення банків до банкрутства. Це складний закон і такі звинувачення складно доказові. Але абсолютно очевидно, що 97% корпоративного кредитного портфеля Привату – це були кредити, видані компаніям, пов`язаним з акціонерами. І тут найбільший ризик є і для менеджменту, і вже колишніх акціонерів. Якщо кредити не будуть обслуговуватися – має підніматися питання про відповідальність за доведення банку до банкрутства. Тому я вважаю, що в інтересах самих акціонерів реструктуризувати портфель, забезпечити його поступове погашення», – зазначала К. Рожкова.

Водночас у Нацбанку допускали, що якщо екс-акціонери Приватбанку до 01 липня реструктуризують 75% заборгованості перед банком, НБУ буде готовий дати відстрочку для реструктуризації решти 25% боргів до кінця 2017 року (згідно з неофіційною інформацією, така опція прописана в проекті оновленого Меморандуму з МВФ).

Глава правління Приватбанку Олександр Шлапак, коментуючи інформацію, що деякі боржники банку вже почали процедуру банкрутства, зазначав, що «подавати до суду немає сенсу, бо в них немає забезпечення за цими кредитами».

«В значній частині кредитів забезпеченням є не реальні активи, як то земельні ділянки, майнові комплекси тощо, а корпоративні права різних компаній “Роги й копита”. А як поведуть себе колишні акціонери, які по суті ці кошти отримали, – покаже час. <…> Колишній менеджмент банку реструктуризував частину кредитів. Відсотки сплачуються. Проте звідки беруться ці кошти – сотні мільйонів на кожен місяць – справа колишніх акціонерів. Нам потрібно, щоб за цими боргами була застава. Якщо колишні акціонери погодяться на такі умови, це буде колосальний прогрес», – зауважив О. Шлапак.

Ще такий зріз докапіталізаційної проблематики Приватбанку.

Після його націоналізації НБУ надав банку 25 млрд грн рефінансування. Ці борги Приватбанк погасив ще до кінця грудня за рахунок монетизації Нацбанком частини держоблігацій (на 25,8 млрд грн з паперів на 107 млрд грн), які Мінфін випустив для докапіталізації Привату. Таким чином, Приватбанк фактично погасив вказаний борг перед НБУ держоблігаціями (такий ось бартер), водночас 25-мільярдна емісія лишилася в обігу.

Спершу в НБУ заявляли, що кошти від монетизації ОВДП для Приватбанку пішли на формування обов`язкових резервів («тобто фактично залишатимуться на коррахунку банка в НБУ»). Однак у недавньому аналітичному звіті Нацбанк уже зауважив, що отримані Приватбанком кошти були спрямовані не тільки на формування обов’язкових резервів, але й «поповнення кас і банкоматів».

У січні НБУ викупив у Приватбанку ще ОВДП на 1,4 млрд грн, довівши сукупний обсяг монетизації до 27,2 млрд грн.

За даними Приватбанку, 31 січня він погасив рефінансування НБУ на суму 2,38 млрд грн та виплатив 215,75 млн грн відсотків. За словами заступника голови правління банку Галини Пахачук, на 01 лютого загальний борг фінустанови перед регулятором становить 15,52 млрд грн.

Мінімізація обсягів «націоналізаційної» емісії в обігу – це, безумовно, плюс для громадян та бізнесу (за винятком хіба валютних «спекулянтів»).

Водночас слід враховувати, що така модель скорочення боргів Приватбанку перед НБУ також на руку екс-акціонерам Приватбанку, зокрема, Ігорю Коломойському, який у донаціоналізаційні часи давав у т.ч. особисту поруку по боргам Приватбанку перед НБУ.

Крім того, в НБУ заявляли, що екс-власники Приватбанку надали в заставу по кредитам рефінансування, зокрема, «Буковель», «Бориваж», літаки «Боїнги».

От і виходить, що зусиллями самого ж НБУ, Мінфіну і державного топ-менеджменту Приватбанку активи І. Коломойського та Г. Боголюбова виводяться з-під удару…

Водночас, зрозуміло, тут не все однозначно.

Так, глава НБУ В. Гонтарева напряму пов`язувала питання погашення інсайдерських кредитів екс-акціонерами Приватбанку з питанням погашення рефінансування НБУ. 

Вона зауважувала, що із 19 млрд кредитів рефінансування на момент визнання Приватбанку неплатоспроможним прострочений борг становив 14 млрд грн, причому «практично на всі є персональні гарантії Коломойського, тому ми будемо стежити, як він реструктуризує свої кредити».

Раніше В. Гонтарева розповідала, що екс-власники Приватбанку надали в заставу по кредитам рефінансування, зокрема, «Буковель», «Бориваж», літаки «Боїнги». 

Відповідно, якщо І. Коломойський та його партнери не гаситимуть борги перед Приватбанком, держава може спробувати встановити контроль над згаданими активами по рефінансувальній лінії.

… Скільки зрештою заплатять громадяни України за ‘промахи’ екс-акціонерів Приватбанку та нагляду НБУ, що зрештою створили потребу в націоналізації банку?

‘Коли ЗМІ підрахували, у скільки обійдеться кожному українцю націоналізація Приватбанку, і вийшли на суму 3 тис грн, то це тільки номінал. Туди, звичайно, ще потрібно додати відсотки за 15 років обігу паперів. Рахуйте самі: 6% по індексним паперів та 10% – за гривневими’, – зауважував заступник глави НБУ О. Чурій.

Що ж, давайте порахуємо.

Щорічні купонні платежі Мінфіну по випущеним індексним ОВДП (на 73,8 млрд грн) – це 4,43 млрд грн, за 15 років – 66,4 млрд грн; щорічні купонні платежі Мінфіну по гривневим ОВДП (на 43 млрд грн) – це 4,3 млрд грн, за 15 років – 64,5 млрд грн.

Резюмуємо. 116,8+66,4+64,5=247,7 млрд грн (за поточний курсом це приблизно 9,2 млрд дол).

Для порівняння: обсяг видатків держбюджету на 2017 рік передбачений на рівні 800 млрд грн; на початок 2017 року чисті валютні резерви НБУ (без врахування боргових зобов’язань) становили 4,25 млрд дол, а валові валютні резерви (з урахуванням боргів) – 15,5 млрд дол.

Звичайно, це розрахунки до певної міри умовні.

Бо по факту кінцева сума може виявитися як більшою (у т.ч., якщо за результатами аудиту банку знайдуться нові ‘діри’), так і меншою (якщо вдасться оперативно очистити банк від токсичних активів і вигідно продати його через кілька років).

І вона зрештою не враховує, зокрема, девальваційний ефект, який може спричинити активна монетизація докапіталізаційних ОВДП у досить стислі терміни (якщо цей ризик матеріалізується).